Пророк Езекиил

Глава 36

1 – Смертный, пророчествуй горам Исраила и скажи: «Слушайте слово Вечного, горы Исраила.

2 Так говорит Владыка Вечный: За то, что враг говорил о вас: „Ага! Древние вершины стали нашим достоянием“,

3 пророчествуй и скажи: Так говорит Владыка Вечный: Так как они разоряли и обирали вас со всех сторон так, что вы стали достоянием прочих народов и подверглись сплетням и злословию,

4 слушайте, горы Исраила, слово Владыки Вечного. Так говорит Владыка Вечный горам и холмам, ущельям и долинам, заброшенным развалинам и обезлюдевшим городам, которые стали добычей и предметом насмешек для прочих народов вокруг вас, –

5 так говорит Владыка Вечный: В пылающей ревности Я говорил против прочих народов и против всего Эдома. С ликованием и презрением они завладели Моей землёй, чтобы разорять её пастбища».

6 Поэтому пророчествуй же о земле Исраила и скажи горам и холмам, ущельям и долинам: Так говорит Владыка Вечный: «Я говорю в порыве гнева и объятый ревностью, потому что вам приходится терпеть оскорбления от народов».

7 Поэтому так говорит Владыка Вечный: «Клянусь с поднятой рукой, что народы, окружающие вас, тоже подвергнутся оскорблениям.

8 Но вы, горы Исраила, распустите ветви и будете приносить плоды для Моего народа Исраила, потому что он скоро вернётся.

9 Я забочусь о вас, Я смотрю на вас милостиво; вы будете вспаханы и засеяны,

10 а Я умножу ваших жителей, весь народ Исраила. Города заселятся, и развалины будут отстроены.

11 Я умножу на вас людей и скот; они будут плодовиты и размножатся. Я поселю на вас людей, как и прежде, и сделаю вам ещё больше добра, чем раньше. Тогда вы узнаете, что Я – Вечный.

12 Я приведу на вас людей – Мой народ Исраил. Они будут владеть вами, вы станете их наследием и не будете больше лишать их детей».

13 Так говорит Владыка Вечный: «Так как вам говорят: „Вы пожираете людей и отнимаете детей у своего народа“, –

14 вы больше не будете пожирать людей и отнимать у своего народа детей, – возвещает Владыка Вечный. –

15 Я больше не дам вам услышать оскорбления народов; вы больше не будете ни терпеть позор от других народов, ни отнимать детей у своего народа», – возвещает Владыка Вечный.

16 И снова было ко мне слово Вечного:

17 – Смертный, когда народ Исраила жил на своей земле, он осквернил её своим поведением и делами. Поведение народа было для Меня подобно нечистоте женщины во время месячных.

18 За то, что люди проливали кровь на этой земле и оскверняли её своими идолами, Я излил на них гнев.

19 Я рассеял их среди народов, и они были разбросаны по странам; Я судил их по их поведению и делам.

20 И куда бы они ни пришли, они бесславили Моё святое имя, потому что народы говорили о них: «Это народ Вечного, который принудили уйти из Его земли».

21 И Я пожалел Своё святое имя, которое исраильтяне обесславили среди народов, к которым пришли.

22 Поэтому скажи исраильтянам: Так говорит Владыка Вечный: «Не ради вас, исраильтян, сделаю Я это, а ради Моего святого имени, которое вы обесславили среди народов, к которым пришли.

23 Я покажу святость Моего великого имени, которое было обесславлено среди народов, имени, которое вы обесславили у них. И народы узнают, что Я – Вечный, – возвещает Владыка Вечный, – когда Я через вас покажу Свою святость у них на глазах.

24 Я выведу вас из народов, соберу из всех стран и приведу в вашу землю.

25 Я окроплю вас чистой водой, и вы очиститесь; Я очищу вас от всякой скверны и от всех ваших идолов.

26 Я дам вам новое сердце и вложу в вас новый дух. Я заберу у вас сердце из камня и дам вам сердце из плоти.

27 Я вложу в вас Моего Духа, чтобы вы следовали Моим установлениям и тщательно исполняли Мои законы.

28 Вы будете жить на земле, которую Я отдал вашим предкам. Вы будете Моим народом, а Я буду вашим Богом.

29 Я спасу вас от всякой скверны. Я дам вам зерно и умножу его; Я не наведу на вас голод.

30 Я умножу плоды на деревьях и урожай в поле, чтобы вы больше не терпели из-за голода позор среди народов.

31 Вы вспомните свои неправедные пути и злодеяния и станете гнушаться себя из-за своих грехов и мерзостей.

32 Я хочу, чтобы вы знали: Я делаю это не ради вас, – возвещает Владыка Вечный. – Стыдитесь и ужасайтесь своих злодеяний, народ Исраила!»

33 Так говорит Владыка Вечный: «В день, когда Я очищу вас от ваших грехов, Я вновь заселю ваши города, и развалины будут отстроены.

34 Опустошённую землю начнут возделывать; она не будет больше лежать в запустении перед взором прохожих.

35 Они станут говорить: „Эта земля, бывшая в запустении, стала похожа на Эдемский сад. Города, которые лежали в развалинах, безлюдные и разрушенные, ныне укреплены и заселены“.

36 И народы, которые останутся вокруг вас, узнают, что Я, Вечный, отстроил то, что было разрушено, и насадил там, где было погублено. Я, Вечный, сказал это и исполню».

37 Так говорит Владыка Вечный: «Я снова отвечу на мольбы исраильтян и сделаю для них следующее: умножу людей, как овец,

38 как овец для жертвоприношения в Иерусалиме в установленные праздники, и разрушенные города наполнятся толпами людей. Тогда они узнают, что Я – Вечный».

Єзекiїль

Розділ 36

1 А ти, сину лю́дський, пророкуй на Ізраїлеві го́ри, та й скажеш: Ізраїлеві го́ри, послухайте сло́ва Госпо́днього!

2 Так говорить Госпо́дь Бог: За те, що ворог говорить на вас „Ага́!“ і вічні па́гірки стали вам за спа́дщину,

3 тому́ пророкуй та й скажеш: Так говорить Господь Бог: За те, що пусто́шено й то́птано вас знавко́ла, щоб були ви спа́дком для останку наро́дів, і були ви взяті на кі́нчик язика́ й на балакани́ну наро́ду,

4 тому, Ізраїлеві го́ри, послухайте слова Господа Бога: Так говорить Господь Бог до гір та до згі́р'їв, до рі́чищ та до доли́н, і до спустоші́лих руїн, і до опу́щених міст, що стали за здо́бич та за посміхо́висько для решти тих наро́дів, що навколо.

5 Так говорить Господь Бог: Поправді кажу́, що огнем Своєї ревности говорив Я на решту тих наро́дів та на ввесь Едо́м, що взяли собі Мій Край за спа́док у ра́дості всього серця, у пого́рді душі, щоб ви́гнати його на здо́бич.

6 Тому́ пророкуй на Ізраїлеву землю, та й скажеш до гір, до згір'їв, до рі́чищ та до долин: Так говорить Господь Бог: Ось Я говорив у ре́вності Своїй та в гніві Своїм за те, що ви носили га́ньбу наро́дів.

7 Тому так говорить Господь Бог: Прирікаючи, Я підняв Свою ру́ку, що ті люди, які навколо вас, — вони понесу́ть свою га́ньбу!

8 А ви, Ізраїлеві гори, розпустіть ваше ві́ття, і бу́дете прино́сити плід свій для Мого наро́ду Ізраїля, бо вони збли́зилися, щоб прийти.

9 Бо ось Я прийду́ до вас, і зверну́ся до вас, — і ви бу́дете обро́блені та обсіяні.

10 І розмно́жу на вас люди́ну, увесь Ізраїлів дім, усього його, — і будуть засе́лені ці міста́, а руїни будуть забудо́вані.

11 І розмно́жу на вас люди́ну та скоти́ну, і вони помно́жаться та розпло́дяться, і позасе́люю вас, як за вашої давни́ни, і буду чинити вам краще, як за ваших поча́тків, і ви пізна́єте, що Я — Госпо́дь!

12 I попрова́джу на вас люди́ну, мій наро́д Ізраїлів, і вони пося́дуть тебе, і станеш ти їм на спа́док, і не будеш уже більше позбавля́ти їх дітей.

13 Так говорить Господь Бог: За те, що говорять про вас: Ти їси люди́ну, і позбавляєш наро́д свій дітей,

14 тому́ ти не будеш уже їсти люди́ни, і більше не позбавиш свій наро́д дітей, говорить Господь Бог!

15 І не почуєш уже ти більше га́ньби від пога́н, і нару́ги наро́дів не будеш більше носи́ти, і не вчи́ниш більше, щоб наро́д твій спотика́вся, говорить Госпо́дь Бог“!

16 І було́ мені слово Госпо́днє таке:

17 „Сину лю́дський, Ізраїлів дім — вони жили на землі своїй, та й занечи́стили її своєю дорогою та своїми вчинками, — як нечистість жінки в час нечистоти її стала їхня дорога перед Моїм лицем!

18 І вилив Я гнів Свій на них за ту кров, яку вилили вони на землю, та бовва́нами своїми занечи́стили її.

19 І розсіяв Я їх серед народів, і вони були розпоро́шені по краї́нах. За їхньою дорогою та за їхніми вчинками розсуди́в Я їх.

20 І коли прийшли вони до тих наро́дів, куди поприхо́дили, то знева́жили святе Моє Йме́ння, коли стали до них говорити: „Вони — наро́д Господа, та з землі Його повихо́дили!“

21 І зми́лувався Я над Своїм святим Ім'я́м, що його знева́жив Ізра́їлів дім серед наро́дів, куди вони поприхо́дили.

22 Тому́ скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Госпо́дь Бог: Не для вас Я роблю́ це, Ізраїлів доме, а тільки для святого Свого Йме́ння, яке ви знева́жили серед народів, куди ви поприхо́дили.

23 І освячу́ Я велике Ім'я́ Своє́, знева́жене серед народів, що ви знева́жили серед них, і пізнають ті люди, що Я — Госпо́дь, — говорить Господь Бог, — коли Я покажу́ Свою святість серед вас на їхніх оча́х.

24 І візьму́ вас із тих народів, і позбираю вас зо всіх країв, і приведу́ вас до вашої землі.

25 І покроплю́ вас чистою водою, — і станете чисті; зо всіх ваших нечисто́т і зо всіх ваших бовва́нів очи́щу вас.

26 І дам вам нове́ серце, і ново́го духа дам у ваше нутро́, і викину камінне серце з вашого тіла, і дам вам серце із плоті.

27 І духа Свого́ дам Я до вашого нутра́, і зроблю́ Я те, що уста́вами Моїми будете ходити, а постано́ви Мої будете стерегти́ та вико́нувати.

28 І ви будете сидіти в краю́, якого Я дав вашим батька́м, і будете Мені наро́дом, а Я буду вам Богом!

29 І спасу́ вас від усіх ваших нечисто́т, і покличу збіжжя, і помно́жу його, і не дам на вас голоду.

30 І намно́жу плід де́рева та врожай поля, щоб ви більше не набиралися со́рому через голод між наро́дами.

31 І згадаєте ви про ваші доро́ги лихі та про ваші вчинки, що не добрі, і будете бри́дитися самих себе за свої провини та за гидо́ти свої.

32 Не для вас Я це роби́тиму, — говорить Госпо́дь Бог, — нехай буде це вам відо́ме! Зашарі́йтеся та посоромтеся ваших доріг, Ізраїлів до́ме!

33 Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я очи́щу вас зо всіх ваших провин, то позасе́люю ці міста́, і будуть забудо́вані руїни.

34 А спусто́шена земля буде обро́блювана за те, що була́ спусто́шенням на оча́х кожного перехожого.

35 І скажуть: Цей опустоші́лий край став як той еде́нський садо́к, а ці міста, пова́лені й попусто́шені та поруйно́вані, тепер укрі́плені та заме́шкані!

36 І пізнають наро́ди, які зостануться навколо вас, що Я, Господь, забудував поруйно́ване, засадив спустоші́ле. Я, Господь, говорив це — і зробив!

37 Так говорить Господь Бог: Ще на це прихилю́ся до Ізраїлевого дому, щоб зробити їм: помно́жу їх, як лю́дську ота́ру!

38 Як освя́чена ота́ра, як отара Єрусалиму в його свята, такі будуть ці поруйно́вані міста́, повні отари лю́дської, — і пізнають вони, що Я — Госпо́дь!“

Пророк Езекиил

Глава 36

Єзекiїль

Розділ 36

1 – Смертный, пророчествуй горам Исраила и скажи: «Слушайте слово Вечного, горы Исраила.

1 А ти, сину лю́дський, пророкуй на Ізраїлеві го́ри, та й скажеш: Ізраїлеві го́ри, послухайте сло́ва Госпо́днього!

2 Так говорит Владыка Вечный: За то, что враг говорил о вас: „Ага! Древние вершины стали нашим достоянием“,

2 Так говорить Госпо́дь Бог: За те, що ворог говорить на вас „Ага́!“ і вічні па́гірки стали вам за спа́дщину,

3 пророчествуй и скажи: Так говорит Владыка Вечный: Так как они разоряли и обирали вас со всех сторон так, что вы стали достоянием прочих народов и подверглись сплетням и злословию,

3 тому́ пророкуй та й скажеш: Так говорить Господь Бог: За те, що пусто́шено й то́птано вас знавко́ла, щоб були ви спа́дком для останку наро́дів, і були ви взяті на кі́нчик язика́ й на балакани́ну наро́ду,

4 слушайте, горы Исраила, слово Владыки Вечного. Так говорит Владыка Вечный горам и холмам, ущельям и долинам, заброшенным развалинам и обезлюдевшим городам, которые стали добычей и предметом насмешек для прочих народов вокруг вас, –

4 тому, Ізраїлеві го́ри, послухайте слова Господа Бога: Так говорить Господь Бог до гір та до згі́р'їв, до рі́чищ та до доли́н, і до спустоші́лих руїн, і до опу́щених міст, що стали за здо́бич та за посміхо́висько для решти тих наро́дів, що навколо.

5 так говорит Владыка Вечный: В пылающей ревности Я говорил против прочих народов и против всего Эдома. С ликованием и презрением они завладели Моей землёй, чтобы разорять её пастбища».

5 Так говорить Господь Бог: Поправді кажу́, що огнем Своєї ревности говорив Я на решту тих наро́дів та на ввесь Едо́м, що взяли собі Мій Край за спа́док у ра́дості всього серця, у пого́рді душі, щоб ви́гнати його на здо́бич.

6 Поэтому пророчествуй же о земле Исраила и скажи горам и холмам, ущельям и долинам: Так говорит Владыка Вечный: «Я говорю в порыве гнева и объятый ревностью, потому что вам приходится терпеть оскорбления от народов».

6 Тому́ пророкуй на Ізраїлеву землю, та й скажеш до гір, до згір'їв, до рі́чищ та до долин: Так говорить Господь Бог: Ось Я говорив у ре́вності Своїй та в гніві Своїм за те, що ви носили га́ньбу наро́дів.

7 Поэтому так говорит Владыка Вечный: «Клянусь с поднятой рукой, что народы, окружающие вас, тоже подвергнутся оскорблениям.

7 Тому так говорить Господь Бог: Прирікаючи, Я підняв Свою ру́ку, що ті люди, які навколо вас, — вони понесу́ть свою га́ньбу!

8 Но вы, горы Исраила, распустите ветви и будете приносить плоды для Моего народа Исраила, потому что он скоро вернётся.

8 А ви, Ізраїлеві гори, розпустіть ваше ві́ття, і бу́дете прино́сити плід свій для Мого наро́ду Ізраїля, бо вони збли́зилися, щоб прийти.

9 Я забочусь о вас, Я смотрю на вас милостиво; вы будете вспаханы и засеяны,

9 Бо ось Я прийду́ до вас, і зверну́ся до вас, — і ви бу́дете обро́блені та обсіяні.

10 а Я умножу ваших жителей, весь народ Исраила. Города заселятся, и развалины будут отстроены.

10 І розмно́жу на вас люди́ну, увесь Ізраїлів дім, усього його, — і будуть засе́лені ці міста́, а руїни будуть забудо́вані.

11 Я умножу на вас людей и скот; они будут плодовиты и размножатся. Я поселю на вас людей, как и прежде, и сделаю вам ещё больше добра, чем раньше. Тогда вы узнаете, что Я – Вечный.

11 І розмно́жу на вас люди́ну та скоти́ну, і вони помно́жаться та розпло́дяться, і позасе́люю вас, як за вашої давни́ни, і буду чинити вам краще, як за ваших поча́тків, і ви пізна́єте, що Я — Госпо́дь!

12 Я приведу на вас людей – Мой народ Исраил. Они будут владеть вами, вы станете их наследием и не будете больше лишать их детей».

12 I попрова́джу на вас люди́ну, мій наро́д Ізраїлів, і вони пося́дуть тебе, і станеш ти їм на спа́док, і не будеш уже більше позбавля́ти їх дітей.

13 Так говорит Владыка Вечный: «Так как вам говорят: „Вы пожираете людей и отнимаете детей у своего народа“, –

13 Так говорить Господь Бог: За те, що говорять про вас: Ти їси люди́ну, і позбавляєш наро́д свій дітей,

14 вы больше не будете пожирать людей и отнимать у своего народа детей, – возвещает Владыка Вечный. –

14 тому́ ти не будеш уже їсти люди́ни, і більше не позбавиш свій наро́д дітей, говорить Господь Бог!

15 Я больше не дам вам услышать оскорбления народов; вы больше не будете ни терпеть позор от других народов, ни отнимать детей у своего народа», – возвещает Владыка Вечный.

15 І не почуєш уже ти більше га́ньби від пога́н, і нару́ги наро́дів не будеш більше носи́ти, і не вчи́ниш більше, щоб наро́д твій спотика́вся, говорить Госпо́дь Бог“!

16 И снова было ко мне слово Вечного:

16 І було́ мені слово Госпо́днє таке:

17 – Смертный, когда народ Исраила жил на своей земле, он осквернил её своим поведением и делами. Поведение народа было для Меня подобно нечистоте женщины во время месячных.

17 „Сину лю́дський, Ізраїлів дім — вони жили на землі своїй, та й занечи́стили її своєю дорогою та своїми вчинками, — як нечистість жінки в час нечистоти її стала їхня дорога перед Моїм лицем!

18 За то, что люди проливали кровь на этой земле и оскверняли её своими идолами, Я излил на них гнев.

18 І вилив Я гнів Свій на них за ту кров, яку вилили вони на землю, та бовва́нами своїми занечи́стили її.

19 Я рассеял их среди народов, и они были разбросаны по странам; Я судил их по их поведению и делам.

19 І розсіяв Я їх серед народів, і вони були розпоро́шені по краї́нах. За їхньою дорогою та за їхніми вчинками розсуди́в Я їх.

20 И куда бы они ни пришли, они бесславили Моё святое имя, потому что народы говорили о них: «Это народ Вечного, который принудили уйти из Его земли».

20 І коли прийшли вони до тих наро́дів, куди поприхо́дили, то знева́жили святе Моє Йме́ння, коли стали до них говорити: „Вони — наро́д Господа, та з землі Його повихо́дили!“

21 И Я пожалел Своё святое имя, которое исраильтяне обесславили среди народов, к которым пришли.

21 І зми́лувався Я над Своїм святим Ім'я́м, що його знева́жив Ізра́їлів дім серед наро́дів, куди вони поприхо́дили.

22 Поэтому скажи исраильтянам: Так говорит Владыка Вечный: «Не ради вас, исраильтян, сделаю Я это, а ради Моего святого имени, которое вы обесславили среди народов, к которым пришли.

22 Тому́ скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Госпо́дь Бог: Не для вас Я роблю́ це, Ізраїлів доме, а тільки для святого Свого Йме́ння, яке ви знева́жили серед народів, куди ви поприхо́дили.

23 Я покажу святость Моего великого имени, которое было обесславлено среди народов, имени, которое вы обесславили у них. И народы узнают, что Я – Вечный, – возвещает Владыка Вечный, – когда Я через вас покажу Свою святость у них на глазах.

23 І освячу́ Я велике Ім'я́ Своє́, знева́жене серед народів, що ви знева́жили серед них, і пізнають ті люди, що Я — Госпо́дь, — говорить Господь Бог, — коли Я покажу́ Свою святість серед вас на їхніх оча́х.

24 Я выведу вас из народов, соберу из всех стран и приведу в вашу землю.

24 І візьму́ вас із тих народів, і позбираю вас зо всіх країв, і приведу́ вас до вашої землі.

25 Я окроплю вас чистой водой, и вы очиститесь; Я очищу вас от всякой скверны и от всех ваших идолов.

25 І покроплю́ вас чистою водою, — і станете чисті; зо всіх ваших нечисто́т і зо всіх ваших бовва́нів очи́щу вас.

26 Я дам вам новое сердце и вложу в вас новый дух. Я заберу у вас сердце из камня и дам вам сердце из плоти.

26 І дам вам нове́ серце, і ново́го духа дам у ваше нутро́, і викину камінне серце з вашого тіла, і дам вам серце із плоті.

27 Я вложу в вас Моего Духа, чтобы вы следовали Моим установлениям и тщательно исполняли Мои законы.

27 І духа Свого́ дам Я до вашого нутра́, і зроблю́ Я те, що уста́вами Моїми будете ходити, а постано́ви Мої будете стерегти́ та вико́нувати.

28 Вы будете жить на земле, которую Я отдал вашим предкам. Вы будете Моим народом, а Я буду вашим Богом.

28 І ви будете сидіти в краю́, якого Я дав вашим батька́м, і будете Мені наро́дом, а Я буду вам Богом!

29 Я спасу вас от всякой скверны. Я дам вам зерно и умножу его; Я не наведу на вас голод.

29 І спасу́ вас від усіх ваших нечисто́т, і покличу збіжжя, і помно́жу його, і не дам на вас голоду.

30 Я умножу плоды на деревьях и урожай в поле, чтобы вы больше не терпели из-за голода позор среди народов.

30 І намно́жу плід де́рева та врожай поля, щоб ви більше не набиралися со́рому через голод між наро́дами.

31 Вы вспомните свои неправедные пути и злодеяния и станете гнушаться себя из-за своих грехов и мерзостей.

31 І згадаєте ви про ваші доро́ги лихі та про ваші вчинки, що не добрі, і будете бри́дитися самих себе за свої провини та за гидо́ти свої.

32 Я хочу, чтобы вы знали: Я делаю это не ради вас, – возвещает Владыка Вечный. – Стыдитесь и ужасайтесь своих злодеяний, народ Исраила!»

32 Не для вас Я це роби́тиму, — говорить Госпо́дь Бог, — нехай буде це вам відо́ме! Зашарі́йтеся та посоромтеся ваших доріг, Ізраїлів до́ме!

33 Так говорит Владыка Вечный: «В день, когда Я очищу вас от ваших грехов, Я вновь заселю ваши города, и развалины будут отстроены.

33 Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я очи́щу вас зо всіх ваших провин, то позасе́люю ці міста́, і будуть забудо́вані руїни.

34 Опустошённую землю начнут возделывать; она не будет больше лежать в запустении перед взором прохожих.

34 А спусто́шена земля буде обро́блювана за те, що була́ спусто́шенням на оча́х кожного перехожого.

35 Они станут говорить: „Эта земля, бывшая в запустении, стала похожа на Эдемский сад. Города, которые лежали в развалинах, безлюдные и разрушенные, ныне укреплены и заселены“.

35 І скажуть: Цей опустоші́лий край став як той еде́нський садо́к, а ці міста, пова́лені й попусто́шені та поруйно́вані, тепер укрі́плені та заме́шкані!

36 И народы, которые останутся вокруг вас, узнают, что Я, Вечный, отстроил то, что было разрушено, и насадил там, где было погублено. Я, Вечный, сказал это и исполню».

36 І пізнають наро́ди, які зостануться навколо вас, що Я, Господь, забудував поруйно́ване, засадив спустоші́ле. Я, Господь, говорив це — і зробив!

37 Так говорит Владыка Вечный: «Я снова отвечу на мольбы исраильтян и сделаю для них следующее: умножу людей, как овец,

37 Так говорить Господь Бог: Ще на це прихилю́ся до Ізраїлевого дому, щоб зробити їм: помно́жу їх, як лю́дську ота́ру!

38 как овец для жертвоприношения в Иерусалиме в установленные праздники, и разрушенные города наполнятся толпами людей. Тогда они узнают, что Я – Вечный».

38 Як освя́чена ота́ра, як отара Єрусалиму в його свята, такі будуть ці поруйно́вані міста́, повні отари лю́дської, — і пізнають вони, що Я — Госпо́дь!“