Бытие

Глава 9

1 Благословил Бог Ноя и его сыновей: «Плодовитыми и многочисленными будьте и заселяйте землю.

2 Участь же всех животных на земле и всех птиц в небе, всего, что на суше обитает, и всех рыб в морях — бояться вас и трепетать перед вами. Все они — в вашей власти.

3 Всякое творение, что живет и движется, будет вам в пищу; отдаю его вам, как прежде дал пищу растительную.

4 Только никогда не ешьте мяса, в котором есть жизнь, то есть кровь его.

5 И за вашу кровь, в которой жизнь ваша, Я взыщу непременно. Со всякого зверя взыщу за нее, и с каждого человека, жизнь отнявшего у ближнего своего, Я взыщу.

6 Кто прольет кровь человека, того кровь человеком прольется, ибо по образу Божьему человек создан.

7 Итак, будьте плодовитыми и многочисленными, заселяйте землю и владейте ею».

8 Затем Бог сказал Ною и его сыновьям:

9 «Ныне утверждаю Я Завет Свой с вами и потомством вашим после вас,

10 и со всяким живым творением, которое с вами вышло из ковчега: с птицами и скотом, и со всеми зверями со всем живым на земле.

11 И по этому Завету, который Я ныне объявляю, впредь уже никогда воды потопа не будут уничтожать всё живое, да и самого потопа, который бы мог опустошить землю, уже никогда не будет».

12 «И вот знак, — сказал Бог, — который Я даю вам на вечные времена как свидетельство о Завете, о Союзе между Мною и вами и всем живым на земле:

13 радуга Моя в облаках будет знаком Союза между Мной и землею.

14 Когда Я соберу облака над землей и радуга явится на небе,

15 будет она всегда напоминать Мне о Завете Моем, о Союзе, что между Мною и вами и всеми живыми творениями всякого вида, — и воды уже никогда не затопят землю, чтоб уничтожить на ней всё творение.

16 Как только радуга явится на небе, Я, увидев ее, вспомню о вечном Союзе между Мною, Богом, и всеми живыми творениями всякого вида на земле».

17 Так Бог сказал Ною о радуге: «Это знак Завета, знак Союза, который Я теперь утверждаю между Мной и всеми живущими на земле».

18 Сим, Хам, Яфет — сыновья Ноя, которые пережили потоп и вышли с отцом из ковчега. (Хам — это отец Ханаана.)

19 Эти трое были сыновьями Ноя, и их потомки заселили землю.

20 Ной занимался земледелием, он был первым, кто начал выращивать виноград.

21 Однажды, выпив вина, он опьянел и лежал обнаженный в шатре своем.

22 Когда Хам (отец Ханаана) увидел наготу отца своего, он, выйдя из шатра, рассказал об этом обоим братьям своим.

23 Тогда Сим и Яфет взяли верхнюю одежду и, положив ее себе на плечи, пятясь, вошли в шатер и закрыли ею обнаженное тело отца; их взгляды были обращены в сторону, и не видели они наготы отца своего.

24 Когда Ной проспался и узнал, как обошелся с ним его младший сын,

25 он воскликнул: «Проклятие понесет на себе Ханаан! Самым ничтожным рабом быть ему у братьев своих».

26 И затем он продолжил: «Благословен ГОСПОДЬ, Бог Сима! Быть Ханаану рабом ему.

27 Да расширит Бог пределы владений Яфета, да обитает он в шатрах Сима; а Ханаан пусть будет рабом ему».

28 После потопа Ной прожил еще триста пятьдесят лет;

29 ему было девятьсот пятьдесят лет, когда он умер.

Буття

Розділ 9

1 І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: „Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю!

2 І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони.

3 Усе, що плазує, що живе воно, — буде вам на їжу. Як зеле́ну ярину́ — Я віддав вам усе.

4 Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати.

5 А тільки Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жада́ти її, і з руки чоловіка, з руки ко́жного брата його Я буду жадати душу лю́дську.

6 Хто виллє кров людську з люди́ни, то виллята бу́де його кров, бо Він учинив люди́ну за образом Божим.

7 Ви ж плодіться й розмножуйтеся, роїться на землі та розмножуйтесь на ній!“

8 І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним, кажучи:

9 „А Я, — ось Свого заповіта укладаю Я з вами та з вашим пото́мством по вас.

10 І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби, і серед усієї зе́мної звірини́ з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини.

11 І Я укладу заповіта Свого з вами, і жодне тіло не бу́де вже знищене водою пото́пу, і більш не буде пото́пу, щоб землю нищити“.

12 І Бог промовляв: „Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:

13 Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею.

14 І станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітися в хмарі веселка.

15 І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода для пото́пу, щоб вигубляти кожне тіло.

16 І буде веселка у хмарі, і побачу її, щоб пам'ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі“.

17 І сказав Бог до Ноя: „Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною й поміж кожним тілом, що воно на землі“.

18 І були сини Ноєві, що вийшли з ковчегу: Сим, і Хам, і Яфе́т. А Хам — він був батько Ханаанів.

19 Оці троє були сини Ноєві, і від них залю́днилася вся земля.

20 І зачав був Ной, муж землі, садити виноград.

21 І пив він вино та й упився, й обнажився в сере́дині свого намету.

22 І побачив Хам, батько Ханаанів, наготу батька свого, та й розказав обом браттям своїм надво́рі.

23 Узяли тоді Сим та Яфет одежину, і поклали обидва на плечі свої, і позадкува́ли, та й прикрили наготу батька свого. Вони відвернули дозаду обличчя свої, і не бачили наготи батька свого.

24 А Ной ви́тверезився від свого вина, і довідався, що́ йому був учинив його син наймолодший.

25 І сказав він: „Про́клятий будь Ханаан, — він буде рабом рабів своїм браттям!“

26 І сказав він: „Благословенний Господь, Симів Бог, — і хай Ханаан рабом буде йому!

27 Нехай Бог розпросто́рить Яфета, і нехай пробуває в наметах він Симових, — і нехай Ханаан рабом буде йому́!“

28 А Ной жив по пото́пі триста літ і п'ятдесят літ.

29 А всіх Ноєвих днів було́ дев'ятсот літ і п'ятдесят літ. Та й помер.

Бытие

Глава 9

Буття

Розділ 9

1 Благословил Бог Ноя и его сыновей: «Плодовитыми и многочисленными будьте и заселяйте землю.

1 І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: „Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю!

2 Участь же всех животных на земле и всех птиц в небе, всего, что на суше обитает, и всех рыб в морях — бояться вас и трепетать перед вами. Все они — в вашей власти.

2 І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони.

3 Всякое творение, что живет и движется, будет вам в пищу; отдаю его вам, как прежде дал пищу растительную.

3 Усе, що плазує, що живе воно, — буде вам на їжу. Як зеле́ну ярину́ — Я віддав вам усе.

4 Только никогда не ешьте мяса, в котором есть жизнь, то есть кровь его.

4 Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати.

5 И за вашу кровь, в которой жизнь ваша, Я взыщу непременно. Со всякого зверя взыщу за нее, и с каждого человека, жизнь отнявшего у ближнего своего, Я взыщу.

5 А тільки Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жада́ти її, і з руки чоловіка, з руки ко́жного брата його Я буду жадати душу лю́дську.

6 Кто прольет кровь человека, того кровь человеком прольется, ибо по образу Божьему человек создан.

6 Хто виллє кров людську з люди́ни, то виллята бу́де його кров, бо Він учинив люди́ну за образом Божим.

7 Итак, будьте плодовитыми и многочисленными, заселяйте землю и владейте ею».

7 Ви ж плодіться й розмножуйтеся, роїться на землі та розмножуйтесь на ній!“

8 Затем Бог сказал Ною и его сыновьям:

8 І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним, кажучи:

9 «Ныне утверждаю Я Завет Свой с вами и потомством вашим после вас,

9 „А Я, — ось Свого заповіта укладаю Я з вами та з вашим пото́мством по вас.

10 и со всяким живым творением, которое с вами вышло из ковчега: с птицами и скотом, и со всеми зверями со всем живым на земле.

10 І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби, і серед усієї зе́мної звірини́ з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини.

11 И по этому Завету, который Я ныне объявляю, впредь уже никогда воды потопа не будут уничтожать всё живое, да и самого потопа, который бы мог опустошить землю, уже никогда не будет».

11 І Я укладу заповіта Свого з вами, і жодне тіло не бу́де вже знищене водою пото́пу, і більш не буде пото́пу, щоб землю нищити“.

12 «И вот знак, — сказал Бог, — который Я даю вам на вечные времена как свидетельство о Завете, о Союзе между Мною и вами и всем живым на земле:

12 І Бог промовляв: „Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:

13 радуга Моя в облаках будет знаком Союза между Мной и землею.

13 Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею.

14 Когда Я соберу облака над землей и радуга явится на небе,

14 І станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітися в хмарі веселка.

15 будет она всегда напоминать Мне о Завете Моем, о Союзе, что между Мною и вами и всеми живыми творениями всякого вида, — и воды уже никогда не затопят землю, чтоб уничтожить на ней всё творение.

15 І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода для пото́пу, щоб вигубляти кожне тіло.

16 Как только радуга явится на небе, Я, увидев ее, вспомню о вечном Союзе между Мною, Богом, и всеми живыми творениями всякого вида на земле».

16 І буде веселка у хмарі, і побачу її, щоб пам'ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі“.

17 Так Бог сказал Ною о радуге: «Это знак Завета, знак Союза, который Я теперь утверждаю между Мной и всеми живущими на земле».

17 І сказав Бог до Ноя: „Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною й поміж кожним тілом, що воно на землі“.

18 Сим, Хам, Яфет — сыновья Ноя, которые пережили потоп и вышли с отцом из ковчега. (Хам — это отец Ханаана.)

18 І були сини Ноєві, що вийшли з ковчегу: Сим, і Хам, і Яфе́т. А Хам — він був батько Ханаанів.

19 Эти трое были сыновьями Ноя, и их потомки заселили землю.

19 Оці троє були сини Ноєві, і від них залю́днилася вся земля.

20 Ной занимался земледелием, он был первым, кто начал выращивать виноград.

20 І зачав був Ной, муж землі, садити виноград.

21 Однажды, выпив вина, он опьянел и лежал обнаженный в шатре своем.

21 І пив він вино та й упився, й обнажився в сере́дині свого намету.

22 Когда Хам (отец Ханаана) увидел наготу отца своего, он, выйдя из шатра, рассказал об этом обоим братьям своим.

22 І побачив Хам, батько Ханаанів, наготу батька свого, та й розказав обом браттям своїм надво́рі.

23 Тогда Сим и Яфет взяли верхнюю одежду и, положив ее себе на плечи, пятясь, вошли в шатер и закрыли ею обнаженное тело отца; их взгляды были обращены в сторону, и не видели они наготы отца своего.

23 Узяли тоді Сим та Яфет одежину, і поклали обидва на плечі свої, і позадкува́ли, та й прикрили наготу батька свого. Вони відвернули дозаду обличчя свої, і не бачили наготи батька свого.

24 Когда Ной проспался и узнал, как обошелся с ним его младший сын,

24 А Ной ви́тверезився від свого вина, і довідався, що́ йому був учинив його син наймолодший.

25 он воскликнул: «Проклятие понесет на себе Ханаан! Самым ничтожным рабом быть ему у братьев своих».

25 І сказав він: „Про́клятий будь Ханаан, — він буде рабом рабів своїм браттям!“

26 И затем он продолжил: «Благословен ГОСПОДЬ, Бог Сима! Быть Ханаану рабом ему.

26 І сказав він: „Благословенний Господь, Симів Бог, — і хай Ханаан рабом буде йому!

27 Да расширит Бог пределы владений Яфета, да обитает он в шатрах Сима; а Ханаан пусть будет рабом ему».

27 Нехай Бог розпросто́рить Яфета, і нехай пробуває в наметах він Симових, — і нехай Ханаан рабом буде йому́!“

28 После потопа Ной прожил еще триста пятьдесят лет;

28 А Ной жив по пото́пі триста літ і п'ятдесят літ.

29 ему было девятьсот пятьдесят лет, когда он умер.

29 А всіх Ноєвих днів було́ дев'ятсот літ і п'ятдесят літ. Та й помер.