馬太福音第21章 |
1 |
2 對他們說 |
3 若有人對你們說甚麼,你們就說:『主要用牠們 |
4 這事成就是要應驗先知的話,說: |
5 |
6 |
7 牽了驢和驢駒來,把自己的衣服搭在牠們 |
8 有極多的人 |
9 前行後隨的眾人喊著說:和散那歸於大衛的子孫。奉主名來的是應當稱頌的;和散那至高在上 |
10 |
11 眾人說:「這是加利利拿撒勒的先知耶穌。」 |
12 |
13 對他們說:「經上記著說:『我的殿必稱為禱告的殿』;你們倒已使 |
14 |
15 祭司長和文士看見耶穌所行的奇事,又見孩子 |
16 對他說:「這些人所說的,你聽見了嗎?」耶穌對他們 |
17 |
18 |
19 那時,他 |
20 門徒看見了,便希奇說:「無花果樹枯乾了,何其快呢 |
21 耶穌回答他們 |
22 你們禱告,無論求甚麼,只要信,就必得著。」 |
23 |
24 耶穌回答他們 |
25 約翰的浸禮是從哪裏來的?是從天上來的?是從人間來的呢?」他們彼此商議說:「我們若說『從天上來』;他必對我們說:『這樣,你們為甚麼不信他呢?』 |
26 但 |
27 他們 |
28 |
29 他回答說:『我不去』;以後他 |
30 又來對小兒子也是這樣說。他回答說:『父啊,我去』;他卻不去。 |
31 這兩個兒子,那一個是遵行他父的命呢 |
32 因為約翰遵著義路到你們這裏來,你們卻不信他;稅吏和娼妓倒信他。你們看見了,後來還是不懊悔去信他。 |
33 |
34 收果子的時候近了,他 |
35 園戶拿住僕人,打了一個,殺了一個,用石頭打死一個。 |
36 主人又打發別的僕人去,比先前更多;園戶還是照樣待他們。 |
37 末了園主 |
38 不料,園戶看見他兒子,他們 |
39 他們就拿住他,把他 |
40 既是這樣 |
41 他們對他 |
42 |
43 |
44 誰掉在這石頭上,必要跌碎;這石頭掉在誰的身上,就要把誰砸得稀爛。」 |
45 |
46 他們卻 |
Вiд МатвiяРозділ 21 |
1 |
2 до них, кажучи: „Ідіть у село, яке перед вами, і зна́йдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля́; відв'яжіть, і Мені приведіть їх. |
3 А як хто вам що́ скаже, відкажіть, що їх потребує Госпо́дь, — і він зараз пошле їх“. |
4 А це сталось, щоб спра́вдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: |
5 „Скажіте Сіонській доньці́: Ось до тебе йде Цар твій! Він покі́рливий, і всів на осла, — на осля, під'яре́мної сина“. |
6 А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус. |
7 Вони привели́ до Ісуса ослицю й осля́, і одежу поклали на них, — і Він сів на них. |
8 І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стели́ли дорогою. |
9 А наро́д, що йшов перед Ним і поза́ду, викрикував, кажучи: „Оса́нна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я́! Осанна на висоті!“ |
10 А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: „Хто́ це такий?“ |
11 А наро́д говорив: „Це Пророк, — Ісус із Назаре́ту Галілейського!“ |
12 |
13 І сказав їм: „Написано: „Дім Мій — буде домом молитви,“ а ви робите з нього „печеру розбійників“. |
14 I приступили у храмі до Нього сліпі та криві, — і Він їх уздоро́вив. |
15 |
16 та й сказали Йому: „Чи ти чуєш, що кажуть вони?“ А Ісус відказав їм: „Так. Чи ж ви не читали нікол́и: „Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу"? |
17 І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфа́нію, — і там ніч перебув. |
18 |
19 І побачив Він при дорозі одне фі́ґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя само́го, на нім не знайшов. І до нього Він каже: „Нехай пло́ду із тебе не буде ніко́ли повіки!“ І фіґове дерево зараз усохло. |
20 А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: „Як швидко всохло це фіґове дерево!“ |
21 Ісус же промовив у відповідь їм: „Поправді кажу́ вам: Коли б мали ви віру, і не мали су́мніву, то вчинили б не тільки як із фіговим деревом, а якби й цій горі ви сказали: „Порушся та кинься до моря“, — то й станеться те! |
22 І все, чого ви в молитві попросите з вірою, — то одержите“. |
23 |
24 Ісус же промовив у відповідь їм: „Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу́, якою вла́дою Я це чиню́. |
25 Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей?“ Вони ж міркували собі й говорили: „Коли скажемо: „Із неба“, відкаже Він нам: „Чого ж ви йому не повірили?“ |
26 А як скажемо: „Від людей“, — боїмося наро́ду, бо Івана вважають усі за пророка“. |
27 І сказали Ісусові в відповідь: „Ми не знаємо“. Відказав їм і Він: „То й Я вам не скажу́, якою владою Я це чиню́. |
28 |
29 А той відповів і сказав: „Готовий, панотче“, — і не пішов. |
30 І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: „Я не хочу“. А потім покаявся, і пішов. |
31 Котрий же з двох учинив волю батькову?“ Вони кажуть: „Останній“. Ісус промовляє до них: „Поправді кажу вам, що ми́тники та блудоді́йки випере́джують вас у Боже Царство. |
32 Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а ми́тники та блудоді́йки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля́, щоб повірити йому. |
33 |
34 Коли ж надійшов час плоді́в, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди́ свої. |
35 Винарі ж рабів його похапали, — і одно́го побили, а другого замордували, а того вкаменува́ли. |
36 Знов послав він інших рабів, більш як перше, — та й їм учинили те саме. |
37 Нарешті послав до них сина свого́ і сказав: „Посоро́мляться сина мого“. |
38 Але́ винарі́, як побачили сина, міркувати собі стали: „Це спадкоє́мець; ходім, замордуймо його, — і заберемо його спа́дщину!“ |
39 І, схопи́вши його, вони вивели за виноградник його, та й убили. |
40 Отож, як прибу́де той пан виноградника, що́ зробить він тим винаря́м?“ |
41 Вони кажуть Йому: „Злочинців погубить жорсто́ко, виноградника ж віддасть іншим винаря́м, що будуть плоди́ віддавати йому своєча́сно“. |
42 Ісус промовляє до них: „Чи ви не читали ніко́ли в Писа́нні: Камінь, що його будівничі відкинули, — той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!“ |
43 Тому́ кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться наро́дові, що плоди́ його буде прино́сити. |
44 І хто впаде́ на цей камінь — розі́б'ється, а на кого він сам упаде — то розча́вить його́“. |
45 А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він гово́рить. |
46 І намага́лись схопи́ти Його, але́ побоялись людей, бо вважали Його за Пророка. |
馬太福音第21章 |
Вiд МатвiяРозділ 21 |
1 |
1 |
2 對他們說 |
2 до них, кажучи: „Ідіть у село, яке перед вами, і зна́йдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля́; відв'яжіть, і Мені приведіть їх. |
3 若有人對你們說甚麼,你們就說:『主要用牠們 |
3 А як хто вам що́ скаже, відкажіть, що їх потребує Госпо́дь, — і він зараз пошле їх“. |
4 這事成就是要應驗先知的話,說: |
4 А це сталось, щоб спра́вдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: |
5 |
5 „Скажіте Сіонській доньці́: Ось до тебе йде Цар твій! Він покі́рливий, і всів на осла, — на осля, під'яре́мної сина“. |
6 |
6 А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус. |
7 牽了驢和驢駒來,把自己的衣服搭在牠們 |
7 Вони привели́ до Ісуса ослицю й осля́, і одежу поклали на них, — і Він сів на них. |
8 有極多的人 |
8 І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стели́ли дорогою. |
9 前行後隨的眾人喊著說:和散那歸於大衛的子孫。奉主名來的是應當稱頌的;和散那至高在上 |
9 А наро́д, що йшов перед Ним і поза́ду, викрикував, кажучи: „Оса́нна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я́! Осанна на висоті!“ |
10 |
10 А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: „Хто́ це такий?“ |
11 眾人說:「這是加利利拿撒勒的先知耶穌。」 |
11 А наро́д говорив: „Це Пророк, — Ісус із Назаре́ту Галілейського!“ |
12 |
12 |
13 對他們說:「經上記著說:『我的殿必稱為禱告的殿』;你們倒已使 |
13 І сказав їм: „Написано: „Дім Мій — буде домом молитви,“ а ви робите з нього „печеру розбійників“. |
14 |
14 I приступили у храмі до Нього сліпі та криві, — і Він їх уздоро́вив. |
15 祭司長和文士看見耶穌所行的奇事,又見孩子 |
15 |
16 對他說:「這些人所說的,你聽見了嗎?」耶穌對他們 |
16 та й сказали Йому: „Чи ти чуєш, що кажуть вони?“ А Ісус відказав їм: „Так. Чи ж ви не читали нікол́и: „Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу"? |
17 |
17 І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфа́нію, — і там ніч перебув. |
18 |
18 |
19 那時,他 |
19 І побачив Він при дорозі одне фі́ґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя само́го, на нім не знайшов. І до нього Він каже: „Нехай пло́ду із тебе не буде ніко́ли повіки!“ І фіґове дерево зараз усохло. |
20 門徒看見了,便希奇說:「無花果樹枯乾了,何其快呢 |
20 А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: „Як швидко всохло це фіґове дерево!“ |
21 耶穌回答他們 |
21 Ісус же промовив у відповідь їм: „Поправді кажу́ вам: Коли б мали ви віру, і не мали су́мніву, то вчинили б не тільки як із фіговим деревом, а якби й цій горі ви сказали: „Порушся та кинься до моря“, — то й станеться те! |
22 你們禱告,無論求甚麼,只要信,就必得著。」 |
22 І все, чого ви в молитві попросите з вірою, — то одержите“. |
23 |
23 |
24 耶穌回答他們 |
24 Ісус же промовив у відповідь їм: „Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу́, якою вла́дою Я це чиню́. |
25 約翰的浸禮是從哪裏來的?是從天上來的?是從人間來的呢?」他們彼此商議說:「我們若說『從天上來』;他必對我們說:『這樣,你們為甚麼不信他呢?』 |
25 Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей?“ Вони ж міркували собі й говорили: „Коли скажемо: „Із неба“, відкаже Він нам: „Чого ж ви йому не повірили?“ |
26 但 |
26 А як скажемо: „Від людей“, — боїмося наро́ду, бо Івана вважають усі за пророка“. |
27 他們 |
27 І сказали Ісусові в відповідь: „Ми не знаємо“. Відказав їм і Він: „То й Я вам не скажу́, якою владою Я це чиню́. |
28 |
28 |
29 他回答說:『我不去』;以後他 |
29 А той відповів і сказав: „Готовий, панотче“, — і не пішов. |
30 又來對小兒子也是這樣說。他回答說:『父啊,我去』;他卻不去。 |
30 І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: „Я не хочу“. А потім покаявся, і пішов. |
31 這兩個兒子,那一個是遵行他父的命呢 |
31 Котрий же з двох учинив волю батькову?“ Вони кажуть: „Останній“. Ісус промовляє до них: „Поправді кажу вам, що ми́тники та блудоді́йки випере́джують вас у Боже Царство. |
32 因為約翰遵著義路到你們這裏來,你們卻不信他;稅吏和娼妓倒信他。你們看見了,後來還是不懊悔去信他。 |
32 Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а ми́тники та блудоді́йки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля́, щоб повірити йому. |
33 |
33 |
34 收果子的時候近了,他 |
34 Коли ж надійшов час плоді́в, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди́ свої. |
35 園戶拿住僕人,打了一個,殺了一個,用石頭打死一個。 |
35 Винарі ж рабів його похапали, — і одно́го побили, а другого замордували, а того вкаменува́ли. |
36 主人又打發別的僕人去,比先前更多;園戶還是照樣待他們。 |
36 Знов послав він інших рабів, більш як перше, — та й їм учинили те саме. |
37 末了園主 |
37 Нарешті послав до них сина свого́ і сказав: „Посоро́мляться сина мого“. |
38 不料,園戶看見他兒子,他們 |
38 Але́ винарі́, як побачили сина, міркувати собі стали: „Це спадкоє́мець; ходім, замордуймо його, — і заберемо його спа́дщину!“ |
39 他們就拿住他,把他 |
39 І, схопи́вши його, вони вивели за виноградник його, та й убили. |
40 既是這樣 |
40 Отож, як прибу́де той пан виноградника, що́ зробить він тим винаря́м?“ |
41 他們對他 |
41 Вони кажуть Йому: „Злочинців погубить жорсто́ко, виноградника ж віддасть іншим винаря́м, що будуть плоди́ віддавати йому своєча́сно“. |
42 |
42 Ісус промовляє до них: „Чи ви не читали ніко́ли в Писа́нні: Камінь, що його будівничі відкинули, — той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!“ |
43 |
43 Тому́ кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться наро́дові, що плоди́ його буде прино́сити. |
44 誰掉在這石頭上,必要跌碎;這石頭掉在誰的身上,就要把誰砸得稀爛。」 |
44 І хто впаде́ на цей камінь — розі́б'ється, а на кого він сам упаде — то розча́вить його́“. |
45 |
45 А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він гово́рить. |
46 他們卻 |
46 І намага́лись схопи́ти Його, але́ побоялись людей, бо вважали Його за Пророка. |