Библия - Обещанное Восстановление

馬太福音

第21章

1 耶穌和門徒將近耶路撒冷，到了伯法其，在橄欖山那裏，耶穌就打發兩個門徒［then sent Jesus two disciples］，

2 對他們說［Saying unto them］：「你們一［straightway］往對面村子裏去，必看見一匹驢縛在那裏，還有驢駒同在一處；你們將牠們［them］解開，牽到我這裏來。

3 若有人對你們說甚麼，你們就說：『主要用牠們［them］』；那人必立時讓你們牽牠們［them］來。

4 這事成就是要應驗先知的話，說：

5 你們［ye］要對女子錫安［daughter of Sion］說：「看哪，你的王來到你這裏，是溫柔的，又騎著驢，也［and］騎著驢駒子。」

6 門徒就照耶穌所吩咐的去行，

7 牽了驢和驢駒來，把自己的衣服搭在牠們［them］上面，他們就扶著耶穌騎上［and they set him thereon］。

8 有極多的人［a very great multitude］把衣服鋪在路上；還有人砍下樹枝來，鋪在路上。

9 前行後隨的眾人喊著說：和散那歸於大衛的子孫。奉主名來的是應當稱頌的；和散那至高在上［Honsanna in the highest］。

10 耶穌既進了耶路撒冷，合城都震動［moved］了，說：「這是誰？」

11 眾人說：「這是加利利拿撒勒的先知耶穌。」

12 耶穌進了神的殿，趕出殿裏一切作買賣的人，推倒兌錢［money］之人的桌子，和賣鴿子之人的椅子［seats］；

13 對他們說：「經上記著說：『我的殿必稱為禱告的殿』；你們倒已使［have made］它成為賊窩了。」

14 在殿裏有瞎子、瘸子到耶穌跟前；他就治好了他們。

15 祭司長和文士看見耶穌所行的奇事，又見孩子［children］在殿裏喊著說：「和散那歸於大衛的子孫；」就甚不歡喜［displeased］，

16 對他說：「這些人所說的，你聽見了嗎？」耶穌對他們［unto them］說：「是的；經上說『你從嬰孩和吃奶的口中完全了讚美』的話，你們沒有念過嗎？」

17 於是他［he］離開他們，出城到伯大尼去；他便［and he］在那裏住宿。

18 早晨回城的時候，他餓了。

19 那時，他［when he］看見路旁有一棵無花果樹，就走到跟前，在樹上找不著甚麼，不過有葉子，就對樹說：「從今以後，你永不結果子。」那無花果樹就當下［presently］枯乾了。

20 門徒看見了，便希奇說：「無花果樹枯乾了，何其快呢［How soon is the fig tree withered away］。」

21 耶穌回答他們［them］說：「我實在告訴你們：『你們若有信心，不疑惑，不但能行無花果樹上所行的事，就是對這座山說：你挪開此地，投在海裏；也必成就。』

22 你們禱告，無論求甚麼，只要信，就必得著。」

23 耶穌進了殿，正教訓人的時候，祭司長和民間的長老來對［came unto］他說：「你仗著甚麼權柄作這些事？給你這權柄的是誰呢？」

24 耶穌回答他們［them］說：「我也要問你們一句話，你們若告訴我，我就告訴你們我仗著甚麼權柄作這些事。

25 約翰的浸禮是從哪裏來的？是從天上來的？是從人間來的呢？」他們彼此商議說：「我們若說『從天上來』；他必對我們說：『這樣，你們為甚麼不信他呢？』

26 但［But］我們［we］若說『從人間來』；我們又怕百姓；因為眾人［all］都以約翰為先知。」

27 他們［they］於是回答耶穌說：「我們道不出來［cannot tell］。」耶穌對他們［unto them］說：「我也不告訴你們我仗著甚麼權柄作這些事。」

28 「但你們的意見如何［But what think ye］？一個人有兩個兒子；他來對大兒子說：『我兒，你今天到我［my］葡萄園裏去作工。』

29 他回答說：『我不去』；以後他［he］卻［but］懊悔，就去了。

30 又來對小兒子也是這樣說。他回答說：『父啊，我去』；他卻不去。

31 這兩個兒子，那一個是遵行他父的命呢［Whether of them twain did the will of his father］？」他們對他［unto him］說：「大兒子。」耶穌對他們［unto them］說：「我實在告訴你們：『稅吏和娼妓倒比你們先進神的國。』

32 因為約翰遵著義路到你們這裏來，你們卻不信他；稅吏和娼妓倒信他。你們看見了，後來還是不懊悔去信他。

33 「你們再聽一個比喻：有個家主栽了一個葡萄園，周圍圈上籬笆，裏面挖了一個壓酒池，蓋了一座樓，租給園戶，就往遠方［far country］去了；

34 收果子的時候近了，他［he］就打發他［his］僕人到園戶那裏去，他們好［that they might］收園裏的［of it］果子。

35 園戶拿住僕人，打了一個，殺了一個，用石頭打死一個。

36 主人又打發別的僕人去，比先前更多；園戶還是照樣待他們。

37 末了園主［last of all he］打發他的兒子到他們那裏去，說［saying］：『他們必尊敬我的兒子。』

38 不料，園戶看見他兒子，他們［they］就彼此說：『這是承受產業的；來吧，我們殺他，強佔［seize on］他的產業。』

39 他們就拿住他，把他［him］推出葡萄園外，殺了。

40 既是這樣［therefore］，園主來的時候要怎樣處治那些［those］園戶呢？」

41 他們對他［unto him］說：「園主［He］要下毒手除滅那些惡人，將他的［his］葡萄園另租給那按著時候交果子的園戶。」

42 耶穌對他們［unto them］說：「聖經［scriptures］上寫著：『匠人所棄的石頭，成為［is become］房角的頭塊石頭；這是主所作的，在我們眼中看為希奇。』這經你們沒有念過嗎？

43 所以我告訴你們：『神的國必從你們奪去，賜給那能結果子的國［nation］。』

44 誰掉在這石頭上，必要跌碎；這石頭掉在誰的身上，就要把誰砸得稀爛。」

45 祭司長和法利賽人聽見他的比喻，就看出他是指著他們說的。

46 他們卻［But］想要捉拿他，只是怕眾人，因為眾人以他為先知。

Вiд Матвiя

Розділ 21

1 А коли вони набли́зились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагі́ї, до гори до Оли́вної, тоді Ісус вислав двох учнів,

2 до них, кажучи: „Ідіть у село, яке перед вами, і зна́йдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля́; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.

3 А як хто вам що́ скаже, відкажіть, що їх потребує Госпо́дь, — і він зараз пошле їх“.

4 А це сталось, щоб спра́вдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:

5 „Скажіте Сіонській доньці́: Ось до тебе йде Цар твій! Він покі́рливий, і всів на осла, — на осля, під'яре́мної сина“.

6 А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.

7 Вони привели́ до Ісуса ослицю й осля́, і одежу поклали на них, — і Він сів на них.

8 І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стели́ли дорогою.

9 А наро́д, що йшов перед Ним і поза́ду, викрикував, кажучи: „Оса́нна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я́! Осанна на висоті!“

10 А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: „Хто́ це такий?“

11 А наро́д говорив: „Це Пророк, — Ісус із Назаре́ту Галілейського!“

12 Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і попереверта́в грошомінам столи, та осло́ни — продавцям голубів.

13 І сказав їм: „Написано: „Дім Мій — буде домом молитви,“ а ви робите з нього „печеру розбійників“.

14 I приступили у храмі до Нього сліпі та криві, — і Він їх уздоро́вив.

15 А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: „Осанна Сину Давидовому“, обурилися,

16 та й сказали Йому: „Чи ти чуєш, що кажуть вони?“ А Ісус відказав їм: „Так. Чи ж ви не читали нікол́и: „Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу"?

17 І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфа́нію, — і там ніч перебув.

18 А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів.

19 І побачив Він при дорозі одне фі́ґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя само́го, на нім не знайшов. І до нього Він каже: „Нехай пло́ду із тебе не буде ніко́ли повіки!“ І фіґове дерево зараз усохло.

20 А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: „Як швидко всохло це фіґове дерево!“

21 Ісус же промовив у відповідь їм: „Поправді кажу́ вам: Коли б мали ви віру, і не мали су́мніву, то вчинили б не тільки як із фіговим деревом, а якби й цій горі ви сказали: „Порушся та кинься до моря“, — то й станеться те!

22 І все, чого ви в молитві попросите з вірою, — то одержите“.

23 А коли Він прийшов у храм і навчав, поприхо́дили первосвященики й старші наро́ду до Нього й сказали: „Якою Ти вла́дою чиниш оце? І хто Тобі вла́ду цю дав?“

24 Ісус же промовив у відповідь їм: „Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу́, якою вла́дою Я це чиню́.

25 Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей?“ Вони ж міркували собі й говорили: „Коли скажемо: „Із неба“, відкаже Він нам: „Чого ж ви йому не повірили?“

26 А як скажемо: „Від людей“, — боїмося наро́ду, бо Івана вважають усі за пророка“.

27 І сказали Ісусові в відповідь: „Ми не знаємо“. Відказав їм і Він: „То й Я вам не скажу́, якою владою Я це чиню́.

28 А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: „Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!“

29 А той відповів і сказав: „Готовий, панотче“, — і не пішов.

30 І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: „Я не хочу“. А потім покаявся, і пішов.

31 Котрий же з двох учинив волю батькову?“ Вони кажуть: „Останній“. Ісус промовляє до них: „Поправді кажу вам, що ми́тники та блудоді́йки випере́джують вас у Боже Царство.

32 Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а ми́тники та блудоді́йки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля́, щоб повірити йому.

33 Послухайте іншої притчі. Був госпо́дар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, ви́довбав у ньому чави́ло, башту поставив, — і віддав його винаря́м, та й пішов.

34 Коли ж надійшов час плоді́в, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди́ свої.

35 Винарі ж рабів його похапали, — і одно́го побили, а другого замордували, а того вкаменува́ли.

36 Знов послав він інших рабів, більш як перше, — та й їм учинили те саме.

37 Нарешті послав до них сина свого́ і сказав: „Посоро́мляться сина мого“.

38 Але́ винарі́, як побачили сина, міркувати собі стали: „Це спадкоє́мець; ходім, замордуймо його, — і заберемо його спа́дщину!“

39 І, схопи́вши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.

40 Отож, як прибу́де той пан виноградника, що́ зробить він тим винаря́м?“

41 Вони кажуть Йому: „Злочинців погубить жорсто́ко, виноградника ж віддасть іншим винаря́м, що будуть плоди́ віддавати йому своєча́сно“.

42 Ісус промовляє до них: „Чи ви не читали ніко́ли в Писа́нні: Камінь, що його будівничі відкинули, — той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!“

43 Тому́ кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться наро́дові, що плоди́ його буде прино́сити.

44 І хто впаде́ на цей камінь — розі́б'ється, а на кого він сам упаде — то розча́вить його́“.

45 А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він гово́рить.

46 І намага́лись схопи́ти Його, але́ побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.

馬太福音第21章	Вiд Матвiя Розділ 21
1 耶穌和門徒將近耶路撒冷，到了伯法其，在橄欖山那裏，耶穌就打發兩個門徒［then sent Jesus two disciples］，	1 А коли вони набли́зились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагі́ї, до гори до Оли́вної, тоді Ісус вислав двох учнів,
2 對他們說［Saying unto them］：「你們一［straightway］往對面村子裏去，必看見一匹驢縛在那裏，還有驢駒同在一處；你們將牠們［them］解開，牽到我這裏來。	2 до них, кажучи: „Ідіть у село, яке перед вами, і зна́йдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля́; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.
3 若有人對你們說甚麼，你們就說：『主要用牠們［them］』；那人必立時讓你們牽牠們［them］來。	3 А як хто вам що́ скаже, відкажіть, що їх потребує Госпо́дь, — і він зараз пошле їх“.
4 這事成就是要應驗先知的話，說：	4 А це сталось, щоб спра́вдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:
5 你們［ye］要對女子錫安［daughter of Sion］說：「看哪，你的王來到你這裏，是溫柔的，又騎著驢，也［and］騎著驢駒子。」	5 „Скажіте Сіонській доньці́: Ось до тебе йде Цар твій! Він покі́рливий, і всів на осла, — на осля, під'яре́мної сина“.
6 門徒就照耶穌所吩咐的去行，	6 А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.
7 牽了驢和驢駒來，把自己的衣服搭在牠們［them］上面，他們就扶著耶穌騎上［and they set him thereon］。	7 Вони привели́ до Ісуса ослицю й осля́, і одежу поклали на них, — і Він сів на них.
8 有極多的人［a very great multitude］把衣服鋪在路上；還有人砍下樹枝來，鋪在路上。	8 І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стели́ли дорогою.
9 前行後隨的眾人喊著說：和散那歸於大衛的子孫。奉主名來的是應當稱頌的；和散那至高在上［Honsanna in the highest］。	9 А наро́д, що йшов перед Ним і поза́ду, викрикував, кажучи: „Оса́нна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я́! Осанна на висоті!“
10 耶穌既進了耶路撒冷，合城都震動［moved］了，說：「這是誰？」	10 А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: „Хто́ це такий?“
11 眾人說：「這是加利利拿撒勒的先知耶穌。」	11 А наро́д говорив: „Це Пророк, — Ісус із Назаре́ту Галілейського!“
12 耶穌進了神的殿，趕出殿裏一切作買賣的人，推倒兌錢［money］之人的桌子，和賣鴿子之人的椅子［seats］；	12 Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і попереверта́в грошомінам столи, та осло́ни — продавцям голубів.
13 對他們說：「經上記著說：『我的殿必稱為禱告的殿』；你們倒已使［have made］它成為賊窩了。」	13 І сказав їм: „Написано: „Дім Мій — буде домом молитви,“ а ви робите з нього „печеру розбійників“.
14 在殿裏有瞎子、瘸子到耶穌跟前；他就治好了他們。	14 I приступили у храмі до Нього сліпі та криві, — і Він їх уздоро́вив.
15 祭司長和文士看見耶穌所行的奇事，又見孩子［children］在殿裏喊著說：「和散那歸於大衛的子孫；」就甚不歡喜［displeased］，	15 А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: „Осанна Сину Давидовому“, обурилися,
16 對他說：「這些人所說的，你聽見了嗎？」耶穌對他們［unto them］說：「是的；經上說『你從嬰孩和吃奶的口中完全了讚美』的話，你們沒有念過嗎？」	16 та й сказали Йому: „Чи ти чуєш, що кажуть вони?“ А Ісус відказав їм: „Так. Чи ж ви не читали нікол́и: „Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу"?
17 於是他［he］離開他們，出城到伯大尼去；他便［and he］在那裏住宿。	17 І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфа́нію, — і там ніч перебув.
18 早晨回城的時候，他餓了。	18 А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів.
19 那時，他［when he］看見路旁有一棵無花果樹，就走到跟前，在樹上找不著甚麼，不過有葉子，就對樹說：「從今以後，你永不結果子。」那無花果樹就當下［presently］枯乾了。	19 І побачив Він при дорозі одне фі́ґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя само́го, на нім не знайшов. І до нього Він каже: „Нехай пло́ду із тебе не буде ніко́ли повіки!“ І фіґове дерево зараз усохло.
20 門徒看見了，便希奇說：「無花果樹枯乾了，何其快呢［How soon is the fig tree withered away］。」	20 А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: „Як швидко всохло це фіґове дерево!“
21 耶穌回答他們［them］說：「我實在告訴你們：『你們若有信心，不疑惑，不但能行無花果樹上所行的事，就是對這座山說：你挪開此地，投在海裏；也必成就。』	21 Ісус же промовив у відповідь їм: „Поправді кажу́ вам: Коли б мали ви віру, і не мали су́мніву, то вчинили б не тільки як із фіговим деревом, а якби й цій горі ви сказали: „Порушся та кинься до моря“, — то й станеться те!
22 你們禱告，無論求甚麼，只要信，就必得著。」	22 І все, чого ви в молитві попросите з вірою, — то одержите“.
23 耶穌進了殿，正教訓人的時候，祭司長和民間的長老來對［came unto］他說：「你仗著甚麼權柄作這些事？給你這權柄的是誰呢？」	23 А коли Він прийшов у храм і навчав, поприхо́дили первосвященики й старші наро́ду до Нього й сказали: „Якою Ти вла́дою чиниш оце? І хто Тобі вла́ду цю дав?“
24 耶穌回答他們［them］說：「我也要問你們一句話，你們若告訴我，我就告訴你們我仗著甚麼權柄作這些事。	24 Ісус же промовив у відповідь їм: „Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу́, якою вла́дою Я це чиню́.
25 約翰的浸禮是從哪裏來的？是從天上來的？是從人間來的呢？」他們彼此商議說：「我們若說『從天上來』；他必對我們說：『這樣，你們為甚麼不信他呢？』	25 Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей?“ Вони ж міркували собі й говорили: „Коли скажемо: „Із неба“, відкаже Він нам: „Чого ж ви йому не повірили?“
26 但［But］我們［we］若說『從人間來』；我們又怕百姓；因為眾人［all］都以約翰為先知。」	26 А як скажемо: „Від людей“, — боїмося наро́ду, бо Івана вважають усі за пророка“.
27 他們［they］於是回答耶穌說：「我們道不出來［cannot tell］。」耶穌對他們［unto them］說：「我也不告訴你們我仗著甚麼權柄作這些事。」	27 І сказали Ісусові в відповідь: „Ми не знаємо“. Відказав їм і Він: „То й Я вам не скажу́, якою владою Я це чиню́.
28 「但你們的意見如何［But what think ye］？一個人有兩個兒子；他來對大兒子說：『我兒，你今天到我［my］葡萄園裏去作工。』	28 А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: „Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!“
29 他回答說：『我不去』；以後他［he］卻［but］懊悔，就去了。	29 А той відповів і сказав: „Готовий, панотче“, — і не пішов.
30 又來對小兒子也是這樣說。他回答說：『父啊，我去』；他卻不去。	30 І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: „Я не хочу“. А потім покаявся, і пішов.
31 這兩個兒子，那一個是遵行他父的命呢［Whether of them twain did the will of his father］？」他們對他［unto him］說：「大兒子。」耶穌對他們［unto them］說：「我實在告訴你們：『稅吏和娼妓倒比你們先進神的國。』	31 Котрий же з двох учинив волю батькову?“ Вони кажуть: „Останній“. Ісус промовляє до них: „Поправді кажу вам, що ми́тники та блудоді́йки випере́джують вас у Боже Царство.
32 因為約翰遵著義路到你們這裏來，你們卻不信他；稅吏和娼妓倒信他。你們看見了，後來還是不懊悔去信他。	32 Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а ми́тники та блудоді́йки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля́, щоб повірити йому.
33 「你們再聽一個比喻：有個家主栽了一個葡萄園，周圍圈上籬笆，裏面挖了一個壓酒池，蓋了一座樓，租給園戶，就往遠方［far country］去了；	33 Послухайте іншої притчі. Був госпо́дар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, ви́довбав у ньому чави́ло, башту поставив, — і віддав його винаря́м, та й пішов.
34 收果子的時候近了，他［he］就打發他［his］僕人到園戶那裏去，他們好［that they might］收園裏的［of it］果子。	34 Коли ж надійшов час плоді́в, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди́ свої.
35 園戶拿住僕人，打了一個，殺了一個，用石頭打死一個。	35 Винарі ж рабів його похапали, — і одно́го побили, а другого замордували, а того вкаменува́ли.
36 主人又打發別的僕人去，比先前更多；園戶還是照樣待他們。	36 Знов послав він інших рабів, більш як перше, — та й їм учинили те саме.
37 末了園主［last of all he］打發他的兒子到他們那裏去，說［saying］：『他們必尊敬我的兒子。』	37 Нарешті послав до них сина свого́ і сказав: „Посоро́мляться сина мого“.
38 不料，園戶看見他兒子，他們［they］就彼此說：『這是承受產業的；來吧，我們殺他，強佔［seize on］他的產業。』	38 Але́ винарі́, як побачили сина, міркувати собі стали: „Це спадкоє́мець; ходім, замордуймо його, — і заберемо його спа́дщину!“
39 他們就拿住他，把他［him］推出葡萄園外，殺了。	39 І, схопи́вши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.
40 既是這樣［therefore］，園主來的時候要怎樣處治那些［those］園戶呢？」	40 Отож, як прибу́де той пан виноградника, що́ зробить він тим винаря́м?“
41 他們對他［unto him］說：「園主［He］要下毒手除滅那些惡人，將他的［his］葡萄園另租給那按著時候交果子的園戶。」	41 Вони кажуть Йому: „Злочинців погубить жорсто́ко, виноградника ж віддасть іншим винаря́м, що будуть плоди́ віддавати йому своєча́сно“.
42 耶穌對他們［unto them］說：「聖經［scriptures］上寫著：『匠人所棄的石頭，成為［is become］房角的頭塊石頭；這是主所作的，在我們眼中看為希奇。』這經你們沒有念過嗎？	42 Ісус промовляє до них: „Чи ви не читали ніко́ли в Писа́нні: Камінь, що його будівничі відкинули, — той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!“
43 所以我告訴你們：『神的國必從你們奪去，賜給那能結果子的國［nation］。』	43 Тому́ кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться наро́дові, що плоди́ його буде прино́сити.
44 誰掉在這石頭上，必要跌碎；這石頭掉在誰的身上，就要把誰砸得稀爛。」	44 І хто впаде́ на цей камінь — розі́б'ється, а на кого він сам упаде — то розча́вить його́“.
45 祭司長和法利賽人聽見他的比喻，就看出他是指著他們說的。	45 А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він гово́рить.
46 他們卻［But］想要捉拿他，只是怕眾人，因為眾人以他為先知。	46 І намага́лись схопи́ти Його, але́ побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.

舊約

新約

馬太福音

第21章

Вiд Матвiя

Розділ 21

馬太福音

第21章

Вiд Матвiя

Розділ 21