Der Brief an die HebräerKapitel 1 |
1 Nachdem vorzeiten |
2 hat |
3 welcher |
4 so viel |
5 Denn |
6 Und |
7 Von den |
8 aber |
9 Du hast |
10 und |
11 Dieselbigen werden vergehen, du |
12 und |
13 Zu |
14 Sind |
До євреївРозділ 1 |
1 |
2 а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настанови́в за Наслідника всього, що Ним і віки́ Він створив. |
3 Він був сяєвом слави та образом істоти Його, трима́в усе словом сили Своєї, учинив Собою очи́щення наших гріхів, — і засів на прави́ці величности на висоті. |
4 Він остільки був ліпший понад анголі́в, оскільки славніше за них успадкува́в Ім'я́. |
5 Кому́ бо коли з анголів Він промовив: „Ти Мій Син, — Я сьогодні Тебе породив“! І зно́ву: „Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина“! |
6 І коли знов Він уводить на світ Перворі́дного, то гово́рить: „І нехай Йому вкло́няться всі анголи Божі“. |
7 А про анголів Він говорить: „Ти чиниш духів ангола́ми Своїми, а палю́чий огонь — Своїми слугами“. |
8 А про Сина: „Престол Твій, о Боже, навік віку; бе́рло Твого царюва́ння — бе́рло праведности. |
9 Ти полюбив праведність, а беззако́ння знена́видів; через це намасти́в Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж дру́зів Твоїх“. |
10 І: „Ти, Господи, землю колись закла́в, а небо — то чин Твоїх рук. |
11 Загинуть вони, а Ти будеш стояти, — всі вони, як той одяг, поста́ріють. |
12 Як одежу, їх змі́ниш, — і минуться вони, а Ти за́вжди Той Са́мий, і роки Твої не закі́нчаться“! |
13 Кому з анголів Він промовив коли: „Сядь право́руч Мене, доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм“! |
14 Чи не всі вони ду́хи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати? |
Der Brief an die HebräerKapitel 1 |
До євреївРозділ 1 |
1 Nachdem vorzeiten |
1 |
2 hat |
2 а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настанови́в за Наслідника всього, що Ним і віки́ Він створив. |
3 welcher |
3 Він був сяєвом слави та образом істоти Його, трима́в усе словом сили Своєї, учинив Собою очи́щення наших гріхів, — і засів на прави́ці величности на висоті. |
4 so viel |
4 Він остільки був ліпший понад анголі́в, оскільки славніше за них успадкува́в Ім'я́. |
5 Denn |
5 Кому́ бо коли з анголів Він промовив: „Ти Мій Син, — Я сьогодні Тебе породив“! І зно́ву: „Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина“! |
6 Und |
6 І коли знов Він уводить на світ Перворі́дного, то гово́рить: „І нехай Йому вкло́няться всі анголи Божі“. |
7 Von den |
7 А про анголів Він говорить: „Ти чиниш духів ангола́ми Своїми, а палю́чий огонь — Своїми слугами“. |
8 aber |
8 А про Сина: „Престол Твій, о Боже, навік віку; бе́рло Твого царюва́ння — бе́рло праведности. |
9 Du hast |
9 Ти полюбив праведність, а беззако́ння знена́видів; через це намасти́в Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж дру́зів Твоїх“. |
10 und |
10 І: „Ти, Господи, землю колись закла́в, а небо — то чин Твоїх рук. |
11 Dieselbigen werden vergehen, du |
11 Загинуть вони, а Ти будеш стояти, — всі вони, як той одяг, поста́ріють. |
12 und |
12 Як одежу, їх змі́ниш, — і минуться вони, а Ти за́вжди Той Са́мий, і роки Твої не закі́нчаться“! |
13 Zu |
13 Кому з анголів Він промовив коли: „Сядь право́руч Мене, доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм“! |
14 Sind |
14 Чи не всі вони ду́хи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати? |