Пророк ЗакарияГлава 4 |
|
1 |
|
2 Он спросил меня: |
|
3 Ещё вижу две маслины возле него: одна справа от чашечки, другая слева. |
|
4 Я спросил Ангела, Который говорил со мной: |
|
5 Он ответил: |
|
6 Тогда Он сказал мне: |
|
7 Что ты такое, о великая гора препятствий? Перед Зоровавелем ты сделаешься равниной, и водрузит он краеугольный камень храма под крики народа: „Благослови его, Всевышний, благослови!“» |
|
8 И было ко мне слово Вечного: |
|
9 – Руками Зоровавеля заложено основание этого храма; его же руки и завершат его. Тогда ты узнаешь, что Вечный, Повелитель Сил, послал Меня к вам. |
|
10 Кто презирает то малое, что уже сделано? Каждый, когда увидит строительный отвес в руках Зоровавеля, возрадуется. (Эти семь ламп представляют глаза Вечного, что оглядывают всю землю.) |
|
11 Тогда я спросил Ангела: |
|
12 И вновь спросил Его: |
|
13 Он ответил: |
|
14 Тогда Он сказал: |
ЗахарiяРозділ 4 |
|
1 |
|
2 І сказав він до мене: „Що́ ти бачиш?“ А я відказав: „Бачу я, — ось світи́льник, увесь із золота, і ча́ша на верху́ його, і сім лямпад його на ньому, і по сім ру́рочок для лямпад, що на верху його. |
|
3 І дві оли́вки на ньому, — одна з прави́ці чаші, а одна на ліви́ці її“. |
|
4 І говорив я й сказав до ангола, що говорив зо мною, кажучи: „Що́ це, мій пане?“ |
|
5 І відповів ангол, що говорив зо мною, та й сказав мені: „Чи ж ти не знаєш, що це таке?“ А я відказав: „Ні, пане!“ |
|
6 І відповів він, і сказав мені, говорячи: „Оце таке Господнє слово до Зорова́веля: Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь Саваот. |
|
7 Хто́ ти, го́ро велика? Перед Зорова́велем ти станеш рівни́ною. І він винесе нарі́жного каменя при криках: Милість, милість йому́!“ |
|
8 І було мені слово Господнє таке: |
|
9 „Зорова́велеві ру́ки заклали цей дім, і руки його ви́кінчать, і ти пізнаєш, що Госпо́дь Савао́т послав мене до вас. |
|
10 Бо хто буде пого́рджувати днем малих рече́й? Але будуть ті́шитися, і будуть дивитись на теслярського виска́ в руці Зорова́веля ті се́меро, — Господні очі, що ходять по всій землі“. |
|
11 І заговорив я та й до нього сказав: „Що це за дві оливки право́руч свічника й ліво́руч його?“ |
|
12 І заговорив я вдруге, та й до нього сказав: „Що це за дві галу́зки оливок, що через дві золоті ру́рки виливають з себе золото? |
|
13 І сказав він до мене, говорячи: „Хіба ти не знаєш, що це?“ А я відказав: „Ні, пане!“ |
|
14 І він сказав: „Це два Пома́занці, що стоять перед Господом всієї землі“. |
Пророк ЗакарияГлава 4 |
ЗахарiяРозділ 4 |
|
1 |
1 |
|
2 Он спросил меня: |
2 І сказав він до мене: „Що́ ти бачиш?“ А я відказав: „Бачу я, — ось світи́льник, увесь із золота, і ча́ша на верху́ його, і сім лямпад його на ньому, і по сім ру́рочок для лямпад, що на верху його. |
|
3 Ещё вижу две маслины возле него: одна справа от чашечки, другая слева. |
3 І дві оли́вки на ньому, — одна з прави́ці чаші, а одна на ліви́ці її“. |
|
4 Я спросил Ангела, Который говорил со мной: |
4 І говорив я й сказав до ангола, що говорив зо мною, кажучи: „Що́ це, мій пане?“ |
|
5 Он ответил: |
5 І відповів ангол, що говорив зо мною, та й сказав мені: „Чи ж ти не знаєш, що це таке?“ А я відказав: „Ні, пане!“ |
|
6 Тогда Он сказал мне: |
6 І відповів він, і сказав мені, говорячи: „Оце таке Господнє слово до Зорова́веля: Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь Саваот. |
|
7 Что ты такое, о великая гора препятствий? Перед Зоровавелем ты сделаешься равниной, и водрузит он краеугольный камень храма под крики народа: „Благослови его, Всевышний, благослови!“» |
7 Хто́ ти, го́ро велика? Перед Зорова́велем ти станеш рівни́ною. І він винесе нарі́жного каменя при криках: Милість, милість йому́!“ |
|
8 И было ко мне слово Вечного: |
8 І було мені слово Господнє таке: |
|
9 – Руками Зоровавеля заложено основание этого храма; его же руки и завершат его. Тогда ты узнаешь, что Вечный, Повелитель Сил, послал Меня к вам. |
9 „Зорова́велеві ру́ки заклали цей дім, і руки його ви́кінчать, і ти пізнаєш, що Госпо́дь Савао́т послав мене до вас. |
|
10 Кто презирает то малое, что уже сделано? Каждый, когда увидит строительный отвес в руках Зоровавеля, возрадуется. (Эти семь ламп представляют глаза Вечного, что оглядывают всю землю.) |
10 Бо хто буде пого́рджувати днем малих рече́й? Але будуть ті́шитися, і будуть дивитись на теслярського виска́ в руці Зорова́веля ті се́меро, — Господні очі, що ходять по всій землі“. |
|
11 Тогда я спросил Ангела: |
11 І заговорив я та й до нього сказав: „Що це за дві оливки право́руч свічника й ліво́руч його?“ |
|
12 И вновь спросил Его: |
12 І заговорив я вдруге, та й до нього сказав: „Що це за дві галу́зки оливок, що через дві золоті ру́рки виливають з себе золото? |
|
13 Он ответил: |
13 І сказав він до мене, говорячи: „Хіба ти не знаєш, що це?“ А я відказав: „Ні, пане!“ |
|
14 Тогда Он сказал: |
14 І він сказав: „Це два Пома́занці, що стоять перед Господом всієї землі“. |