以賽亞書第16章 |
1 |
2 摩押的眾女 |
3 求你定 |
4 摩押啊 |
5 寶座必因慈愛堅立 |
6 |
7 因此,摩押人必為摩押哀號,人人都要哀號。你們摩押人要為吉珥.哈列設的根基 |
8 |
9 因此,我要為西比瑪的葡萄樹哀哭,與雅謝人哀哭一樣;希實本、以利亞利啊,我要以眼淚澆灌你;你為夏天的果子、為收割的莊稼歡呼的聲音止息了 |
10 從肥美的田中奪去了歡喜快樂;在葡萄園裏必無歌唱,也必 |
11 因此,我心腹要 |
12 |
13 |
14 但現在耶和華說:「三年之內,照雇工的年數,摩押的榮耀與那 |
IсаяРозділ 16 |
1 |
2 І станеться, мов те споло́шене пта́ство, з кубла́ повиго́нене, будуть до́чки Моавські при бро́дах Арнону: |
3 „Подай раду, зроби при́суд, учини нічну тінь свою повного полудня, сховай ви́гнаних, біженця не видавай. |
4 Нехай ме́шкають в тебе вигна́нці Моаву, стань їм за́хистом перед грабі́жником, бо не стало наси́льника, скінчи́вся грабу́нок, загинув топта́ч із землі. |
5 І буде утве́рджений милістю трон, і сяде на ньому у правді в наметі Давида суддя́, що дбатиме за правосу́ддя та буде в справедливості вправний. |
6 Ми чули про гордість Моава, що гордий він дуже, про сваво́лю його й його гордість, про лю́тість його, про неслушні його нісені́тниці“. |
7 Буде тому́ голоси́ти Моав над Моавом, увесь голосити він буде! За паляни́цями з грон Кір-Харесету плакати бу́дуть насправді побиті, |
8 бо посохли хешбо́нські поля́, і виноградник Сівми; володарі наро́дів понищили гро́зна добі́рні, які до Язеру сяга́ли й зникали в пустині; галу́зки ж його розтяга́лися, і море вони перейшли́. |
9 Тому́ то язе́рським плаче́м буду плакати за виногра́дину Сівми. Сльозою своєю тебе орошу́, о Хешбо́не й Ел'а́ле, бо крик бо́ю напав на твій збір та на жни́во твоє. |
10 І буде за́брана радість та втіха із са́ду, а по виноградниках пісні не бу́де й не зді́йметься окрик. Вина по чави́лах не буде топта́ти чави́льник, — окрик радости Я припини́в! |
11 Тому́ то в жало́бі звучать про Моав мої ну́трощі, мов би та арфа, а ну́тро моє — про Кір-Херес. |
12 І буде, як ви́явиться, що змучивсь на взгі́р'ї Моав, і вві́йде молитись у святиню свою, та він не ося́гне нічо́го. |
13 Оце слово, яке говорив був віддавна Госпо́дь про Моава. |
14 А тепер Господь каже, говорячи: За три ро́ки, одна́кові з лі́тами на́ймита, буде знева́жена слава Моава з усім велелю́ддям його, а позосталість — мала та дрібна, невелика! |
以賽亞書第16章 |
IсаяРозділ 16 |
1 |
1 |
2 摩押的眾女 |
2 І станеться, мов те споло́шене пта́ство, з кубла́ повиго́нене, будуть до́чки Моавські при бро́дах Арнону: |
3 求你定 |
3 „Подай раду, зроби при́суд, учини нічну тінь свою повного полудня, сховай ви́гнаних, біженця не видавай. |
4 摩押啊 |
4 Нехай ме́шкають в тебе вигна́нці Моаву, стань їм за́хистом перед грабі́жником, бо не стало наси́льника, скінчи́вся грабу́нок, загинув топта́ч із землі. |
5 寶座必因慈愛堅立 |
5 І буде утве́рджений милістю трон, і сяде на ньому у правді в наметі Давида суддя́, що дбатиме за правосу́ддя та буде в справедливості вправний. |
6 |
6 Ми чули про гордість Моава, що гордий він дуже, про сваво́лю його й його гордість, про лю́тість його, про неслушні його нісені́тниці“. |
7 因此,摩押人必為摩押哀號,人人都要哀號。你們摩押人要為吉珥.哈列設的根基 |
7 Буде тому́ голоси́ти Моав над Моавом, увесь голосити він буде! За паляни́цями з грон Кір-Харесету плакати бу́дуть насправді побиті, |
8 |
8 бо посохли хешбо́нські поля́, і виноградник Сівми; володарі наро́дів понищили гро́зна добі́рні, які до Язеру сяга́ли й зникали в пустині; галу́зки ж його розтяга́лися, і море вони перейшли́. |
9 因此,我要為西比瑪的葡萄樹哀哭,與雅謝人哀哭一樣;希實本、以利亞利啊,我要以眼淚澆灌你;你為夏天的果子、為收割的莊稼歡呼的聲音止息了 |
9 Тому́ то язе́рським плаче́м буду плакати за виногра́дину Сівми. Сльозою своєю тебе орошу́, о Хешбо́не й Ел'а́ле, бо крик бо́ю напав на твій збір та на жни́во твоє. |
10 從肥美的田中奪去了歡喜快樂;在葡萄園裏必無歌唱,也必 |
10 І буде за́брана радість та втіха із са́ду, а по виноградниках пісні не бу́де й не зді́йметься окрик. Вина по чави́лах не буде топта́ти чави́льник, — окрик радости Я припини́в! |
11 因此,我心腹要 |
11 Тому́ то в жало́бі звучать про Моав мої ну́трощі, мов би та арфа, а ну́тро моє — про Кір-Херес. |
12 |
12 І буде, як ви́явиться, що змучивсь на взгі́р'ї Моав, і вві́йде молитись у святиню свою, та він не ося́гне нічо́го. |
13 |
13 Оце слово, яке говорив був віддавна Госпо́дь про Моава. |
14 但現在耶和華說:「三年之內,照雇工的年數,摩押的榮耀與那 |
14 А тепер Господь каже, говорячи: За три ро́ки, одна́кові з лі́тами на́ймита, буде знева́жена слава Моава з усім велелю́ддям його, а позосталість — мала та дрібна, невелика! |