Библия - Обещанное Восстановление

Исход

Глава 15

1 Тогда Муса с исраильтянами воспели Вечному эту песню:
«Вечному буду петь – Он высоко вознесён.Коня и всадника бросил Он в море.

2 Вечный – моя сила и песнь; Он стал мне спасением.Он – мой Бог, я восславлю Его; Он – Бог отца моего: я Его превознесу.

3 Вечный – это воин; Вечный – имя Ему.

4 Колесницы и войско фараона бросил Он в море.Лучшие воины египтян утоплены в Тростниковом море.

5 Пучина сомкнулась над ними, и они канули в бездну, как камень.

6 Правая рука Твоя, Вечный, мощью прославилась.Правая рука Твоя, Вечный, сокрушила врага.

7 Величием Своей славы Ты поверг восставших против Тебя.Возгорелся Твой гнев – он их, как солому, пожрал.

8 Дохнул Ты на воды – вздыбились они,встали как стена; сгустилась пучина морская.

9 Хвастался враг: „Погонюсь, настигну их.Разделю добычу, натешусь ею.Вытащу меч – истребит их моя рука“.

10 Но дохнул Ты Своим вихрем, и накрыло их море.Утонули они, как свинец, в могучих водах.

11 Кто из богов подобен Тебе, о Вечный? Кто подобен Тебе, величественному в святости, достойному славы, творящему чудеса?

12 Простёр Ты правую руку, и поглотила врагов земля.

13 Своей нетленной любовью поведёшь Ты народ, который спас.Своей силой Ты его направишь к Своему святому жилищу.

14 Народы услышат и затрепещут; ужас охватит филистимских жителей.

15 Устрашатся вожди Эдома, правители Моава затрепещут,скроются жители Ханаана –

16 страх и ужас падут на них.Силой Твоей руки они станут как камень –пока не пройдёт Твой народ, о Вечный, пока не пройдёт народ, который Ты приобрёл. .

17 Ты приведёшь и поселишь их на горе Своего достояния –на том месте, Вечный, которое Ты сделал Себе жилищем, в том святилище, Владыка, которое Твои руки основали.

18 Вечный будет царствовать вовеки!»

19 Когда лошади, колесницы и всадники фараона вошли в море, Вечный обрушил на них морские воды. А исраильтяне прошли через море, как по суше.

20 Пророчица Марьям, сестра Харуна, взяла бубен, и женщины с бубнами, танцуя, пошли за ней.

21 Марьям им пела:
«Вечному пойте – Он высоко вознесён.Коня и наездника бросил Он в море».

22 Муса повёл исраильтян от Тростникового моря, и они вошли в пустыню Сур. Три дня они шли по пустыне, не находя воды.

23 Придя в Мару, они не могли пить воду: она была горькой. (Вот почему это место называется Мара («горечь»).)

24 Народ стал роптать на Мусу, говоря: «Что нам пить?»

25 Муса взмолился к Вечному, и Вечный показал ему кусок дерева. Муса бросил его в воду, и вода стала пригодной для питья. Там Вечный дал им установленный закон, чтобы испытать их.

26 Он сказал: – Если вы будете внимательно слушать Мой голос, голос Вечного, вашего Бога, и делать то, что Я хочу, если будете послушны Моим повелениям и сохраните Мои установления, то Я не нашлю на вас ни одного из тех недугов, которые наслал на египтян. Ведь Я – Вечный, Который исцеляет вас.

27 Они пришли в Елим, где было двенадцать источников воды и семьдесят пальм. Там они расположились лагерем у воды.

Вихід

Розділ 15

1 Тоді заспівав Мойсей та Ізраїлеві сини оцю пісню Господе́ві, та й проказали, говорячи: „Я буду співать Господе́ві, бо дійсно звели́чився Він, — коня й верхівця́ його кинув до моря!

2 Моя сила та пісня — Госпо́дь, і Він став на спасі́ння мені! Це мій Бог, — і просла́влю Його, Він Бог батька мого, — і звеличу Його!

3 Госпо́дь — Муж війни, Єгова́ — Йому Йме́ння!

4 Колесни́ці фараонові й військо його вкинув у море, а вибір його трійкови́х у Червоному морі зато́плений.

5 Безодні їх позакривали, зійшли до глиби́н, як той камінь!

6 Права рука Твоя, Господи, всла́влена силою, прави́ця Твоя тро́щить ворога, Господи!

7 А Своєю безмірною ве́личчю Ти розбиваєш Своїх заколо́тників, посилаєш палю́чий Свій гнів, — він їх поїдає, немов ту солому!

8 А по́дувом ні́здер Твоїх вода ску́пчилась, вир спинився, немов та стіна, потоки загу́сли були в серці моря!

9 Нахваля́вся був ворог: „Поженусь — дожену́! Попаю́ю здобичу, — душа моя спо́вниться ними! Меча свого ви́хоплю я, — і понищить рука моя їх!“

10 Та дмухну́в Ти був духом Своїм — і закрило їх море: вони потопи́лись в бурхливій воді, немов о́ливо!

11 Хто подібний Тобі серед бо́гів, о Господи? Хто подібний Тобі, Препросла́влений святістю? Ти в славі грізни́й, Чудотворче!

12 Простягнув Ти правицю Свою — і земля їх погли́нула!

13 Милосердям Своїм вів наро́д, якого Ти визволив, Своєю Ти силою ввів у мешка́ння Своєї святині!

14 Почули наро́ди — і тремтіли, обгорнула тривога мешка́нців землі филисти́мської!

15 Старши́ни едо́мські тоді побенте́жились, моа́вських вельмож обгорнуло тремті́ння, розпливлися усі ханаа́нці!

16 Напали на них страх та жах, через ве́лич раме́на Твойо́го замовкли, як камінь, аж поки пере́йде наро́д Твій, о Господи, аж поки перейде народ, що його Ти набув!

17 Ти їх уведеш, і їх посадиш на го́ру спа́дку Твого, на місці, яке вчинив, Господи, жи́тлом Своїм, до Святині Господньої, що поставили руки Твої,

18 і Господь зацарює навіки віків!“

19 Бо коли ввійшов був до моря кінь фараона з колесни́цею його та з його комо́нниками, то Господь повернув на них води мо́рські, а Ізраїлеві сини пішли суходолом у сере́дині моря.

20 І взяла́ бубна пророчиця Марія́м, сестра Ааронова, а за нею повихо́дили всі жінки́ з бубнами та з танцями.

21 І відповіла їм Марія́м: Співайте для Господа, бо дійсно звели́чився Він, — коня й верхівця його кинув до моря!“

22 І повів Мойсей Ізраїля від Червоного моря, і вийшли вони до пустині Шур. І йшли вони три дні в пустині, — і не знахо́дили води.

23 І прийшли вони до Мари, і не могли пити води з Мари́, бо гірка́ вона. Тому названо ймення їй: Мара́.

24 І став наро́д ре́мствувати на Мойсея, говорячи: „Що́ ми бу́демо пити?“

25 І він кли́кав до Господа! І показав йому Господь дерево, і він кинув його до води, — і стала вода та солодка! Там Він дав йому постанову та право, і там його ви́пробував.

26 І сказав Він: „Коли дійсно будеш ти слухати голосу Господа, Бога твого, і будеш робити слушне в очах Його, і будеш слухатися за́повідей Його, і будеш виконувати всі постанови Його, то всю хворобу, що Я поклав був на Єгипет, не покладу на тебе, бо Я — Господь, Лікар твій!“

27 І прийшли вони до Єліму, а там дванадцять во́дних джере́л та сімдесят пальм. І вони ота́борилися там над водою.

Исход Глава 15	Вихід Розділ 15
1 Тогда Муса с исраильтянами воспели Вечному эту песню: «Вечному буду петь – Он высоко вознесён.Коня и всадника бросил Он в море.	1 Тоді заспівав Мойсей та Ізраїлеві сини оцю пісню Господе́ві, та й проказали, говорячи: „Я буду співать Господе́ві, бо дійсно звели́чився Він, — коня й верхівця́ його кинув до моря!
2 Вечный – моя сила и песнь; Он стал мне спасением.Он – мой Бог, я восславлю Его; Он – Бог отца моего: я Его превознесу.	2 Моя сила та пісня — Госпо́дь, і Він став на спасі́ння мені! Це мій Бог, — і просла́влю Його, Він Бог батька мого, — і звеличу Його!
3 Вечный – это воин; Вечный – имя Ему.	3 Госпо́дь — Муж війни, Єгова́ — Йому Йме́ння!
4 Колесницы и войско фараона бросил Он в море.Лучшие воины египтян утоплены в Тростниковом море.	4 Колесни́ці фараонові й військо його вкинув у море, а вибір його трійкови́х у Червоному морі зато́плений.
5 Пучина сомкнулась над ними, и они канули в бездну, как камень.	5 Безодні їх позакривали, зійшли до глиби́н, як той камінь!
6 Правая рука Твоя, Вечный, мощью прославилась.Правая рука Твоя, Вечный, сокрушила врага.	6 Права рука Твоя, Господи, всла́влена силою, прави́ця Твоя тро́щить ворога, Господи!
7 Величием Своей славы Ты поверг восставших против Тебя.Возгорелся Твой гнев – он их, как солому, пожрал.	7 А Своєю безмірною ве́личчю Ти розбиваєш Своїх заколо́тників, посилаєш палю́чий Свій гнів, — він їх поїдає, немов ту солому!
8 Дохнул Ты на воды – вздыбились они,встали как стена; сгустилась пучина морская.	8 А по́дувом ні́здер Твоїх вода ску́пчилась, вир спинився, немов та стіна, потоки загу́сли були в серці моря!
9 Хвастался враг: „Погонюсь, настигну их.Разделю добычу, натешусь ею.Вытащу меч – истребит их моя рука“.	9 Нахваля́вся був ворог: „Поженусь — дожену́! Попаю́ю здобичу, — душа моя спо́вниться ними! Меча свого ви́хоплю я, — і понищить рука моя їх!“
10 Но дохнул Ты Своим вихрем, и накрыло их море.Утонули они, как свинец, в могучих водах.	10 Та дмухну́в Ти був духом Своїм — і закрило їх море: вони потопи́лись в бурхливій воді, немов о́ливо!
11 Кто из богов подобен Тебе, о Вечный? Кто подобен Тебе, величественному в святости, достойному славы, творящему чудеса?	11 Хто подібний Тобі серед бо́гів, о Господи? Хто подібний Тобі, Препросла́влений святістю? Ти в славі грізни́й, Чудотворче!
12 Простёр Ты правую руку, и поглотила врагов земля.	12 Простягнув Ти правицю Свою — і земля їх погли́нула!
13 Своей нетленной любовью поведёшь Ты народ, который спас.Своей силой Ты его направишь к Своему святому жилищу.	13 Милосердям Своїм вів наро́д, якого Ти визволив, Своєю Ти силою ввів у мешка́ння Своєї святині!
14 Народы услышат и затрепещут; ужас охватит филистимских жителей.	14 Почули наро́ди — і тремтіли, обгорнула тривога мешка́нців землі филисти́мської!
15 Устрашатся вожди Эдома, правители Моава затрепещут,скроются жители Ханаана –	15 Старши́ни едо́мські тоді побенте́жились, моа́вських вельмож обгорнуло тремті́ння, розпливлися усі ханаа́нці!
16 страх и ужас падут на них.Силой Твоей руки они станут как камень –пока не пройдёт Твой народ, о Вечный, пока не пройдёт народ, который Ты приобрёл. .	16 Напали на них страх та жах, через ве́лич раме́на Твойо́го замовкли, як камінь, аж поки пере́йде наро́д Твій, о Господи, аж поки перейде народ, що його Ти набув!
17 Ты приведёшь и поселишь их на горе Своего достояния –на том месте, Вечный, которое Ты сделал Себе жилищем, в том святилище, Владыка, которое Твои руки основали.	17 Ти їх уведеш, і їх посадиш на го́ру спа́дку Твого, на місці, яке вчинив, Господи, жи́тлом Своїм, до Святині Господньої, що поставили руки Твої,
18 Вечный будет царствовать вовеки!»	18 і Господь зацарює навіки віків!“
19 Когда лошади, колесницы и всадники фараона вошли в море, Вечный обрушил на них морские воды. А исраильтяне прошли через море, как по суше.	19 Бо коли ввійшов був до моря кінь фараона з колесни́цею його та з його комо́нниками, то Господь повернув на них води мо́рські, а Ізраїлеві сини пішли суходолом у сере́дині моря.
20 Пророчица Марьям, сестра Харуна, взяла бубен, и женщины с бубнами, танцуя, пошли за ней.	20 І взяла́ бубна пророчиця Марія́м, сестра Ааронова, а за нею повихо́дили всі жінки́ з бубнами та з танцями.
21 Марьям им пела: «Вечному пойте – Он высоко вознесён.Коня и наездника бросил Он в море».	21 І відповіла їм Марія́м: Співайте для Господа, бо дійсно звели́чився Він, — коня й верхівця його кинув до моря!“
22 Муса повёл исраильтян от Тростникового моря, и они вошли в пустыню Сур. Три дня они шли по пустыне, не находя воды.	22 І повів Мойсей Ізраїля від Червоного моря, і вийшли вони до пустині Шур. І йшли вони три дні в пустині, — і не знахо́дили води.
23 Придя в Мару, они не могли пить воду: она была горькой. (Вот почему это место называется Мара («горечь»).)	23 І прийшли вони до Мари, і не могли пити води з Мари́, бо гірка́ вона. Тому названо ймення їй: Мара́.
24 Народ стал роптать на Мусу, говоря: «Что нам пить?»	24 І став наро́д ре́мствувати на Мойсея, говорячи: „Що́ ми бу́демо пити?“
25 Муса взмолился к Вечному, и Вечный показал ему кусок дерева. Муса бросил его в воду, и вода стала пригодной для питья. Там Вечный дал им установленный закон, чтобы испытать их.	25 І він кли́кав до Господа! І показав йому Господь дерево, і він кинув його до води, — і стала вода та солодка! Там Він дав йому постанову та право, і там його ви́пробував.
26 Он сказал: – Если вы будете внимательно слушать Мой голос, голос Вечного, вашего Бога, и делать то, что Я хочу, если будете послушны Моим повелениям и сохраните Мои установления, то Я не нашлю на вас ни одного из тех недугов, которые наслал на египтян. Ведь Я – Вечный, Который исцеляет вас.	26 І сказав Він: „Коли дійсно будеш ти слухати голосу Господа, Бога твого, і будеш робити слушне в очах Його, і будеш слухатися за́повідей Його, і будеш виконувати всі постанови Його, то всю хворобу, що Я поклав був на Єгипет, не покладу на тебе, бо Я — Господь, Лікар твій!“
27 Они пришли в Елим, где было двенадцать источников воды и семьдесят пальм. Там они расположились лагерем у воды.	27 І прийшли вони до Єліму, а там дванадцять во́дних джере́л та сімдесят пальм. І вони ота́борилися там над водою.

Ветхий
завет

Новый
завет

Исход

Глава 15

Вихід

Розділ 15

Исход

Глава 15

Вихід

Розділ 15

Ветхий завет

Новый завет

Исход

Глава 15

Вихід

Розділ 15

Исход

Глава 15

Вихід

Розділ 15

Ветхий
завет

Новый
завет