БытиеГлава 21 |
1 |
2 Сарра зачала и во время, предсказанное Богом, сына родила Аврааму в старости его. |
3 Сыну своему, которого родила ему Сарра, Авраам дал имя Исаак; |
4 и на восьмой день, как заповедал ему Бог, Авраам совершил обрезание Исаака, сына своего. |
5 Сто лет было Аврааму, когда родился у него сын его Исаак. |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 она сказала Аврааму: «Выгони эту рабыню и сына ее! Не делить же сыну этой рабыни наследство с моим сыном, с Исааком!» |
11 |
12 Но Бог сказал Аврааму: «Не печалься ни о юноше, ни о рабыне, что стала женой твоей. Сделай то, что говорит тебе Сарра, ведь у тебя есть Исаак, и его потомки твоими потомками назовутся. |
13 Но и от сына рабыни Я произведу народ — он тоже твое дитя». |
14 |
15 Когда кончилась вода в мехе, Агарь оставила плачущего мальчика в тени под кустом, |
16 а сама отошла и села вдали от него, примерно на расстоянии выстрела из лука. «Не буду смотреть на то, как мое дитя умирает», — сказала она себе и, сидя поодаль, тоже начала плакать навзрыд. |
17 |
18 Встань, подними мальчика и береги его! Великий народ произведу Я от него». |
19 Бог открыл глаза Агари, и увидела она колодец, пошла, наполнила мех водой и напоила ребенка. |
20 |
21 |
22 |
23 Так поклянись же здесь мне Богом, что ты никогда не прибегнешь ни к каким тайным проискам против меня или моих детей и потомков. Как я был верен тебе, так и ты поклянись в верности мне и стране, в которой ты живешь как человек пришлый». |
24 |
25 Но при этом Авраам упрекнул Авимелеха за колодец, который отняли у него люди Авимелеха. |
26 «Не знаю, кто это сделал, — возразил Авимелех. — До сих пор ты ни разу не упомянул об этом, и ни от кого другого я об этом не слышал». |
27 |
28 А когда Авраам поставил отдельно еще семь овечек, |
29 Авимелех спросил Авраама: «Зачем ты это сделал?» |
30 |
31 С тех пор это место называется Беэр-Шева, Колодец клятвы, потому что здесь они поклялись друг другу. |
32 |
33 Авраам посадил в Беэр-Шеве тамариск. Там же призвал он имя ГОСПОДА, Бога вечного: совершил богослужение. |
34 И он еще долго оставался в земле филистимской как человек пришлый. |
БуттяРозділ 21 |
1 |
2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог. |
3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак. |
4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому. |
5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його. |
6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“. |
7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“. |
8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака. |
9 |
10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“. |
11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його. |
12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство. |
13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“. |
14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева. |
15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів. |
16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала. |
17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там. |
18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“. |
19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця. |
20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник. |
21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю. |
22 |
23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“. |
24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“ |
25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби. |
26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“. |
27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову. |
28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно. |
29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“ |
30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“. |
31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони. |
32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського. |
33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного. |
34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів. |
БытиеГлава 21 |
БуттяРозділ 21 |
1 |
1 |
2 Сарра зачала и во время, предсказанное Богом, сына родила Аврааму в старости его. |
2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог. |
3 Сыну своему, которого родила ему Сарра, Авраам дал имя Исаак; |
3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак. |
4 и на восьмой день, как заповедал ему Бог, Авраам совершил обрезание Исаака, сына своего. |
4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому. |
5 Сто лет было Аврааму, когда родился у него сын его Исаак. |
5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його. |
6 |
6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“. |
7 |
7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“. |
8 |
8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака. |
9 |
9 |
10 она сказала Аврааму: «Выгони эту рабыню и сына ее! Не делить же сыну этой рабыни наследство с моим сыном, с Исааком!» |
10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“. |
11 |
11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його. |
12 Но Бог сказал Аврааму: «Не печалься ни о юноше, ни о рабыне, что стала женой твоей. Сделай то, что говорит тебе Сарра, ведь у тебя есть Исаак, и его потомки твоими потомками назовутся. |
12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство. |
13 Но и от сына рабыни Я произведу народ — он тоже твое дитя». |
13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“. |
14 |
14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева. |
15 Когда кончилась вода в мехе, Агарь оставила плачущего мальчика в тени под кустом, |
15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів. |
16 а сама отошла и села вдали от него, примерно на расстоянии выстрела из лука. «Не буду смотреть на то, как мое дитя умирает», — сказала она себе и, сидя поодаль, тоже начала плакать навзрыд. |
16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала. |
17 |
17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там. |
18 Встань, подними мальчика и береги его! Великий народ произведу Я от него». |
18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“. |
19 Бог открыл глаза Агари, и увидела она колодец, пошла, наполнила мех водой и напоила ребенка. |
19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця. |
20 |
20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник. |
21 |
21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю. |
22 |
22 |
23 Так поклянись же здесь мне Богом, что ты никогда не прибегнешь ни к каким тайным проискам против меня или моих детей и потомков. Как я был верен тебе, так и ты поклянись в верности мне и стране, в которой ты живешь как человек пришлый». |
23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“. |
24 |
24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“ |
25 Но при этом Авраам упрекнул Авимелеха за колодец, который отняли у него люди Авимелеха. |
25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби. |
26 «Не знаю, кто это сделал, — возразил Авимелех. — До сих пор ты ни разу не упомянул об этом, и ни от кого другого я об этом не слышал». |
26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“. |
27 |
27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову. |
28 А когда Авраам поставил отдельно еще семь овечек, |
28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно. |
29 Авимелех спросил Авраама: «Зачем ты это сделал?» |
29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“ |
30 |
30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“. |
31 С тех пор это место называется Беэр-Шева, Колодец клятвы, потому что здесь они поклялись друг другу. |
31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони. |
32 |
32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського. |
33 Авраам посадил в Беэр-Шеве тамариск. Там же призвал он имя ГОСПОДА, Бога вечного: совершил богослужение. |
33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного. |
34 И он еще долго оставался в земле филистимской как человек пришлый. |
34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів. |