CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Num. 11
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Numbers

Chapter 11

1 And when the people5971 complained,596 it displeased7451 241 the LORD:3068 and the LORD3068 heard8085 it; and his anger639 was kindled;2734 and the fire784 of the LORD3068 burnt1197 among them, and consumed398 them that were in the uttermost parts7097 of the camp.4264

2 And the people5971 cried6817 unto413 Moses;4872 and when Moses4872 prayed6419 unto413 the LORD,3068 the fire784 was quenched.8257

3 And he called7121 the name8034 of the place4725 Taberah:8404 because3588 the fire784 of the LORD3068 burnt1197 among them.

4 And the mixed multitude628 that834 was among7130 them fell a lusting:183 8378 and the children1121 of Israel3478 also1571 wept1058 again,7725 and said,559 Who4310 shall give us flesh1320 to eat?398

5 We remember2142 853 the fish,1710 which834 we did eat398 in Egypt4714 freely;2600 853 the cucumbers,7180 and the melons,20 and the leeks,2682 and the onions,1211 and the garlic: 7762

6 But now6258 our soul5315 is dried away:3002 there is nothing369 at all,3605 beside1115 413 this manna,4478 before our eyes.5869

7 And the manna4478 was as coriander1407 seed,2233 and the color5869 thereof as the color5869 of bedellium.916

8 And the people5971 went about,7751 and gathered3950 it, and ground2912 it in mills,7347 or176 beat1743 it in a mortar,4085 and baked1310 it in pans,6517 and made6213 cakes5692 of it: and the taste2940 of it was1961 as the taste2940 of fresh3955 oil.8081

9 And when the dew2919 fell3381 upon5921 the camp4264 in the night,3915 the manna4478 fell3381 upon5921 it.

10 Then Moses4872 heard8085 853 the people5971 weep1058 throughout their families,4940 every man376 in the door6607 of his tent:168 and the anger639 of the LORD3068 was kindled2734 greatly;3966 Moses4872 also was displeased.5869 7451

11 And Moses4872 said559 unto413 the LORD,3068 Wherefore4100 hast thou afflicted7489 thy servant?5650 and wherefore4100 have I not3808 found4672 favor2580 in thy sight,5869 that thou layest7760 853 the burden4853 of all3605 this2088 people5971 upon5921 me?

12 Have I595 conceived2030 853 all3605 this2088 people?5971 have I595 begotten3205 them, that3588 thou shouldest say559 unto413 me, Carry5375 them in thy bosom,2436 as834 a nursing father539 beareth5375 853 the sucking child,3243 unto5921 the land127 which834 thou sworest7650 unto their fathers?1

13 Whence4480 370 should I have flesh1320 to give5414 unto all3605 this2088 people?5971 for3588 they weep1058 unto5921 me, saying,559 Give5414 us flesh,1320 that we may eat.398

14 I595 am not able3201 3808 to bear5375 853 all3605 this2088 people5971 alone,905 because3588 it is too heavy3515 for4480 me.

15 And if518 thou859 deal6213 thus3602 with me, kill2026 me, I pray thee,4994 out of hand,2026 if518 I have found4672 favor2580 in thy sight;5869 and let me not408 see7200 my wretchedness.7451

16 And the LORD3068 said559 unto413 Moses,4872 Gather622 unto me seventy7657 men376 of the elders4480 2205 of Israel,3478 whom834 thou knowest3045 to be the elders2205 of the people,5971 and officers7860 over them; and bring3947 them unto413 the tabernacle168 of the congregation,4150 that they may stand3320 there8033 with5973 thee.

17 And I will come down3381 and talk1696 with5973 thee there:8033 and I will take680 of4480 the spirit7307 which834 is upon5921 thee, and will put7760 it upon5921 them; and they shall bear5375 the burden4853 of the people5971 with854 thee, that thou859 bear5375 it not3808 thyself alone.905

18 And say559 thou unto413 the people,5971 Sanctify yourselves6942 against tomorrow,4279 and ye shall eat398 flesh:1320 for3588 ye have wept1058 in the ears241 of the LORD,3068 saying,559 Who4310 shall give us flesh1320 to eat?398 for3588 it was well2895 with us in Egypt:4714 therefore the LORD3068 will give5414 you flesh,1320 and ye shall eat.398

19 Ye shall not3808 eat398 one259 day,3117 nor3808 two days,3117 nor3808 five2568 days,3117 neither3808 ten6235 days,3117 nor3808 twenty6242 days;3117

20 But even5704 a whole3117 month,2320 until5704 834 it come out3318 at your nostrils,4480 639 and it be1961 loathsome2214 unto you: because3282 that3588 ye have despised3988 853 the LORD3068 which834 is among7130 you, and have wept1058 before6440 him, saying,559 Why4100 2088 came we forth3318 out of Egypt?4480 4714

21 And Moses4872 said,559 The people,5971 among7130 whom834 I595 am, are six8337 hundred3967 thousand505 footmen;7273 and thou859 hast said,559 I will give5414 them flesh,1320 that they may eat398 a whole3117 month.2320

22 Shall the flocks6629 and the herds1241 be slain7819 for them, to suffice4672 them? or518 853 shall all3605 the fish1709 of the sea3220 be gathered together622 for them, to suffice4672 them?

23 And the LORD3068 said559 unto413 Moses,4872 Is the LORD's3068 hand3027 waxed short?7114 thou shalt see7200 now6258 whether my word1697 shall come to pass7136 unto thee or518 not.3808

24 And Moses4872 went out,3318 and told1696 413 the people5971 853 the words1697 of the LORD,3068 and gathered622 the seventy7657 men376 of the elders4480 2205 of the people,5971 and set5975 them round about5439 the tabernacle.168

25 And the LORD3068 came down3381 in a cloud,6051 and spoke1696 unto413 him, and took680 of4480 the spirit7307 that834 was upon5921 him, and gave5414 it unto5921 the seventy7657 elders:376 2205 and it came to pass,1961 that, when the spirit7307 rested5117 upon5921 them, they prophesied,5012 and did not3808 cease.3254

26 But there remained7604 two8147 of the men376 in the camp,4264 the name8034 of the one259 was Eldad,419 and the name8034 of the other8145 Medad:4312 and the spirit7307 rested5117 upon5921 them; and they1992 were of them that were written,3789 but went not out3318 3808 unto the tabernacle:168 and they prophesied5012 in the camp.4264

27 And there ran7323 a young man,5288 and told5046 Moses,4872 and said,559 Eldad419 and Medad4312 do prophesy5012 in the camp.4264

28 And Joshua3091 the son1121 of Nun,5126 the servant8334 of Moses,4872 one of his young men,4480 979 answered6030 and said,559 My lord113 Moses,4872 forbid3607 them.

29 And Moses4872 said559 unto him, Enviest7065 thou859 for my sake? would God4310 5414 that all3605 the LORD's3068 people5971 were prophets,5030 and that3588 the LORD3068 would put5414 853 his spirit7307 upon5921 them!

30 And Moses4872 got622 him into413 the camp,4264 he1931 and the elders2205 of Israel.3478

31 And there went forth5265 a wind7307 from4480 854 the LORD,3068 and brought1468 quails7958 from4480 the sea,3220 and let them fall5203 by5921 the camp,4264 as it were a day's3117 journey1870 on this side,3541 and as it were a day's3117 journey1870 on the other side,3541 round about5439 the camp,4264 and as it were two cubits520 high upon5921 the face6440 of the earth.776

32 And the people5971 stood up6965 all3605 that1931 day,3117 and all3605 that night,3915 and all3605 the next4283 day,3117 and they gathered622 853 the quails:7958 he that gathered least4591 gathered622 ten6235 homers:2563 and they spread them all abroad7849 7849 for themselves round about5439 the camp.4264

33 And while the flesh1320 was yet5750 between996 their teeth,8127 ere2962 it was chewed,3772 the wrath639 of the LORD3068 was kindled2734 against the people,5971 and the LORD3068 smote5221 the people5971 with a very3966 great7227 plague.4347

34 And he called7121 853 the name8034 of that1931 place4725 Kibroth-hattaavah:6914 because3588 there8033 they buried6912 853 the people5971 that lusted.183

35 And the people5971 journeyed5265 from Kibroth-hattaavah4480 6914 unto Hazeroth;2698 and abode1961 at Hazeroth.2698

Числа

Розділ 11

1 І став народ голосно нарікати до Господніх ушей. І почув Господь, і запалав Його гнів, — і загорівся між ними Господній огонь, та й пожер їх у кінці табо́ру.

2 І наро́д став кричати до Мойсея. А Мойсей помолився до Господа, — і погас той огонь.

3 І він назвав ім'я́ того місця: Тав'ера, бо між ними горів був Господній огонь.

4 А збирани́на, що була серед нього, стала вередувати, і також Ізраїлеві сини стали плакати з ними та говорити: „Хто нагодує нас м'ясом?

5 Ми згадуємо рибу, що їли в Єгипті даремно, огірки й дині, і пір, і цибулю, і часник.

6 А тепер душа наша в'яне, немає нічого, — тільки ма́нна нам перед очима“.

7 А манна — як корія́ндрове насіння вона, а вигляд її, — як вигляд кришталу.

8 Люди розхо́дилися, і збирали її та мололи жо́рнами або товкли в ступі, і варили в горшку та й робили з неї калачі. А смак її був, як смак олійного коржа́.

9 А коли роса спада́ла на та́бір, спада́ла й та манна на нього.

10 І почув Мойсей, що наро́д плаче в родинах своїх, кожен при вході наме́ту свого́. І сильно запалав гнів Господній, і в оча́х Мойсеєвих то було зле.

11 І сказав Мойсей до Господа: „На́що вчинив Ти зло своєму рабові, і чому́ я не знайшов милости в оча́х Твоїх, що Ти поклав тягара́ всього наро́ду на мене?

12 Чи я був вагітни́й усім тим наро́дом, чи я його породив, що Ти кажеш мені: Неси його на лоні своїм, як мамка носить ссунця́, до землі, яку Ти присягну́в батька́м його?

13 Звідки мені взяти м'яса, щоб дати всьому цьому наро́дові? Бо вони плачуть передо мною, говорячи: Дай же нам м'яса, і ми бу́демо їсти!

14 Не подола́ю я сам носити всього цього народа, — бо він тяжчий за мене!

15 А якщо Ти таке мені робиш, то краще забий мене, якщо я знайшов милість в очах Твоїх, щоб я не побачив нещастя свого!“

16 І сказав Господь до Мойсея: „Збери ж мені сімдесятеро люда зо старши́х Ізраїлевих, яких знаєш, що вони старші́ народу та його наглядачі, і візьми їх до скинії заповіту, і стануть вони там із тобою.

17 І Я зійду́, і буду розмовляти там із тобою, і візьму́ від Духа, що на тобі, і покладу на них, — і вони носитимуть із тобою тягара́ того народу, і не будеш носити ти сам.

18 А до наро́ду скажи: Освятіться наза́втра, і будете їсти м'ясо, бо ви плакали до Господніх ушей, говорячи: Хто дасть нам їсти м'яса, бо добре було нам в Єгипті? І дасть Господь вам м'яса, і ви будете їсти.

19 Не один день будете ви їсти, і не два дні, і не п'ять день, і не десять день, і не двадцять день,

20 але ці́лий місяць, аж поки не ви́йде воно з ваших ніздрів, і стане вам на огиду, бо ви зне́хтували собі Господа, що серед вас, і плакали перед лицем Його, говорячи: Чого це ми вийшли з Єгипту?“

21 І сказав Мойсей: „Шістсот тисяч піхоти той наро́д, що я серед нього, а Ти сказав: Я дам їм м'яса, і вони будуть їсти місяць ча́су.

22 Чи худоба дрібна та худоба велика заріжеться для них, — і ви́стачить їм? Чи також збереться для них уся морська риба, — і вистачить їм?“

23 А Господь сказав до Мойсея: „Чи Господня рука буває коротка? Тепер ти побачиш, чи спо́вниться тобі Моє слово, чи ні“.

24 І вийшов Мойсей, і промовляв до того народу Господні слова. І зібрав він сімдесятеро чоловіка зо старши́х народу, і поставив їх навколо скинії.

25 І зійшов Господь у хмарі, та й промовляв до нього, і взяв від Духа, що на ньому, і дав на сімдеся́т чоловіка старши́х. І сталося, як спочив на них Дух той, то вони стали пророкувати, та потім перестали.

26 І зоста́лося двоє людей в табо́рі, ім'я́ одному Елдад, а ймення дру́гому Медад. І спочив на них Дух; а вони були серед записаних, та не вийшли до скинії, і пророкували в табо́рі.

27 І побіг юнак, і промовив до Мойсея й сказав: „Елдад і Медад пророкують у табо́рі!“

28 І відповів Ісус, син Навинів, Мойсеїв слуга від своєї мо́лодости, та й сказав: „Пане мій Мойсею, — заборонни їм!“

29 І сказав йому Мойсей: „Чи ти за́здрісний за мене? О, якби то ввесь Господній наро́д став пророками, коли б дав Господь Духа Свого і на них!“

30 І вернувся Мойсей до табо́ру, він та старші́ Ізра́їлеві.

31 І знявся вітер від Господа, і навіяв перепелиці від моря, і опустив їх над табо́ром, — як денна дорога туди й як денна дорога сюди навко́ло табо́ру, і коло двох ліктів на поверхні землі.

32 І встав наро́д, і ці́лий той день і ці́лу ту ніч, і ці́лий день назавтра збирали перепели́цю. Хто збирав мало, той зібрав десять хомерів, і порозкладали їх собі скрізь навколо табо́ру.

33 Те м'ясо було ще між їхніми зубами, поки було пожуване, а гнів Господній запалився на народ! І вдарив Господь дуже великою пора́зкою в народ...

34 І названо ймення того місця: Ківрот-Гаттаава, бо там поховали народ пожадли́вий.

35 З Ківрот-Гаттаави рушили люди до Гацероту, і були в Гацероті.

Numbers

Chapter 11

Числа

Розділ 11

1 And when the people5971 complained,596 it displeased7451 241 the LORD:3068 and the LORD3068 heard8085 it; and his anger639 was kindled;2734 and the fire784 of the LORD3068 burnt1197 among them, and consumed398 them that were in the uttermost parts7097 of the camp.4264

1 І став народ голосно нарікати до Господніх ушей. І почув Господь, і запалав Його гнів, — і загорівся між ними Господній огонь, та й пожер їх у кінці табо́ру.

2 And the people5971 cried6817 unto413 Moses;4872 and when Moses4872 prayed6419 unto413 the LORD,3068 the fire784 was quenched.8257

2 І наро́д став кричати до Мойсея. А Мойсей помолився до Господа, — і погас той огонь.

3 And he called7121 the name8034 of the place4725 Taberah:8404 because3588 the fire784 of the LORD3068 burnt1197 among them.

3 І він назвав ім'я́ того місця: Тав'ера, бо між ними горів був Господній огонь.

4 And the mixed multitude628 that834 was among7130 them fell a lusting:183 8378 and the children1121 of Israel3478 also1571 wept1058 again,7725 and said,559 Who4310 shall give us flesh1320 to eat?398

4 А збирани́на, що була серед нього, стала вередувати, і також Ізраїлеві сини стали плакати з ними та говорити: „Хто нагодує нас м'ясом?

5 We remember2142 853 the fish,1710 which834 we did eat398 in Egypt4714 freely;2600 853 the cucumbers,7180 and the melons,20 and the leeks,2682 and the onions,1211 and the garlic: 7762

5 Ми згадуємо рибу, що їли в Єгипті даремно, огірки й дині, і пір, і цибулю, і часник.

6 But now6258 our soul5315 is dried away:3002 there is nothing369 at all,3605 beside1115 413 this manna,4478 before our eyes.5869

6 А тепер душа наша в'яне, немає нічого, — тільки ма́нна нам перед очима“.

7 And the manna4478 was as coriander1407 seed,2233 and the color5869 thereof as the color5869 of bedellium.916

7 А манна — як корія́ндрове насіння вона, а вигляд її, — як вигляд кришталу.

8 And the people5971 went about,7751 and gathered3950 it, and ground2912 it in mills,7347 or176 beat1743 it in a mortar,4085 and baked1310 it in pans,6517 and made6213 cakes5692 of it: and the taste2940 of it was1961 as the taste2940 of fresh3955 oil.8081

8 Люди розхо́дилися, і збирали її та мололи жо́рнами або товкли в ступі, і варили в горшку та й робили з неї калачі. А смак її був, як смак олійного коржа́.

9 And when the dew2919 fell3381 upon5921 the camp4264 in the night,3915 the manna4478 fell3381 upon5921 it.

9 А коли роса спада́ла на та́бір, спада́ла й та манна на нього.

10 Then Moses4872 heard8085 853 the people5971 weep1058 throughout their families,4940 every man376 in the door6607 of his tent:168 and the anger639 of the LORD3068 was kindled2734 greatly;3966 Moses4872 also was displeased.5869 7451

10 І почув Мойсей, що наро́д плаче в родинах своїх, кожен при вході наме́ту свого́. І сильно запалав гнів Господній, і в оча́х Мойсеєвих то було зле.

11 And Moses4872 said559 unto413 the LORD,3068 Wherefore4100 hast thou afflicted7489 thy servant?5650 and wherefore4100 have I not3808 found4672 favor2580 in thy sight,5869 that thou layest7760 853 the burden4853 of all3605 this2088 people5971 upon5921 me?

11 І сказав Мойсей до Господа: „На́що вчинив Ти зло своєму рабові, і чому́ я не знайшов милости в оча́х Твоїх, що Ти поклав тягара́ всього наро́ду на мене?

12 Have I595 conceived2030 853 all3605 this2088 people?5971 have I595 begotten3205 them, that3588 thou shouldest say559 unto413 me, Carry5375 them in thy bosom,2436 as834 a nursing father539 beareth5375 853 the sucking child,3243 unto5921 the land127 which834 thou sworest7650 unto their fathers?1

12 Чи я був вагітни́й усім тим наро́дом, чи я його породив, що Ти кажеш мені: Неси його на лоні своїм, як мамка носить ссунця́, до землі, яку Ти присягну́в батька́м його?

13 Whence4480 370 should I have flesh1320 to give5414 unto all3605 this2088 people?5971 for3588 they weep1058 unto5921 me, saying,559 Give5414 us flesh,1320 that we may eat.398

13 Звідки мені взяти м'яса, щоб дати всьому цьому наро́дові? Бо вони плачуть передо мною, говорячи: Дай же нам м'яса, і ми бу́демо їсти!

14 I595 am not able3201 3808 to bear5375 853 all3605 this2088 people5971 alone,905 because3588 it is too heavy3515 for4480 me.

14 Не подола́ю я сам носити всього цього народа, — бо він тяжчий за мене!

15 And if518 thou859 deal6213 thus3602 with me, kill2026 me, I pray thee,4994 out of hand,2026 if518 I have found4672 favor2580 in thy sight;5869 and let me not408 see7200 my wretchedness.7451

15 А якщо Ти таке мені робиш, то краще забий мене, якщо я знайшов милість в очах Твоїх, щоб я не побачив нещастя свого!“

16 And the LORD3068 said559 unto413 Moses,4872 Gather622 unto me seventy7657 men376 of the elders4480 2205 of Israel,3478 whom834 thou knowest3045 to be the elders2205 of the people,5971 and officers7860 over them; and bring3947 them unto413 the tabernacle168 of the congregation,4150 that they may stand3320 there8033 with5973 thee.

16 І сказав Господь до Мойсея: „Збери ж мені сімдесятеро люда зо старши́х Ізраїлевих, яких знаєш, що вони старші́ народу та його наглядачі, і візьми їх до скинії заповіту, і стануть вони там із тобою.

17 And I will come down3381 and talk1696 with5973 thee there:8033 and I will take680 of4480 the spirit7307 which834 is upon5921 thee, and will put7760 it upon5921 them; and they shall bear5375 the burden4853 of the people5971 with854 thee, that thou859 bear5375 it not3808 thyself alone.905

17 І Я зійду́, і буду розмовляти там із тобою, і візьму́ від Духа, що на тобі, і покладу на них, — і вони носитимуть із тобою тягара́ того народу, і не будеш носити ти сам.

18 And say559 thou unto413 the people,5971 Sanctify yourselves6942 against tomorrow,4279 and ye shall eat398 flesh:1320 for3588 ye have wept1058 in the ears241 of the LORD,3068 saying,559 Who4310 shall give us flesh1320 to eat?398 for3588 it was well2895 with us in Egypt:4714 therefore the LORD3068 will give5414 you flesh,1320 and ye shall eat.398

18 А до наро́ду скажи: Освятіться наза́втра, і будете їсти м'ясо, бо ви плакали до Господніх ушей, говорячи: Хто дасть нам їсти м'яса, бо добре було нам в Єгипті? І дасть Господь вам м'яса, і ви будете їсти.

19 Ye shall not3808 eat398 one259 day,3117 nor3808 two days,3117 nor3808 five2568 days,3117 neither3808 ten6235 days,3117 nor3808 twenty6242 days;3117

19 Не один день будете ви їсти, і не два дні, і не п'ять день, і не десять день, і не двадцять день,

20 But even5704 a whole3117 month,2320 until5704 834 it come out3318 at your nostrils,4480 639 and it be1961 loathsome2214 unto you: because3282 that3588 ye have despised3988 853 the LORD3068 which834 is among7130 you, and have wept1058 before6440 him, saying,559 Why4100 2088 came we forth3318 out of Egypt?4480 4714

20 але ці́лий місяць, аж поки не ви́йде воно з ваших ніздрів, і стане вам на огиду, бо ви зне́хтували собі Господа, що серед вас, і плакали перед лицем Його, говорячи: Чого це ми вийшли з Єгипту?“

21 And Moses4872 said,559 The people,5971 among7130 whom834 I595 am, are six8337 hundred3967 thousand505 footmen;7273 and thou859 hast said,559 I will give5414 them flesh,1320 that they may eat398 a whole3117 month.2320

21 І сказав Мойсей: „Шістсот тисяч піхоти той наро́д, що я серед нього, а Ти сказав: Я дам їм м'яса, і вони будуть їсти місяць ча́су.

22 Shall the flocks6629 and the herds1241 be slain7819 for them, to suffice4672 them? or518 853 shall all3605 the fish1709 of the sea3220 be gathered together622 for them, to suffice4672 them?

22 Чи худоба дрібна та худоба велика заріжеться для них, — і ви́стачить їм? Чи також збереться для них уся морська риба, — і вистачить їм?“

23 And the LORD3068 said559 unto413 Moses,4872 Is the LORD's3068 hand3027 waxed short?7114 thou shalt see7200 now6258 whether my word1697 shall come to pass7136 unto thee or518 not.3808

23 А Господь сказав до Мойсея: „Чи Господня рука буває коротка? Тепер ти побачиш, чи спо́вниться тобі Моє слово, чи ні“.

24 And Moses4872 went out,3318 and told1696 413 the people5971 853 the words1697 of the LORD,3068 and gathered622 the seventy7657 men376 of the elders4480 2205 of the people,5971 and set5975 them round about5439 the tabernacle.168

24 І вийшов Мойсей, і промовляв до того народу Господні слова. І зібрав він сімдесятеро чоловіка зо старши́х народу, і поставив їх навколо скинії.

25 And the LORD3068 came down3381 in a cloud,6051 and spoke1696 unto413 him, and took680 of4480 the spirit7307 that834 was upon5921 him, and gave5414 it unto5921 the seventy7657 elders:376 2205 and it came to pass,1961 that, when the spirit7307 rested5117 upon5921 them, they prophesied,5012 and did not3808 cease.3254

25 І зійшов Господь у хмарі, та й промовляв до нього, і взяв від Духа, що на ньому, і дав на сімдеся́т чоловіка старши́х. І сталося, як спочив на них Дух той, то вони стали пророкувати, та потім перестали.

26 But there remained7604 two8147 of the men376 in the camp,4264 the name8034 of the one259 was Eldad,419 and the name8034 of the other8145 Medad:4312 and the spirit7307 rested5117 upon5921 them; and they1992 were of them that were written,3789 but went not out3318 3808 unto the tabernacle:168 and they prophesied5012 in the camp.4264

26 І зоста́лося двоє людей в табо́рі, ім'я́ одному Елдад, а ймення дру́гому Медад. І спочив на них Дух; а вони були серед записаних, та не вийшли до скинії, і пророкували в табо́рі.

27 And there ran7323 a young man,5288 and told5046 Moses,4872 and said,559 Eldad419 and Medad4312 do prophesy5012 in the camp.4264

27 І побіг юнак, і промовив до Мойсея й сказав: „Елдад і Медад пророкують у табо́рі!“

28 And Joshua3091 the son1121 of Nun,5126 the servant8334 of Moses,4872 one of his young men,4480 979 answered6030 and said,559 My lord113 Moses,4872 forbid3607 them.

28 І відповів Ісус, син Навинів, Мойсеїв слуга від своєї мо́лодости, та й сказав: „Пане мій Мойсею, — заборонни їм!“

29 And Moses4872 said559 unto him, Enviest7065 thou859 for my sake? would God4310 5414 that all3605 the LORD's3068 people5971 were prophets,5030 and that3588 the LORD3068 would put5414 853 his spirit7307 upon5921 them!

29 І сказав йому Мойсей: „Чи ти за́здрісний за мене? О, якби то ввесь Господній наро́д став пророками, коли б дав Господь Духа Свого і на них!“

30 And Moses4872 got622 him into413 the camp,4264 he1931 and the elders2205 of Israel.3478

30 І вернувся Мойсей до табо́ру, він та старші́ Ізра́їлеві.

31 And there went forth5265 a wind7307 from4480 854 the LORD,3068 and brought1468 quails7958 from4480 the sea,3220 and let them fall5203 by5921 the camp,4264 as it were a day's3117 journey1870 on this side,3541 and as it were a day's3117 journey1870 on the other side,3541 round about5439 the camp,4264 and as it were two cubits520 high upon5921 the face6440 of the earth.776

31 І знявся вітер від Господа, і навіяв перепелиці від моря, і опустив їх над табо́ром, — як денна дорога туди й як денна дорога сюди навко́ло табо́ру, і коло двох ліктів на поверхні землі.

32 And the people5971 stood up6965 all3605 that1931 day,3117 and all3605 that night,3915 and all3605 the next4283 day,3117 and they gathered622 853 the quails:7958 he that gathered least4591 gathered622 ten6235 homers:2563 and they spread them all abroad7849 7849 for themselves round about5439 the camp.4264

32 І встав наро́д, і ці́лий той день і ці́лу ту ніч, і ці́лий день назавтра збирали перепели́цю. Хто збирав мало, той зібрав десять хомерів, і порозкладали їх собі скрізь навколо табо́ру.

33 And while the flesh1320 was yet5750 between996 their teeth,8127 ere2962 it was chewed,3772 the wrath639 of the LORD3068 was kindled2734 against the people,5971 and the LORD3068 smote5221 the people5971 with a very3966 great7227 plague.4347

33 Те м'ясо було ще між їхніми зубами, поки було пожуване, а гнів Господній запалився на народ! І вдарив Господь дуже великою пора́зкою в народ...

34 And he called7121 853 the name8034 of that1931 place4725 Kibroth-hattaavah:6914 because3588 there8033 they buried6912 853 the people5971 that lusted.183

34 І названо ймення того місця: Ківрот-Гаттаава, бо там поховали народ пожадли́вий.

35 And the people5971 journeyed5265 from Kibroth-hattaavah4480 6914 unto Hazeroth;2698 and abode1961 at Hazeroth.2698

35 З Ківрот-Гаттаави рушили люди до Гацероту, і були в Гацероті.