JoelChapter 2 |
|
1 BLOW the trumpet in Zion, and sound an alarm in my holy mountain; let all the inhabitants of the land tremble; for the day of the LORD is come; |
|
2 And the day of darkness and gloom is near, a day of clouds and of thick darkness, like the morning spread upon the mountains; it shall come upon a great and strong people; there has not been ever the like from of old, neither shall be any more after it, even to the years of many generations. |
|
3 A fire devours before them; and behind them a flame burns; the land is as the garden of Eden before them, and behind them a desolate wilderness; and nothing shall escape them. |
|
4 The appearance of them is as the appearance of horses; and like horsemen so they run; |
|
5 Like the noise of chariots that rumble on the tops of the mountains, like the noise of a flame of fire that devours the stubble, like a mighty people arrayed for war. |
|
6 Before their presence the people shall tremble; all faces shall be dismayed and confounded. |
|
7 They shall run like mighty men; they shall climb the walls like men of war; and they shall march in order every man on his way, and they shall not turn aside from their ranks; |
|
8 Neither shall one push another; but they shall walk in order every one in his path; some of them shall fall down because of the weight of their armor, they shall not trample them. |
|
9 They shall go up against the cities; they shall run upon the walls, they shall climb up upon the houses; they shall enter through the windows like thieves. |
|
10 The earth quakes before them; the heavens tremble; the sun and the moon are darkened, and the stars have withdrawn their shining. |
|
11 The LORD has shouted before his army; for his host is very great; mighty is the work executed by his word; for the day of the LORD is great and very terrible; who can endure it? |
|
12 Therefore now, says the LORD, return to me with all your heart, and with fasting and with weeping and with mourning; |
|
13 And rend your hearts and not your garments, and turn to the LORD your God; for he is gracious and merciful, patient and of great kindness, and he averts disaster. |
|
14 Who knows if he will return again and multiply us, and increase his blessing in his land, even a meal offering and a drink offering to the LORD your God? |
|
15 Blow the trumpet in Zion, sanctify a fast, call a solemn assembly; |
|
16 Gather the people, sanctify the congregation, assemble the elders, gather the young men and those who suck the breasts; let the bridegroom leave his bedchamber, and the bride come out of her bridal chamber. |
|
17 Let the priests, the ministers of the LORD, weep between the porch and the altar, and let them say, Spare thy people, O LORD, and give not thy heritage to reproach, that the Gentiles should rule over them, lest the Gentiles say, Where is their God? |
|
18 Then the LORD will be zealous for his land, and pity his people. |
|
19 Yea, the LORD has answered and said to his people, Behold, I will send you grain and wine and oil, and you shall be satisfied; and I will no more make you a reproach of the nations. |
|
20 But I will remove far off from you the northern army, and I will drive him into a dry and desolate land, with his face toward the last sea, and his rear toward the utmost sea, and his smell shall come up, and his stench shall arise because he has boasted to do great things. |
|
21 Fear not, O land; be glad and rejoice; for the LORD has exalted himself to do wonderful things. |
|
22 Be not afraid, you beasts of the field; for grass has sprung up in the pastures of the wilderness; the tree bears its fruit, the vine and the fig tree have yielded their strength. |
|
23 Be glad then, O children of Zion, and rejoice in the LORD your God; for he has given you food of righteousness, and he will cause to come down for you the rain, the early and the latter rain, as before. |
|
24 And the threshing floors shall be full of grain, and the winepresses shall overflow with wine and oil. |
|
25 And I will recompense you for the years that the locust has eaten, the crawling locust, the cankerworm, and the palmerworm, my great army which I sent against you. |
|
26 And you shall eat in plenty and be satisfied, and praise the name of the LORD your God, who has dealt wondrously with you; and my people shall never be put to shame. |
|
27 And you shall know that I am in the midst of Israel and that I am the LORD your God and there is none besides me; and my people shall never be ashamed. |
|
28 And it shall come to pass afterward that I will pour out my spirit upon all flesh; and your sons and your daughters shall prophesy, your old men shall dream dreams, your young men shall see visions; |
|
29 And also upon the servants and upon the handmaids in those days will I pour out my spirit. |
|
30 And I will show wonders in the heavens and on the earth, blood and fire and pillars of smoke. |
|
31 The sun shall be turned into darkness and the moon into blood, before the great and the terrible day of the LORD comes. |
|
32 And it shall come to pass that whosoever shall call on the name of the LORD shall be delivered; for in mount Zion and in Jerusalem shall be deliverance, as the LORD has said to the remnant whom the LORD has called. |
ЙоїлРозділ 2 |
|
1 |
|
2 день темно́ти та те́мряви, день хмари й імли́! Як несеться досві́тня зоря́ по гора́х, так наро́д цей великий й міцни́й. Такого, як він, не бувало відві́ку, і по ньому не бу́де вже більш аж до літ з роду в рід! |
|
3 Перед ним пожира́є огонь, і палахкоти́ть за ним по́лум'я! Земля перед ним, як еде́нський садо́к, а за ним — опусті́ла пустиня, і ряту́нку від нього нема! |
|
4 Його ви́гляд — ніби коні, гарцю́ють вони, наче ті верхівці́! |
|
5 Як гу́ркіт військо́вих возі́в, вони ска́чуть гірськи́ми верхі́в'ями, як ве́реск огни́стого по́лум'я, що солому жере́, наче поту́жний наро́д, що до бо́ю поста́влений. |
|
6 Наро́ди тремтять перед ним, всі обличчя поблі́дли. |
|
7 Як ли́царі, мчаться вони, немов вояки́ вибігають на мур, і кожен своєю доро́гою йдуть, і з стежо́к своїх не позбива́ються, — |
|
8 не пхають вони один о́дного, ходять своєю дорогою битою, а коли на списа́ упаду́ть, то не зра́няться. |
|
9 По місті хурча́ть, по мурі біжать, увіхо́дять в доми́, через ві́кна прола́зять, як зло́дій. |
|
10 Трясеться земля перед ним, тремтить небо, сонце та місяць темні́ють, а зорі загу́блюють ся́йво своє. |
|
11 I голос Свій видасть Госпо́дь перед ві́йськом Своїм, бо та́бір Його величе́зний, бо міцни́й викона́вець сло́ва Його, бо великий день Господа й ве́льми страшни́й, і хто зможе його перене́сти? |
|
12 |
|
13 І деріть своє серце, а не свою одіж, і наверні́ться до Господа, вашого Бога, бо ласка́вий Він та милосе́рдний, довготерпели́вий та многомилости́вий, і жалку́є за зло! |
|
14 Хто знає, чи Він не пове́рнеться та не пожа́лує, і по Собі не зали́шить благослове́ння, жертву хлі́бну та жертву ту литу для Господа, вашого Бога. |
|
15 Засурмі́ть на Сіоні в сурму́, оголосіть святий піст, скличте зібра́ння! |
|
16 Зберіте наро́д, оголосіть святі збо́ри, ста́рців згрома́дьте, позбирайте дітей та грудни́х немовля́т, нехай вийде з кімна́ти своєї тако́ж молодий, молода́ ж з-під свого накриття́! |
|
17 Між притво́ром та же́ртівником нехай плачуть священики, слу́ги Господні, хай мо́лять вони: Змилуйся, Господи, над наро́дом Своїм, і не видай на га́ньбу спадку Свого, щоб над ним панували пога́ни. Нащо будуть казати між наро́дами: Де́ їхній Бог? |
|
18 І за́здрісним стане Госпо́дь за Свій край, і зми́лується над наро́дом Своїм“. |
|
19 І Господь відповів і сказав до наро́ду Свого: „Ось Я посилаю вам збіжжя й вино молоде та оливу, і наси́титесь нею, і більше не дам вас на нару́гу наро́дам. |
|
20 А цьо́го півні́чного ворога віддалю́ Я від вас, і його в край сухий та спусто́шений ви́жену, — його пе́ред до схі́днього моря, його ж край — до того́ моря за́днього. І вийде злий за́пах його, і піді́йметься смо́рід його, бо він лихо велике чинив. |
|
21 Не бійся ти, зе́мле, а тішся й радій, — бо велике Господь учинив! |
|
22 Не бійтеся, ти пі́льна худо́бо, бо пустинні пасо́виська зазелені́ють, бо дерево видасть свій плід, фіґо́вниця та виноград свою силу дадуть. |
|
23 А ви, сіонські сини, радійте та тіштеся Го́сподом, Богом своїм, бо вам ї́жі Він дасть на спасі́ння, і найперше зішле вам дощу́, дощу ра́ннього й пі́знього. |
|
24 І то́ки напо́вняться збіжжям, чави́льні ж кадки́ будуть перелива́тись вином молодим та оливою. |
|
25 І надолу́жу Я вам за ті роки, що поже́рла була сарана́, коник і черва́ та гусінь, Моє ві́йсько велике, що Я посилав проти вас. |
|
26 А їсти — ви будете їсти й наси́чуватись, і хвалитимете Ім'я́ Господа, вашого Бога, що з вами на по́див зробив, і посоро́млений більше не буде наро́д Мій навіки! |
|
27 І пізна́єте ви, що Я серед Ізраїля, і що Я — Господь, Бог ваш, і немає вже іншого, — і посоро́млений більше не буде наро́д Мій навіки! |
|
28 |
|
29 |
|
30 |
|
31 |
|
32 |
JoelChapter 2 |
ЙоїлРозділ 2 |
|
1 BLOW the trumpet in Zion, and sound an alarm in my holy mountain; let all the inhabitants of the land tremble; for the day of the LORD is come; |
1 |
|
2 And the day of darkness and gloom is near, a day of clouds and of thick darkness, like the morning spread upon the mountains; it shall come upon a great and strong people; there has not been ever the like from of old, neither shall be any more after it, even to the years of many generations. |
2 день темно́ти та те́мряви, день хмари й імли́! Як несеться досві́тня зоря́ по гора́х, так наро́д цей великий й міцни́й. Такого, як він, не бувало відві́ку, і по ньому не бу́де вже більш аж до літ з роду в рід! |
|
3 A fire devours before them; and behind them a flame burns; the land is as the garden of Eden before them, and behind them a desolate wilderness; and nothing shall escape them. |
3 Перед ним пожира́є огонь, і палахкоти́ть за ним по́лум'я! Земля перед ним, як еде́нський садо́к, а за ним — опусті́ла пустиня, і ряту́нку від нього нема! |
|
4 The appearance of them is as the appearance of horses; and like horsemen so they run; |
4 Його ви́гляд — ніби коні, гарцю́ють вони, наче ті верхівці́! |
|
5 Like the noise of chariots that rumble on the tops of the mountains, like the noise of a flame of fire that devours the stubble, like a mighty people arrayed for war. |
5 Як гу́ркіт військо́вих возі́в, вони ска́чуть гірськи́ми верхі́в'ями, як ве́реск огни́стого по́лум'я, що солому жере́, наче поту́жний наро́д, що до бо́ю поста́влений. |
|
6 Before their presence the people shall tremble; all faces shall be dismayed and confounded. |
6 Наро́ди тремтять перед ним, всі обличчя поблі́дли. |
|
7 They shall run like mighty men; they shall climb the walls like men of war; and they shall march in order every man on his way, and they shall not turn aside from their ranks; |
7 Як ли́царі, мчаться вони, немов вояки́ вибігають на мур, і кожен своєю доро́гою йдуть, і з стежо́к своїх не позбива́ються, — |
|
8 Neither shall one push another; but they shall walk in order every one in his path; some of them shall fall down because of the weight of their armor, they shall not trample them. |
8 не пхають вони один о́дного, ходять своєю дорогою битою, а коли на списа́ упаду́ть, то не зра́няться. |
|
9 They shall go up against the cities; they shall run upon the walls, they shall climb up upon the houses; they shall enter through the windows like thieves. |
9 По місті хурча́ть, по мурі біжать, увіхо́дять в доми́, через ві́кна прола́зять, як зло́дій. |
|
10 The earth quakes before them; the heavens tremble; the sun and the moon are darkened, and the stars have withdrawn their shining. |
10 Трясеться земля перед ним, тремтить небо, сонце та місяць темні́ють, а зорі загу́блюють ся́йво своє. |
|
11 The LORD has shouted before his army; for his host is very great; mighty is the work executed by his word; for the day of the LORD is great and very terrible; who can endure it? |
11 I голос Свій видасть Госпо́дь перед ві́йськом Своїм, бо та́бір Його величе́зний, бо міцни́й викона́вець сло́ва Його, бо великий день Господа й ве́льми страшни́й, і хто зможе його перене́сти? |
|
12 Therefore now, says the LORD, return to me with all your heart, and with fasting and with weeping and with mourning; |
12 |
|
13 And rend your hearts and not your garments, and turn to the LORD your God; for he is gracious and merciful, patient and of great kindness, and he averts disaster. |
13 І деріть своє серце, а не свою одіж, і наверні́ться до Господа, вашого Бога, бо ласка́вий Він та милосе́рдний, довготерпели́вий та многомилости́вий, і жалку́є за зло! |
|
14 Who knows if he will return again and multiply us, and increase his blessing in his land, even a meal offering and a drink offering to the LORD your God? |
14 Хто знає, чи Він не пове́рнеться та не пожа́лує, і по Собі не зали́шить благослове́ння, жертву хлі́бну та жертву ту литу для Господа, вашого Бога. |
|
15 Blow the trumpet in Zion, sanctify a fast, call a solemn assembly; |
15 Засурмі́ть на Сіоні в сурму́, оголосіть святий піст, скличте зібра́ння! |
|
16 Gather the people, sanctify the congregation, assemble the elders, gather the young men and those who suck the breasts; let the bridegroom leave his bedchamber, and the bride come out of her bridal chamber. |
16 Зберіте наро́д, оголосіть святі збо́ри, ста́рців згрома́дьте, позбирайте дітей та грудни́х немовля́т, нехай вийде з кімна́ти своєї тако́ж молодий, молода́ ж з-під свого накриття́! |
|
17 Let the priests, the ministers of the LORD, weep between the porch and the altar, and let them say, Spare thy people, O LORD, and give not thy heritage to reproach, that the Gentiles should rule over them, lest the Gentiles say, Where is their God? |
17 Між притво́ром та же́ртівником нехай плачуть священики, слу́ги Господні, хай мо́лять вони: Змилуйся, Господи, над наро́дом Своїм, і не видай на га́ньбу спадку Свого, щоб над ним панували пога́ни. Нащо будуть казати між наро́дами: Де́ їхній Бог? |
|
18 Then the LORD will be zealous for his land, and pity his people. |
18 І за́здрісним стане Госпо́дь за Свій край, і зми́лується над наро́дом Своїм“. |
|
19 Yea, the LORD has answered and said to his people, Behold, I will send you grain and wine and oil, and you shall be satisfied; and I will no more make you a reproach of the nations. |
19 І Господь відповів і сказав до наро́ду Свого: „Ось Я посилаю вам збіжжя й вино молоде та оливу, і наси́титесь нею, і більше не дам вас на нару́гу наро́дам. |
|
20 But I will remove far off from you the northern army, and I will drive him into a dry and desolate land, with his face toward the last sea, and his rear toward the utmost sea, and his smell shall come up, and his stench shall arise because he has boasted to do great things. |
20 А цьо́го півні́чного ворога віддалю́ Я від вас, і його в край сухий та спусто́шений ви́жену, — його пе́ред до схі́днього моря, його ж край — до того́ моря за́днього. І вийде злий за́пах його, і піді́йметься смо́рід його, бо він лихо велике чинив. |
|
21 Fear not, O land; be glad and rejoice; for the LORD has exalted himself to do wonderful things. |
21 Не бійся ти, зе́мле, а тішся й радій, — бо велике Господь учинив! |
|
22 Be not afraid, you beasts of the field; for grass has sprung up in the pastures of the wilderness; the tree bears its fruit, the vine and the fig tree have yielded their strength. |
22 Не бійтеся, ти пі́льна худо́бо, бо пустинні пасо́виська зазелені́ють, бо дерево видасть свій плід, фіґо́вниця та виноград свою силу дадуть. |
|
23 Be glad then, O children of Zion, and rejoice in the LORD your God; for he has given you food of righteousness, and he will cause to come down for you the rain, the early and the latter rain, as before. |
23 А ви, сіонські сини, радійте та тіштеся Го́сподом, Богом своїм, бо вам ї́жі Він дасть на спасі́ння, і найперше зішле вам дощу́, дощу ра́ннього й пі́знього. |
|
24 And the threshing floors shall be full of grain, and the winepresses shall overflow with wine and oil. |
24 І то́ки напо́вняться збіжжям, чави́льні ж кадки́ будуть перелива́тись вином молодим та оливою. |
|
25 And I will recompense you for the years that the locust has eaten, the crawling locust, the cankerworm, and the palmerworm, my great army which I sent against you. |
25 І надолу́жу Я вам за ті роки, що поже́рла була сарана́, коник і черва́ та гусінь, Моє ві́йсько велике, що Я посилав проти вас. |
|
26 And you shall eat in plenty and be satisfied, and praise the name of the LORD your God, who has dealt wondrously with you; and my people shall never be put to shame. |
26 А їсти — ви будете їсти й наси́чуватись, і хвалитимете Ім'я́ Господа, вашого Бога, що з вами на по́див зробив, і посоро́млений більше не буде наро́д Мій навіки! |
|
27 And you shall know that I am in the midst of Israel and that I am the LORD your God and there is none besides me; and my people shall never be ashamed. |
27 І пізна́єте ви, що Я серед Ізраїля, і що Я — Господь, Бог ваш, і немає вже іншого, — і посоро́млений більше не буде наро́д Мій навіки! |
|
28 And it shall come to pass afterward that I will pour out my spirit upon all flesh; and your sons and your daughters shall prophesy, your old men shall dream dreams, your young men shall see visions; |
28 |
|
29 And also upon the servants and upon the handmaids in those days will I pour out my spirit. |
29 |
|
30 And I will show wonders in the heavens and on the earth, blood and fire and pillars of smoke. |
30 |
|
31 The sun shall be turned into darkness and the moon into blood, before the great and the terrible day of the LORD comes. |
31 |
|
32 And it shall come to pass that whosoever shall call on the name of the LORD shall be delivered; for in mount Zion and in Jerusalem shall be deliverance, as the LORD has said to the remnant whom the LORD has called. |
32 |