CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Exod. 33
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Das zweite Buch Mose (Exodus)

Kapitel 33

1 Der HErr3068 sprach559 zu Mose4872: Gehe3212, zeuch von dannen, du und das776 Volk5971, das du aus Ägyptenland4714 geführet hast5927, ins Land776, das ich Abraham85, Isaak3327 und Jakob3290 geschworen7650 habe5927 und gesagt1696: Deinem Samen2233 will ich‘s geben5414.

2 Ich will vor6440 dir hersenden einen Engel4397 und ausstoßen7971 die Kanaaniter3669, Amoriter567, Hethiter2850, Pheresiter6522, Heviter2340 und Jebusiter2983;

3 ins Land776, da Milch2461 und Honig1706 innen fleußt. Ich will nicht mit7130 dir3615 hinaufziehen5927; denn du bist ein halsstarrig6203 Volk5971. Ich möchte dich unterwegen auffressen.

4 Da das8085 Volk5971 diese böse7451 Rede1697 hörete, trugen sie7896 Leide, und niemand376 trug56 seinen Schmuck5716 an ihm.

5 Und der HErr3068 sprach559 zu Mose4872: Sage559 zu den Kindern1121 Israel3478: Ihr seid ein259 halsstarrig6203 Volk5971. Ich werde einmal plötzlich7281 über dich kommen5927 und dich vertilgen3615. Und nun lege3381 deinen Schmuck5716 von7130 dir, daß ich wisse3045, was ich dir tun6213 soll.

6 Also taten5337 die Kinder1121 Israel3478 ihren Schmuck5716 von sich vor dem Berge2022 Horeb2722.

7 Mose4872 aber nahm3947 die Hütte168 und3318 schlug sie auf5186, außen ferne7368 vor2351 dem Lager4264, und hieß7121 sie eine Hütte168 des Stifts4150. Und wer den HErrn3068 fragen wollte1245, mußte herausgehen zur Hütte168 des Stifts4150 vor2351 das Lager4264.

8 Und4872 wenn Mose4872 ausging3318 zur Hütte168, so stund alles Volk5971 auf6965, und trat5324 ein376 jeglicher in seiner Hütte168 Tür6607 und sahen5027 ihm nach310, bis er in die Hütte168 kam935.

9 Und5975 wenn Mose4872 in die Hütte168 kam935, so kam3381 die Wolkensäule6051 hernieder und stund in der Hütte168 Tür6607 und redete1696 mit Mose4872.

10 Und alles Volk5971 sah7200 die Wolkensäule6051 in der Hütte168 Tür6607 stehen5975, und stunden auf6965 und neigten sich7812, ein376 jeglicher in seiner Hütte168 Tür6607.

11 Der HErr3068 aber redete1696 mit Mose4872 von6440 Angesicht6440 zu Angesicht, wie ein Mann376 mit seinem Freunde7453 redet1696. Und wenn er wiederkehrete zum Lager4264, so wich4185 sein7725 Diener8334 Josua3091, der Sohn1121 Nuns5126, der Jüngling5288, nicht aus8432 der Hütte168.

12 Und Mose4872 sprach559 zu dem HErrn3068: Siehe7200, du559 sprichst zu mir: Führe das Volk5971 hinauf5927, und lässest mich nicht wissen3045, wen du mit mir senden7971 willst, so du doch gesagt559 hast4672: Ich kenne3045 dich mit Namen8034, und hast Gnade2580 vor meinen Augen5869 funden.

13 Habe ich denn Gnade2580 vor deinen Augen5869 funden, so laß4672 mich deinen Weg1870 wissen3045, damit ich dich kenne3045 und Gnade2580 vor deinen Augen5869 finde4672. Und siehe7200 doch, daß dies Volk1471 dein Volk5971 ist.

14 Er sprach559: Mein Angesicht6440 soll gehen3212, damit will ich dich leiten5117.

15 Er aber sprach559 zu ihm: Wo nicht dein Angesicht gehet1980, so führe uns nicht von6440 dannen hinauf5927.

16 Denn645 wobei soll doch erkannt werden3212, daß ich und dein Volk5971 vor deinen Augen5869 Gnade2580 funden haben3045, ohne wenn du mit uns gehest? auf6440 daß ich und dein Volk5971 gerühmet werden6395 vor allem Volk5971, das auf dem Erdboden127 ist4672.

17 Der HErr3068 sprach559 zu Mose4872: Was du jetzt geredet hast1697, will ich auch tun6213: denn du hast1696 Gnade2580 vor meinen Augen5869 funden, und ich kenne3045 dich mit Namen8034.

18 Er aber sprach559: So laß4994 mich deine Herrlichkeit3519 sehen7200.

19 Und er sprach559: Ich will vor deinem Angesicht her alle meine Güte2898 gehen5674 lassen7121 und will lassen predigen des HErrn3068 Namen8034 vor dir. Wem ich aber gnädig2603 bin, dem bin ich gnädig2603; und wes ich mich6440 erbarme7355, des erbarme7355 ich mich.

20 Und sprach559 weiter: Mein Angesicht kannst3201 du7200 nicht sehen7200; denn kein Mensch120 wird leben2425, der mich6440 siehet.

21 Und der HErr3068 sprach559 weiter: Siehe, es ist ein Raum bei mir, da4725 sollst du auf dem Fels6697 stehen5324.

22 Wenn denn nun meine Herrlichkeit3519 vorübergehet, will ich dich in5674 der Felskluft6697 lassen stehen7760, und meine Hand3709 soll ob dir halten5526, bis5704 ich vorübergehe.

23 Und wenn ich meine Hand3709 von dir tue5493, wirst du7200 mir6440 hinten268 nachsehen; aber mein Angesicht kann man nicht sehen7200.

Вихід

Розділ 33

1 І говорив Господь до Мойсея: „Іди, вийди звідси ти та той народ, що ти вивів його з єгипетського кра́ю до того Краю, що Я присяг був його Авраамові, Ісакові та Якову, говорячи: Наща́дкам твоїм дам його,

2 і пошлю перед лицем твоїм Ангола, і попроганяю ханаанеянина, амореянина, і хіттеянина, і періззеянина, хіввеянина, і євусеянина, —

3 до кра́ю, що тече молоком та медом, бо Я не піду́ серед тебе, — бо ти народ твердошиїй, — щоб Я не вигубив тебе в дорозі“.

4 І почув народ ту лиху вістку, та й засмутився, і ніхто не поклав на себе своєї оздо́би.

5 Бо промовив Господь до Мойсея: „Скажи Ізраїлевим синам: Ви народ твердошиїй, — якщо одну хвилину піду́ серед тебе, то ви́гублю тебе! Тож тепер здійми оздобу свою з себе, — Я знатиму, що вчиню́ тобі“.

6 І поздіймали Ізраїлеві сини свої оздоби під горою Хори́в.

7 А Мойсей узяв наме́та, та й нап'я́в його поза табо́ром, далеко від табо́ру, і назвав його: скинія заповіту. І бувало, — кожен, хто шукав Господа, входив до скинії заповіту, що поза табо́ром.

8 І бувало, коли вихо́див Мойсей до скинії, то підво́дився ввесь народ, і ставали кожен при вході свого намету, і дивилися за Мойсеєм, аж поки він не входив до скинії.

9 І бувало, коли входив Мойсей до скинії, то сходив стовп хмари, і ставав при вході скинії, та й говорив Бог із Мойсеєм.

10 І ввесь наро́д бачив стовпа хмари, що стояв при вході скинії. І ввесь народ підво́дився, та й вклонялися, кожен при вході намету свого.

11 І говорив Господь до Мойсея лице в лице, як говорить хто до друга свого́. І вертався він до табо́ру, а слуга його, юнак Ісус, син Нави́нів, не вихо́див із сере́дини скинії.

12 І сказав Мойсей до Господа: „Дивися, — Ти гово́риш мені: Випровади цей наро́д, а Ти не дав мені знати, кого зо мною пошлеш. А Ти сказав був: Я знаю тебе на ім'я́, а також знайшов ти милість в оча́х Моїх.

13 Тож тепер, коли знайшов я милість в оча́х Твоїх, об'яви ж мені доро́гу Свою, і я пізнаю, я́к знайти милість в очах Твоїх. І побач, бо цей люд — то народ Твій“.

14 А Він відказав: „Сам Я піду́, — і введу́ тебе до відпочинку“.

15 І сказав він до Нього: „Коли Сам Ти не пі́деш, то не виводь нас ізвідси.

16 Бож чим тоді пізна́ється, що знайшов милість в очах Твоїх я та наро́д Твій? Чи ж не тим, що Ти пі́деш із нами? І бу́демо ви́різнені я та народ Твій від кожного народу, що на поверхні землі“.

17 І промовив Госпо́дь до Мойсея: „Також цю річ, про яку говорив ти, зроблю́, бо ти знайшов милість в оча́х Моїх, і Я знаю на ім'я́ тебе“.

18 А він відказав: „Покажи мені славу Свою!“

19 І Він промовив: „Я переведу́ все добро Своє перед тобою, і покличу Господнім Ім'я́м перед тобою. І Я помилую, до кого милости́вий, і змилосе́рджуся, до кого милосе́рдний“.

20 І Він промовив: „Ти не зможеш побачити лиця Мого́, — бо люди́на не може побачити Мене — і жити“.

21 І промовив Господь: „Ось місце при Мені, — і ти станеш на скелі.

22 І станеться, коли буде переходити слава Моя, то Я вміщу́ Тебе в щілині скелі, і закрию тебе рукою Своєю, аж поки Я перейду́.

23 А здійму руку Свою, — і ти побачиш Мене ззаду, а обличчя Моє не буде види́ме“.

Das zweite Buch Mose (Exodus)

Kapitel 33

Вихід

Розділ 33

1 Der HErr3068 sprach559 zu Mose4872: Gehe3212, zeuch von dannen, du und das776 Volk5971, das du aus Ägyptenland4714 geführet hast5927, ins Land776, das ich Abraham85, Isaak3327 und Jakob3290 geschworen7650 habe5927 und gesagt1696: Deinem Samen2233 will ich‘s geben5414.

1 І говорив Господь до Мойсея: „Іди, вийди звідси ти та той народ, що ти вивів його з єгипетського кра́ю до того Краю, що Я присяг був його Авраамові, Ісакові та Якову, говорячи: Наща́дкам твоїм дам його,

2 Ich will vor6440 dir hersenden einen Engel4397 und ausstoßen7971 die Kanaaniter3669, Amoriter567, Hethiter2850, Pheresiter6522, Heviter2340 und Jebusiter2983;

2 і пошлю перед лицем твоїм Ангола, і попроганяю ханаанеянина, амореянина, і хіттеянина, і періззеянина, хіввеянина, і євусеянина, —

3 ins Land776, da Milch2461 und Honig1706 innen fleußt. Ich will nicht mit7130 dir3615 hinaufziehen5927; denn du bist ein halsstarrig6203 Volk5971. Ich möchte dich unterwegen auffressen.

3 до кра́ю, що тече молоком та медом, бо Я не піду́ серед тебе, — бо ти народ твердошиїй, — щоб Я не вигубив тебе в дорозі“.

4 Da das8085 Volk5971 diese böse7451 Rede1697 hörete, trugen sie7896 Leide, und niemand376 trug56 seinen Schmuck5716 an ihm.

4 І почув народ ту лиху вістку, та й засмутився, і ніхто не поклав на себе своєї оздо́би.

5 Und der HErr3068 sprach559 zu Mose4872: Sage559 zu den Kindern1121 Israel3478: Ihr seid ein259 halsstarrig6203 Volk5971. Ich werde einmal plötzlich7281 über dich kommen5927 und dich vertilgen3615. Und nun lege3381 deinen Schmuck5716 von7130 dir, daß ich wisse3045, was ich dir tun6213 soll.

5 Бо промовив Господь до Мойсея: „Скажи Ізраїлевим синам: Ви народ твердошиїй, — якщо одну хвилину піду́ серед тебе, то ви́гублю тебе! Тож тепер здійми оздобу свою з себе, — Я знатиму, що вчиню́ тобі“.

6 Also taten5337 die Kinder1121 Israel3478 ihren Schmuck5716 von sich vor dem Berge2022 Horeb2722.

6 І поздіймали Ізраїлеві сини свої оздоби під горою Хори́в.

7 Mose4872 aber nahm3947 die Hütte168 und3318 schlug sie auf5186, außen ferne7368 vor2351 dem Lager4264, und hieß7121 sie eine Hütte168 des Stifts4150. Und wer den HErrn3068 fragen wollte1245, mußte herausgehen zur Hütte168 des Stifts4150 vor2351 das Lager4264.

7 А Мойсей узяв наме́та, та й нап'я́в його поза табо́ром, далеко від табо́ру, і назвав його: скинія заповіту. І бувало, — кожен, хто шукав Господа, входив до скинії заповіту, що поза табо́ром.

8 Und4872 wenn Mose4872 ausging3318 zur Hütte168, so stund alles Volk5971 auf6965, und trat5324 ein376 jeglicher in seiner Hütte168 Tür6607 und sahen5027 ihm nach310, bis er in die Hütte168 kam935.

8 І бувало, коли вихо́див Мойсей до скинії, то підво́дився ввесь народ, і ставали кожен при вході свого намету, і дивилися за Мойсеєм, аж поки він не входив до скинії.

9 Und5975 wenn Mose4872 in die Hütte168 kam935, so kam3381 die Wolkensäule6051 hernieder und stund in der Hütte168 Tür6607 und redete1696 mit Mose4872.

9 І бувало, коли входив Мойсей до скинії, то сходив стовп хмари, і ставав при вході скинії, та й говорив Бог із Мойсеєм.

10 Und alles Volk5971 sah7200 die Wolkensäule6051 in der Hütte168 Tür6607 stehen5975, und stunden auf6965 und neigten sich7812, ein376 jeglicher in seiner Hütte168 Tür6607.

10 І ввесь наро́д бачив стовпа хмари, що стояв при вході скинії. І ввесь народ підво́дився, та й вклонялися, кожен при вході намету свого.

11 Der HErr3068 aber redete1696 mit Mose4872 von6440 Angesicht6440 zu Angesicht, wie ein Mann376 mit seinem Freunde7453 redet1696. Und wenn er wiederkehrete zum Lager4264, so wich4185 sein7725 Diener8334 Josua3091, der Sohn1121 Nuns5126, der Jüngling5288, nicht aus8432 der Hütte168.

11 І говорив Господь до Мойсея лице в лице, як говорить хто до друга свого́. І вертався він до табо́ру, а слуга його, юнак Ісус, син Нави́нів, не вихо́див із сере́дини скинії.

12 Und Mose4872 sprach559 zu dem HErrn3068: Siehe7200, du559 sprichst zu mir: Führe das Volk5971 hinauf5927, und lässest mich nicht wissen3045, wen du mit mir senden7971 willst, so du doch gesagt559 hast4672: Ich kenne3045 dich mit Namen8034, und hast Gnade2580 vor meinen Augen5869 funden.

12 І сказав Мойсей до Господа: „Дивися, — Ти гово́риш мені: Випровади цей наро́д, а Ти не дав мені знати, кого зо мною пошлеш. А Ти сказав був: Я знаю тебе на ім'я́, а також знайшов ти милість в оча́х Моїх.

13 Habe ich denn Gnade2580 vor deinen Augen5869 funden, so laß4672 mich deinen Weg1870 wissen3045, damit ich dich kenne3045 und Gnade2580 vor deinen Augen5869 finde4672. Und siehe7200 doch, daß dies Volk1471 dein Volk5971 ist.

13 Тож тепер, коли знайшов я милість в оча́х Твоїх, об'яви ж мені доро́гу Свою, і я пізнаю, я́к знайти милість в очах Твоїх. І побач, бо цей люд — то народ Твій“.

14 Er sprach559: Mein Angesicht6440 soll gehen3212, damit will ich dich leiten5117.

14 А Він відказав: „Сам Я піду́, — і введу́ тебе до відпочинку“.

15 Er aber sprach559 zu ihm: Wo nicht dein Angesicht gehet1980, so führe uns nicht von6440 dannen hinauf5927.

15 І сказав він до Нього: „Коли Сам Ти не пі́деш, то не виводь нас ізвідси.

16 Denn645 wobei soll doch erkannt werden3212, daß ich und dein Volk5971 vor deinen Augen5869 Gnade2580 funden haben3045, ohne wenn du mit uns gehest? auf6440 daß ich und dein Volk5971 gerühmet werden6395 vor allem Volk5971, das auf dem Erdboden127 ist4672.

16 Бож чим тоді пізна́ється, що знайшов милість в очах Твоїх я та наро́д Твій? Чи ж не тим, що Ти пі́деш із нами? І бу́демо ви́різнені я та народ Твій від кожного народу, що на поверхні землі“.

17 Der HErr3068 sprach559 zu Mose4872: Was du jetzt geredet hast1697, will ich auch tun6213: denn du hast1696 Gnade2580 vor meinen Augen5869 funden, und ich kenne3045 dich mit Namen8034.

17 І промовив Госпо́дь до Мойсея: „Також цю річ, про яку говорив ти, зроблю́, бо ти знайшов милість в оча́х Моїх, і Я знаю на ім'я́ тебе“.

18 Er aber sprach559: So laß4994 mich deine Herrlichkeit3519 sehen7200.

18 А він відказав: „Покажи мені славу Свою!“

19 Und er sprach559: Ich will vor deinem Angesicht her alle meine Güte2898 gehen5674 lassen7121 und will lassen predigen des HErrn3068 Namen8034 vor dir. Wem ich aber gnädig2603 bin, dem bin ich gnädig2603; und wes ich mich6440 erbarme7355, des erbarme7355 ich mich.

19 І Він промовив: „Я переведу́ все добро Своє перед тобою, і покличу Господнім Ім'я́м перед тобою. І Я помилую, до кого милости́вий, і змилосе́рджуся, до кого милосе́рдний“.

20 Und sprach559 weiter: Mein Angesicht kannst3201 du7200 nicht sehen7200; denn kein Mensch120 wird leben2425, der mich6440 siehet.

20 І Він промовив: „Ти не зможеш побачити лиця Мого́, — бо люди́на не може побачити Мене — і жити“.

21 Und der HErr3068 sprach559 weiter: Siehe, es ist ein Raum bei mir, da4725 sollst du auf dem Fels6697 stehen5324.

21 І промовив Господь: „Ось місце при Мені, — і ти станеш на скелі.

22 Wenn denn nun meine Herrlichkeit3519 vorübergehet, will ich dich in5674 der Felskluft6697 lassen stehen7760, und meine Hand3709 soll ob dir halten5526, bis5704 ich vorübergehe.

22 І станеться, коли буде переходити слава Моя, то Я вміщу́ Тебе в щілині скелі, і закрию тебе рукою Своєю, аж поки Я перейду́.

23 Und wenn ich meine Hand3709 von dir tue5493, wirst du7200 mir6440 hinten268 nachsehen; aber mein Angesicht kann man nicht sehen7200.

23 А здійму руку Свою, — і ти побачиш Мене ззаду, а обличчя Моє не буде види́ме“.