Деяния посланников МасихаГлава 9 |
1 |
2 и попросил у него письма в Дамаск к молитвенным домам иудеев, чтобы он мог арестовывать и приводить в Иерусалим всех принадлежащих Пути, . кого сможет найти там, будь то мужчины или женщины. |
3 В дороге, когда он уже приближался к Дамаску, его внезапно озарил свет с неба. |
4 Он упал на землю и услышал голос: |
5 – Кто Ты, Владыка? – спросил Шаул. |
6 |
7 Люди, путешествовавшие вместе с Шаулом, стояли онемев: они слышали звук, но никого не видели. |
8 Шаул поднялся с земли, но когда он открыл глаза, оказалось, что он ничего не видит; и его за руку привели в Дамаск. |
9 Три дня он был слеп и ничего не ел и не пил. |
10 В Дамаске жил ученик Исы по имени Анания. Повелитель Иса сказал ему в видении: |
11 Повелитель сказал ему: |
12 |
13 Анания ответил: |
14 И сюда он пришёл, получив от главных священнослужителей полномочия арестовывать всех, кто призывает Твоё имя. |
15 Но Повелитель сказал ему: |
16 |
17 Анания пошёл, вошёл в тот дом, возложил на Шаула руки и сказал: |
18 В тот же момент будто чешуя спала с глаз Шаула, и он прозрел. Он встал и прошёл обряд погружения в воду. . |
19 Затем он поел, и к нему вернулись силы. |
20 и сразу же начал возвещать в молитвенных домах иудеев о том, что Иса – Сын Всевышнего (Царственный Спаситель). . |
21 Все, кто его слышал, удивлялись и говорили: |
22 Шаул проповедовал всё с большей силой и приводил в замешательство живших в Дамаске иудеев, доказывая, что Иса и есть обещанный Масих. |
23 Когда же прошло немало дней, среди иудеев был составлен заговор с целью убить Шаула. |
24 Однако Шаулу стало известно об этом. Заговорщики день и ночь сторожили у ворот города, чтобы убить его, |
25 но его ученики ночью взяли и спустили его в корзине по городской стене. |
26 |
27 Варнава же привёл его к посланникам Масиха и рассказал им о том, как Шаул на пути встретил Повелителя Ису, как Повелитель говорил с ним и как в Дамаске он смело проповедовал от имени Исы. |
28 В Иерусалиме Шаул повсюду был с посланниками Масиха, смело проповедуя там от имени Повелителя. |
29 Он часто беседовал и спорил с грекоязычными иудеями, и те пытались убить его. |
30 Когда братья узнали об этом, они отвели Шаула в Кесарию и оттуда отправили его в Тарс. |
31 Между тем, для общины верующих по всей Иудее, Галилее и Самарии наступило мирное время. Община укреплялась и росла, живя в страхе перед Повелителем и получая ободрение от Святого Духа. |
32 |
33 Там был один человек, которого звали Эней, он был парализован и не вставал с постели восемь лет. |
34 Петир сказал ему: |
35 Когда все жители Лидды и Шарона увидели его исцелённым, они стали последователями Повелителя. |
36 |
37 И вот в это время она заболела и умерла. Её омыли и положили в верхней комнате. |
38 Поскольку Лидда находится недалеко от Иоппии, ученики, услышав, что Петир находится там, послали к нему двух человек с просьбой: |
39 Петир пошёл с ними, и когда он прибыл, его провели в верхнюю комнату. Вокруг него собрались все вдовы. Они плакали и показывали ему платья и другую одежду, которую сшила им Газель. |
40 Петир выслал всех из комнаты, стал на колени и помолился. Затем он повернулся к умершей и сказал: |
41 Он взял её за руку и помог встать на ноги. Затем он созвал вдов и других верующих и представил им Тавифу живой. |
42 Об этом стало известно во всей Иоппии, и много людей поверило в Повелителя. |
43 Петир пробыл в Иоппии ещё немало дней, он остановился у кожевника Шимона. |
ДiїРозділ 9 |
1 |
2 попросив від нього листи́ у Дама́ск синагогам, щоб, коли зна́йде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й приве́сти до Єрусалиму. |
3 |
4 а він повали́вся на землю, і голос почув, що йому говорив: „Са́вле, Са́вле, — чому́ ти Мене переслідуєш?“ |
5 А він запитав: „Хто Ти, Пане?“ А Той: „Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!“ |
6 А він, затрусившися та налякавшися, каже: „Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив?“ А до нього Господь: „Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що́ маєш робити!“ |
7 А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та ніко́го не бачили. |
8 |
9 І три дні невидю́щий він був, і не їв, і не пив. |
10 А в Дама́ску був учень один, на йме́ння Ана́ній. І Господь у видінні промовив до нього: „ Ана́нію!“ А він відказав: „Ось я, Господи!“ |
11 Господь же до нього: „Устань, і піди на вулицю, що Про́стою зветься, і пошукай в домі Юдовім Са́вла на йме́ння, тарся́нина, ось бо він мо́литься, |
12 і мужа в видінні він бачив, на йме́ння Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видю́щий“. |
13 Відповів же Ана́ній: „Чув я, Господи, від багатьох про цього́ чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм! |
14 І тут має вла́ду від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кли́че Ім'я́ Твоє“. |
15 І промовив до нього Господь: „Іди, бо для Мене — посу́дина ви́брана він, щоб носити Ім'я́ Моє перед наро́дами, і царями, і синами Ізраїля. |
16 Бо Я покажу́ йому, скільки має він витерпіти за Ім'я́ Моє“. |
17 І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: „Са́вле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видю́щий, і напо́внився Духа Святого!“ |
18 І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска́, і зараз видю́щий він став... І, вставши, охристився, |
19 і, прийнявши поживу, на силах зміцнів. |
20 |
21 І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: „Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визна́вців оцього Ім'я́, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й приве́сти до первосвящеників?“ |
22 А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удово́днюючи, що Той — то Христос. |
23 А як ча́су минуло доволі, юдеї змовилися його вбити, |
24 та Са́влові стала відо́ма їхня змова. А вони день і ніч чатува́ли в воро́тях, щоб убити його. |
25 Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші́. |
26 |
27 Варнава тоді взяв його та й привів до апо́столів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміли́во навчав у Дамаску в Ісусове Йме́ння. |
28 І він із ними входив і вихо́див до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я́ Господа. |
29 Він також розмовляв й сперечався з огре́ченими, а вони намагалися вбити його. |
30 Тому браття, довідавшися, відвели́ його до Кесарі́ї, і до Та́рсу його відіслали. |
31 |
32 І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що ме́шкали в Лі́дді. |
33 Знайшов же він там чоловіка одно́го, на йме́ння Ене́й, що на ліжку лежав вісім років, — він розсла́блений був. |
34 І промовив до нього Петро: „Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели́ собі сам!“ І той зараз устав. |
35 І його оглядали усі, хто мешкав у Лі́дді й Саро́ні, які навернулися до Господа. |
36 |
37 І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й покла́ли в го́рниці. |
38 А що Лі́дда лежить недалеко Йоппі́ї, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох му́жів, що благали: „Не гайся прибути до нас!“ |
39 І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в го́рницю. І обступили його всі вдови́ці, плачучи та показуючи йому су́кні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була́. |
40 Петро ж із кімна́ти всіх ви́провадив, і, ставши навко́лішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: „Тавіто, вставай!“ А вона свої очі розплю́щила, і сіла, уздрівши Петра. |
41 Він же руку подав їй, і підвів її, і закли́кав святих і вдовиць, та й поставив живою її. |
42 А це стало відо́ме по ці́лій Йоппі́ї, і багато-хто в Господа ввірували. |
43 І сталось, що він багато днів пробув у Йоппі́ї, в одно́го гарбарника Си́мона. |
Деяния посланников МасихаГлава 9 |
ДiїРозділ 9 |
1 |
1 |
2 и попросил у него письма в Дамаск к молитвенным домам иудеев, чтобы он мог арестовывать и приводить в Иерусалим всех принадлежащих Пути, . кого сможет найти там, будь то мужчины или женщины. |
2 попросив від нього листи́ у Дама́ск синагогам, щоб, коли зна́йде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й приве́сти до Єрусалиму. |
3 В дороге, когда он уже приближался к Дамаску, его внезапно озарил свет с неба. |
3 |
4 Он упал на землю и услышал голос: |
4 а він повали́вся на землю, і голос почув, що йому говорив: „Са́вле, Са́вле, — чому́ ти Мене переслідуєш?“ |
5 – Кто Ты, Владыка? – спросил Шаул. |
5 А він запитав: „Хто Ти, Пане?“ А Той: „Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!“ |
6 |
6 А він, затрусившися та налякавшися, каже: „Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив?“ А до нього Господь: „Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що́ маєш робити!“ |
7 Люди, путешествовавшие вместе с Шаулом, стояли онемев: они слышали звук, но никого не видели. |
7 А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та ніко́го не бачили. |
8 Шаул поднялся с земли, но когда он открыл глаза, оказалось, что он ничего не видит; и его за руку привели в Дамаск. |
8 |
9 Три дня он был слеп и ничего не ел и не пил. |
9 І три дні невидю́щий він був, і не їв, і не пив. |
10 В Дамаске жил ученик Исы по имени Анания. Повелитель Иса сказал ему в видении: |
10 А в Дама́ску був учень один, на йме́ння Ана́ній. І Господь у видінні промовив до нього: „ Ана́нію!“ А він відказав: „Ось я, Господи!“ |
11 Повелитель сказал ему: |
11 Господь же до нього: „Устань, і піди на вулицю, що Про́стою зветься, і пошукай в домі Юдовім Са́вла на йме́ння, тарся́нина, ось бо він мо́литься, |
12 |
12 і мужа в видінні він бачив, на йме́ння Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видю́щий“. |
13 Анания ответил: |
13 Відповів же Ана́ній: „Чув я, Господи, від багатьох про цього́ чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм! |
14 И сюда он пришёл, получив от главных священнослужителей полномочия арестовывать всех, кто призывает Твоё имя. |
14 І тут має вла́ду від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кли́че Ім'я́ Твоє“. |
15 Но Повелитель сказал ему: |
15 І промовив до нього Господь: „Іди, бо для Мене — посу́дина ви́брана він, щоб носити Ім'я́ Моє перед наро́дами, і царями, і синами Ізраїля. |
16 |
16 Бо Я покажу́ йому, скільки має він витерпіти за Ім'я́ Моє“. |
17 Анания пошёл, вошёл в тот дом, возложил на Шаула руки и сказал: |
17 І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: „Са́вле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видю́щий, і напо́внився Духа Святого!“ |
18 В тот же момент будто чешуя спала с глаз Шаула, и он прозрел. Он встал и прошёл обряд погружения в воду. . |
18 І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска́, і зараз видю́щий він став... І, вставши, охристився, |
19 Затем он поел, и к нему вернулись силы. |
19 і, прийнявши поживу, на силах зміцнів. |
20 и сразу же начал возвещать в молитвенных домах иудеев о том, что Иса – Сын Всевышнего (Царственный Спаситель). . |
20 |
21 Все, кто его слышал, удивлялись и говорили: |
21 І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: „Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визна́вців оцього Ім'я́, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й приве́сти до первосвящеників?“ |
22 Шаул проповедовал всё с большей силой и приводил в замешательство живших в Дамаске иудеев, доказывая, что Иса и есть обещанный Масих. |
22 А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удово́днюючи, що Той — то Христос. |
23 Когда же прошло немало дней, среди иудеев был составлен заговор с целью убить Шаула. |
23 А як ча́су минуло доволі, юдеї змовилися його вбити, |
24 Однако Шаулу стало известно об этом. Заговорщики день и ночь сторожили у ворот города, чтобы убить его, |
24 та Са́влові стала відо́ма їхня змова. А вони день і ніч чатува́ли в воро́тях, щоб убити його. |
25 но его ученики ночью взяли и спустили его в корзине по городской стене. |
25 Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші́. |
26 |
26 |
27 Варнава же привёл его к посланникам Масиха и рассказал им о том, как Шаул на пути встретил Повелителя Ису, как Повелитель говорил с ним и как в Дамаске он смело проповедовал от имени Исы. |
27 Варнава тоді взяв його та й привів до апо́столів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміли́во навчав у Дамаску в Ісусове Йме́ння. |
28 В Иерусалиме Шаул повсюду был с посланниками Масиха, смело проповедуя там от имени Повелителя. |
28 І він із ними входив і вихо́див до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я́ Господа. |
29 Он часто беседовал и спорил с грекоязычными иудеями, и те пытались убить его. |
29 Він також розмовляв й сперечався з огре́ченими, а вони намагалися вбити його. |
30 Когда братья узнали об этом, они отвели Шаула в Кесарию и оттуда отправили его в Тарс. |
30 Тому браття, довідавшися, відвели́ його до Кесарі́ї, і до Та́рсу його відіслали. |
31 Между тем, для общины верующих по всей Иудее, Галилее и Самарии наступило мирное время. Община укреплялась и росла, живя в страхе перед Повелителем и получая ободрение от Святого Духа. |
31 |
32 |
32 І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що ме́шкали в Лі́дді. |
33 Там был один человек, которого звали Эней, он был парализован и не вставал с постели восемь лет. |
33 Знайшов же він там чоловіка одно́го, на йме́ння Ене́й, що на ліжку лежав вісім років, — він розсла́блений був. |
34 Петир сказал ему: |
34 І промовив до нього Петро: „Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели́ собі сам!“ І той зараз устав. |
35 Когда все жители Лидды и Шарона увидели его исцелённым, они стали последователями Повелителя. |
35 І його оглядали усі, хто мешкав у Лі́дді й Саро́ні, які навернулися до Господа. |
36 |
36 |
37 И вот в это время она заболела и умерла. Её омыли и положили в верхней комнате. |
37 І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й покла́ли в го́рниці. |
38 Поскольку Лидда находится недалеко от Иоппии, ученики, услышав, что Петир находится там, послали к нему двух человек с просьбой: |
38 А що Лі́дда лежить недалеко Йоппі́ї, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох му́жів, що благали: „Не гайся прибути до нас!“ |
39 Петир пошёл с ними, и когда он прибыл, его провели в верхнюю комнату. Вокруг него собрались все вдовы. Они плакали и показывали ему платья и другую одежду, которую сшила им Газель. |
39 І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в го́рницю. І обступили його всі вдови́ці, плачучи та показуючи йому су́кні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була́. |
40 Петир выслал всех из комнаты, стал на колени и помолился. Затем он повернулся к умершей и сказал: |
40 Петро ж із кімна́ти всіх ви́провадив, і, ставши навко́лішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: „Тавіто, вставай!“ А вона свої очі розплю́щила, і сіла, уздрівши Петра. |
41 Он взял её за руку и помог встать на ноги. Затем он созвал вдов и других верующих и представил им Тавифу живой. |
41 Він же руку подав їй, і підвів її, і закли́кав святих і вдовиць, та й поставив живою її. |
42 Об этом стало известно во всей Иоппии, и много людей поверило в Повелителя. |
42 А це стало відо́ме по ці́лій Йоппі́ї, і багато-хто в Господа ввірували. |
43 Петир пробыл в Иоппии ещё немало дней, он остановился у кожевника Шимона. |
43 І сталось, що він багато днів пробув у Йоппі́ї, в одно́го гарбарника Си́мона. |