CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Иов 28
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Книга Иова

Глава 28

1 Есть рудники, где добывают серебро, есть прииски, где промывают золото.

2 Железо извлекают из земли и медь из руды выплавляют.

3 Тьме кладет границу человек, ищет руду в глубинах земли, в мраке кромешном.

4 Роет шахты вдали от мест обитаемых, там, где нога не ступала, вдали от людей висит, качаясь, в забое.

5 Земля, из которой родится хлеб, внутри словно огнем оплавлена.

6 Камни ее — месторождения сапфиров, и в ней же — золотой песок.

7 Дороги туда не знает и хищная птица, глаз соколиный ее не видывал.

8 Не ходили по ней гордые звери, лев по ней не ступал.

9 А человек к граниту прикладывает руку, переворачивает горы до основания.

10 В скалах прорубает штольни, все драгоценности открываются его взору.

11 Запирает он глубины рек и сокрытое выносит на свет.

12 Но мудрость — где ее добывают? Где они, месторождения разума?

13 Не знает человек к ней дороги, на земле живых ее не отыщешь.

14 Бездна сказала: „Не во мне она“, море сказало: „Не у меня“.

15 Не добудешь ее, чистым золотом расплатившись, не купишь ее, отвесив серебра,

16 не приобретешь за лучшее золото из Офира, за драгоценный оникс с сапфиром.

17 Дороже золота она и кристаллов, не выменять ее на золотой сосуд.

18 Кораллы и яшма с ней не сравнятся, ценнее мудрость, чем жемчуга,

19 дороже она топазов из Куша, и за лучшее золото ее не купишь.

20 Откуда же исходит мудрость? Где они, месторождения разума?

21 Скрыта она от глаз всего живого, от птиц небесных спрятана.

22 Скажут о ней Аваддон и Смерть: „Мы слышали о ней лишь краем уха“.

23 Бог знает дорогу к ней, Он ведает, где она обитает.

24 Ведь взор Его пределов земли достигает, всё, что под небом, Он видит.

25 Когда Он наделял силой ветер, когда водам меру давал,

26 когда для дождя устанавливал закон и путь — для молнии с громом,

27 тогда перед взором Его была мудрость, Он исчислил ее, утвердил, испытал.

28 И сказал человеку: „Благоговение пред Владыкой — вот мудрость, сторониться зла — в этом разум!“»

Йов

Розділ 28

1 Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,

2 залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.

3 Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:

4 ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.

5 Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,

6 місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній.

7 Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,

8 не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.

9 Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,

10 пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!

11 Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.

12 Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?

13 Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.

14 Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“ і море звіщає: „Вона не зо мною!“

15 Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.

16 Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапфі́ру.

17 Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.

18 Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!

19 Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.

20 А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?

21 Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.

22 Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!

23 Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!

24 Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.

25 Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,

26 коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,

27 тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!

28 І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“

Книга Иова

Глава 28

Йов

Розділ 28

1 Есть рудники, где добывают серебро, есть прииски, где промывают золото.

1 Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,

2 Железо извлекают из земли и медь из руды выплавляют.

2 залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.

3 Тьме кладет границу человек, ищет руду в глубинах земли, в мраке кромешном.

3 Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:

4 Роет шахты вдали от мест обитаемых, там, где нога не ступала, вдали от людей висит, качаясь, в забое.

4 ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.

5 Земля, из которой родится хлеб, внутри словно огнем оплавлена.

5 Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,

6 Камни ее — месторождения сапфиров, и в ней же — золотой песок.

6 місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній.

7 Дороги туда не знает и хищная птица, глаз соколиный ее не видывал.

7 Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,

8 Не ходили по ней гордые звери, лев по ней не ступал.

8 не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.

9 А человек к граниту прикладывает руку, переворачивает горы до основания.

9 Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,

10 В скалах прорубает штольни, все драгоценности открываются его взору.

10 пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!

11 Запирает он глубины рек и сокрытое выносит на свет.

11 Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.

12 Но мудрость — где ее добывают? Где они, месторождения разума?

12 Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?

13 Не знает человек к ней дороги, на земле живых ее не отыщешь.

13 Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.

14 Бездна сказала: „Не во мне она“, море сказало: „Не у меня“.

14 Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“ і море звіщає: „Вона не зо мною!“

15 Не добудешь ее, чистым золотом расплатившись, не купишь ее, отвесив серебра,

15 Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.

16 не приобретешь за лучшее золото из Офира, за драгоценный оникс с сапфиром.

16 Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапфі́ру.

17 Дороже золота она и кристаллов, не выменять ее на золотой сосуд.

17 Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.

18 Кораллы и яшма с ней не сравнятся, ценнее мудрость, чем жемчуга,

18 Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!

19 дороже она топазов из Куша, и за лучшее золото ее не купишь.

19 Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.

20 Откуда же исходит мудрость? Где они, месторождения разума?

20 А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?

21 Скрыта она от глаз всего живого, от птиц небесных спрятана.

21 Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.

22 Скажут о ней Аваддон и Смерть: „Мы слышали о ней лишь краем уха“.

22 Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!

23 Бог знает дорогу к ней, Он ведает, где она обитает.

23 Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!

24 Ведь взор Его пределов земли достигает, всё, что под небом, Он видит.

24 Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.

25 Когда Он наделял силой ветер, когда водам меру давал,

25 Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,

26 когда для дождя устанавливал закон и путь — для молнии с громом,

26 коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,

27 тогда перед взором Его была мудрость, Он исчислил ее, утвердил, испытал.

27 тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!

28 И сказал человеку: „Благоговение пред Владыкой — вот мудрость, сторониться зла — в этом разум!“»

28 І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“