CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Rom. 1
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Romans

Chapter 1

1 PAUL, a servant of Jesus Christ, called to be an apostle, and chosen to proclaim the gospel of God

2 Which was promised from early days by his prophets in the holy scriptures,

3 Concerning his son who was born in the flesh of the seed of the house of David,

4 And who came to be known as the Son of God with power and with the Holy Spirit, because he arose from the dead, and he is Jesus Christ our LORD,

5 And by him we have received grace and apostleship among all the Gentiles, so that they may hear the faith which is under his name,

6 And in which you also are of them, and are called by Jesus Christ;

7 To all who are in Rome, beloved of God, called and sanctified: Grace and peace be unto you from God our Father, and from our LORD Jesus Christ.

8 First, I thank my God through Jesus Christ for you all, that your faith has been heard of throughout the world.

9 For God, whom I serve in spirit in the gospel of his Son, is my witness that unceasingly I make mention of you in my prayers;

10 Beseeching that, if the way is open to me by the will of God, I may come to you.

11 For I long to see you, and to impart to you the gift of the Spirit, in order that you may be strengthened by it,

12 And that we may be comforted together by our mutual faith.

13 Now I want you to know, my brethren, that often I have wanted to come to you, but I have been prevented thus far, that I might have some fruit among you also, even as among other Gentiles,

14 Greeks and Barbarians, the wise and the unwise; for it is my duty to preach to everybody.

15 So I am eager to preach the gospel to you who are in Rome also.

16 For I am not ashamed of the gospel of Christ: for it is the power of God unto salvation to every one who believes; whether they are Jews first, or Arameans (Syrians). *

17 For therein is the righteousness of God revealed from faith to faith: as it is written, The righteous shall live by faith.

18 For the wrath of God is revealed from heaven against all the iniquity and wickedness of men who unjustly suppress the truth;

19 Because that which may be known of God is manifested to them for God has revealed it unto them.

20 For, from the very creation of the world, the invisible things of God have been clearly seen and understood by his creations, even his eternal power and Godhead; so that they are without excuse.

21 For they knew God and did not glorify him and give thanks to him as God, but became vain in their imaginations, and their hearts were darkened so that they could not understand.

22 And while they thought within themselves that they were wise, they became fools,

23 And they have changed the glory of the uncorruptible God for an image made in the likeness of corruptible man, and in the likeness of birds, and of four-footed beasts, and of creeping things on the earth.

24 That is why God also gave them up to uncleanness through the lusts of their hearts, to dishonor their own bodies between themselves:

25 And they have changed the truth of God for lies, and worshipped and served the created things more than their Creator to whom belong glory and blessings for ever. Amen.

26 Therefore God has given them up to vile passions: for even their women have changed the natural use of their sex into that which is unnatural:

27 And likewise also their men have left the natural use of the women and have run wild with lust toward one another, male with male committing shameful acts, and receiving in themselves the due recompense of their error.

28 And as they did not consent in themselves to know God, God has given them over to a weak mind, to do the things which should not be done; as,

29 Being filled with all manner of iniquity, fornication, bitterness, malice, extortion, envy, murder, strife, deceit, evil thoughts,

30 Slanderers, backbiters, haters of God, revilers, proud boasters, inventors of evil things, the weak-minded, disobedient to their parents;

31 These have no respect for a covenant. They know neither love nor peace, nor is there mercy in them;

32 Knowing the judgment of God, that those who commit such things, he condemns to death, they not only do them, but also associate with those who practice them.

До римлян

Розділ 1

1 Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апо́стол, вибраний для звіща́ння Єва́нгелії Божої,

2 яку Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писа́ннях,

3 про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового,

4 і об'явився Сином Божим у силі, за Ду́хом святости, через воскресіння з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого,

5 що через Нього прийняли ми благода́ть і апо́стольство на по́слух віри через Ім'я́ Його між усіма́ народами,

6 між якими й ви, покликані Ісуса Христа, —

7 усім, хто знаходиться в Римі, улю́бленим Божим, покликаним святим, — благода́ть вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!

8 Отже, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові.

9 Бо свідок мені Бог, Якому служу́ духом своїм у звіща́нні Єва́нгелії Його Сина, що я безпереста́нно згадую про вас,

10 і в моли́твах своїх за́вжди молюся, щоб воля Божа щасливо попрова́дила мене коли прийти до вас.

11 Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для змі́цнення вас,

12 цебто потішитись ра́зом між вами спі́льною вірою — і вашою, і моєю.

13 Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я за́мір прийти до вас, але мені перешко́джувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших наро́дів.

14 А ге́лленам і чужоземцям, розумним і немудрим — я боржни́к.

15 Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Єва́нгелію.

16 Бо я не соромлюсь Єва́нгелії, бож вона — сила Божа на спасі́ння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім ге́лленові.

17 Праведність бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: „А праведний житиме вірою“.

18 Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гаму́ють неправдою,

19 тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив.

20 Бо Його невиди́ме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, ду́манням про твори стає види́ме. Так що нема їм виправдання,

21 бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемні́ли своїми думка́ми, і запа́морочилось нерозумне їхнє серце.

22 Називаючи себе мудрими, вони потумані́ли,

23 і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної люди́ни, і птахів, і чотириногих, і га́дів.

24 Тому́ то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечи́стість, щоб вони самі знеславляли тіла свої.

25 Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творце́ві, що благослове́нний навіки, амі́нь.

26 Через це Бог їх видав на пожадливість гане́бну, — бо їхні жінки замінили природне єдна́ння на протиприродне.

27 Так само й чоловіки, позоставивши природне єдна́ння з жіночою статтю, розпали́лися своєю пожадливістю один до о́дного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли́ в собі відплату, відповідну їхньому блу́дові.

28 А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізна́нні, видав їх Бог на розум переве́рнений, — щоб чинили непристойне.

29 Вони повні всякої неправедности, лукавства, заже́рливости, зло́би, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звича́їв,

30 обмовники, наклепники, богонена́видники, напасники́, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухня́ні батькам,

31 нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилости́ві.

32 Вони знають при́суд Божий, що ті, хто чинить таке, ва́рті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке.

Romans

Chapter 1

До римлян

Розділ 1

1 PAUL, a servant of Jesus Christ, called to be an apostle, and chosen to proclaim the gospel of God

1 Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апо́стол, вибраний для звіща́ння Єва́нгелії Божої,

2 Which was promised from early days by his prophets in the holy scriptures,

2 яку Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писа́ннях,

3 Concerning his son who was born in the flesh of the seed of the house of David,

3 про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового,

4 And who came to be known as the Son of God with power and with the Holy Spirit, because he arose from the dead, and he is Jesus Christ our LORD,

4 і об'явився Сином Божим у силі, за Ду́хом святости, через воскресіння з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого,

5 And by him we have received grace and apostleship among all the Gentiles, so that they may hear the faith which is under his name,

5 що через Нього прийняли ми благода́ть і апо́стольство на по́слух віри через Ім'я́ Його між усіма́ народами,

6 And in which you also are of them, and are called by Jesus Christ;

6 між якими й ви, покликані Ісуса Христа, —

7 To all who are in Rome, beloved of God, called and sanctified: Grace and peace be unto you from God our Father, and from our LORD Jesus Christ.

7 усім, хто знаходиться в Римі, улю́бленим Божим, покликаним святим, — благода́ть вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!

8 First, I thank my God through Jesus Christ for you all, that your faith has been heard of throughout the world.

8 Отже, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові.

9 For God, whom I serve in spirit in the gospel of his Son, is my witness that unceasingly I make mention of you in my prayers;

9 Бо свідок мені Бог, Якому служу́ духом своїм у звіща́нні Єва́нгелії Його Сина, що я безпереста́нно згадую про вас,

10 Beseeching that, if the way is open to me by the will of God, I may come to you.

10 і в моли́твах своїх за́вжди молюся, щоб воля Божа щасливо попрова́дила мене коли прийти до вас.

11 For I long to see you, and to impart to you the gift of the Spirit, in order that you may be strengthened by it,

11 Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для змі́цнення вас,

12 And that we may be comforted together by our mutual faith.

12 цебто потішитись ра́зом між вами спі́льною вірою — і вашою, і моєю.

13 Now I want you to know, my brethren, that often I have wanted to come to you, but I have been prevented thus far, that I might have some fruit among you also, even as among other Gentiles,

13 Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я за́мір прийти до вас, але мені перешко́джувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших наро́дів.

14 Greeks and Barbarians, the wise and the unwise; for it is my duty to preach to everybody.

14 А ге́лленам і чужоземцям, розумним і немудрим — я боржни́к.

15 So I am eager to preach the gospel to you who are in Rome also.

15 Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Єва́нгелію.

16 For I am not ashamed of the gospel of Christ: for it is the power of God unto salvation to every one who believes; whether they are Jews first, or Arameans (Syrians). *

16 Бо я не соромлюсь Єва́нгелії, бож вона — сила Божа на спасі́ння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім ге́лленові.

17 For therein is the righteousness of God revealed from faith to faith: as it is written, The righteous shall live by faith.

17 Праведність бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: „А праведний житиме вірою“.

18 For the wrath of God is revealed from heaven against all the iniquity and wickedness of men who unjustly suppress the truth;

18 Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гаму́ють неправдою,

19 Because that which may be known of God is manifested to them for God has revealed it unto them.

19 тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив.

20 For, from the very creation of the world, the invisible things of God have been clearly seen and understood by his creations, even his eternal power and Godhead; so that they are without excuse.

20 Бо Його невиди́ме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, ду́манням про твори стає види́ме. Так що нема їм виправдання,

21 For they knew God and did not glorify him and give thanks to him as God, but became vain in their imaginations, and their hearts were darkened so that they could not understand.

21 бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемні́ли своїми думка́ми, і запа́морочилось нерозумне їхнє серце.

22 And while they thought within themselves that they were wise, they became fools,

22 Називаючи себе мудрими, вони потумані́ли,

23 And they have changed the glory of the uncorruptible God for an image made in the likeness of corruptible man, and in the likeness of birds, and of four-footed beasts, and of creeping things on the earth.

23 і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної люди́ни, і птахів, і чотириногих, і га́дів.

24 That is why God also gave them up to uncleanness through the lusts of their hearts, to dishonor their own bodies between themselves:

24 Тому́ то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечи́стість, щоб вони самі знеславляли тіла свої.

25 And they have changed the truth of God for lies, and worshipped and served the created things more than their Creator to whom belong glory and blessings for ever. Amen.

25 Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творце́ві, що благослове́нний навіки, амі́нь.

26 Therefore God has given them up to vile passions: for even their women have changed the natural use of their sex into that which is unnatural:

26 Через це Бог їх видав на пожадливість гане́бну, — бо їхні жінки замінили природне єдна́ння на протиприродне.

27 And likewise also their men have left the natural use of the women and have run wild with lust toward one another, male with male committing shameful acts, and receiving in themselves the due recompense of their error.

27 Так само й чоловіки, позоставивши природне єдна́ння з жіночою статтю, розпали́лися своєю пожадливістю один до о́дного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли́ в собі відплату, відповідну їхньому блу́дові.

28 And as they did not consent in themselves to know God, God has given them over to a weak mind, to do the things which should not be done; as,

28 А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізна́нні, видав їх Бог на розум переве́рнений, — щоб чинили непристойне.

29 Being filled with all manner of iniquity, fornication, bitterness, malice, extortion, envy, murder, strife, deceit, evil thoughts,

29 Вони повні всякої неправедности, лукавства, заже́рливости, зло́би, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звича́їв,

30 Slanderers, backbiters, haters of God, revilers, proud boasters, inventors of evil things, the weak-minded, disobedient to their parents;

30 обмовники, наклепники, богонена́видники, напасники́, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухня́ні батькам,

31 These have no respect for a covenant. They know neither love nor peace, nor is there mercy in them;

31 нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилости́ві.

32 Knowing the judgment of God, that those who commit such things, he condemns to death, they not only do them, but also associate with those who practice them.

32 Вони знають при́суд Божий, що ті, хто чинить таке, ва́рті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке.