CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Deut. 1
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Das fünfte Buch Mose (Deuteronomium)

Kapitel 1

1 Das1697 sind die Worte, die Mose4872 redete1696 zum ganzen Israel3478 jenseit5676 des Jordans3383 in der Wüste4057, auf dem Gefilde6160 gegen4136 dem Schilfmeer5489, zwischen Paran und Thophel, Laban3837, Hazeroth2698 und Disahab1774,

2 elf Tagreisen von Horeb2722 durch den Weg1870 des Gebirges2022 Seir8165 bis gen Kades-Barnea6947.

3 Und es geschah im vierzigsten705 Jahr8141, am ersten259 Tage2320 des elften Monden2320, da redete1696 Mose4872 mit den Kindern1121 Israel3478 alles, wie ihm der HErr3068 an sie geboten hatte6680,

4 nachdem310 er5221 Sihon5511, den König4428 der Amoriter567, geschlagen hatte, der zu Hesbon2809 wohnete, dazu Og5747, den König4428 zu Basan1316, der zu Astharoth6252 und zu Edrei154 wohnete.

5 Jenseit5676 des Jordans3383 im Lande776 der Moabiter4124 fing an2974 Mose4872 auszulegen874 dies Gesetz8451, und sprach559:

6 Der HErr3068, unser GOtt430, redete1696 mit uns am Berge2022 Horeb2722 und sprach559: Ihr3427 seid lange7227 genug an diesem Berge gewesen;

7 wendet euch6437 und3669 ziehet5265 hin, daß ihr935 zu dem Gebirge2022 der Amoriter567 kommet und5104 zu allen ihren Nachbarn7934 im Gefilde6160, auf6578 Bergen und in Gründen8219, gegen Mittag5045 und gegen die Anfurt2348 des Meers3220 im Lande Kanaan, und zum Berge2022 Libanon3844 bis an das776 große1419 Wasser5104 Phrath.

8 Siehe7200 da, ich habe euch310 das776 Land776, das da vor6440 euch liegt, gegeben5414; gehet hinein935 und nehmet3423 es ein, das der HErr3068 euren Vätern1, Abraham85, Isaak3327 und Jakob3290, geschworen7650 hat, daß er‘s ihnen und ihrem Samen2233 nach ihnen geben5414 wollte.

9 Da sprach559 ich559 zu derselben Zeit6256 zu euch: Ich kann3201 euch nicht allein905 ertragen5375;

10 denn der HErr3068 euer GOtt430, hat euch gemehret, daß ihr heutigestages3117 seid wie die Menge7230 der Sterne3556 am Himmel8064.

11 Der HErr3068, eurer Väter1 GOtt430, mache euer noch3254 viel tausend505 mehr und segne1288 euch, wie6471 er euch geredet hat1696!

12 Wie349 kann ich allein solche Mühe2960 und Last4853 und Hader7379 von euch ertragen5375?

13 Schaffet her3051 weise2450, verständige995 und erfahrene3045 Leute582 unter euren Stämmen7626, die will ich über euch zu Häuptern7218 setzen7760.

14 Da antwortetet ihr6030 mir und sprachet: Das1697 ist1696 ein gut2896 Ding, davon du559 sagest, daß du es tun6213 willst.

15 Da nahm3947 ich die Häupter7218 eurer Stämme7626, weise2450 und erfahrene3045 Männer582, und setzte5414 sie über8269 euch zu Häuptern7218, über8269 tausend505, über8269 hundert3967, über8269 fünfzig2572 und über zehn6235, und Amtleute7860 unter euren Stämmen7626;

16 und6664 gebot6680 euren Richtern8199 zur selben Zeit6256 und376 sprach559: Verhöret eure Brüder251 und richtet recht8199 zwischen jedermann und seinem Bruder251 und dem Fremdling1616.

17 Keine5234 Person sollt ihr im Gericht4941 ansehen, sondern sollt den Kleinen6996 hören wie den Großen1419 und376 vor6440 niemandes Person euch scheuen. Denn das1697 Gerichtamt ist1481 Gottes430. Wird aber euch eine Sache4941 zu8085 hart7185 sein, die lasset an mich6440 gelangen7126, daß ich sie höre8085.

18 Also gebot6680 ich euch zu der Zeit6256 alles1697, was ihr tun6213 solltet.

19 Da zogen5265 wir aus von Horeb2722 und wandelten3212 durch935 die ganze Wüste4057, die groß1419 und grausam3372 ist, wie ihr gesehen7200 habt, auf der Straße1870 zum Gebirge2022 der Amoriter567, wie uns der HErr3068, unser GOtt430, geboten hatte6680, und kamen bis gen Kades-Barnea6947.

20 Da sprach559 ich zu euch: Ihr seid an das Gebirge2022 der Amoriter567 kommen935, das uns der HErr3068, unser GOtt430, geben5414 wird.

21 Siehe7200 da das Land776 vor6440 dir, das der HErr3068, dein GOtt430, dir gegeben5414 hat1696; zeuch hinauf5927 und3423 nimm‘s ein, wie der HErr3068, deiner Väter1 GOtt430, dir geredet hat. Fürchte3372 dich nicht2865 und laß dir nicht grauen!

22 Da7725 kamet ihr7126 zu mir6440 alle und7971 sprachet: Laßt uns Männer vor uns hinsenden, die uns das1697 Land776 erkunden2658 und uns wieder7725 sagen559, durch935 welchen Weg1870 wir582 hineinziehen sollen5927, und die Städte5892, da wir einkommen sollen.

23 Das1697 gefiel3190 mir wohl und nahm3947 aus euch5869 zwölf6240 Männer582, von jeglichem Stamm7626 einen259.

24 Da dieselbigen weggingen6437 und hinaufzogen auf5927 das Gebirge2022 und an den Bach5158 Eskol812 kamen935, da besahen7270 sie es

25 und nahmen der Früchte6529 des Landes776 mit sich3027 und brachten sie herab3381 zu uns; und sagten7725 uns wieder7725 und sprachen559: Das1697 Land776 ist3947 gut2896, das der HErr3068, unser GOtt430, uns gegeben5414 hat.

26 Aber ihr wolltet14 nicht hinaufziehen5927 und wurdet ungehorsam4784 dem Munde6310 des HErrn3068, eures Gottes430;

27 und559 murretet in euren Hütten168 und sprachet: Der HErr3068 ist uns gram8135; darum hat er uns aus3318 Ägyptenland776 geführet, daß er uns in der Amoriter567 Hände3027 gäbe5414 zu vertilgen8045.

28 Wo sollen wir hinauf? Unsere Brüder251 haben unser Herz3824 verzagt gemacht4549 und gesagt559, das Volk5971 sei größer1419 und höher7311 denn wir; die Städte5892 seien groß1419 und bis an5927 den Himmel8064 vermauert1219; dazu haben wir die Kinder1121 Enakim daselbst gesehen7200.

29 Ich sprach559 aber zu euch3372: Entsetzet6206 euch nicht und fürchtet euch nicht vor ihnen!

30 Der HErr3068, euer GOtt430, zeucht vor5869 euch1980 hin und wird für euch streiten3898, wie er mit euch getan6213 hat in Ägypten4714 vor euren Augen6440

31 und in der Wüste4057, da du gesehen hast5375, wie dich der HErr3068, dein GOtt430, getragen hat, wie ein Mann376 seinen Sohn1121 trägt5375, durch935 allen Weg1870, daher ihr gewandelt habt, bis ihr an7200 diesen Ort4725 kommen seid1980.

32 Aber das1697 galt nichts bei euch539, daß ihr an den HErrn3068, euren GOtt430, hättet geglaubet,

33 der vor6440 euch2583 her1870 ging1980, euch die Stätte4725 zu weisen8446, wo ihr7200 euch lagern solltet, des Nachts3915 im Feuer784, daß er euch den Weg1870 zeigete, darinnen ihr gehen3212 solltet, und des Tages3119 in der Wolke6051.

34 Als aber1697 der HErr3068 euer Geschrei6963 hörete, ward er zornig7107 und schwur7650 und sprach559:

35 Es soll7200 keiner376 dieses bösen7451 Geschlechts1755 das gute2896 Land776 sehen, das ich ihren Vätern1 zu geben5414 geschworen7650 habe,

36 ohne Kaleb3612, der Sohn1121 Jephunnes3312, der soll7200 es sehen, und310 ihm will ich geben5414 das Land776, darauf er getreten1869 hat4390, und seinen Kindern1121, darum daß834 er treulich dem HErrn3068 gefolget hat.

37 Auch ward der HErr3068 über mich zornig599 um1558 euretwillen und sprach559: Du sollst8033 auch nicht hineinkommen935.

38 Aber Josua3091, der Sohn1121 Nuns5126, der dein Diener6440 ist5975, der soll hineinkommen935. Denselben stärke2388; denn er soll Israel3478 das Erbe5157 austeilen.

39 Und eure Kinder2945, davon ihr3045 sagtet, sie559 würden ein Raub957 werden, und eure Söhne1121, die heutigestages weder Gutes2896 noch Böses7451 verstehen, die sollen hineinkommen; denselben will935 ich‘s geben3117, und sie5414 sollen es einnehmen3423.

40 Ihr aber wendet euch6437 und ziehet5265 nach der Wüste4057 den Weg1870 zum Schilfmeer5488!

41 Da antwortetet ihr und559 sprachet zu mir: Wir haben2398 an5927 dem1951 HErrn3068 gesündiget; wir wollen hinauf und streiten3898, wie uns der HErr3068, unser GOtt430, geboten6680 hat6030. Da ihr euch nun rüstetet2296, ein376 jeglicher mit seinem Harnisch3627, und waret an5927 dem, daß ihr hinaufzöget aufs Gebirge2022,

42 sprach559 der HErr3068 zu mir6440: Sage559 ihnen, daß sie nicht hinaufziehen, auch nicht streiten3898; denn ich bin nicht unter7130 euch; auf5927 daß ihr nicht geschlagen werdet5062 vor euren Feinden341.

43 Da ich euch das sagte1696, gehorchtet ihr8085 nicht5927 und wurdet ungehorsam4784 dem Munde6310 des HErrn3068 und waret vermessen und zoget2102 hinauf5927 aufs Gebirge2022.

44 Da zogen die3427 Amoriter567 aus3318, die auf dem Gebirge2022 wohneten, euch entgegen7125, und jagten7291 euch, wie die Bienen1682 tun6213, und schlugen3807 euch zu Seir8165 bis gen Horma2767.

45 Da ihr nun wiederkamet und weinetet vor6440 dem HErrn3068, wollte der HErr3068 eure Stimme6963 nicht238 hören und neigete seine Ohren nicht zu8085 euch7725.

46 Also bliebet ihr3427 in Kades6946 eine lange7227 Zeit3117.

Повторення Закону

Розділ 1

1 Оце ті слова, що Мойсей говорив був до всьо́го Ізраїля по тім боці Йорда́ну в пустині, на степу́, навпроти Червоного моря, між Параном, і між Тофелем, і Лаваном, і Гецеротом, і Ді-Загавом,

2 одина́дцять день дороги від Хориву, дорога до гори Сеїру, аж до Кадеш-Барнеа.

3 І сталося сорокового року, одина́дцятого місяця, першого дня місяця говорив Мойсей до Ізраїлевих синів усе, що Господь наказав був йому про них,

4 по тому, як забив він Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, і Оґа, царя баша́нського, що сидів в Аштароті в Едреї.

5 На тім боці Йорда́ну в моавському кра́ї став Мойсей виясняти Зако́на, говорячи:

6 „Господь, Бог наш, промовляв до нас на Хори́ві, говорячи: До́сить вам сидіти на цій горі!

7 Оберніться й рушайте, і йдіть на го́ру амореянина, та до всіх сусідів його на степу́, на горі, і в долині, і на півдні, і на побережжі моря, — до кра́ю ханаанського та до Ливану, аж до Великої Річки, — річки Ефра́ту.

8 Ось Я дав вам цей край! Увійдіть, і заволодійте цим кра́єм, що на нього Господь був присяг вашим батькам, — Авраамові, Ісакові та Якову, що дасть його їм та їхньому насінню по них“.

9 І сказав я того ча́су до вас, говорячи: „Не мо́жу я сам носити вас.

10 Господь, Бог ваш, розмно́жив вас, і ось ви сьогодні, щодо численности, як зо́рі небесні!

11 Господь, Бог ваших батьків, нехай додасть вам у тисячу раз, і нехай поблагосло́вить вас, як Він говорив вам.

12 Як я сам понесу тяготу́ вашу, і тяга́р ваш, і ваші супере́чки?

13 Візьміть собі му́жів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі́ вас“.

14 І ви відповіли́ мені та й сказали: „Добра та річ, що ти кажеш зробити“.

15 І взяв я голі́в ваших племе́н, мужів мудрих та знаних, і поставив їх го́ловами над вами, — тисячниками, і сотниками, і п'ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племе́н.

16 І наказав я того ча́су вашим су́ддям, говорячи: „Вислухо́вуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між прихо́дьком його.

17 Не будете звертати уваги на обличчя в суді, — як мало́го, так і великого ви́слухаєте, не будете боятися обличчя люди́ни, бо суд — Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка́ для вас, принесете мені, і я вислухаю її“.

18 I наказав я вам того ча́су про всі ті речі, що ви зробите.

19 І ми рушили з Хори́ву, та й перейшли цю велику й страшну́ пустиню, що бачили ви, дорогою до гори амореянина, як наказав нам Господь, Бог наш, і ми прийшли аж до Кадеш-Барнеа.

20 І сказав я до вас: „Прийшли ви до Аморейської гори, що Господь, Бог наш, дає нам.

21 Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі цей край. Увійди, заволодій, як говорив був тобі Господь, Бог батьків твоїх. Не бійся й не лякайся!“

22 А ви всі підійшли до мене та й сказали: „Пошлімо мужів перед собою, і нехай вони ви́слідять нам той край, та нехай принесуть нам відо́мість про дорогу, що нею підемо, та про міста́, куди вві́йдемо“.

23 І була́ та річ добра в моїх оча́х, і взяв я у вас дванадцять му́жа, — муж один для пле́мени.

24 І вони відійшли, і зійшли на го́ру, і прийшли аж до долини Ешкол, та й вислідили його, Край.

25 І взяли вони в свою ру́ку з пло́ду того кра́ю, і прине́сли до нас, і здали́ нам справу, і сказали: „Добрий той край, що Господь, Бог наш, дає нам!“

26 Та ви не хотіли йти, і були неслухня́ні наказам Господа, Бога вашого.

27 І нарікали ви по ваших наметах і говорили: „З не́нависти до нас Господь вивів нас з єгипетського кра́ю, щоб дати нас у руку аморе́янина на ви́гублення нас.

28 Куди ми пі́демо? Брати́ наші розслабили наше серце, говорячи: Наро́д той більший та вищий від нас, міста великі й умі́цнені аж до неба, і навіть ве́летнів ми бачили там“.

29 І сказав я до вас: „Не лякайтеся й не бійтеся їх!

30 Господь, Бог наш, що йде перед вами, Він буде воювати для вас, як зробив був з вами в Єгипті на ваших оча́х,

31 і в пустині, де ти бачив, що Господь, Бог твій, носив тебе, як носить чоловік сина свого, у всій дорозі, якою ви йшли, аж до вашого прихо́ду до цього місця.

32 Та все таки ви не віруєте в Господа, вашого Бога,

33 що йде перед вами в дорозі, щоб вишукати для вас місце на ваше табору́вання, — вночі огнем, щоб ви бачили в дорозі, що бу́дете нею ходити, а хмарою вдень“.

34 І Господь вислухав голос ваших слів, та й розгнівався, і заприсягнув, говорячи:

35 Поправді кажу́, — ніхто серед цих людей, цього злого покоління, не побачить того доброго кра́ю, що присяг Я дати вашим батькам,

36 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, — він побачить його, і йому Я дам той край, по якому ступав він, та синам його, через те, що він виповняв наказа Господнього.

37 Також на мене розгнівався був Господь через вас, говорячи: „І ти не ввійдеш туди!

38 Ісус, син Нави́нів, що стоїть перед тобою, він уві́йде туди; зміцни його, бо він зробить, що Ізраїль заволодіє ним.

39 А діти ваші, про яких ви сказали: „На здо́бич будуть вони“, та сини ваші, що сьогодні не знають ні добра, ані зла, — вони вві́йдуть туди, і їм дам Я його, і вони заволодіють ним.

40 А ви йдіть, та й рушайте в пустиню дорогою Червоного моря“.

41 А ви відповіли та й сказали мені: „Згрішили ми Господе́ві! Ми ви́йдемо, і будемо воювати, цілком так, як наказав нам Господь, Бог наш“. І припереза́ли ви кожен військо́ву збро́ю свою, і відважилися вийти на го́ру.

42 Але Господь до мене сказав: „Скажи їм: Не вийдете, і не будете ви воювати, — бо Я не серед вас, щоб не були ви побиті вашими ворогами“.

43 І промовляв я до вас, та ви не послухали, і були неслухня́ні наказам Господнім. І ви свавільно переступили наказа, і зійшли на го́ру.

44 І вийшов навпере́йми вас аморе́янин, що сидить на тій горі, і гнали вас, як роблять то бджоли, і товкли́ вас в Сеїрі аж до Горми.

45 І вернулися ви, і плакали перед Господнім лицем, — та не слухав Господь вашого голосу, і не нахилив Свого вуха до вас.

46 І сиділи ви в Кадешу багато днів, — стільки днів, скільки там ви сиділи.

Das fünfte Buch Mose (Deuteronomium)

Kapitel 1

Повторення Закону

Розділ 1

1 Das1697 sind die Worte, die Mose4872 redete1696 zum ganzen Israel3478 jenseit5676 des Jordans3383 in der Wüste4057, auf dem Gefilde6160 gegen4136 dem Schilfmeer5489, zwischen Paran und Thophel, Laban3837, Hazeroth2698 und Disahab1774,

1 Оце ті слова, що Мойсей говорив був до всьо́го Ізраїля по тім боці Йорда́ну в пустині, на степу́, навпроти Червоного моря, між Параном, і між Тофелем, і Лаваном, і Гецеротом, і Ді-Загавом,

2 elf Tagreisen von Horeb2722 durch den Weg1870 des Gebirges2022 Seir8165 bis gen Kades-Barnea6947.

2 одина́дцять день дороги від Хориву, дорога до гори Сеїру, аж до Кадеш-Барнеа.

3 Und es geschah im vierzigsten705 Jahr8141, am ersten259 Tage2320 des elften Monden2320, da redete1696 Mose4872 mit den Kindern1121 Israel3478 alles, wie ihm der HErr3068 an sie geboten hatte6680,

3 І сталося сорокового року, одина́дцятого місяця, першого дня місяця говорив Мойсей до Ізраїлевих синів усе, що Господь наказав був йому про них,

4 nachdem310 er5221 Sihon5511, den König4428 der Amoriter567, geschlagen hatte, der zu Hesbon2809 wohnete, dazu Og5747, den König4428 zu Basan1316, der zu Astharoth6252 und zu Edrei154 wohnete.

4 по тому, як забив він Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, і Оґа, царя баша́нського, що сидів в Аштароті в Едреї.

5 Jenseit5676 des Jordans3383 im Lande776 der Moabiter4124 fing an2974 Mose4872 auszulegen874 dies Gesetz8451, und sprach559:

5 На тім боці Йорда́ну в моавському кра́ї став Мойсей виясняти Зако́на, говорячи:

6 Der HErr3068, unser GOtt430, redete1696 mit uns am Berge2022 Horeb2722 und sprach559: Ihr3427 seid lange7227 genug an diesem Berge gewesen;

6 „Господь, Бог наш, промовляв до нас на Хори́ві, говорячи: До́сить вам сидіти на цій горі!

7 wendet euch6437 und3669 ziehet5265 hin, daß ihr935 zu dem Gebirge2022 der Amoriter567 kommet und5104 zu allen ihren Nachbarn7934 im Gefilde6160, auf6578 Bergen und in Gründen8219, gegen Mittag5045 und gegen die Anfurt2348 des Meers3220 im Lande Kanaan, und zum Berge2022 Libanon3844 bis an das776 große1419 Wasser5104 Phrath.

7 Оберніться й рушайте, і йдіть на го́ру амореянина, та до всіх сусідів його на степу́, на горі, і в долині, і на півдні, і на побережжі моря, — до кра́ю ханаанського та до Ливану, аж до Великої Річки, — річки Ефра́ту.

8 Siehe7200 da, ich habe euch310 das776 Land776, das da vor6440 euch liegt, gegeben5414; gehet hinein935 und nehmet3423 es ein, das der HErr3068 euren Vätern1, Abraham85, Isaak3327 und Jakob3290, geschworen7650 hat, daß er‘s ihnen und ihrem Samen2233 nach ihnen geben5414 wollte.

8 Ось Я дав вам цей край! Увійдіть, і заволодійте цим кра́єм, що на нього Господь був присяг вашим батькам, — Авраамові, Ісакові та Якову, що дасть його їм та їхньому насінню по них“.

9 Da sprach559 ich559 zu derselben Zeit6256 zu euch: Ich kann3201 euch nicht allein905 ertragen5375;

9 І сказав я того ча́су до вас, говорячи: „Не мо́жу я сам носити вас.

10 denn der HErr3068 euer GOtt430, hat euch gemehret, daß ihr heutigestages3117 seid wie die Menge7230 der Sterne3556 am Himmel8064.

10 Господь, Бог ваш, розмно́жив вас, і ось ви сьогодні, щодо численности, як зо́рі небесні!

11 Der HErr3068, eurer Väter1 GOtt430, mache euer noch3254 viel tausend505 mehr und segne1288 euch, wie6471 er euch geredet hat1696!

11 Господь, Бог ваших батьків, нехай додасть вам у тисячу раз, і нехай поблагосло́вить вас, як Він говорив вам.

12 Wie349 kann ich allein solche Mühe2960 und Last4853 und Hader7379 von euch ertragen5375?

12 Як я сам понесу тяготу́ вашу, і тяга́р ваш, і ваші супере́чки?

13 Schaffet her3051 weise2450, verständige995 und erfahrene3045 Leute582 unter euren Stämmen7626, die will ich über euch zu Häuptern7218 setzen7760.

13 Візьміть собі му́жів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі́ вас“.

14 Da antwortetet ihr6030 mir und sprachet: Das1697 ist1696 ein gut2896 Ding, davon du559 sagest, daß du es tun6213 willst.

14 І ви відповіли́ мені та й сказали: „Добра та річ, що ти кажеш зробити“.

15 Da nahm3947 ich die Häupter7218 eurer Stämme7626, weise2450 und erfahrene3045 Männer582, und setzte5414 sie über8269 euch zu Häuptern7218, über8269 tausend505, über8269 hundert3967, über8269 fünfzig2572 und über zehn6235, und Amtleute7860 unter euren Stämmen7626;

15 І взяв я голі́в ваших племе́н, мужів мудрих та знаних, і поставив їх го́ловами над вами, — тисячниками, і сотниками, і п'ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племе́н.

16 und6664 gebot6680 euren Richtern8199 zur selben Zeit6256 und376 sprach559: Verhöret eure Brüder251 und richtet recht8199 zwischen jedermann und seinem Bruder251 und dem Fremdling1616.

16 І наказав я того ча́су вашим су́ддям, говорячи: „Вислухо́вуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між прихо́дьком його.

17 Keine5234 Person sollt ihr im Gericht4941 ansehen, sondern sollt den Kleinen6996 hören wie den Großen1419 und376 vor6440 niemandes Person euch scheuen. Denn das1697 Gerichtamt ist1481 Gottes430. Wird aber euch eine Sache4941 zu8085 hart7185 sein, die lasset an mich6440 gelangen7126, daß ich sie höre8085.

17 Не будете звертати уваги на обличчя в суді, — як мало́го, так і великого ви́слухаєте, не будете боятися обличчя люди́ни, бо суд — Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка́ для вас, принесете мені, і я вислухаю її“.

18 Also gebot6680 ich euch zu der Zeit6256 alles1697, was ihr tun6213 solltet.

18 I наказав я вам того ча́су про всі ті речі, що ви зробите.

19 Da zogen5265 wir aus von Horeb2722 und wandelten3212 durch935 die ganze Wüste4057, die groß1419 und grausam3372 ist, wie ihr gesehen7200 habt, auf der Straße1870 zum Gebirge2022 der Amoriter567, wie uns der HErr3068, unser GOtt430, geboten hatte6680, und kamen bis gen Kades-Barnea6947.

19 І ми рушили з Хори́ву, та й перейшли цю велику й страшну́ пустиню, що бачили ви, дорогою до гори амореянина, як наказав нам Господь, Бог наш, і ми прийшли аж до Кадеш-Барнеа.

20 Da sprach559 ich zu euch: Ihr seid an das Gebirge2022 der Amoriter567 kommen935, das uns der HErr3068, unser GOtt430, geben5414 wird.

20 І сказав я до вас: „Прийшли ви до Аморейської гори, що Господь, Бог наш, дає нам.

21 Siehe7200 da das Land776 vor6440 dir, das der HErr3068, dein GOtt430, dir gegeben5414 hat1696; zeuch hinauf5927 und3423 nimm‘s ein, wie der HErr3068, deiner Väter1 GOtt430, dir geredet hat. Fürchte3372 dich nicht2865 und laß dir nicht grauen!

21 Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі цей край. Увійди, заволодій, як говорив був тобі Господь, Бог батьків твоїх. Не бійся й не лякайся!“

22 Da7725 kamet ihr7126 zu mir6440 alle und7971 sprachet: Laßt uns Männer vor uns hinsenden, die uns das1697 Land776 erkunden2658 und uns wieder7725 sagen559, durch935 welchen Weg1870 wir582 hineinziehen sollen5927, und die Städte5892, da wir einkommen sollen.

22 А ви всі підійшли до мене та й сказали: „Пошлімо мужів перед собою, і нехай вони ви́слідять нам той край, та нехай принесуть нам відо́мість про дорогу, що нею підемо, та про міста́, куди вві́йдемо“.

23 Das1697 gefiel3190 mir wohl und nahm3947 aus euch5869 zwölf6240 Männer582, von jeglichem Stamm7626 einen259.

23 І була́ та річ добра в моїх оча́х, і взяв я у вас дванадцять му́жа, — муж один для пле́мени.

24 Da dieselbigen weggingen6437 und hinaufzogen auf5927 das Gebirge2022 und an den Bach5158 Eskol812 kamen935, da besahen7270 sie es

24 І вони відійшли, і зійшли на го́ру, і прийшли аж до долини Ешкол, та й вислідили його, Край.

25 und nahmen der Früchte6529 des Landes776 mit sich3027 und brachten sie herab3381 zu uns; und sagten7725 uns wieder7725 und sprachen559: Das1697 Land776 ist3947 gut2896, das der HErr3068, unser GOtt430, uns gegeben5414 hat.

25 І взяли вони в свою ру́ку з пло́ду того кра́ю, і прине́сли до нас, і здали́ нам справу, і сказали: „Добрий той край, що Господь, Бог наш, дає нам!“

26 Aber ihr wolltet14 nicht hinaufziehen5927 und wurdet ungehorsam4784 dem Munde6310 des HErrn3068, eures Gottes430;

26 Та ви не хотіли йти, і були неслухня́ні наказам Господа, Бога вашого.

27 und559 murretet in euren Hütten168 und sprachet: Der HErr3068 ist uns gram8135; darum hat er uns aus3318 Ägyptenland776 geführet, daß er uns in der Amoriter567 Hände3027 gäbe5414 zu vertilgen8045.

27 І нарікали ви по ваших наметах і говорили: „З не́нависти до нас Господь вивів нас з єгипетського кра́ю, щоб дати нас у руку аморе́янина на ви́гублення нас.

28 Wo sollen wir hinauf? Unsere Brüder251 haben unser Herz3824 verzagt gemacht4549 und gesagt559, das Volk5971 sei größer1419 und höher7311 denn wir; die Städte5892 seien groß1419 und bis an5927 den Himmel8064 vermauert1219; dazu haben wir die Kinder1121 Enakim daselbst gesehen7200.

28 Куди ми пі́демо? Брати́ наші розслабили наше серце, говорячи: Наро́д той більший та вищий від нас, міста великі й умі́цнені аж до неба, і навіть ве́летнів ми бачили там“.

29 Ich sprach559 aber zu euch3372: Entsetzet6206 euch nicht und fürchtet euch nicht vor ihnen!

29 І сказав я до вас: „Не лякайтеся й не бійтеся їх!

30 Der HErr3068, euer GOtt430, zeucht vor5869 euch1980 hin und wird für euch streiten3898, wie er mit euch getan6213 hat in Ägypten4714 vor euren Augen6440

30 Господь, Бог наш, що йде перед вами, Він буде воювати для вас, як зробив був з вами в Єгипті на ваших оча́х,

31 und in der Wüste4057, da du gesehen hast5375, wie dich der HErr3068, dein GOtt430, getragen hat, wie ein Mann376 seinen Sohn1121 trägt5375, durch935 allen Weg1870, daher ihr gewandelt habt, bis ihr an7200 diesen Ort4725 kommen seid1980.

31 і в пустині, де ти бачив, що Господь, Бог твій, носив тебе, як носить чоловік сина свого, у всій дорозі, якою ви йшли, аж до вашого прихо́ду до цього місця.

32 Aber das1697 galt nichts bei euch539, daß ihr an den HErrn3068, euren GOtt430, hättet geglaubet,

32 Та все таки ви не віруєте в Господа, вашого Бога,

33 der vor6440 euch2583 her1870 ging1980, euch die Stätte4725 zu weisen8446, wo ihr7200 euch lagern solltet, des Nachts3915 im Feuer784, daß er euch den Weg1870 zeigete, darinnen ihr gehen3212 solltet, und des Tages3119 in der Wolke6051.

33 що йде перед вами в дорозі, щоб вишукати для вас місце на ваше табору́вання, — вночі огнем, щоб ви бачили в дорозі, що бу́дете нею ходити, а хмарою вдень“.

34 Als aber1697 der HErr3068 euer Geschrei6963 hörete, ward er zornig7107 und schwur7650 und sprach559:

34 І Господь вислухав голос ваших слів, та й розгнівався, і заприсягнув, говорячи:

35 Es soll7200 keiner376 dieses bösen7451 Geschlechts1755 das gute2896 Land776 sehen, das ich ihren Vätern1 zu geben5414 geschworen7650 habe,

35 Поправді кажу́, — ніхто серед цих людей, цього злого покоління, не побачить того доброго кра́ю, що присяг Я дати вашим батькам,

36 ohne Kaleb3612, der Sohn1121 Jephunnes3312, der soll7200 es sehen, und310 ihm will ich geben5414 das Land776, darauf er getreten1869 hat4390, und seinen Kindern1121, darum daß834 er treulich dem HErrn3068 gefolget hat.

36 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, — він побачить його, і йому Я дам той край, по якому ступав він, та синам його, через те, що він виповняв наказа Господнього.

37 Auch ward der HErr3068 über mich zornig599 um1558 euretwillen und sprach559: Du sollst8033 auch nicht hineinkommen935.

37 Також на мене розгнівався був Господь через вас, говорячи: „І ти не ввійдеш туди!

38 Aber Josua3091, der Sohn1121 Nuns5126, der dein Diener6440 ist5975, der soll hineinkommen935. Denselben stärke2388; denn er soll Israel3478 das Erbe5157 austeilen.

38 Ісус, син Нави́нів, що стоїть перед тобою, він уві́йде туди; зміцни його, бо він зробить, що Ізраїль заволодіє ним.

39 Und eure Kinder2945, davon ihr3045 sagtet, sie559 würden ein Raub957 werden, und eure Söhne1121, die heutigestages weder Gutes2896 noch Böses7451 verstehen, die sollen hineinkommen; denselben will935 ich‘s geben3117, und sie5414 sollen es einnehmen3423.

39 А діти ваші, про яких ви сказали: „На здо́бич будуть вони“, та сини ваші, що сьогодні не знають ні добра, ані зла, — вони вві́йдуть туди, і їм дам Я його, і вони заволодіють ним.

40 Ihr aber wendet euch6437 und ziehet5265 nach der Wüste4057 den Weg1870 zum Schilfmeer5488!

40 А ви йдіть, та й рушайте в пустиню дорогою Червоного моря“.

41 Da antwortetet ihr und559 sprachet zu mir: Wir haben2398 an5927 dem1951 HErrn3068 gesündiget; wir wollen hinauf und streiten3898, wie uns der HErr3068, unser GOtt430, geboten6680 hat6030. Da ihr euch nun rüstetet2296, ein376 jeglicher mit seinem Harnisch3627, und waret an5927 dem, daß ihr hinaufzöget aufs Gebirge2022,

41 А ви відповіли та й сказали мені: „Згрішили ми Господе́ві! Ми ви́йдемо, і будемо воювати, цілком так, як наказав нам Господь, Бог наш“. І припереза́ли ви кожен військо́ву збро́ю свою, і відважилися вийти на го́ру.

42 sprach559 der HErr3068 zu mir6440: Sage559 ihnen, daß sie nicht hinaufziehen, auch nicht streiten3898; denn ich bin nicht unter7130 euch; auf5927 daß ihr nicht geschlagen werdet5062 vor euren Feinden341.

42 Але Господь до мене сказав: „Скажи їм: Не вийдете, і не будете ви воювати, — бо Я не серед вас, щоб не були ви побиті вашими ворогами“.

43 Da ich euch das sagte1696, gehorchtet ihr8085 nicht5927 und wurdet ungehorsam4784 dem Munde6310 des HErrn3068 und waret vermessen und zoget2102 hinauf5927 aufs Gebirge2022.

43 І промовляв я до вас, та ви не послухали, і були неслухня́ні наказам Господнім. І ви свавільно переступили наказа, і зійшли на го́ру.

44 Da zogen die3427 Amoriter567 aus3318, die auf dem Gebirge2022 wohneten, euch entgegen7125, und jagten7291 euch, wie die Bienen1682 tun6213, und schlugen3807 euch zu Seir8165 bis gen Horma2767.

44 І вийшов навпере́йми вас аморе́янин, що сидить на тій горі, і гнали вас, як роблять то бджоли, і товкли́ вас в Сеїрі аж до Горми.

45 Da ihr nun wiederkamet und weinetet vor6440 dem HErrn3068, wollte der HErr3068 eure Stimme6963 nicht238 hören und neigete seine Ohren nicht zu8085 euch7725.

45 І вернулися ви, і плакали перед Господнім лицем, — та не слухав Господь вашого голосу, і не нахилив Свого вуха до вас.

46 Also bliebet ihr3427 in Kades6946 eine lange7227 Zeit3117.

46 І сиділи ви в Кадешу багато днів, — стільки днів, скільки там ви сиділи.