CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Luke 23
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Luke

Chapter 23

1 And the whole537 multitude4128 of them arose,450 and led71 him to Pilate.4091

2 And they began756 to accuse2723 him, saying,3004 We found2147 this5126 fellow perverting1294 the nation,1484 and forbidding2967 to give1325 tribute5411 to Caesar,2541 saying3004 that he himself1438 is Christ5547 a King.935

3 And Pilate4091 asked1905 him, saying,3004 Are1488 you the King935 of the Jews?2453 And he answered611 him and said,5346 You say3004 it.

4 Then1161 said2036 Pilate4091 to the chief749 priests749 and to the people,3793 I find2147 no3762 fault158 in this5129 man.444

5 And they were the more2001 fierce,2001 saying,3004 He stirs383 up the people,2992 teaching1321 throughout2596 all3650 Jewry,2449 beginning756 from Galilee1056 to this5602 place.5602

6 When Pilate4091 heard191 of Galilee,1056 he asked1905 whether1487 the man444 were a Galilaean.1057

7 And as soon as he knew1921 that he belonged1510 to Herod's2264 jurisdiction,1849 he sent375 him to Herod,2264 who himself846 also2532 was at1722 Jerusalem2414 at1722 that time.2250

8 And when Herod2264 saw1492 Jesus,2424 he was exceeding3029 glad:5463 for he was desirous2309 to see1492 him of a long2425 season, because1223 he had heard191 many4183 things of him; and he hoped1679 to have seen1492 some5100 miracle4592 done1096 by him.

9 Then1161 he questioned1905 with him in many2425 words;3056 but he answered611 him nothing.3762

10 And the chief749 priests749 and scribes1122 stood2476 and vehemently2159 accused2723 him.

11 And Herod2264 with his men4753 of war4753 set1848 him at1848 nothing,1848 and mocked1702 him, and arrayed4016 him in a gorgeous2986 robe,2066 and sent375 him again375 to Pilate.4091

12 And the same846 day2250 Pilate4091 and Herod2264 were made1096 friends5384 together:3326 240 for before4391 they were at1722 enmity2189 between4314 themselves.1438

13 And Pilate,4091 when he had called4779 together4779 the chief749 priests749 and the rulers758 and the people,2992

14 Said2036 to them, You have brought4374 this5129 man444 to me, as one that perverts654 the people:2992 and, behold,2400 I, having examined350 him before1799 you, have found2147 no3762 fault158 in this5126 man444 touching those things whereof you accuse2723 him:

15 No,235 nor3761 yet Herod:2264 for I sent375 you to him; and, see,2400 nothing3762 worthy514 of death2288 is done4238 to him.

16 I will therefore3767 chastise3811 him, and release630 him.

17 (For of necessity2192 318 he must release630 one1520 to them at2596 the feast.1859)

18 And they cried349 out all3829 at3826 once,3826 saying,3004 Away with this5126 man, and release630 to us Barabbas:912

19 (Who3748 for a certain5100 sedition4714 made1096 in the city,4172 and for murder,5408 was cast906 into1519 prison.5438)

20 Pilate4091 therefore,3767 willing2309 to release630 Jesus,2424 spoke4377 again3825 to them.

21 But they cried,2019 saying,3004 Crucify4717 him, crucify4717 him.

22 And he said2036 to them the third5154 time, Why,1063 what5101 evil2556 has he done?4160 I have found2147 no3762 cause158 of death2288 in him: I will therefore3767 chastise3811 him, and let him go.630

23 And they were instant1945 with loud3173 voices,5456 requiring154 that he might be crucified.4717 And the voices5456 of them and of the chief749 priests749 prevailed.2729

24 And Pilate4091 gave sentence1948 that it should be as they required.155

25 And he released630 to them him that for sedition4714 and murder5408 was cast906 into1519 prison,5438 whom3739 they had desired;154 but he delivered3860 Jesus2424 to their will.2307

26 And as they led520 him away,520 they laid hold1949 on one5100 Simon,4613 a Cyrenian,2956 coming2064 out of the country,68 and on2007 him they laid2007 the cross,4716 that he might bear5342 it after3693 Jesus.2424

27 And there followed190 him a great4183 company4128 of people,2992 and of women,1135 which3739 also2532 bewailed2875 and lamented2354 him.

28 But Jesus2424 turning4762 to them said,2036 Daughters2364 of Jerusalem,2419 weep2799 not for me, but weep2799 for yourselves,1438 and for your5216 children.5043

29 For, behold,2400 the days2250 are coming,2064 in the which3739 they shall say,2046 Blessed3107 are the barren,4723 and the wombs2836 that never3756 bore,1080 and the breasts3149 which3739 never3756 gave suck.2337

30 Then5119 shall they begin756 to say3004 to the mountains,3735 Fall4098 on1909 us; and to the hills,1015 Cover2572 us.

31 For if1487 they do4160 these5023 things in a green5200 tree,3586 what5101 shall be done1096 in the dry?3584

32 And there were also2532 two1417 other,2087 malefactors,2557 led71 with him to be put337 to death.337

33 And when3753 they were come565 to the place,5117 which3588 is called2564 Calvary,2898 there1563 they crucified4717 him, and the malefactors,2557 one3739 3303 on1537 the right1188 hand, and the other3739 on1537 the left.710

34 Then1161 said3004 Jesus,2424 Father,3962 forgive863 them; for they know1492 not what5101 they do.4160 And they parted1266 his raiment,2440 and cast906 lots.2819

35 And the people2992 stood2476 beholding.2334 And the rulers758 also2532 with them derided1592 him, saying,3004 He saved4982 others;243 let him save4982 himself,1438 if1487 he be Christ,5547 the chosen1588 of God.2316

36 And the soldiers4757 also2532 mocked1702 him, coming4334 to him, and offering4374 him vinegar,3690

37 And saying,3004 If1487 you be the king935 of the Jews,2453 save4982 yourself.4572

38 And a superscription1923 also2532 was written1125 over1909 him in letters1121 of Greek,1673 and Latin,4513 and Hebrew,1444 THIS3778 IS THE KING935 OF THE JEWS.2453

39 And one1520 of the malefactors2557 which were hanged2910 railed987 on him, saying,3004 If1487 you be Christ,5547 save4982 yourself4572 and us.

40 But the other2087 answering611 rebuked2008 him, saying,3004 Do not you fear5399 God,2316 seeing3754 you are1488 in the same846 condemnation?2917

41 And we indeed3303 justly;1346 for we receive618 the due514 reward514 of our deeds:3739 4238 but this3778 man has done4238 nothing3762 amiss.824

42 And he said3004 to Jesus,2424 Lord,2962 remember3415 me when3752 you come2064 into1722 your kingdom.932

43 And Jesus2424 said2036 to him, Truly281 I say3004 to you, To day4594 shall you be with me in paradise.3857

44 And it was about5616 the sixth1623 hour,5610 and there was a darkness4655 over1909 all3650 the earth1093 until2193 the ninth1766 hour.5610

45 And the sun2246 was darkened,4654 and the veil2665 of the temple3485 was rent4977 in the middle.3319

46 And when Jesus2424 had cried5455 with a loud3173 voice,5456 he said,2036 Father,3962 into1519 your hands5495 I commend3908 my spirit:4151 and having said2036 thus,3778 he gave up the ghost.1606

47 Now1161 when the centurion1543 saw1492 what3588 was done,1096 he glorified1392 God,2316 saying,3004 Certainly3689 this3778 was a righteous1342 man.444

48 And all3956 the people3793 that came4836 together4836 to that sight,2335 beholding2334 the things which were done,1096 smote5180 their breasts,4738 and returned.5290

49 And all3956 his acquaintance,1110 and the women1135 that followed4870 him from Galilee,1056 stood2476 afar3113 off, beholding3708 these5023 things.

50 And, behold,2400 there was a man435 named3686 Joseph,2501 a counselor;1010 and he was a good18 man,435 and a just:1342

51 (The same3778 had not consented4784 to the counsel1012 and deed4234 of them;) he was of Arimathaea,707 a city4172 of the Jews:2453 who3739 also2532 himself846 waited4327 for the kingdom932 of God.2316

52 This3778 man went4334 to Pilate,4091 and begged154 the body4983 of Jesus.2424

53 And he took2507 it down,2507 and wrapped1794 it in linen,4616 and laid5087 it in a sepulcher3418 that was hewn2991 in stone,2991 wherein3757 never3764 man3762 before3764 was laid.2749

54 And that day2250 was the preparation,3904 and the sabbath4521 drew2020 on.2020

55 And the women1135 also,2532 which3748 came4905 with him from Galilee,1056 followed2628 after,2628 and beheld2300 the sepulcher,3419 and how5613 his body4983 was laid.5087

56 And they returned,5290 and prepared2090 spices759 and ointments;3464 and rested2270 the sabbath4521 day according2596 to the commandment.1785

Вiд Луки

Розділ 23

1 І зняли́ся всі їхні збори, і повели до Пилата Його.

2 І зачали оскаржа́ти Його й говорити: „Ми стверди́ли, що Цей ворохо́бить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, — Христос Цар“.

3 І Пила́т запитав Його, кажучи: „Чи Ти Цар Юдейський?“ А Він відказав йому в відповідь: „Сам ти кажеш“...

4 І Пилат сказав первосвященикам та до народу: „Я не знахо́джу жо́дної провини в Цій Люди́ні“.

5 А вони намагались, говорячи: „Він бунтує наро́д, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі“.

6 А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: „Хіба Він галіле́янин?“

7 І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебува́в тими днями.

8 Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього ча́су бажав Його бачити, — багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього.

9 І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому.

10 І стояли тут первосвященики й книжники, та завзя́то Його оскаржували.

11 Тоді Ірод із ві́йськом своїм ізневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобі́лу одіж, і відіслав до Пилата Його.

12 І того дня стали Ірод із Пилатом за при́ятелів між собою, бо давніш ворожне́ча між ними була́.

13 А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і наро́д,

14 і промовив до них: „Привели́ ви мені Чоловіка Цього́, як того́, що бунтує наро́д. А ось я перед вами розвідав, — і не знахо́джу в Люди́ні Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржуєте.

15 Також Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуго́вувало б, Він не вчинив.

16 Отже я покараю Його й відпущу́“.

17 Бо пови́нен був їм відпустити одно́го на свято.

18 А наро́д став кричати й казати: Візьми Цього́, — відпусти ж нам Вара́вву!“

19 А той за повста́ння одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язни́ці.

20 І зно́ву сказав їм Пилат, хотячи́ відпустити Ісуса.

21 Та кричали вони й говорили: „Розіпни, розіпни Його!“

22 Він же втретє промовив до них: „Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуго́вувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу́“.

23 А вони сильним криком свого домага́лися, та вимагали розп'я́сти Його. І взяв го́ру крик їхній та первосвящеників.

24 І Пилат присудив, щоб було́, як просили вони:

25 відпустив їм Вара́вву, поса́дженого за повста́ння та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...

26 І як Його повели́, то схопи́ли якогось Си́мона із Кіріне́ї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!

27 А за Ним ішов на́товп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.

28 А Ісус обернувся до них та й промовив: „Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, — за собою ридайте й за ді́тьми своїми!

29 Бо ось дні настають, коли скажуть: „Блаженні неплідні, та утро́би, які не родили, і груди, що не годували“.

30 Тоді стануть казати гора́м: „Поспадайте на нас“, а узгі́р'ям: „Покрийте нас!“

31 Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що́ буде сухому?“

32 І вели́ з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.

33 А коли прибули́ на те місце, що звуть „Черепо́вище“, розп'яли́ тут Його та злочинників, — одно́го право́руч, а одного ліво́руч.

34 Ісус же промовив: „Отче, відпусти їм, — бо не знають, що чинять вони!“ А як Його одіж ділили, то кидали же́реба.

35 А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старши́ни, говорячи: „Він інших спасав, — нехай Сам Себе ви́зволить, коли Він Христос, Божий Обра́нець!“

36 І вояки́ глузували з Нього: приступаючи, о́цет Йому подавали,

37 і казали: „Коли Цар Ти Юдейський, — спаси Себе Сам!“

38 Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: „Це — Цар Юдейський“.

39 А один із розп'я́тих злочинників став зневажати Його й говорити: „Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!“

40 Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: „Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?

41 Але ми справедливо засу́джені, і належну заплату за вчинки свої беремо́, — Цей же жодного зла не вчинив“.

42 І сказав до Ісуса: „Спогада́й мене, Господи, коли при́йдеш у Царство Своє!“

43 І промовив до нього Ісус: „Попра́вді кажу́ тобі: ти бу́деш зо Мною сьогодні в раю́!“

44 Наближалася шоста година, — і те́мрява стала по ці́лій землі аж до години дев'ятої.

45 І сонце затьми́лось, і в храмі завіса роздерлась надво́є.

46 І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: „Отче, у руки Твої віддаю Свого духа!“ І це прорікши, Він духа віддав.

47 Коли ж сотник побачив, що́ сталось, він Бога просла́вив, говорячи: „Дійсно праведний був Чоловік Цей!“

48 І ввесь на́товп, який зійшовсь на видо́вище це, як побачив, що́ сталось, — бив у гру́ди себе та вертався.

49 Усі ж знайо́мі Його й ті жінки́, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це.

50 І ось муж, на ім'я́ йому Йо́сип, що був радником синедріону, люди́на шановна і праведна, —

51 не пристав він до ради та чину їх, — із Аримате́ї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства, —

52 цей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.

53 І Йо́сип, знявши Його, обгорнув у полотно, і покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений, і що в ньому ніко́ли ніхто не лежав.

54 День той був Приготува́ння, і наставала субота.

55 А жінки́, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідо́м, і вони бачили гро́ба, і як покладене тіло Його.

56 Повернувшись, вони наготува́ли па́хощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.

Luke

Chapter 23

Вiд Луки

Розділ 23

1 And the whole537 multitude4128 of them arose,450 and led71 him to Pilate.4091

1 І зняли́ся всі їхні збори, і повели до Пилата Його.

2 And they began756 to accuse2723 him, saying,3004 We found2147 this5126 fellow perverting1294 the nation,1484 and forbidding2967 to give1325 tribute5411 to Caesar,2541 saying3004 that he himself1438 is Christ5547 a King.935

2 І зачали оскаржа́ти Його й говорити: „Ми стверди́ли, що Цей ворохо́бить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, — Христос Цар“.

3 And Pilate4091 asked1905 him, saying,3004 Are1488 you the King935 of the Jews?2453 And he answered611 him and said,5346 You say3004 it.

3 І Пила́т запитав Його, кажучи: „Чи Ти Цар Юдейський?“ А Він відказав йому в відповідь: „Сам ти кажеш“...

4 Then1161 said2036 Pilate4091 to the chief749 priests749 and to the people,3793 I find2147 no3762 fault158 in this5129 man.444

4 І Пилат сказав первосвященикам та до народу: „Я не знахо́джу жо́дної провини в Цій Люди́ні“.

5 And they were the more2001 fierce,2001 saying,3004 He stirs383 up the people,2992 teaching1321 throughout2596 all3650 Jewry,2449 beginning756 from Galilee1056 to this5602 place.5602

5 А вони намагались, говорячи: „Він бунтує наро́д, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі“.

6 When Pilate4091 heard191 of Galilee,1056 he asked1905 whether1487 the man444 were a Galilaean.1057

6 А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: „Хіба Він галіле́янин?“

7 And as soon as he knew1921 that he belonged1510 to Herod's2264 jurisdiction,1849 he sent375 him to Herod,2264 who himself846 also2532 was at1722 Jerusalem2414 at1722 that time.2250

7 І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебува́в тими днями.

8 And when Herod2264 saw1492 Jesus,2424 he was exceeding3029 glad:5463 for he was desirous2309 to see1492 him of a long2425 season, because1223 he had heard191 many4183 things of him; and he hoped1679 to have seen1492 some5100 miracle4592 done1096 by him.

8 Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього ча́су бажав Його бачити, — багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього.

9 Then1161 he questioned1905 with him in many2425 words;3056 but he answered611 him nothing.3762

9 І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому.

10 And the chief749 priests749 and scribes1122 stood2476 and vehemently2159 accused2723 him.

10 І стояли тут первосвященики й книжники, та завзя́то Його оскаржували.

11 And Herod2264 with his men4753 of war4753 set1848 him at1848 nothing,1848 and mocked1702 him, and arrayed4016 him in a gorgeous2986 robe,2066 and sent375 him again375 to Pilate.4091

11 Тоді Ірод із ві́йськом своїм ізневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобі́лу одіж, і відіслав до Пилата Його.

12 And the same846 day2250 Pilate4091 and Herod2264 were made1096 friends5384 together:3326 240 for before4391 they were at1722 enmity2189 between4314 themselves.1438

12 І того дня стали Ірод із Пилатом за при́ятелів між собою, бо давніш ворожне́ча між ними була́.

13 And Pilate,4091 when he had called4779 together4779 the chief749 priests749 and the rulers758 and the people,2992

13 А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і наро́д,

14 Said2036 to them, You have brought4374 this5129 man444 to me, as one that perverts654 the people:2992 and, behold,2400 I, having examined350 him before1799 you, have found2147 no3762 fault158 in this5126 man444 touching those things whereof you accuse2723 him:

14 і промовив до них: „Привели́ ви мені Чоловіка Цього́, як того́, що бунтує наро́д. А ось я перед вами розвідав, — і не знахо́джу в Люди́ні Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржуєте.

15 No,235 nor3761 yet Herod:2264 for I sent375 you to him; and, see,2400 nothing3762 worthy514 of death2288 is done4238 to him.

15 Також Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуго́вувало б, Він не вчинив.

16 I will therefore3767 chastise3811 him, and release630 him.

16 Отже я покараю Його й відпущу́“.

17 (For of necessity2192 318 he must release630 one1520 to them at2596 the feast.1859)

17 Бо пови́нен був їм відпустити одно́го на свято.

18 And they cried349 out all3829 at3826 once,3826 saying,3004 Away with this5126 man, and release630 to us Barabbas:912

18 А наро́д став кричати й казати: Візьми Цього́, — відпусти ж нам Вара́вву!“

19 (Who3748 for a certain5100 sedition4714 made1096 in the city,4172 and for murder,5408 was cast906 into1519 prison.5438)

19 А той за повста́ння одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язни́ці.

20 Pilate4091 therefore,3767 willing2309 to release630 Jesus,2424 spoke4377 again3825 to them.

20 І зно́ву сказав їм Пилат, хотячи́ відпустити Ісуса.

21 But they cried,2019 saying,3004 Crucify4717 him, crucify4717 him.

21 Та кричали вони й говорили: „Розіпни, розіпни Його!“

22 And he said2036 to them the third5154 time, Why,1063 what5101 evil2556 has he done?4160 I have found2147 no3762 cause158 of death2288 in him: I will therefore3767 chastise3811 him, and let him go.630

22 Він же втретє промовив до них: „Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуго́вувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу́“.

23 And they were instant1945 with loud3173 voices,5456 requiring154 that he might be crucified.4717 And the voices5456 of them and of the chief749 priests749 prevailed.2729

23 А вони сильним криком свого домага́лися, та вимагали розп'я́сти Його. І взяв го́ру крик їхній та первосвящеників.

24 And Pilate4091 gave sentence1948 that it should be as they required.155

24 І Пилат присудив, щоб було́, як просили вони:

25 And he released630 to them him that for sedition4714 and murder5408 was cast906 into1519 prison,5438 whom3739 they had desired;154 but he delivered3860 Jesus2424 to their will.2307

25 відпустив їм Вара́вву, поса́дженого за повста́ння та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...

26 And as they led520 him away,520 they laid hold1949 on one5100 Simon,4613 a Cyrenian,2956 coming2064 out of the country,68 and on2007 him they laid2007 the cross,4716 that he might bear5342 it after3693 Jesus.2424

26 І як Його повели́, то схопи́ли якогось Си́мона із Кіріне́ї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!

27 And there followed190 him a great4183 company4128 of people,2992 and of women,1135 which3739 also2532 bewailed2875 and lamented2354 him.

27 А за Ним ішов на́товп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.

28 But Jesus2424 turning4762 to them said,2036 Daughters2364 of Jerusalem,2419 weep2799 not for me, but weep2799 for yourselves,1438 and for your5216 children.5043

28 А Ісус обернувся до них та й промовив: „Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, — за собою ридайте й за ді́тьми своїми!

29 For, behold,2400 the days2250 are coming,2064 in the which3739 they shall say,2046 Blessed3107 are the barren,4723 and the wombs2836 that never3756 bore,1080 and the breasts3149 which3739 never3756 gave suck.2337

29 Бо ось дні настають, коли скажуть: „Блаженні неплідні, та утро́би, які не родили, і груди, що не годували“.

30 Then5119 shall they begin756 to say3004 to the mountains,3735 Fall4098 on1909 us; and to the hills,1015 Cover2572 us.

30 Тоді стануть казати гора́м: „Поспадайте на нас“, а узгі́р'ям: „Покрийте нас!“

31 For if1487 they do4160 these5023 things in a green5200 tree,3586 what5101 shall be done1096 in the dry?3584

31 Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що́ буде сухому?“

32 And there were also2532 two1417 other,2087 malefactors,2557 led71 with him to be put337 to death.337

32 І вели́ з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.

33 And when3753 they were come565 to the place,5117 which3588 is called2564 Calvary,2898 there1563 they crucified4717 him, and the malefactors,2557 one3739 3303 on1537 the right1188 hand, and the other3739 on1537 the left.710

33 А коли прибули́ на те місце, що звуть „Черепо́вище“, розп'яли́ тут Його та злочинників, — одно́го право́руч, а одного ліво́руч.

34 Then1161 said3004 Jesus,2424 Father,3962 forgive863 them; for they know1492 not what5101 they do.4160 And they parted1266 his raiment,2440 and cast906 lots.2819

34 Ісус же промовив: „Отче, відпусти їм, — бо не знають, що чинять вони!“ А як Його одіж ділили, то кидали же́реба.

35 And the people2992 stood2476 beholding.2334 And the rulers758 also2532 with them derided1592 him, saying,3004 He saved4982 others;243 let him save4982 himself,1438 if1487 he be Christ,5547 the chosen1588 of God.2316

35 А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старши́ни, говорячи: „Він інших спасав, — нехай Сам Себе ви́зволить, коли Він Христос, Божий Обра́нець!“

36 And the soldiers4757 also2532 mocked1702 him, coming4334 to him, and offering4374 him vinegar,3690

36 І вояки́ глузували з Нього: приступаючи, о́цет Йому подавали,

37 And saying,3004 If1487 you be the king935 of the Jews,2453 save4982 yourself.4572

37 і казали: „Коли Цар Ти Юдейський, — спаси Себе Сам!“

38 And a superscription1923 also2532 was written1125 over1909 him in letters1121 of Greek,1673 and Latin,4513 and Hebrew,1444 THIS3778 IS THE KING935 OF THE JEWS.2453

38 Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: „Це — Цар Юдейський“.

39 And one1520 of the malefactors2557 which were hanged2910 railed987 on him, saying,3004 If1487 you be Christ,5547 save4982 yourself4572 and us.

39 А один із розп'я́тих злочинників став зневажати Його й говорити: „Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!“

40 But the other2087 answering611 rebuked2008 him, saying,3004 Do not you fear5399 God,2316 seeing3754 you are1488 in the same846 condemnation?2917

40 Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: „Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?

41 And we indeed3303 justly;1346 for we receive618 the due514 reward514 of our deeds:3739 4238 but this3778 man has done4238 nothing3762 amiss.824

41 Але ми справедливо засу́джені, і належну заплату за вчинки свої беремо́, — Цей же жодного зла не вчинив“.

42 And he said3004 to Jesus,2424 Lord,2962 remember3415 me when3752 you come2064 into1722 your kingdom.932

42 І сказав до Ісуса: „Спогада́й мене, Господи, коли при́йдеш у Царство Своє!“

43 And Jesus2424 said2036 to him, Truly281 I say3004 to you, To day4594 shall you be with me in paradise.3857

43 І промовив до нього Ісус: „Попра́вді кажу́ тобі: ти бу́деш зо Мною сьогодні в раю́!“

44 And it was about5616 the sixth1623 hour,5610 and there was a darkness4655 over1909 all3650 the earth1093 until2193 the ninth1766 hour.5610

44 Наближалася шоста година, — і те́мрява стала по ці́лій землі аж до години дев'ятої.

45 And the sun2246 was darkened,4654 and the veil2665 of the temple3485 was rent4977 in the middle.3319

45 І сонце затьми́лось, і в храмі завіса роздерлась надво́є.

46 And when Jesus2424 had cried5455 with a loud3173 voice,5456 he said,2036 Father,3962 into1519 your hands5495 I commend3908 my spirit:4151 and having said2036 thus,3778 he gave up the ghost.1606

46 І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: „Отче, у руки Твої віддаю Свого духа!“ І це прорікши, Він духа віддав.

47 Now1161 when the centurion1543 saw1492 what3588 was done,1096 he glorified1392 God,2316 saying,3004 Certainly3689 this3778 was a righteous1342 man.444

47 Коли ж сотник побачив, що́ сталось, він Бога просла́вив, говорячи: „Дійсно праведний був Чоловік Цей!“

48 And all3956 the people3793 that came4836 together4836 to that sight,2335 beholding2334 the things which were done,1096 smote5180 their breasts,4738 and returned.5290

48 І ввесь на́товп, який зійшовсь на видо́вище це, як побачив, що́ сталось, — бив у гру́ди себе та вертався.

49 And all3956 his acquaintance,1110 and the women1135 that followed4870 him from Galilee,1056 stood2476 afar3113 off, beholding3708 these5023 things.

49 Усі ж знайо́мі Його й ті жінки́, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це.

50 And, behold,2400 there was a man435 named3686 Joseph,2501 a counselor;1010 and he was a good18 man,435 and a just:1342

50 І ось муж, на ім'я́ йому Йо́сип, що був радником синедріону, люди́на шановна і праведна, —

51 (The same3778 had not consented4784 to the counsel1012 and deed4234 of them;) he was of Arimathaea,707 a city4172 of the Jews:2453 who3739 also2532 himself846 waited4327 for the kingdom932 of God.2316

51 не пристав він до ради та чину їх, — із Аримате́ї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства, —

52 This3778 man went4334 to Pilate,4091 and begged154 the body4983 of Jesus.2424

52 цей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.

53 And he took2507 it down,2507 and wrapped1794 it in linen,4616 and laid5087 it in a sepulcher3418 that was hewn2991 in stone,2991 wherein3757 never3764 man3762 before3764 was laid.2749

53 І Йо́сип, знявши Його, обгорнув у полотно, і покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений, і що в ньому ніко́ли ніхто не лежав.

54 And that day2250 was the preparation,3904 and the sabbath4521 drew2020 on.2020

54 День той був Приготува́ння, і наставала субота.

55 And the women1135 also,2532 which3748 came4905 with him from Galilee,1056 followed2628 after,2628 and beheld2300 the sepulcher,3419 and how5613 his body4983 was laid.5087

55 А жінки́, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідо́м, і вони бачили гро́ба, і як покладене тіло Його.

56 And they returned,5290 and prepared2090 spices759 and ointments;3464 and rested2270 the sabbath4521 day according2596 to the commandment.1785

56 Повернувшись, вони наготува́ли па́хощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.