Библия - Обещанное Восстановление

Забур

Песнь 9

1 Дирижёру хора. На мотив «Смерть сына». Песнь Давуда.

2 Буду славить Тебя, Вечный, от всего сердца, расскажу о всех чудесах Твоих.

3 Буду радоваться и торжествовать о Тебе, в песнях имя Твоё прославлю, Высочайший.

4 Враги мои обратились вспять, пошатнулись они пред Тобой и погибли.

5 Ты поддержал меня в правой тяжбе, Ты воссел на троне творить правый суд.

6 Ты осудил народы и погубил нечестивых, Ты изгладил из памяти имена их навеки.

7 Вечная гибель пришла на врага, и города его Ты разрушил, и память о нём вместе с ним исчезла.

8 Но Вечный владычествует вовек, Он для суда воздвиг Свой престол.

9 По правде будет судить Он мир и народами править по справедливости.

10 Вечный – прибежище угнетённым, твердыня во время смуты.

11 Будут уповать на Тебя те, кто знает имя Твоё, ведь Ты, Вечный, не оставишь ищущих Тебя.

12 Славьте песнями Вечного, царящего на Сионе, возвещайте народам Его дела!

13 Ведь, взыскивая за кровь, Он помнит о беззащитных, вопля их не забывает.

14 Вечный, как стеснили меня ненавистники мои! Помилуй меня и отдали от ворот смерти,

15 чтобы хвалу Тебе я воздал в воротах дочери Сиона, . радуясь о Твоём спасении.

16 Народы упали в яму, которую сами выкопали; их ноги запутались в сети, которую они скрыли.

17 Открылся Вечный как справедливый судья: нечестивые попались в ловушку своих же дел. Раздумье. . Пауза

18 Нечестивые в мир мёртвых отправятся – все народы, что забыли Всевышнего.

19 Но не навсегда забыт будет нищий, и надеждам страдальца не вечно гибнуть.

20 Вечный, восстань! Не дай человеку победы! Пусть будут судимы пред Тобою народы.

21 Вечный, ужасом их срази! Пусть знают, что они лишь смертные. Пауза

22 Для чего, Вечный, Ты стоишь вдали, во время скорби Себя скрываешь?

23 В гордости своей нечестивый преследует бедного – пусть попадётся он на свои же уловки.

24 Кичится нечестивый страстями своей души, жадный до наживы клянёт и ругает Вечного.

25 В надменности своей нечестивый Его не ищет, в его мыслях нет места для Всевышнего.

26 Дела его всегда успешны. Он надменен, и Твои законы от него далеки; над врагами своими смеётся.

27 Он говорит себе: «Не поколеблюсь! Никогда не постигнет меня беда».

28 Уста его полны проклятий, лжи и коварства, под языком у него козни и беззаконие.

29 Он ставит засаду у поселений, в глухих местах убивает невинных, наблюдая тайком за жертвой.

30 Он ждёт в засаде, как в логове лев; он ждёт в засаде, чтобы ловить бессильных; он ловит их в сеть и уносит прочь.

31 Те пригибаются, падают, и мощь нечестивого крушит несчастных.

32 А он говорит себе: «Всевышний забыл. Он сокрыл лицо, Он вовек не увидит».

33 Вечный, восстань! Воздень Свою руку, Всевышний! Беспомощных не забудь!

34 Почему нечестивый оскорбляет Всевышнего? Почему говорит себе: «Он не спросит с меня»?

35 Нет! Ты видишь обиды и притеснения и готов воздать Своей рукой.И страдальцы надеются лишь на Тебя; Ты сиротам помощник.

36 Сокруши же мощь нечестивого и злого и взыщи с него за его вину так, чтобы нечего было уже взыскивать.

37 Вечный – Царь вовеки, исчезнут язычники на Его земле.

38 Ты внемлешь, Вечный, желаниям кротких; Ты ободряешь их, слышишь их вопль.

39 Ты защитишь сироту и бесправного, чтобы никакой человек на земле более не устрашал их.

Псалми

Псалом 9

1 Для дириґента хору. На спів: „На смерть сина“. Псалом Давидів.

2 Хвали́тиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чу́да Твої!

3 Я буду радіти, і ті́шитись буду Тобо́ю, і бу́ду виспі́вувати Ймення Твоє, о Всевишній!

4 Як будуть назад відступати мої вороги́, то спіткну́ться і ви́гинуть перед обличчям Твоїм!

5 Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні судде́вім сидів, Судде праведний!

6 Докори́в Ти народам, безбожного зни́щив, ім'я́ їхнє Ти витер навічні віки́!

7 О во́роже мій, руйнува́ння твої закінчи́лись на вічність, — ти й міста́ повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!

8 Та буде Господь пробува́ти навіки, Він для су́ду поставив престола Свого,

9 і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити наро́ди.

10 І тверди́нею буде Господь для пригні́ченого, в час недолі — приту́лком.

11 І на Тебе наді́ятись бу́дуть усі, що Ім'я́ Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!

12 Співайте Господе́ві, що сидить на Сіоні, між наро́дами розповідайте про чи́ни Його,

13 бо карає Він чинки крива́ві, про них пам'ятає, і не забуває Він зо́йку убогих!

14 Помилуй мене, Господи, поглянь на стражда́ння моє від моїх ненави́сників, Ти, що мене підійма́єш із брам смерти,

15 щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської до́ні я буду радіти спасі́нням Твоїм!

16 Наро́ди попа́дали в яму, яку самі ви́копали, до па́стки, яку захова́ли, нога їхня схо́плена.

17 Господь зна́ний, Він суд учинив, — спіткну́всь нечестивий у вчинку своєї руки́! Гра на струнах. Села.

18 Попряму́ють безбожні в шео́л, всі наро́ди, що Бога забули,

19 бож не навіки забу́деться бідний, надія убогих не згине наза́вжди!

20 Устань же, о Господи, — хай люди́на не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть наро́ди!

21 Накинь, Господи, по́страх на них, — нехай знають наро́ди, що вони тільки люди! Се́ла.

22 Для чо́го стоїш Ти, о Господи, зда́лека, в час недолі ховаєшся?

23 Безбожний в своїм гордува́нні женеться за вбогим, — хай схо́плені будуть у пі́дступах, які замишляли вони!

24 Бо жада́нням своєї душі нечестивий пишається, а ласу́н проклинає, зневажає він Господа.

25 У го́рдощах каже безбожний, що „Він не слідку́є“, бо „Бога нема“, — оце всі його по́мисли!

26 Сильні дороги його повсякча́сно, від нього суди́ Твої ви́соко, — тим то віддму́хує він ворогів своїх.

27 Сказав він у серці своєму: „Я не захита́юсь, бо ли́ха навіки не буде мені“.

28 Уста́ його повні прокля́ття й обма́ни та зради, під його язиком — злочи́нство й пере́ступ.

29 Причаївшись, сидить на подві́р'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим.

30 В укритті́ він чату́є, як лев той у за́рості, чатує схопи́ти убогого, хапа́є убогого й тягне його в свою сі́тку.

31 Припадає, знижається він, — і попада́ють убогі в його міцні кігті...

32 Безбожний говорить у серці своїм: „Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніко́ли“.

33 Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!

34 Чому́ нечестивий обра́жує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?

35 Але́ Ти все бачиш, бо спостеріга́єш злочинство та у́тиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слаби́й опира́ється, Ти сироті помічни́к.

36 Зламай же раме́но безбожному, і злого скарай за неправду його, — аж більше не зна́йдеш його́!

37 Господь — Цар на вічні віки́, із землі Його згинуть погани!

38 Бажа́ння пони́жених чуєш Ти, Господи, серця́ їх зміцня́єш, їх вислухо́вує ухо Твоє,

39 щоб дати суд сироті та пригні́ченому, щоб більш не страши́в чоловік із землі!

Забур Песнь 9	Псалми Псалом 9
1 Дирижёру хора. На мотив «Смерть сына». Песнь Давуда.	1 Для дириґента хору. На спів: „На смерть сина“. Псалом Давидів.
2 Буду славить Тебя, Вечный, от всего сердца, расскажу о всех чудесах Твоих.	2 Хвали́тиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чу́да Твої!
3 Буду радоваться и торжествовать о Тебе, в песнях имя Твоё прославлю, Высочайший.	3 Я буду радіти, і ті́шитись буду Тобо́ю, і бу́ду виспі́вувати Ймення Твоє, о Всевишній!
4 Враги мои обратились вспять, пошатнулись они пред Тобой и погибли.	4 Як будуть назад відступати мої вороги́, то спіткну́ться і ви́гинуть перед обличчям Твоїм!
5 Ты поддержал меня в правой тяжбе, Ты воссел на троне творить правый суд.	5 Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні судде́вім сидів, Судде праведний!
6 Ты осудил народы и погубил нечестивых, Ты изгладил из памяти имена их навеки.	6 Докори́в Ти народам, безбожного зни́щив, ім'я́ їхнє Ти витер навічні віки́!
7 Вечная гибель пришла на врага, и города его Ты разрушил, и память о нём вместе с ним исчезла.	7 О во́роже мій, руйнува́ння твої закінчи́лись на вічність, — ти й міста́ повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!
8 Но Вечный владычествует вовек, Он для суда воздвиг Свой престол.	8 Та буде Господь пробува́ти навіки, Він для су́ду поставив престола Свого,
9 По правде будет судить Он мир и народами править по справедливости.	9 і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити наро́ди.
10 Вечный – прибежище угнетённым, твердыня во время смуты.	10 І тверди́нею буде Господь для пригні́ченого, в час недолі — приту́лком.
11 Будут уповать на Тебя те, кто знает имя Твоё, ведь Ты, Вечный, не оставишь ищущих Тебя.	11 І на Тебе наді́ятись бу́дуть усі, що Ім'я́ Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!
12 Славьте песнями Вечного, царящего на Сионе, возвещайте народам Его дела!	12 Співайте Господе́ві, що сидить на Сіоні, між наро́дами розповідайте про чи́ни Його,
13 Ведь, взыскивая за кровь, Он помнит о беззащитных, вопля их не забывает.	13 бо карає Він чинки крива́ві, про них пам'ятає, і не забуває Він зо́йку убогих!
14 Вечный, как стеснили меня ненавистники мои! Помилуй меня и отдали от ворот смерти,	14 Помилуй мене, Господи, поглянь на стражда́ння моє від моїх ненави́сників, Ти, що мене підійма́єш із брам смерти,
15 чтобы хвалу Тебе я воздал в воротах дочери Сиона, . радуясь о Твоём спасении.	15 щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської до́ні я буду радіти спасі́нням Твоїм!
16 Народы упали в яму, которую сами выкопали; их ноги запутались в сети, которую они скрыли.	16 Наро́ди попа́дали в яму, яку самі ви́копали, до па́стки, яку захова́ли, нога їхня схо́плена.
17 Открылся Вечный как справедливый судья: нечестивые попались в ловушку своих же дел. Раздумье. . Пауза	17 Господь зна́ний, Він суд учинив, — спіткну́всь нечестивий у вчинку своєї руки́! Гра на струнах. Села.
18 Нечестивые в мир мёртвых отправятся – все народы, что забыли Всевышнего.	18 Попряму́ють безбожні в шео́л, всі наро́ди, що Бога забули,
19 Но не навсегда забыт будет нищий, и надеждам страдальца не вечно гибнуть.	19 бож не навіки забу́деться бідний, надія убогих не згине наза́вжди!
20 Вечный, восстань! Не дай человеку победы! Пусть будут судимы пред Тобою народы.	20 Устань же, о Господи, — хай люди́на не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть наро́ди!
21 Вечный, ужасом их срази! Пусть знают, что они лишь смертные. Пауза	21 Накинь, Господи, по́страх на них, — нехай знають наро́ди, що вони тільки люди! Се́ла.
22 Для чего, Вечный, Ты стоишь вдали, во время скорби Себя скрываешь?	22 Для чо́го стоїш Ти, о Господи, зда́лека, в час недолі ховаєшся?
23 В гордости своей нечестивый преследует бедного – пусть попадётся он на свои же уловки.	23 Безбожний в своїм гордува́нні женеться за вбогим, — хай схо́плені будуть у пі́дступах, які замишляли вони!
24 Кичится нечестивый страстями своей души, жадный до наживы клянёт и ругает Вечного.	24 Бо жада́нням своєї душі нечестивий пишається, а ласу́н проклинає, зневажає він Господа.
25 В надменности своей нечестивый Его не ищет, в его мыслях нет места для Всевышнего.	25 У го́рдощах каже безбожний, що „Він не слідку́є“, бо „Бога нема“, — оце всі його по́мисли!
26 Дела его всегда успешны. Он надменен, и Твои законы от него далеки; над врагами своими смеётся.	26 Сильні дороги його повсякча́сно, від нього суди́ Твої ви́соко, — тим то віддму́хує він ворогів своїх.
27 Он говорит себе: «Не поколеблюсь! Никогда не постигнет меня беда».	27 Сказав він у серці своєму: „Я не захита́юсь, бо ли́ха навіки не буде мені“.
28 Уста его полны проклятий, лжи и коварства, под языком у него козни и беззаконие.	28 Уста́ його повні прокля́ття й обма́ни та зради, під його язиком — злочи́нство й пере́ступ.
29 Он ставит засаду у поселений, в глухих местах убивает невинных, наблюдая тайком за жертвой.	29 Причаївшись, сидить на подві́р'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим.
30 Он ждёт в засаде, как в логове лев; он ждёт в засаде, чтобы ловить бессильных; он ловит их в сеть и уносит прочь.	30 В укритті́ він чату́є, як лев той у за́рості, чатує схопи́ти убогого, хапа́є убогого й тягне його в свою сі́тку.
31 Те пригибаются, падают, и мощь нечестивого крушит несчастных.	31 Припадає, знижається він, — і попада́ють убогі в його міцні кігті...
32 А он говорит себе: «Всевышний забыл. Он сокрыл лицо, Он вовек не увидит».	32 Безбожний говорить у серці своїм: „Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніко́ли“.
33 Вечный, восстань! Воздень Свою руку, Всевышний! Беспомощных не забудь!	33 Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!
34 Почему нечестивый оскорбляет Всевышнего? Почему говорит себе: «Он не спросит с меня»?	34 Чому́ нечестивий обра́жує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?
35 Нет! Ты видишь обиды и притеснения и готов воздать Своей рукой.И страдальцы надеются лишь на Тебя; Ты сиротам помощник.	35 Але́ Ти все бачиш, бо спостеріга́єш злочинство та у́тиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слаби́й опира́ється, Ти сироті помічни́к.
36 Сокруши же мощь нечестивого и злого и взыщи с него за его вину так, чтобы нечего было уже взыскивать.	36 Зламай же раме́но безбожному, і злого скарай за неправду його, — аж більше не зна́йдеш його́!
37 Вечный – Царь вовеки, исчезнут язычники на Его земле.	37 Господь — Цар на вічні віки́, із землі Його згинуть погани!
38 Ты внемлешь, Вечный, желаниям кротких; Ты ободряешь их, слышишь их вопль.	38 Бажа́ння пони́жених чуєш Ти, Господи, серця́ їх зміцня́єш, їх вислухо́вує ухо Твоє,
39 Ты защитишь сироту и бесправного, чтобы никакой человек на земле более не устрашал их.	39 щоб дати суд сироті та пригні́ченому, щоб більш не страши́в чоловік із землі!

Ветхий
завет

Новый
завет

Забур

Песнь 9

Псалми

Псалом 9

Забур

Песнь 9

Псалми

Псалом 9

Ветхий завет

Новый завет

Забур

Песнь 9

Псалми

Псалом 9

Забур

Песнь 9

Псалми

Псалом 9

Ветхий
завет

Новый
завет