LeviticusChapter 26 |
1 |
2 Ye shall keep |
3 If |
4 Then I will give |
5 And your threshing |
6 And I will give |
7 And ye shall chase |
8 And five |
9 For I will have respect |
10 And ye shall eat |
11 |
12 And I will walk |
13 I |
14 But if |
15 And if |
16 I |
17 And I will set |
18 |
19 And I will break |
20 And your strength |
21 |
22 I will also send |
23 |
24 Then will I |
25 And I will bring |
26 And when I have broken |
27 |
28 Then I will walk |
29 And ye shall eat |
30 And I will destroy |
31 And I will make |
32 And I |
33 And I will scatter |
34 |
35 As long as |
36 |
37 And they shall fall |
38 And ye shall perish |
39 And they that are left |
40 If they shall confess |
41 And that I |
42 Then will I remember |
43 The land |
44 And yet |
45 But I will for their sakes remember |
46 These |
ЛевитРозділ 26 |
1 |
2 Субі́т Моїх будете доде́ржувати, а святиню Мою будете шанувати. Я — Господь! |
3 Якщо будете ходити згідно з постановами Моїми, а за́повідей Моїх будете додержувати й будете виконувати їх, |
4 то дам ваші дощі в їхнім часі, і земля дасть свій урожай, а польове́ дерево дасть плід свій. |
5 І моло́чення досягне вам виноградобра́ння, а виноградобра́ння досягне сіяння, і ви будете їсти хліб свій доси́та, і будете сидіти безпечно в вашому кра́ї. |
6 І дам мир у краю́, і ви будете лежати, і ніхто не вчинить, щоб ви тремтіли, — бо злу звірину́ винищу з землі, а меч не перейде через край ваш. |
7 І ви будете гнати ворогів своїх, а вони попа́дають перед вами від меча. |
8 І п'ятеро з вас поженуть сотню, а сотня з вас пожене десять тисяч, — і попадають вороги ваші перед вами від меча. |
9 І оберну́сь Я до вас, і розплоджу́ вас, і розмно́жу вас, і виконаю Свого заповіта з вами. |
10 І ви будете їсти старе-перестаріле, і повикидаєте старе перед нови́м. |
11 І поставлю місце перебува́ння Свого серед вас, — і душа Моя не обри́дить вами. |
12 І Я буду ходити серед вас, і буду вам Богом, а ви будете Мені наро́дом. |
13 Я — Господь, Бог ваш, що вивів вас з єгипетського кра́ю, щоб ви не були їм рабами. І Я поламав зано́зи вашого ярма́, — і вивів вас із підне́сеною головою. |
14 |
15 і якщо постановами Моїми будете пого́рджувати, і якщо душа ваша бри́дитиметься зако́нами Моїми, щоб не виконувати всіх за́повідей Моїх, щоб ламати вам заповіта Мого, — |
16 то й Я зроблю́ вам оце: поставлю над вами пере́страх, сухоти й пропасницю, що винищують очі й обезсилюють душу. І ви надаремно сі́ятимете насіння своє, — бо поїдять його вороги ваші. |
17 І зверну Я лице Своє на вас, — і ви будете вдарені перед своїми ворогами. І будуть панувати над вами нена́висники ваші, — і ви будете втікати, хоч ніхто вас не гнатиме. |
18 А якщо й при тому не будете слухняні Мені, то Я семикра́тно побільшу́ кару на вас за ваші гріхи́. |
19 І зломлю́ пиху́ вашої сили, і зроблю́ ваше небо як залізо, а землю вашу як мідь! |
20 І надаремно буде виче́рпуватися ваша сила: земля ваша не дасть свого врожаю, а дерево на землі не дасть свого пло́ду. |
21 А якщо й тоді пі́дете проти Мене, і не схочете бути слухня́ними Мені, то Я семикратно збільшу́ над вами удара Свого згідно з вашими гріхами. |
22 І пошлю́ на вас пі́льну звірину, а вона винищить вам дітей, і вигубить вашу худобу, і зменшить кількість вашу, і попустошить ваші дороги. |
23 А якщо цими карами не бу́дете на́вчені, і будете ходити проти Ме́не, |
24 то й Я піду́ проти вас, і вда́рю вас і Я семикра́тно за ваші гріхи. |
25 І приведу́ на вас меча, що помстить пімсту за заповіта, — і ви будете зі́брані до ваших міст, і Я пошлю морови́цю на вас, і ви будете ві́ддані в руку ворога. |
26 Коли Я знищу вам хліб, підпору вашу, то десять жіно́к будуть пекти хліб вам в одній печі́, і вернуть хліб ваш вагою, а ви будете їсти — і не наси́титеся. |
27 А якщо й тим не станете слухня́ні Мені, і будете ходити проти Ме́не, |
28 то й Я з лютістю піду́ проти вас, і також Я семикра́тно покараю вас за ваші гріхи, — |
29 і ви тіло своїх синів бу́дете їсти, і тіло дочок своїх бу́дете поїда́ти... |
30 І поруйную ваші висо́ти, і повитинаю ваші стовпи́ сонця, і поскладаю трупи ваші на трупах божків ваших, — і обри́дить душа Моя вас! |
31 І вчиню́ міста ваші руїною, і поспусто́шую ваші святині, — і не прийму́ ваших пахощів любих. |
32 І спусто́шу Я край той, — і будуть дивуватися з то́го ваші вороги, що мешкають у ньому. |
33 А вас порозпоро́шую поміж наро́дів, і вийму за вами меча, — і стане край ваш спусто́шенням, а міста́ ваші будуть руїною... |
34 Тоді земля та надолу́жить собі за суботні роки по всі дні спусто́шення її. Коли будете в краї ваших ворогів, тоді ваша земля святкуватиме відпочинок, і надолу́жить собі за свої суботні роки. |
35 По всі дні спусто́шення святкува́тиме вона відпочинок, чого не святкувала в суботні роки, коли ви сиділи на ній. |
36 А щодо позосталих серед вас, то впрова́джу в їхні серця полохли́вість в края́х їхніх ворогів, — і буде їх гнати навіть шелест подму́хненого вітром листу, і будуть вони втікати, як утікають перед мече́м, та й попа́дають, хоч ніхто не женеться... |
37 І будуть вони спотика́тися один об о́дного, ніби від меча́, хоч ніхто не женеться за ними. І ви не зможете стати проти ваших ворогів. |
38 І погинете серед поганів, і пожере́ вас земля ваших ворогів. |
39 А позосталі серед вас помарніють у края́х ворогів ваших за гріх свій, а також за гріхи батьків своїх помарні́ють із ними. |
40 І ви́знають вони гріх свій та гріх батькі́в своїх, що ними спроневі́рилися були Мені, а також, що ходили проти Ме́не. |
41 Також і Я піду́ проти них, і впрова́джу їх до кра́ю ї́хніх ворогів. Якщо тоді впоко́риться їхнє необрізане серце, то тоді понесу́ть кару за свої гріхи. |
42 І Я згадаю заповіта Свого з Яковом, а також заповіта Свого з Ісаком, і також заповіта Свого з Авраамом згадаю, і згадаю той край. |
43 А край той буде позбавлений їх, і надолу́жить собі свої суботні роки, опустілий від них, а вони понесуть кару за свої гріхи, а то для то́го, що зако́нами Моїми пого́рджували, а постанови Мої оги́дила була їхня душа. |
44 А проте, коли вони пробува́ли в краю́ своїх ворогів, то Я не пого́рджував ними, і не збри́див їх, щоб винищити їх, щоб зламати заповіта Свого з ними. Бо Я — Господь, Бог їх! |
45 І Я пам'ятатиму їм заповіта з предками, що Я вивів їх з єгипетського кра́ю на оча́х поган, щоб бути їм Богом. Я — Господь!“ |
46 Оце постанови, і уста́ви та зако́ни, що дав Госпо́дь між Собою та між Ізраїлевими синами на Сіна́йській горі через Мойсея. |
LeviticusChapter 26 |
ЛевитРозділ 26 |
1 |
1 |
2 Ye shall keep |
2 Субі́т Моїх будете доде́ржувати, а святиню Мою будете шанувати. Я — Господь! |
3 If |
3 Якщо будете ходити згідно з постановами Моїми, а за́повідей Моїх будете додержувати й будете виконувати їх, |
4 Then I will give |
4 то дам ваші дощі в їхнім часі, і земля дасть свій урожай, а польове́ дерево дасть плід свій. |
5 And your threshing |
5 І моло́чення досягне вам виноградобра́ння, а виноградобра́ння досягне сіяння, і ви будете їсти хліб свій доси́та, і будете сидіти безпечно в вашому кра́ї. |
6 And I will give |
6 І дам мир у краю́, і ви будете лежати, і ніхто не вчинить, щоб ви тремтіли, — бо злу звірину́ винищу з землі, а меч не перейде через край ваш. |
7 And ye shall chase |
7 І ви будете гнати ворогів своїх, а вони попа́дають перед вами від меча. |
8 And five |
8 І п'ятеро з вас поженуть сотню, а сотня з вас пожене десять тисяч, — і попадають вороги ваші перед вами від меча. |
9 For I will have respect |
9 І оберну́сь Я до вас, і розплоджу́ вас, і розмно́жу вас, і виконаю Свого заповіта з вами. |
10 And ye shall eat |
10 І ви будете їсти старе-перестаріле, і повикидаєте старе перед нови́м. |
11 |
11 І поставлю місце перебува́ння Свого серед вас, — і душа Моя не обри́дить вами. |
12 And I will walk |
12 І Я буду ходити серед вас, і буду вам Богом, а ви будете Мені наро́дом. |
13 I |
13 Я — Господь, Бог ваш, що вивів вас з єгипетського кра́ю, щоб ви не були їм рабами. І Я поламав зано́зи вашого ярма́, — і вивів вас із підне́сеною головою. |
14 But if |
14 |
15 And if |
15 і якщо постановами Моїми будете пого́рджувати, і якщо душа ваша бри́дитиметься зако́нами Моїми, щоб не виконувати всіх за́повідей Моїх, щоб ламати вам заповіта Мого, — |
16 I |
16 то й Я зроблю́ вам оце: поставлю над вами пере́страх, сухоти й пропасницю, що винищують очі й обезсилюють душу. І ви надаремно сі́ятимете насіння своє, — бо поїдять його вороги ваші. |
17 And I will set |
17 І зверну Я лице Своє на вас, — і ви будете вдарені перед своїми ворогами. І будуть панувати над вами нена́висники ваші, — і ви будете втікати, хоч ніхто вас не гнатиме. |
18 |
18 А якщо й при тому не будете слухняні Мені, то Я семикра́тно побільшу́ кару на вас за ваші гріхи́. |
19 And I will break |
19 І зломлю́ пиху́ вашої сили, і зроблю́ ваше небо як залізо, а землю вашу як мідь! |
20 And your strength |
20 І надаремно буде виче́рпуватися ваша сила: земля ваша не дасть свого врожаю, а дерево на землі не дасть свого пло́ду. |
21 |
21 А якщо й тоді пі́дете проти Мене, і не схочете бути слухня́ними Мені, то Я семикратно збільшу́ над вами удара Свого згідно з вашими гріхами. |
22 I will also send |
22 І пошлю́ на вас пі́льну звірину, а вона винищить вам дітей, і вигубить вашу худобу, і зменшить кількість вашу, і попустошить ваші дороги. |
23 |
23 А якщо цими карами не бу́дете на́вчені, і будете ходити проти Ме́не, |
24 Then will I |
24 то й Я піду́ проти вас, і вда́рю вас і Я семикра́тно за ваші гріхи. |
25 And I will bring |
25 І приведу́ на вас меча, що помстить пімсту за заповіта, — і ви будете зі́брані до ваших міст, і Я пошлю морови́цю на вас, і ви будете ві́ддані в руку ворога. |
26 And when I have broken |
26 Коли Я знищу вам хліб, підпору вашу, то десять жіно́к будуть пекти хліб вам в одній печі́, і вернуть хліб ваш вагою, а ви будете їсти — і не наси́титеся. |
27 |
27 А якщо й тим не станете слухня́ні Мені, і будете ходити проти Ме́не, |
28 Then I will walk |
28 то й Я з лютістю піду́ проти вас, і також Я семикра́тно покараю вас за ваші гріхи, — |
29 And ye shall eat |
29 і ви тіло своїх синів бу́дете їсти, і тіло дочок своїх бу́дете поїда́ти... |
30 And I will destroy |
30 І поруйную ваші висо́ти, і повитинаю ваші стовпи́ сонця, і поскладаю трупи ваші на трупах божків ваших, — і обри́дить душа Моя вас! |
31 And I will make |
31 І вчиню́ міста ваші руїною, і поспусто́шую ваші святині, — і не прийму́ ваших пахощів любих. |
32 And I |
32 І спусто́шу Я край той, — і будуть дивуватися з то́го ваші вороги, що мешкають у ньому. |
33 And I will scatter |
33 А вас порозпоро́шую поміж наро́дів, і вийму за вами меча, — і стане край ваш спусто́шенням, а міста́ ваші будуть руїною... |
34 |
34 Тоді земля та надолу́жить собі за суботні роки по всі дні спусто́шення її. Коли будете в краї ваших ворогів, тоді ваша земля святкуватиме відпочинок, і надолу́жить собі за свої суботні роки. |
35 As long as |
35 По всі дні спусто́шення святкува́тиме вона відпочинок, чого не святкувала в суботні роки, коли ви сиділи на ній. |
36 |
36 А щодо позосталих серед вас, то впрова́джу в їхні серця полохли́вість в края́х їхніх ворогів, — і буде їх гнати навіть шелест подму́хненого вітром листу, і будуть вони втікати, як утікають перед мече́м, та й попа́дають, хоч ніхто не женеться... |
37 And they shall fall |
37 І будуть вони спотика́тися один об о́дного, ніби від меча́, хоч ніхто не женеться за ними. І ви не зможете стати проти ваших ворогів. |
38 And ye shall perish |
38 І погинете серед поганів, і пожере́ вас земля ваших ворогів. |
39 And they that are left |
39 А позосталі серед вас помарніють у края́х ворогів ваших за гріх свій, а також за гріхи батьків своїх помарні́ють із ними. |
40 If they shall confess |
40 І ви́знають вони гріх свій та гріх батькі́в своїх, що ними спроневі́рилися були Мені, а також, що ходили проти Ме́не. |
41 And that I |
41 Також і Я піду́ проти них, і впрова́джу їх до кра́ю ї́хніх ворогів. Якщо тоді впоко́риться їхнє необрізане серце, то тоді понесу́ть кару за свої гріхи. |
42 Then will I remember |
42 І Я згадаю заповіта Свого з Яковом, а також заповіта Свого з Ісаком, і також заповіта Свого з Авраамом згадаю, і згадаю той край. |
43 The land |
43 А край той буде позбавлений їх, і надолу́жить собі свої суботні роки, опустілий від них, а вони понесуть кару за свої гріхи, а то для то́го, що зако́нами Моїми пого́рджували, а постанови Мої оги́дила була їхня душа. |
44 And yet |
44 А проте, коли вони пробува́ли в краю́ своїх ворогів, то Я не пого́рджував ними, і не збри́див їх, щоб винищити їх, щоб зламати заповіта Свого з ними. Бо Я — Господь, Бог їх! |
45 But I will for their sakes remember |
45 І Я пам'ятатиму їм заповіта з предками, що Я вивів їх з єгипетського кра́ю на оча́х поган, щоб бути їм Богом. Я — Господь!“ |
46 These |
46 Оце постанови, і уста́ви та зако́ни, що дав Госпо́дь між Собою та між Ізраїлевими синами на Сіна́йській горі через Мойсея. |