Пророк Иеремия

Глава 31

1 – В то время, – возвещает Вечный, – Я буду Богом всем кланам Исраила, а они будут Моим народом.

2 Так говорит Вечный:
– Народ, уцелевший от меча, найдёт милость в пустыне; Я приду успокоить Исраил.

3 Вечный явился мне в прошлом, . говоря:
– Любовью вечной Я возлюбил тебя и явил тебе милость.

4 Я отстрою тебя, и ты будешь отстроена, девственница Исраил.Снова возьмёшься за бубны и выйдешь плясать с веселящимися.

5 И вновь разведёшь виноградники на холмах Самарии;виноградари разведут их и будут снимать урожай.

6 Наступит день, когда дозорные закричат в нагорьях Ефраима:«Придите, поднимемся на Сион к Вечному, нашему Богу».

7 Так говорит Вечный:
– Радостно пойте о потомках Якуба, восклицайте величайшему из народов.Возносите хвалу и говорите: «О Вечный, спаси Свой народ, остаток Исраила!»

8 Я приведу их из северных стран, соберу их с краёв земли.Среди них и незрячие, и хромые, беременные и роженицы; сюда возвратится великое множество людей.

9 Они придут с плачем, с мольбою, в то время, когда Я буду вести их.Я поведу их вблизи водных потоков, по ровной дороге, на которой им не споткнуться,так как Я – Отец Исраилу, Ефраим – Мой первенец.

10 Слушайте слово Вечного, народы, и провозгласите на далёких побережьях:«Тот, Кто рассеял народ Исраила, соберёт его и будет беречь, словно пастух своё стадо».

11 Вечный искупит потомков Якуба и избавит от рук тех, кто сильнее.

12 И они придут, и будут кричать от радости на горе Сион; возликуют от щедрот Вечного:от зерна, молодого вина и масла, ягнят и крупного скота.Станет их жизнь как сад, орошаемый щедро, и не будут они больше горевать.

13 Девушки будут плясать, ликуя, юноши и старики будут веселиться вместе.Я обращу их печаль в ликование, утешу их, дам им радость вместо скорби.

14 Я насыщу священнослужителей изобилием, и Мой народ насытится Моей щедростью, – возвещает Вечный.

15 Так говорит Вечный:
– Голос слышен в Раме, . плач и горькое рыдание.Это Рахиля плачет о детях своих и не находит утешения, потому что их больше нет.

16 Так говорит Вечный:
– Сдержи свои рыдания и сотри с глаз слёзы,так как за твою работу будет награда, – возвещает Вечный. – Они вернутся из вражьей земли.

17 Есть надежда у тебя на будущее, – возвещает Вечный. – Твои дети вернутся в свою землю.

18 Поистине, Я слышу плач Ефраима: «Ты наказал меня, и я наказан, как непокорный телёнок.Верни мне благополучие, чтобы мне возвратиться, ведь Ты – Вечный, мой Бог.

19 Сбившись с пути, я каялся, и, образумившись, бил себя в грудь.Я был пристыжен, унижен, я нёс позор своей юности».

20 Разве Ефраим не Мой дорогой сын, не Моё любимое чадо?И хотя Я часто вынужден выговаривать ему, Я всё ещё вспоминаю его с теплотой.Сердце Моё тревожится за него; Я его непременно помилую, – возвещает Вечный. –

21 Расставь дорожные знаки, поставь указатели.Следи за дорогой, за путём, которым идёшь.Вернись, о девственница Исраил, вернись в свои города.

22 Сколько ещё тебе скитаться, дочь-отступница?Вечный сотворит на земле небывалое: женщина защитит мужчину.

23 Так говорит Вечный, Повелитель Сил, Бог Исраила: – Когда Я восстановлю их, в земле иудейской и в городах Иудеи будут снова говорить: «Обитель праведности, святая гора, да благословит тебя Вечный!»

24 Люди будут жить вместе в Иудее и во всех её городах: и земледельцы, и те, кто ходит со стадами.

25 Я подкреплю уставшего и насыщу всех изнемогших.

26 Тут я проснулся и огляделся. Мой сон был мне приятен.

27 – Непременно наступят дни, – возвещает Вечный, – когда Я умножу людей и скот в Исраиле и Иудее.

28 Как Я наблюдал за ними, искореняя и разрушая, низвергая, губя и посылая невзгоды, так же Я буду наблюдать за ними, созидая и утверждая, – возвещает Вечный. –

29 В те дни уже не будут говорить:
«Отцы ели кислый виноград, а у детей на зубах оскомина».

30 Каждый будет умирать за свой грех; кто поест кислого винограда, у того и будет оскомина на зубах.

31 – Приближается время, – возвещает Вечный, – когда Я заключу новое священное соглашение с народом Исраила и Иудеи.

32 Это соглашение будет не таким, какое Я заключил с их праотцами, когда Я за руку вывел их из Египта.То соглашение они нарушили, хотя Я был им супругом, . – возвещает Вечный. –

33 Поэтому Я в будущем заключу с народом Исраила иное соглашение, – возвещает Вечный. –Закон Мой Я вложу в их разум и запишу в их сердцах.Я буду их Богом, а они будут Моим народом.

34 И уже не будет друг учить друга, и брат – брата, говоря ему: «Познай Вечного»,потому что Меня будут знать все, от мала до велика, – возвещает Вечный. –Ведь Я прощу их беззакония и больше не вспомню их грехов.

35 Так говорит Вечный,
дающий солнце для освещения днём,установивший луну и звёзды для освещения ночью,вздымающий волны в море так, что они ревут;Вечный, Повелитель Сил – Его имя:

36 – Если эти уставы перестанут действовать предо Мной, – возвещает Вечный, – то и потомки Исраила перестанут быть народом предо Мной.

37 Так говорит Вечный:
– Если можно измерить небо вверху, а внизу отыскать основания земли,то и Я отвергну всех потомков Исраила из-за всего, что они сделали, – возвещает Вечный.

38 – Наступят дни, – возвещает Вечный, – когда этот город будет отстроен во славу Вечного от башни Хананила до Угловых ворот.

39 А землемерная нить протянется дальше, прямо до холма Гарев, а там свернёт к Гоа.

40 Вся долина, куда бросали трупы и пепел, и все поля до долины Кедрон, до самого угла Конских ворот на востоке, станут святыней Вечного, а город больше никогда не будет ни разорён, ни разрушен.

Єремiя

Розділ 31

1 Того ча́су, — говорить Господь, — для всіх ро́дів Ізраїля стану Я Богом, вони ж Мені стануть наро́дом!

2 Так говорить Господь: Знайшов милість в пустині наро́д, від меча врято́ваний, Ізраїль іде на свій спо́чин.

3 Здале́ка Господь з'яви́вся мені та й промовив: Я вічним коха́нням тебе покохав, тому милість тобі виявля́ю!

4 Ще буду тебе будувати — й збудо́вана будеш, о діво Ізраїлева! Ти знов приоздо́бишся в бу́бни свої, та й пі́деш у тано́к тих, хто ба́виться,

5 на гора́х самарійських ще будеш садити виноградники, виногра́дарі будуть садити й споживати зако́нно собі!

6 Настане бо день, коли кликати буде сторо́жа на Єфремових го́рах: Уставайте, та пі́демо ми на Сіон, до Господа, нашого Бога!

7 Бо так промовляє Господь: Співайте для Якова з радістю, та головою наро́дів утіша́йтесь! Розголосі́ть, вихваляйте й скажіть: Спаси, Господи, наро́д Свій, останок Ізраїлів!

8 Ось Я їх приведу́ із півні́чного кра́ю, і зберу́ їх із кі́нців землі, з ними ра́зом сліпий та кульга́вий, важка́ й породі́лля, сюди поверта́ються збори великі!

9 Вони при́йдуть з плаче́м, та Я їх попрова́джу в уті́хах. Я їх до потоків води́ попрова́джу прямо́ю дорогою, — не спіткну́ться на ній, бо Ізраїлеві Я став Отцем, а Єфрем, — перворідний він Мій!

10 Народи, послухайте сло́ва Господнього, і далеко звістіть аж на острова́х та скажіть: Хто розсіяв Ізраїля, Той позбирає його́, і стерегти́ме його, як па́стир отару свою!

11 Бо Господь викупив Якова, і визволив його від руки сильнішого від нього.

12 І вони поприхо́дять, і будуть співати на верши́ні Сіо́ну, і до добра до Господнього будуть горну́тись, — до збіжжя, і до виноградного соку, і до оливи, і до молодої дрібно́ї худоби та до товару великого! І стане душа їхня, немов той напо́єний сад, і не відчують уже більше сто́млення!

13 Тоді ді́вчина ті́шитись буде в танку́, і ра́зом юна́цтво та ста́рші, — бо Я оберну́ їхню жало́бу на радість, і Я їх поті́шу, і їх звеселю́ в їхнім сму́тку!

14 І душу священиків ситістю Я напою́, а наро́д Мій добром Моїм буде наси́чений, каже Господь!

15 Так говорить Господь: Чути голос у Рамі, плач та рида́ння гірке́: Рахиль плаче за ді́тьми своїми, не хоче поті́шена бути за діти свої, — бо нема їх.

16 Так говорить Господь: Стримай голос свій від голосі́ння, і від сльози́ свої очі, бо є нагорода для чину твого, — говорить Господь, — і вони ве́рнуться з кра́ю ворожого!

17 І для твого майбутнього є сподіва́ння, — говорить Господь, — і до границь твоїх ве́рнуться діти твої!

18 Добре Я чую Єфрема, як він головою похи́тує, пла́чучи: „Покарав Ти мене — і пока́раний я, мов теля те нена́вчене! Наверни́ Ти мене — і верну́ся, бо Ти — Господь Бог мій!

19 Бо як я наверну́вся, то ка́явся, коли ж я пізнав, то вдарив по сте́гнах свої́х. Засоромився я та збентежений був, бо я га́ньбу ношу́ молодо́щів своїх.

20 Чи Єфрем не Мій син дорогий, чи не люба дитина Моя? То скільки Я не говорю́ проти нього, завжди сильно його пам'ятаю! Тому́ то за нього хвилюється нутро Моє, змилосе́рджуся справді над ним, говорить Госпо́дь!

21 Постав собі дороговка́зи, стовпи́ собі порозставляй, зверни своє серце на биту дорогу, якою ти йшла, — і вернися, о діво Ізраїлева, вернися до цих своїх міст!

22 Аж доки тиня́тися бу́деш, о до́чко невірна? Господь бо нови́ну створив на землі: жінка спаса́тиме мужа!

23 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Оце слово прокажуть іще в кра́ї Юдиному й по містах його, коли Я верну́ їх: Хай Господь благосло́вить тебе, осе́ле ти правди, о го́ро свята!

24 І осядуть на ній Юда та міста́ його ра́зом усі, селяни та ті, хто ходить з ота́рою.

25 Бо напо́юю Я душу зму́чену, і кожну душу скорбо́тну наси́чую.

26 На це я збудився й побачив, — і був мені сон мій приємний.

27 Ось дні настаю́ть, — говорить Господь, — і засію Ізраїлів дім та дім Юдин насінням люди́ни й насінням скотини.

28 І бу́де, як Я пильнува́в був над ними, щоб їх вирива́ти та бу́рити, і щоб руйнува́ти, і губити, і чинити лихе, так Я попильну́ю над ними, щоб їх будувати й садити, говорить Господь!

29 Тими днями не скажуть уже: „Батьки їли неспіле, а оско́ма в синів на зуба́х!“

30 бо кожен за власну провину помре, і кожній люди́ні, що їсть недоспі́ле, оско́ма впаде́ їй на зуби!

31 Ось дні наступають, — говорить Господь, — і складу́ Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Нови́й Запові́т.

32 Не такий заповіт, що його з їхніми батьками Я склав був у той день, коли міцно за руку їх узяв, щоб їх ви́вести з кра́ю єгипетського. Та вони поламали Мого заповіта, і Я їх відкинув, говорить Господь!

33 Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу́ з домом Ізраїля, — каже Госпо́дь: Дам Зако́на Свого в сере́дину їхню, і на їхньому серці його напишу́, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть наро́дом!

34 І більше не будуть навчати вони один о́дного, і брат свого брата, гово́рячи: „Пізнайте Господа!“ Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, — каже Господь, — бо їхню прови́ну прощу́, і не бу́ду вже згадувати їм гріха́!

35 Так говорить Господь, що сонце дає вдень на світло, і порядок місяцеві й зо́рям на світло вночі, що пору́шує море — й шумля́ть його хвилі, Господь Саваот Йому Йме́ння!

36 Як віді́йдуть устави ці з-перед обличчя Мого, — говорить Господь, то й насіння Ізраїлеве перестане наро́дом бути перед обличчям Моїм по всі дні.

37 Так говорить Господь: Так як небо вгорі́ незміри́ме, і не будуть дослі́джені долі осно́ви землі́, то так не відкину і Я все насіння Ізраїлеве за все те, що зробили, говорить Господь!

38 Ось дні настаю́ть, — говорить Господь, — і збудується місто оце Господе́ві від башти Хананеїла аж до брами Наріжної.

39 І пі́де мірни́чий шнурок той ще далі, прямо аж до Ґареву, й обе́рнеться він до Ґої.

40 І долина вся тру́пів та по́пелу, і всі поля́ аж до долини Кедро́ну, аж до рогу Кі́нської брами на схід, — усе це́ буде святість для Господа, — не знищиться та не зруйнується ввіки вона!“

Пророк Иеремия

Глава 31

Єремiя

Розділ 31

1 – В то время, – возвещает Вечный, – Я буду Богом всем кланам Исраила, а они будут Моим народом.

1 Того ча́су, — говорить Господь, — для всіх ро́дів Ізраїля стану Я Богом, вони ж Мені стануть наро́дом!

2 Так говорит Вечный:
– Народ, уцелевший от меча, найдёт милость в пустыне; Я приду успокоить Исраил.

2 Так говорить Господь: Знайшов милість в пустині наро́д, від меча врято́ваний, Ізраїль іде на свій спо́чин.

3 Вечный явился мне в прошлом, . говоря:
– Любовью вечной Я возлюбил тебя и явил тебе милость.

3 Здале́ка Господь з'яви́вся мені та й промовив: Я вічним коха́нням тебе покохав, тому милість тобі виявля́ю!

4 Я отстрою тебя, и ты будешь отстроена, девственница Исраил.Снова возьмёшься за бубны и выйдешь плясать с веселящимися.

4 Ще буду тебе будувати — й збудо́вана будеш, о діво Ізраїлева! Ти знов приоздо́бишся в бу́бни свої, та й пі́деш у тано́к тих, хто ба́виться,

5 И вновь разведёшь виноградники на холмах Самарии;виноградари разведут их и будут снимать урожай.

5 на гора́х самарійських ще будеш садити виноградники, виногра́дарі будуть садити й споживати зако́нно собі!

6 Наступит день, когда дозорные закричат в нагорьях Ефраима:«Придите, поднимемся на Сион к Вечному, нашему Богу».

6 Настане бо день, коли кликати буде сторо́жа на Єфремових го́рах: Уставайте, та пі́демо ми на Сіон, до Господа, нашого Бога!

7 Так говорит Вечный:
– Радостно пойте о потомках Якуба, восклицайте величайшему из народов.Возносите хвалу и говорите: «О Вечный, спаси Свой народ, остаток Исраила!»

7 Бо так промовляє Господь: Співайте для Якова з радістю, та головою наро́дів утіша́йтесь! Розголосі́ть, вихваляйте й скажіть: Спаси, Господи, наро́д Свій, останок Ізраїлів!

8 Я приведу их из северных стран, соберу их с краёв земли.Среди них и незрячие, и хромые, беременные и роженицы; сюда возвратится великое множество людей.

8 Ось Я їх приведу́ із півні́чного кра́ю, і зберу́ їх із кі́нців землі, з ними ра́зом сліпий та кульга́вий, важка́ й породі́лля, сюди поверта́ються збори великі!

9 Они придут с плачем, с мольбою, в то время, когда Я буду вести их.Я поведу их вблизи водных потоков, по ровной дороге, на которой им не споткнуться,так как Я – Отец Исраилу, Ефраим – Мой первенец.

9 Вони при́йдуть з плаче́м, та Я їх попрова́джу в уті́хах. Я їх до потоків води́ попрова́джу прямо́ю дорогою, — не спіткну́ться на ній, бо Ізраїлеві Я став Отцем, а Єфрем, — перворідний він Мій!

10 Слушайте слово Вечного, народы, и провозгласите на далёких побережьях:«Тот, Кто рассеял народ Исраила, соберёт его и будет беречь, словно пастух своё стадо».

10 Народи, послухайте сло́ва Господнього, і далеко звістіть аж на острова́х та скажіть: Хто розсіяв Ізраїля, Той позбирає його́, і стерегти́ме його, як па́стир отару свою!

11 Вечный искупит потомков Якуба и избавит от рук тех, кто сильнее.

11 Бо Господь викупив Якова, і визволив його від руки сильнішого від нього.

12 И они придут, и будут кричать от радости на горе Сион; возликуют от щедрот Вечного:от зерна, молодого вина и масла, ягнят и крупного скота.Станет их жизнь как сад, орошаемый щедро, и не будут они больше горевать.

12 І вони поприхо́дять, і будуть співати на верши́ні Сіо́ну, і до добра до Господнього будуть горну́тись, — до збіжжя, і до виноградного соку, і до оливи, і до молодої дрібно́ї худоби та до товару великого! І стане душа їхня, немов той напо́єний сад, і не відчують уже більше сто́млення!

13 Девушки будут плясать, ликуя, юноши и старики будут веселиться вместе.Я обращу их печаль в ликование, утешу их, дам им радость вместо скорби.

13 Тоді ді́вчина ті́шитись буде в танку́, і ра́зом юна́цтво та ста́рші, — бо Я оберну́ їхню жало́бу на радість, і Я їх поті́шу, і їх звеселю́ в їхнім сму́тку!

14 Я насыщу священнослужителей изобилием, и Мой народ насытится Моей щедростью, – возвещает Вечный.

14 І душу священиків ситістю Я напою́, а наро́д Мій добром Моїм буде наси́чений, каже Господь!

15 Так говорит Вечный:
– Голос слышен в Раме, . плач и горькое рыдание.Это Рахиля плачет о детях своих и не находит утешения, потому что их больше нет.

15 Так говорить Господь: Чути голос у Рамі, плач та рида́ння гірке́: Рахиль плаче за ді́тьми своїми, не хоче поті́шена бути за діти свої, — бо нема їх.

16 Так говорит Вечный:
– Сдержи свои рыдания и сотри с глаз слёзы,так как за твою работу будет награда, – возвещает Вечный. – Они вернутся из вражьей земли.

16 Так говорить Господь: Стримай голос свій від голосі́ння, і від сльози́ свої очі, бо є нагорода для чину твого, — говорить Господь, — і вони ве́рнуться з кра́ю ворожого!

17 Есть надежда у тебя на будущее, – возвещает Вечный. – Твои дети вернутся в свою землю.

17 І для твого майбутнього є сподіва́ння, — говорить Господь, — і до границь твоїх ве́рнуться діти твої!

18 Поистине, Я слышу плач Ефраима: «Ты наказал меня, и я наказан, как непокорный телёнок.Верни мне благополучие, чтобы мне возвратиться, ведь Ты – Вечный, мой Бог.

18 Добре Я чую Єфрема, як він головою похи́тує, пла́чучи: „Покарав Ти мене — і пока́раний я, мов теля те нена́вчене! Наверни́ Ти мене — і верну́ся, бо Ти — Господь Бог мій!

19 Сбившись с пути, я каялся, и, образумившись, бил себя в грудь.Я был пристыжен, унижен, я нёс позор своей юности».

19 Бо як я наверну́вся, то ка́явся, коли ж я пізнав, то вдарив по сте́гнах свої́х. Засоромився я та збентежений був, бо я га́ньбу ношу́ молодо́щів своїх.

20 Разве Ефраим не Мой дорогой сын, не Моё любимое чадо?И хотя Я часто вынужден выговаривать ему, Я всё ещё вспоминаю его с теплотой.Сердце Моё тревожится за него; Я его непременно помилую, – возвещает Вечный. –

20 Чи Єфрем не Мій син дорогий, чи не люба дитина Моя? То скільки Я не говорю́ проти нього, завжди сильно його пам'ятаю! Тому́ то за нього хвилюється нутро Моє, змилосе́рджуся справді над ним, говорить Госпо́дь!

21 Расставь дорожные знаки, поставь указатели.Следи за дорогой, за путём, которым идёшь.Вернись, о девственница Исраил, вернись в свои города.

21 Постав собі дороговка́зи, стовпи́ собі порозставляй, зверни своє серце на биту дорогу, якою ти йшла, — і вернися, о діво Ізраїлева, вернися до цих своїх міст!

22 Сколько ещё тебе скитаться, дочь-отступница?Вечный сотворит на земле небывалое: женщина защитит мужчину.

22 Аж доки тиня́тися бу́деш, о до́чко невірна? Господь бо нови́ну створив на землі: жінка спаса́тиме мужа!

23 Так говорит Вечный, Повелитель Сил, Бог Исраила: – Когда Я восстановлю их, в земле иудейской и в городах Иудеи будут снова говорить: «Обитель праведности, святая гора, да благословит тебя Вечный!»

23 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Оце слово прокажуть іще в кра́ї Юдиному й по містах його, коли Я верну́ їх: Хай Господь благосло́вить тебе, осе́ле ти правди, о го́ро свята!

24 Люди будут жить вместе в Иудее и во всех её городах: и земледельцы, и те, кто ходит со стадами.

24 І осядуть на ній Юда та міста́ його ра́зом усі, селяни та ті, хто ходить з ота́рою.

25 Я подкреплю уставшего и насыщу всех изнемогших.

25 Бо напо́юю Я душу зму́чену, і кожну душу скорбо́тну наси́чую.

26 Тут я проснулся и огляделся. Мой сон был мне приятен.

26 На це я збудився й побачив, — і був мені сон мій приємний.

27 – Непременно наступят дни, – возвещает Вечный, – когда Я умножу людей и скот в Исраиле и Иудее.

27 Ось дні настаю́ть, — говорить Господь, — і засію Ізраїлів дім та дім Юдин насінням люди́ни й насінням скотини.

28 Как Я наблюдал за ними, искореняя и разрушая, низвергая, губя и посылая невзгоды, так же Я буду наблюдать за ними, созидая и утверждая, – возвещает Вечный. –

28 І бу́де, як Я пильнува́в був над ними, щоб їх вирива́ти та бу́рити, і щоб руйнува́ти, і губити, і чинити лихе, так Я попильну́ю над ними, щоб їх будувати й садити, говорить Господь!

29 В те дни уже не будут говорить:
«Отцы ели кислый виноград, а у детей на зубах оскомина».

29 Тими днями не скажуть уже: „Батьки їли неспіле, а оско́ма в синів на зуба́х!“

30 Каждый будет умирать за свой грех; кто поест кислого винограда, у того и будет оскомина на зубах.

30 бо кожен за власну провину помре, і кожній люди́ні, що їсть недоспі́ле, оско́ма впаде́ їй на зуби!

31 – Приближается время, – возвещает Вечный, – когда Я заключу новое священное соглашение с народом Исраила и Иудеи.

31 Ось дні наступають, — говорить Господь, — і складу́ Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Нови́й Запові́т.

32 Это соглашение будет не таким, какое Я заключил с их праотцами, когда Я за руку вывел их из Египта.То соглашение они нарушили, хотя Я был им супругом, . – возвещает Вечный. –

32 Не такий заповіт, що його з їхніми батьками Я склав був у той день, коли міцно за руку їх узяв, щоб їх ви́вести з кра́ю єгипетського. Та вони поламали Мого заповіта, і Я їх відкинув, говорить Господь!

33 Поэтому Я в будущем заключу с народом Исраила иное соглашение, – возвещает Вечный. –Закон Мой Я вложу в их разум и запишу в их сердцах.Я буду их Богом, а они будут Моим народом.

33 Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу́ з домом Ізраїля, — каже Госпо́дь: Дам Зако́на Свого в сере́дину їхню, і на їхньому серці його напишу́, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть наро́дом!

34 И уже не будет друг учить друга, и брат – брата, говоря ему: «Познай Вечного»,потому что Меня будут знать все, от мала до велика, – возвещает Вечный. –Ведь Я прощу их беззакония и больше не вспомню их грехов.

34 І більше не будуть навчати вони один о́дного, і брат свого брата, гово́рячи: „Пізнайте Господа!“ Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, — каже Господь, — бо їхню прови́ну прощу́, і не бу́ду вже згадувати їм гріха́!

35 Так говорит Вечный,
дающий солнце для освещения днём,установивший луну и звёзды для освещения ночью,вздымающий волны в море так, что они ревут;Вечный, Повелитель Сил – Его имя:

35 Так говорить Господь, що сонце дає вдень на світло, і порядок місяцеві й зо́рям на світло вночі, що пору́шує море — й шумля́ть його хвилі, Господь Саваот Йому Йме́ння!

36 – Если эти уставы перестанут действовать предо Мной, – возвещает Вечный, – то и потомки Исраила перестанут быть народом предо Мной.

36 Як віді́йдуть устави ці з-перед обличчя Мого, — говорить Господь, то й насіння Ізраїлеве перестане наро́дом бути перед обличчям Моїм по всі дні.

37 Так говорит Вечный:
– Если можно измерить небо вверху, а внизу отыскать основания земли,то и Я отвергну всех потомков Исраила из-за всего, что они сделали, – возвещает Вечный.

37 Так говорить Господь: Так як небо вгорі́ незміри́ме, і не будуть дослі́джені долі осно́ви землі́, то так не відкину і Я все насіння Ізраїлеве за все те, що зробили, говорить Господь!

38 – Наступят дни, – возвещает Вечный, – когда этот город будет отстроен во славу Вечного от башни Хананила до Угловых ворот.

38 Ось дні настаю́ть, — говорить Господь, — і збудується місто оце Господе́ві від башти Хананеїла аж до брами Наріжної.

39 А землемерная нить протянется дальше, прямо до холма Гарев, а там свернёт к Гоа.

39 І пі́де мірни́чий шнурок той ще далі, прямо аж до Ґареву, й обе́рнеться він до Ґої.

40 Вся долина, куда бросали трупы и пепел, и все поля до долины Кедрон, до самого угла Конских ворот на востоке, станут святыней Вечного, а город больше никогда не будет ни разорён, ни разрушен.

40 І долина вся тру́пів та по́пелу, і всі поля́ аж до долини Кедро́ну, аж до рогу Кі́нської брами на схід, — усе це́ буде святість для Господа, — не знищиться та не зруйнується ввіки вона!“