IsaiahChapter 48 |
|
1 HEAR these things, O house of Jacob, who are called by the name of Israel and are come forth from the loins of Judah, who swear by the name of the LORD and make mention of the God of Israel, but not in truth nor in righteousness. |
|
2 For they are called out of the holy city and they rely upon the God of Israel; the LORD of hosts is his name. |
|
3 I have declared the former things from the beginning; and they went forth out of my mouth, and I showed them to you; I did them suddenly, and they came to pass. |
|
4 Because I knew that you are obstinate and your neck is an iron sinew and your brow brass; |
|
5 I have made them known to you from of old; before they came to pass I declared them to you, lest you should say, My idols did them; and my graven images and my molten images have saved me. |
|
6 I have heard and seen all these things; and will you not declare them? I have proclaimed to you new things from this time, even hidden things, and you did not know them. |
|
7 They are created now, and not of old; even before the day when you did not hear of them, lest you should say, Behold, I knew them. |
|
8 Yea, you have neither heard nor known of them; nor were your ears opened of old; for I knew that you surely would lie and that you were called a wicked one from the womb. |
|
9 For my name's sake will I defer my anger, and for my praise will I keep you, and I will not destroy you. |
|
10 Behold, I have refined you, but not with silver; I have purified you in the furnace of affliction. |
|
11 For my own sake, will I do it, that my name may not be polluted and that I may not give my glory to another. |
|
12 Hearken to me, O Jacob and Israel, whom I called; I am he; I am the first, I also am the last. |
|
13 My hand has laid the foundations of the earth, and my right hand has stretched out the heavens; when I call to them, they stand up together. |
|
14 Assemble, all of you, and listen; who is there among you who can declare these things? The LORD has loved him, that he may do his will on Babylon and on the land of the Chaldeans. |
|
15 I, even I, have spoken; yea, I have also called him; I have brought him and I have made his way prosperous. |
|
16 Come near to me, listen to this; I have not spoken in secret from the beginning; from the creation, there am I; and now the LORD God, and his Spirit, has sent me. |
|
17 Thus says the LORD, your Saviour, the Holy One of Israel: I am the LORD your God who teaches you not to do wrong, who leads you by the way that you should go. |
|
18 O that you had hearkened to my commandments! Then your peace would have been as a river, and your righteousness as the waves of the sea; |
|
19 Your descendants also would have been as the sand, and the offspring of your loins like the gravel thereof; their name would not perish nor be destroyed from before me. |
|
20 Go forth from Babylon, flee from the Chaldeans; with a voice of singing declare this, proclaim it, and publish it even to the ends of the earth; say, The LORD has saved his servant Jacob. |
|
21 They thirsted not when he led them through the deserts; he caused the waters to flow out of the rock for them; he bored through the rock, and the waters gushed out. |
|
22 There is no peace to the wicked, says the LORD. |
IсаяРозділ 48 |
|
1 |
|
2 Бо від міста святого вони прозива́ються та на Бога Ізраїлевого спира́ються, — Йому Йме́ння Госпо́дь Савао́т! |
|
3 Я відда́вна звіща́в про минуле, — із уст Моїх вийшло воно й розповів Я про нього, рапто́вно зробив, — і прийшло. |
|
4 Тому́, що Я знав, що впе́ртий ти є, твоя ж шия — то м'я́зи залізні, а чо́ло твоє — мідяне́, |
|
5 то звіщав Я відда́вна тобі, іще поки прийшло, розповів Я тобі, щоб ти не говорив: „Мій божо́к це зробив, а про це наказав мій бовва́н та мій і́дол“. |
|
6 Ти чув, — перегля́нь усе це; і ви хіба не визнає́те цього́? Тепер розповів Я тобі новини́ й таємни́ці, яких ти не знав. |
|
7 Тепе́р вони ство́рені, а не відда́вна, а пе́ред цим днем ти не чув був про них, щоб не сказати: „Оце я їх знав“. |
|
8 Та не чув ти й не знав, і відда́вна ти не відкривав свого ву́ха, бо Я знав, що напе́вно ти зра́диш, і зва́но тебе від утро́би: пере́вертень. |
|
9 Ради Йме́ння Свого́ Я спиня́ю Свій гнів, і ради слави Своєї Я стри́муюся проти те́бе, щоб не зни́щити тебе. |
|
10 Оце перетопи́в Я тебе, але не як те срі́бло, у го́рні недолі тебе досліди́в. |
|
11 Ради Себе, ради Себе роблю́, бо як буде збезче́щене Йме́ння Моє? А іншому слави Своєї не дам. |
|
12 Почуй Мене, Якове та Ізраїлю, Мій поклика́ний: Це Я, Я перший, також Я останній! |
|
13 Теж рука Моя землю закла́ла, і небо напну́ла прави́ця Моя, — Я закли́чу до них — і вони стануть ра́зом. |
|
14 Зберіться ви всі та й послухайте: Хто́ серед вас розповів був про те? Кого Господь любить, вчи́нить волю Його в Вавилоні, раме́но ж Його на халде́ях. |
|
15 Я, Я говорив і покликав його, спрова́див його, і він на дорозі своїй буде мати пово́дження. |
|
16 Набли́зьтесь до Мене, послухайте це: Споконві́ку Я не говорив потає́мно; від ча́су, як ді́ялось це, Я був там. А тепер послав Мене Господь Бог та Його Дух. |
|
17 Гак говорить Господь, твій Відкупи́тель, Святий Ізраїлів: Я — Господь, Бог твій, що навчає тебе про кори́сне, що провадить тебе по дорозі, якою ти маєш ходити. |
|
18 О, коли б ти прислу́хувався до Моїх заповідей, то був би твій спо́кій, як рі́чка, а твоя справедли́вість, немов морські хвилі! |
|
19 А насі́ння твого було б, як піску́, а наща́дків твого́ живота́ — немов зе́рнят його́, і ви́тяте й ви́гублене не було б твоє йме́ння із-перед обличчя Мого́! |
|
20 Ви́рушіть із Вавилону, втечі́ть від халде́їв, радісним співом звісті́ть, оце розголосі́ть, аж до кра́ю землі рознесіть це, скажіть: Господь викупив раба Свого Якова! |
|
21 І спра́ги не знали вони на пустинях, якими прова́див Він їх: воду з скелі пустив їм, — Він скелю розбив — і вода потекла́! |
|
22 Для безбожних споко́ю немає, говорить Господь. |
IsaiahChapter 48 |
IсаяРозділ 48 |
|
1 HEAR these things, O house of Jacob, who are called by the name of Israel and are come forth from the loins of Judah, who swear by the name of the LORD and make mention of the God of Israel, but not in truth nor in righteousness. |
1 |
|
2 For they are called out of the holy city and they rely upon the God of Israel; the LORD of hosts is his name. |
2 Бо від міста святого вони прозива́ються та на Бога Ізраїлевого спира́ються, — Йому Йме́ння Госпо́дь Савао́т! |
|
3 I have declared the former things from the beginning; and they went forth out of my mouth, and I showed them to you; I did them suddenly, and they came to pass. |
3 Я відда́вна звіща́в про минуле, — із уст Моїх вийшло воно й розповів Я про нього, рапто́вно зробив, — і прийшло. |
|
4 Because I knew that you are obstinate and your neck is an iron sinew and your brow brass; |
4 Тому́, що Я знав, що впе́ртий ти є, твоя ж шия — то м'я́зи залізні, а чо́ло твоє — мідяне́, |
|
5 I have made them known to you from of old; before they came to pass I declared them to you, lest you should say, My idols did them; and my graven images and my molten images have saved me. |
5 то звіщав Я відда́вна тобі, іще поки прийшло, розповів Я тобі, щоб ти не говорив: „Мій божо́к це зробив, а про це наказав мій бовва́н та мій і́дол“. |
|
6 I have heard and seen all these things; and will you not declare them? I have proclaimed to you new things from this time, even hidden things, and you did not know them. |
6 Ти чув, — перегля́нь усе це; і ви хіба не визнає́те цього́? Тепер розповів Я тобі новини́ й таємни́ці, яких ти не знав. |
|
7 They are created now, and not of old; even before the day when you did not hear of them, lest you should say, Behold, I knew them. |
7 Тепе́р вони ство́рені, а не відда́вна, а пе́ред цим днем ти не чув був про них, щоб не сказати: „Оце я їх знав“. |
|
8 Yea, you have neither heard nor known of them; nor were your ears opened of old; for I knew that you surely would lie and that you were called a wicked one from the womb. |
8 Та не чув ти й не знав, і відда́вна ти не відкривав свого ву́ха, бо Я знав, що напе́вно ти зра́диш, і зва́но тебе від утро́би: пере́вертень. |
|
9 For my name's sake will I defer my anger, and for my praise will I keep you, and I will not destroy you. |
9 Ради Йме́ння Свого́ Я спиня́ю Свій гнів, і ради слави Своєї Я стри́муюся проти те́бе, щоб не зни́щити тебе. |
|
10 Behold, I have refined you, but not with silver; I have purified you in the furnace of affliction. |
10 Оце перетопи́в Я тебе, але не як те срі́бло, у го́рні недолі тебе досліди́в. |
|
11 For my own sake, will I do it, that my name may not be polluted and that I may not give my glory to another. |
11 Ради Себе, ради Себе роблю́, бо як буде збезче́щене Йме́ння Моє? А іншому слави Своєї не дам. |
|
12 Hearken to me, O Jacob and Israel, whom I called; I am he; I am the first, I also am the last. |
12 Почуй Мене, Якове та Ізраїлю, Мій поклика́ний: Це Я, Я перший, також Я останній! |
|
13 My hand has laid the foundations of the earth, and my right hand has stretched out the heavens; when I call to them, they stand up together. |
13 Теж рука Моя землю закла́ла, і небо напну́ла прави́ця Моя, — Я закли́чу до них — і вони стануть ра́зом. |
|
14 Assemble, all of you, and listen; who is there among you who can declare these things? The LORD has loved him, that he may do his will on Babylon and on the land of the Chaldeans. |
14 Зберіться ви всі та й послухайте: Хто́ серед вас розповів був про те? Кого Господь любить, вчи́нить волю Його в Вавилоні, раме́но ж Його на халде́ях. |
|
15 I, even I, have spoken; yea, I have also called him; I have brought him and I have made his way prosperous. |
15 Я, Я говорив і покликав його, спрова́див його, і він на дорозі своїй буде мати пово́дження. |
|
16 Come near to me, listen to this; I have not spoken in secret from the beginning; from the creation, there am I; and now the LORD God, and his Spirit, has sent me. |
16 Набли́зьтесь до Мене, послухайте це: Споконві́ку Я не говорив потає́мно; від ча́су, як ді́ялось це, Я був там. А тепер послав Мене Господь Бог та Його Дух. |
|
17 Thus says the LORD, your Saviour, the Holy One of Israel: I am the LORD your God who teaches you not to do wrong, who leads you by the way that you should go. |
17 Гак говорить Господь, твій Відкупи́тель, Святий Ізраїлів: Я — Господь, Бог твій, що навчає тебе про кори́сне, що провадить тебе по дорозі, якою ти маєш ходити. |
|
18 O that you had hearkened to my commandments! Then your peace would have been as a river, and your righteousness as the waves of the sea; |
18 О, коли б ти прислу́хувався до Моїх заповідей, то був би твій спо́кій, як рі́чка, а твоя справедли́вість, немов морські хвилі! |
|
19 Your descendants also would have been as the sand, and the offspring of your loins like the gravel thereof; their name would not perish nor be destroyed from before me. |
19 А насі́ння твого було б, як піску́, а наща́дків твого́ живота́ — немов зе́рнят його́, і ви́тяте й ви́гублене не було б твоє йме́ння із-перед обличчя Мого́! |
|
20 Go forth from Babylon, flee from the Chaldeans; with a voice of singing declare this, proclaim it, and publish it even to the ends of the earth; say, The LORD has saved his servant Jacob. |
20 Ви́рушіть із Вавилону, втечі́ть від халде́їв, радісним співом звісті́ть, оце розголосі́ть, аж до кра́ю землі рознесіть це, скажіть: Господь викупив раба Свого Якова! |
|
21 They thirsted not when he led them through the deserts; he caused the waters to flow out of the rock for them; he bored through the rock, and the waters gushed out. |
21 І спра́ги не знали вони на пустинях, якими прова́див Він їх: воду з скелі пустив їм, — Він скелю розбив — і вода потекла́! |
|
22 There is no peace to the wicked, says the LORD. |
22 Для безбожних споко́ю немає, говорить Господь. |