CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Gen. 20
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Das erste Buch Mose (Genesis)

Kapitel 20

1 Abraham85 aber zog5265 von dannen ins Land776 gegen Mittag5045 und wohnete zwischen Kades6946 und Sur7793 und ward ein3427 Fremdling1481 zu Gerar1642.

2 Und85 sprach559 von413 seinem Weibe802 Sara8283: Es ist3947 meine Schwester269. Da sandte Abimelech40, der König4428 zu Gerar1642, nach ihr und ließ7971 sie8283 holen.

3 Aber GOtt430 kam935 zu Abimelech40 des Nachts3915 im Traum2472 und sprach559 zu ihm: Siehe da, du bist des Todes4191 um des Weibes802 willen, das du genommen hast; denn sie1166 ist3947 eines Mannes1167 Eheweib.

4 Abimelech40 aber hatte sie nicht berühret und sprach559: HErr136, willst du denn auch ein gerecht6662 Volk1471 erwürgen2026?

5 Hat er nicht zu mir gesagt559: Sie5356 ist1931 meine Schwester269? Und1571 sie hat auch1931 gesagt559: Er ist mein Bruder251. Habe ich doch das1931 getan6213 mit einfältigem8537 Herzen3824 und unschuldigen Händen3709.

6 Und GOtt430 sprach559 zu ihm im Traum2472: Ich weiß3045 auch1571, daß du mit einfältigem8537 Herzen3824 das getan6213 hast5414. Darum habe ich dich auch behütet2820, daß du nicht wider mich sündigtest2398, und habe dir‘s nicht zugegeben, daß du sie berührtest5060.

7 So gib7725 nun dem Mann376 sein1157 Weib802 wieder7725, denn er ist ein Prophet5030, und laß ihn für dich bitten6419, so wirst du lebendig2421 bleiben. Wo du aber sie nicht wiedergibst, so wisse3045, daß du des Todes4191 sterben4191 mußt, und alles, was dein ist.

8 Da stund Abimelech40 des Morgens1242 frühe auf und rief7121 allen seinen Knechten5650 und sagte1696 ihnen dieses alles1697 vor ihren Ohren241. Und die Leute582 fürchteten3372 sich7925 sehr3966.

9 Und Abimelech40 rief7121 Abraham85 auch und sprach559 zu6213 ihm: Warum hast du uns das4639 getan6213, und was habe6213 ich an dir gesündiget, daß du so eine große1419 Sünde2398 wolltest935 auf mich und mein Reich4467 bringen? Du hast mit mir gehandelt, nicht wie man handeln soll.

10 Und Abimelech40 sprach559 weiter zu Abraham85: Was4100 hast du gesehen7200, daß du solches1697 getan6213 hast?

11 Abraham85 sprach559: Ich559 dachte, vielleicht7535 ist keine Gottesfurcht3374 an diesen Orten4725, und430 werden mich um1697 meines Weibes802 willen erwürgen2026.

12 Auch ist sie wahrhaftig546 meine Schwester269, denn sie ist meines Vaters1 Tochter1323, aber nicht meiner Mutter517 Tochter1323, und ist mein Weib802 worden.

13 Da mich aber GOtt430 außer meines Vaters1 Hause1004 wandern hieß8582, sprach559 ich zu6213 ihr: Die Barmherzigkeit2617 tu an mir, daß wo4725 wir hinkommen935, du559 von mir sagest, ich sei dein Bruder251.

14 Da nahm3947 Abimelech40 Schafe6629 und Rinder1241, Knechte5650 und Mägde8198 und gab5414 sie Abraham85; und gab ihm wieder7725 sein Weib802 Sara8283

15 und40 sprach559: Siehe da, mein Land776 stehet dir5869 offen6440; wohne3427, wo dir‘s wohlgefällt.

16 Und sprach559 zu Sara8283: Siehe da, ich habe deinem Bruder251 tausend505 Silberlinge3701 gegeben5414; siehe, das soll dir eine Decke3682 der Augen5869 sein vor allen, die bei dir sind, und allenthalben. Und das war ihre Strafe3198.

17 Abraham85 aber betete6419 zu GOtt430; da7495 heilete GOtt430 Abimelech40 und sein Weib802 und seine Mägde519, daß sie Kinder gebaren3205.

18 Denn der HErr3068 hatte zuvor hart6113 verschlossen6113 alle Mütter7358 des Hauses1004 Abimelech40 um1697 Saras8283, Abrahams85 Weibes802, willen.

Буття

Розділ 20

1 І вирушив звідти Авраам до краю Неґев поміж Кадешем і поміж Шуром, і оселився часово в Ґерарі.

2 І сказав Авраам на Сарру, жінку свою: „Вона сестра моя“. І послав Авімеле́х, цар Ґерару, і взяв Сарру.

3 І прийшов Бог до Авімелеха у сні нічнім, і сказав до нього: „Ось ти вмираєш через жінку, яку взяв, бо вона має чоловіка“.

4 А Авімелех не зближався до неї, і сказав: „Господи, чи Ти вб'єш також люд праведний?

5 Чи ж не він був сказав мені: Вона моя сестра, а вона — також вона сказала: Він мій брат. Я те зробив у невинності серця свого й у чистоті рук своїх“.

6 І промовив до нього Бог у сні: „І Я знаю, що в чистоті свого серця вчинив ти оце, і Я теж удержав тебе, щоб не згрішив проти Мене. Тому то не дав Я тобі доторкнутись до неї.

7 А тепер верни жінку цього мужа, бо він пророк, і буде молитися за тебе, і живи. А коли ти не вернеш, то знай, що справді помреш ти й усе, що твоє“.

8 І встав Авімелех рано вранці, і покликав усіх рабів своїх, та й сказав усі ці слова до їхніх ушей. А люди ті сильно злякалися.

9 І закликав Авімелех Авраама, і промовив до нього: „Що́ ти нам учинив? І чим згрішив я проти тебе, що ти приніс на мене й на царство моє великий гріх? Учинки, яких не роблять, ти зо мною вчинив!“

10 І сказав Авімелех Авраамові: „Що́ ти мав на увазі, що вчинив таку річ?“

11 І сказав Авраам: „Бо подумав я: Нема ж стра́ху Божого в місцевості цій, тому вб'ють мене за жінку мою.

12 І притім вона справді сестра моя, — вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, — і стала за жінку мені.

13 І сталося, коли Бог учинив мене мандрівником з дому батька мого, то сказав я до неї: То буде твоя ласка, яку вчиниш зо мною: у кожній місцевості, куди прийдем, — говори ти на мене: він мій брат“.

14 I взяв Авімелех дрібну та велику худобу, і рабів та невільниць, та й дав Авраамові. І вернув йому Сарру, жінку його.

15 І сказав Авімелех: „Ось край мій перед обличчям твоїм, — осядь там, де тобі до вподоби“.

16 А Саррі сказав: „Ось тисячу се́клів срібла я дав братові твоєму. Оце тобі накриття на очі перед усіма, хто з тобою. І перед усіма ти оправдана“.

17 І помолився Авраам Богові, — і вздоро́вив Бог Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, — і почали вони знову роджати.

18 Бо справді стримав був Господь кожну утро́бу Авімелехового дому через Сарру, Авраамову жінку.

Das erste Buch Mose (Genesis)

Kapitel 20

Буття

Розділ 20

1 Abraham85 aber zog5265 von dannen ins Land776 gegen Mittag5045 und wohnete zwischen Kades6946 und Sur7793 und ward ein3427 Fremdling1481 zu Gerar1642.

1 І вирушив звідти Авраам до краю Неґев поміж Кадешем і поміж Шуром, і оселився часово в Ґерарі.

2 Und85 sprach559 von413 seinem Weibe802 Sara8283: Es ist3947 meine Schwester269. Da sandte Abimelech40, der König4428 zu Gerar1642, nach ihr und ließ7971 sie8283 holen.

2 І сказав Авраам на Сарру, жінку свою: „Вона сестра моя“. І послав Авімеле́х, цар Ґерару, і взяв Сарру.

3 Aber GOtt430 kam935 zu Abimelech40 des Nachts3915 im Traum2472 und sprach559 zu ihm: Siehe da, du bist des Todes4191 um des Weibes802 willen, das du genommen hast; denn sie1166 ist3947 eines Mannes1167 Eheweib.

3 І прийшов Бог до Авімелеха у сні нічнім, і сказав до нього: „Ось ти вмираєш через жінку, яку взяв, бо вона має чоловіка“.

4 Abimelech40 aber hatte sie nicht berühret und sprach559: HErr136, willst du denn auch ein gerecht6662 Volk1471 erwürgen2026?

4 А Авімелех не зближався до неї, і сказав: „Господи, чи Ти вб'єш також люд праведний?

5 Hat er nicht zu mir gesagt559: Sie5356 ist1931 meine Schwester269? Und1571 sie hat auch1931 gesagt559: Er ist mein Bruder251. Habe ich doch das1931 getan6213 mit einfältigem8537 Herzen3824 und unschuldigen Händen3709.

5 Чи ж не він був сказав мені: Вона моя сестра, а вона — також вона сказала: Він мій брат. Я те зробив у невинності серця свого й у чистоті рук своїх“.

6 Und GOtt430 sprach559 zu ihm im Traum2472: Ich weiß3045 auch1571, daß du mit einfältigem8537 Herzen3824 das getan6213 hast5414. Darum habe ich dich auch behütet2820, daß du nicht wider mich sündigtest2398, und habe dir‘s nicht zugegeben, daß du sie berührtest5060.

6 І промовив до нього Бог у сні: „І Я знаю, що в чистоті свого серця вчинив ти оце, і Я теж удержав тебе, щоб не згрішив проти Мене. Тому то не дав Я тобі доторкнутись до неї.

7 So gib7725 nun dem Mann376 sein1157 Weib802 wieder7725, denn er ist ein Prophet5030, und laß ihn für dich bitten6419, so wirst du lebendig2421 bleiben. Wo du aber sie nicht wiedergibst, so wisse3045, daß du des Todes4191 sterben4191 mußt, und alles, was dein ist.

7 А тепер верни жінку цього мужа, бо він пророк, і буде молитися за тебе, і живи. А коли ти не вернеш, то знай, що справді помреш ти й усе, що твоє“.

8 Da stund Abimelech40 des Morgens1242 frühe auf und rief7121 allen seinen Knechten5650 und sagte1696 ihnen dieses alles1697 vor ihren Ohren241. Und die Leute582 fürchteten3372 sich7925 sehr3966.

8 І встав Авімелех рано вранці, і покликав усіх рабів своїх, та й сказав усі ці слова до їхніх ушей. А люди ті сильно злякалися.

9 Und Abimelech40 rief7121 Abraham85 auch und sprach559 zu6213 ihm: Warum hast du uns das4639 getan6213, und was habe6213 ich an dir gesündiget, daß du so eine große1419 Sünde2398 wolltest935 auf mich und mein Reich4467 bringen? Du hast mit mir gehandelt, nicht wie man handeln soll.

9 І закликав Авімелех Авраама, і промовив до нього: „Що́ ти нам учинив? І чим згрішив я проти тебе, що ти приніс на мене й на царство моє великий гріх? Учинки, яких не роблять, ти зо мною вчинив!“

10 Und Abimelech40 sprach559 weiter zu Abraham85: Was4100 hast du gesehen7200, daß du solches1697 getan6213 hast?

10 І сказав Авімелех Авраамові: „Що́ ти мав на увазі, що вчинив таку річ?“

11 Abraham85 sprach559: Ich559 dachte, vielleicht7535 ist keine Gottesfurcht3374 an diesen Orten4725, und430 werden mich um1697 meines Weibes802 willen erwürgen2026.

11 І сказав Авраам: „Бо подумав я: Нема ж стра́ху Божого в місцевості цій, тому вб'ють мене за жінку мою.

12 Auch ist sie wahrhaftig546 meine Schwester269, denn sie ist meines Vaters1 Tochter1323, aber nicht meiner Mutter517 Tochter1323, und ist mein Weib802 worden.

12 І притім вона справді сестра моя, — вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, — і стала за жінку мені.

13 Da mich aber GOtt430 außer meines Vaters1 Hause1004 wandern hieß8582, sprach559 ich zu6213 ihr: Die Barmherzigkeit2617 tu an mir, daß wo4725 wir hinkommen935, du559 von mir sagest, ich sei dein Bruder251.

13 І сталося, коли Бог учинив мене мандрівником з дому батька мого, то сказав я до неї: То буде твоя ласка, яку вчиниш зо мною: у кожній місцевості, куди прийдем, — говори ти на мене: він мій брат“.

14 Da nahm3947 Abimelech40 Schafe6629 und Rinder1241, Knechte5650 und Mägde8198 und gab5414 sie Abraham85; und gab ihm wieder7725 sein Weib802 Sara8283

14 I взяв Авімелех дрібну та велику худобу, і рабів та невільниць, та й дав Авраамові. І вернув йому Сарру, жінку його.

15 und40 sprach559: Siehe da, mein Land776 stehet dir5869 offen6440; wohne3427, wo dir‘s wohlgefällt.

15 І сказав Авімелех: „Ось край мій перед обличчям твоїм, — осядь там, де тобі до вподоби“.

16 Und sprach559 zu Sara8283: Siehe da, ich habe deinem Bruder251 tausend505 Silberlinge3701 gegeben5414; siehe, das soll dir eine Decke3682 der Augen5869 sein vor allen, die bei dir sind, und allenthalben. Und das war ihre Strafe3198.

16 А Саррі сказав: „Ось тисячу се́клів срібла я дав братові твоєму. Оце тобі накриття на очі перед усіма, хто з тобою. І перед усіма ти оправдана“.

17 Abraham85 aber betete6419 zu GOtt430; da7495 heilete GOtt430 Abimelech40 und sein Weib802 und seine Mägde519, daß sie Kinder gebaren3205.

17 І помолився Авраам Богові, — і вздоро́вив Бог Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, — і почали вони знову роджати.

18 Denn der HErr3068 hatte zuvor hart6113 verschlossen6113 alle Mütter7358 des Hauses1004 Abimelech40 um1697 Saras8283, Abrahams85 Weibes802, willen.

18 Бо справді стримав був Господь кожну утро́бу Авімелехового дому через Сарру, Авраамову жінку.