CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
John 5
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

John

Chapter 5

1 AFTER these things there was a feast of the Jews; and Jesus went up to Jerusalem.

2 Now there was at Jerusalem a baptismal pool, which is called in Hebrew Bethesda, having five entrances.

3 And at these entrances a great many sick people were lying, the blind, the lame, and the crippled; and they were waiting for the water to be stirred up;

4 For an angel of God went down at a certain time to the baptismal pool and stirred up the water; and whoever went in first after the stirring of the water was healed of any disease he had.

5 A man was there who had been sick for thirty-eight years.

6 Jesus saw this man lying down, and he knew that he had been waiting for a long time; so he said to him, Do you wish to be healed?

7 The sick man answered and said, Yes, my Lord; but I have no man, when the water is stirred up, to put me into the baptismal pool; but while I am coming, another one goes in before me.

8 Jesus said to him, Rise, take up your quiltbed, and walk.

9 And the man was healed immediately, and he got up and took his quilt-bed and walked. And that day was the sabbath.

10 So the Jews said to him who was healed, It is the sabbath; it is not lawful for you to carry your quilt-bed.

11 He answered and said to them, He who had healed me, he told me, Take up your quilt-bed, and walk.

12 And they asked him, Who is this man who said to you, Take up your quilt-bed, and walk?

13 But he who was healed did not know who he was; for Jesus was pressed by a large crowd which was at that place.

14 After a while, Jesus found him in the temple and said to him, Behold, you are healed; do not sin again, for something worse might happen to you than the first.

15 And the man went away and told the Jews, that it was Jesus who had healed him.

16 And for this reason the Jews persecuted Jesus and wanted to kill him, because he was doing these things on the sabbath.

17 But Jesus said to them, My Father works even until now, so I also work.

18 And for this the Jews wanted the more to kill him, not only because he was weakening the sabbath, but also because he said concerning God that he is his Father, and was making himself equal with God.

19 Jesus answered and said to them, Truly, truly, I say to you, that the Son can do nothing of his own accord, except what he sees the Father doing; for the things which the Father does, the same the Son does like him also.

20 For the Father loves his Son, and he shows him everything that he does; and he will show him greater works than these, so that you may marvel.

21 For just as the Father raises the dead and gives them life, even so the Son gives life to those whom he will.

22 For the Father does not judge any man, but he has entrusted all judgment to the Son;

23 So that every man should honor the Son, just as he honors the Father. He who does not honor the Son, does not honor the Father who sent him.

24 Truly, truly, I say to you, He who hears my word, and believes him who has sent me, has everlasting life; and he does not come before the judgment, but he passes from death to life.

25 Truly, truly, I say to you, The time is coming, and it is now already here, when the dead will hear the voice of the Son of God; and those who hear it will live.

26 For as the Father has life in himself, even so he has given to the Son also to have life in himself.

27 And he has given him authority to execute judgment also, for he is the Son of man.

28 Do not wonder at this; for the time is coming, when all those who are in the graves will hear his voice,

29 And they will come out; those who have done good works to the resurrection of life; and those who have done evil works to the resurrection of judgment.

30 I can do nothing of myself; but as I hear I judge, and my judgment is just; for I do not seek my own will, but the will of him who sent me.

31 If I testify concerning myself, my testimony is not true.

32 It is another one who testifies concerning me; and I know that the testimony which he testifies concerning me is true.

33 You sent to John, and he testified concerning the truth.

34 But I do not receive any testimony from men; but I tell you these things so that you may be saved.

35 He was a lamp which burns and gives light; and you were willing to delight in his light for a while.

36 But I have a greater testimony than that of John; for the works which my Father has given me to finish, the same works which I do, testify concerning me, that the Father has sent me.

37 And the Father who sent me has testified concerning me. But you have never heard his voice, nor seen his appearance.

38 And his word does not abide in you, because you do not believe in him whom he has sent.

39 Examine the scriptures, in which you trust that you have eternal life; and even they testify concerning me.

40 Yet you will not come to me, that you might have life everlasting.

41 I do not receive any praise from men.

42 But I know you well, that the love of God is not in you.

43 I have come in the name of my Father, and you do not receive me; if another should come in his own name, you will receive him.

44 How can you believe, when you accept praise one from another, but the praise from God only, you do not want?

45 Why, do you think that I will accuse you before the Father; there is one who will accuse you, even Moses, in whom you trust.

46 For if you had believed in Moses, you would also have believed in me; because Moses wrote concerning me.

47 If you do not believe his writings, how then can you believe my words?

Вiд Iвана

Розділ 5

1 Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.

2 А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Ветесда́ по-єврейському зветься, що мала п'ять ґа́нків.

3 У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду пору́шено.

4 Бо ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший ула́зив, як воду пору́шено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворо́бу.

5 А був там один чоловік, що тридцять і вісім ро́ків був недужим.

6 Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він ча́су слабує, говорить до нього: „Хочеш бути здоровим?“

7 Відповів Йому хворий: „Пане, я не маю люди́ни, щоб вона, як порушено воду, до купа́льні всадила мене. А коли я прихо́джу, то передо мною вже інший ула́зить“.

8 Говорить до нього Ісус: „Уставай, візьми ложе своє — та й ходи!“

9 І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє — та й ходив. Того ж дня субота була́,

10 тому́ то сказали юдеї вздоро́вленому: „Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого“.

11 А він відповів їм: „Хто мене вздоро́вив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє — та й ходи“.

12 А вони запитали його: „Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє — та й ходи?“

13 Та не знав уздоро́влений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від наро́ду, що був на тім місці.

14 Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: „Ось ви́дужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!“

15 Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоро́вив його, то Ісус.

16 І тому́ зачали́ юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.

17 А Ісус відповів їм: „Отець Мій працює аж досі, — працюю і Я“.

18 І тому́ то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу пору́шував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим ро́блячись Богові рівним.

19 Відповів же Ісус і сказав їм: „Поправді, поправді кажу́ вам: Син нічо́го робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що ро́бить Отець; бо що робить Він, те так само й Син ро́бить.

20 Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивува́лись.

21 Бо як мертвих Отець воскрешає й ожи́влює, так і Син, кого хоче, ожи́влює.

22 Бо Отець і не судить ніко́го, а ввесь суд віддав Синові,

23 щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, — не шанує Отця, що послав Його.

24 Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає сло́ва Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, — життя вічне той має, і на суд не прихо́дить, але перейшов він від смерти в життя.

25 Поправді, поправді кажу́ вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.

26 Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.

27 І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він — Людський Син.

28 Не дивуйтесь цьому́, бо надхо́дить година, коли всі, хто в гроба́х, — Його голос почують,

29 і повихо́дять ті, що чинили добро, на воскресіння життя, а котрі́ зло чинили, на воскре́сення Су́ду.

30 Я нічого не мо́жу роби́ти Сам від Себе. Як Я чую, суджу́, і Мій суд справедливий, — не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.

31 Коли сві́дчу про Себе Я Сам, то свідо́цтво Моє неправдиве.

32 Є Інший, Хто сві́чить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідо́цтво, яким сві́дчить про Мене.

33 Ви послали були́ до Івана, і він сві́дчив про правду.

34 Та Я не від людини свідо́цтва приймаю, але це говорю́, щоб були ви спасені.

35 Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли поті́шитись світлом його.

36 Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню́, самі сві́дчать про Мене, що Отець Мене послав!

37 Та й Отець, що послав Мене, Сам засві́дчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніко́ли, ані виду Його не бачили.

38 Навіть сло́ва Його ви не маєте, щоб у вас перебува́ло, бо не вірите в То́го, Кого Він послав.

39 Дослідіть но Писа́ння, бо ви ду́маєте, що в них маєте вічне життя, — вони ж сві́дчать про Мене!

40 Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.

41 Від людей не приймаю Я слави,

42 але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.

43 Я прийшов у Йме́ння Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж при́йде інший у йме́ння своє, того при́ймете ви.

44 Як ви можете вірувати, коли славу один від одно́го приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не пра́гнете ви?

45 Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, — є, хто вас винуватити бу́де, — Мойсей, що на нього наді́єтесь ви!

46 Коли́ б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.

47 Якщо писа́нням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?“

John

Chapter 5

Вiд Iвана

Розділ 5

1 AFTER these things there was a feast of the Jews; and Jesus went up to Jerusalem.

1 Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.

2 Now there was at Jerusalem a baptismal pool, which is called in Hebrew Bethesda, having five entrances.

2 А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Ветесда́ по-єврейському зветься, що мала п'ять ґа́нків.

3 And at these entrances a great many sick people were lying, the blind, the lame, and the crippled; and they were waiting for the water to be stirred up;

3 У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду пору́шено.

4 For an angel of God went down at a certain time to the baptismal pool and stirred up the water; and whoever went in first after the stirring of the water was healed of any disease he had.

4 Бо ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший ула́зив, як воду пору́шено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворо́бу.

5 A man was there who had been sick for thirty-eight years.

5 А був там один чоловік, що тридцять і вісім ро́ків був недужим.

6 Jesus saw this man lying down, and he knew that he had been waiting for a long time; so he said to him, Do you wish to be healed?

6 Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він ча́су слабує, говорить до нього: „Хочеш бути здоровим?“

7 The sick man answered and said, Yes, my Lord; but I have no man, when the water is stirred up, to put me into the baptismal pool; but while I am coming, another one goes in before me.

7 Відповів Йому хворий: „Пане, я не маю люди́ни, щоб вона, як порушено воду, до купа́льні всадила мене. А коли я прихо́джу, то передо мною вже інший ула́зить“.

8 Jesus said to him, Rise, take up your quiltbed, and walk.

8 Говорить до нього Ісус: „Уставай, візьми ложе своє — та й ходи!“

9 And the man was healed immediately, and he got up and took his quilt-bed and walked. And that day was the sabbath.

9 І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє — та й ходив. Того ж дня субота була́,

10 So the Jews said to him who was healed, It is the sabbath; it is not lawful for you to carry your quilt-bed.

10 тому́ то сказали юдеї вздоро́вленому: „Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого“.

11 He answered and said to them, He who had healed me, he told me, Take up your quilt-bed, and walk.

11 А він відповів їм: „Хто мене вздоро́вив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє — та й ходи“.

12 And they asked him, Who is this man who said to you, Take up your quilt-bed, and walk?

12 А вони запитали його: „Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє — та й ходи?“

13 But he who was healed did not know who he was; for Jesus was pressed by a large crowd which was at that place.

13 Та не знав уздоро́влений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від наро́ду, що був на тім місці.

14 After a while, Jesus found him in the temple and said to him, Behold, you are healed; do not sin again, for something worse might happen to you than the first.

14 Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: „Ось ви́дужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!“

15 And the man went away and told the Jews, that it was Jesus who had healed him.

15 Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоро́вив його, то Ісус.

16 And for this reason the Jews persecuted Jesus and wanted to kill him, because he was doing these things on the sabbath.

16 І тому́ зачали́ юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.

17 But Jesus said to them, My Father works even until now, so I also work.

17 А Ісус відповів їм: „Отець Мій працює аж досі, — працюю і Я“.

18 And for this the Jews wanted the more to kill him, not only because he was weakening the sabbath, but also because he said concerning God that he is his Father, and was making himself equal with God.

18 І тому́ то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу пору́шував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим ро́блячись Богові рівним.

19 Jesus answered and said to them, Truly, truly, I say to you, that the Son can do nothing of his own accord, except what he sees the Father doing; for the things which the Father does, the same the Son does like him also.

19 Відповів же Ісус і сказав їм: „Поправді, поправді кажу́ вам: Син нічо́го робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що ро́бить Отець; бо що робить Він, те так само й Син ро́бить.

20 For the Father loves his Son, and he shows him everything that he does; and he will show him greater works than these, so that you may marvel.

20 Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивува́лись.

21 For just as the Father raises the dead and gives them life, even so the Son gives life to those whom he will.

21 Бо як мертвих Отець воскрешає й ожи́влює, так і Син, кого хоче, ожи́влює.

22 For the Father does not judge any man, but he has entrusted all judgment to the Son;

22 Бо Отець і не судить ніко́го, а ввесь суд віддав Синові,

23 So that every man should honor the Son, just as he honors the Father. He who does not honor the Son, does not honor the Father who sent him.

23 щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, — не шанує Отця, що послав Його.

24 Truly, truly, I say to you, He who hears my word, and believes him who has sent me, has everlasting life; and he does not come before the judgment, but he passes from death to life.

24 Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає сло́ва Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, — життя вічне той має, і на суд не прихо́дить, але перейшов він від смерти в життя.

25 Truly, truly, I say to you, The time is coming, and it is now already here, when the dead will hear the voice of the Son of God; and those who hear it will live.

25 Поправді, поправді кажу́ вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.

26 For as the Father has life in himself, even so he has given to the Son also to have life in himself.

26 Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.

27 And he has given him authority to execute judgment also, for he is the Son of man.

27 І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він — Людський Син.

28 Do not wonder at this; for the time is coming, when all those who are in the graves will hear his voice,

28 Не дивуйтесь цьому́, бо надхо́дить година, коли всі, хто в гроба́х, — Його голос почують,

29 And they will come out; those who have done good works to the resurrection of life; and those who have done evil works to the resurrection of judgment.

29 і повихо́дять ті, що чинили добро, на воскресіння життя, а котрі́ зло чинили, на воскре́сення Су́ду.

30 I can do nothing of myself; but as I hear I judge, and my judgment is just; for I do not seek my own will, but the will of him who sent me.

30 Я нічого не мо́жу роби́ти Сам від Себе. Як Я чую, суджу́, і Мій суд справедливий, — не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.

31 If I testify concerning myself, my testimony is not true.

31 Коли сві́дчу про Себе Я Сам, то свідо́цтво Моє неправдиве.

32 It is another one who testifies concerning me; and I know that the testimony which he testifies concerning me is true.

32 Є Інший, Хто сві́чить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідо́цтво, яким сві́дчить про Мене.

33 You sent to John, and he testified concerning the truth.

33 Ви послали були́ до Івана, і він сві́дчив про правду.

34 But I do not receive any testimony from men; but I tell you these things so that you may be saved.

34 Та Я не від людини свідо́цтва приймаю, але це говорю́, щоб були ви спасені.

35 He was a lamp which burns and gives light; and you were willing to delight in his light for a while.

35 Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли поті́шитись світлом його.

36 But I have a greater testimony than that of John; for the works which my Father has given me to finish, the same works which I do, testify concerning me, that the Father has sent me.

36 Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню́, самі сві́дчать про Мене, що Отець Мене послав!

37 And the Father who sent me has testified concerning me. But you have never heard his voice, nor seen his appearance.

37 Та й Отець, що послав Мене, Сам засві́дчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніко́ли, ані виду Його не бачили.

38 And his word does not abide in you, because you do not believe in him whom he has sent.

38 Навіть сло́ва Його ви не маєте, щоб у вас перебува́ло, бо не вірите в То́го, Кого Він послав.

39 Examine the scriptures, in which you trust that you have eternal life; and even they testify concerning me.

39 Дослідіть но Писа́ння, бо ви ду́маєте, що в них маєте вічне життя, — вони ж сві́дчать про Мене!

40 Yet you will not come to me, that you might have life everlasting.

40 Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.

41 I do not receive any praise from men.

41 Від людей не приймаю Я слави,

42 But I know you well, that the love of God is not in you.

42 але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.

43 I have come in the name of my Father, and you do not receive me; if another should come in his own name, you will receive him.

43 Я прийшов у Йме́ння Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж при́йде інший у йме́ння своє, того при́ймете ви.

44 How can you believe, when you accept praise one from another, but the praise from God only, you do not want?

44 Як ви можете вірувати, коли славу один від одно́го приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не пра́гнете ви?

45 Why, do you think that I will accuse you before the Father; there is one who will accuse you, even Moses, in whom you trust.

45 Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, — є, хто вас винуватити бу́де, — Мойсей, що на нього наді́єтесь ви!

46 For if you had believed in Moses, you would also have believed in me; because Moses wrote concerning me.

46 Коли́ б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.

47 If you do not believe his writings, how then can you believe my words?

47 Якщо писа́нням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?“