Мудрые изречения Сулеймана

Глава 24

1 Не завидуй неправедным людям, к обществу их не стремись,

2 ведь насилие у них на уме, и уста их говорят о злодействе.

3 Мудростью строится дом и разумом утверждается;

4 знание наполняет его комнаты дорогим и красивым добром.

5 Мудрый воин – силён, человек знающий укрепляется в силе,

6 ведь чтобы воевать, тебе нужно мудрое руководство, и для победы – много советников.

7 Мудрость слишком возвышенна для глупцов; в собрании у ворот нечего им сказать.

8 Кто замышляет дурное, того назовут злоумышленником.

9 Замыслы глупости – грех, и глумливого гнушаются люди.

10 Если ты дал слабину в день беды, то сила твоя ничтожна.

11 Освобождай ведомых на смерть безвинно, бредущих на убой спасай.

12 Ты можешь сказать: «Ой, мы об этом не знали», но разве Взвешивающий сердца не поймёт?Разве Хранящий твою жизнь не узнает? И разве Он не воздаст каждому по делам?

13 Ешь мёд, сын мой, ведь он хорош; сотовый мёд тебе сладок.

14 Знай: так же сладка твоей душе мудрость; если найдёшь её – есть у тебя будущее, и надежда твоя не погибнет.

15 Не устраивай, как разбойник, засады у дома праведника, не разоряй его крова,

16 ведь праведник, пусть семь раз упадёт, поднимется, а злодеев беда погубит.

17 Не радуйся, когда враг твой упал, и когда он споткнулся, пусть сердце твоё не ликует;

18 иначе Вечный увидит, и это будет Ему неугодно, и Он отвратит от него Свой гнев.

19 Не раздражайся из-за злодеев и не завидуй нечестивым,

20 ведь у злодея нет будущего, и жизнь нечестивых, как гаснущий светильник.

21 Сын мой, бойся Вечного и царя и не общайся с мятежниками,

22 ведь от них обоих внезапно придёт к мятежникам беда, и кто знает, какие невзгоды они им пошлют?

23 Вот ещё изречения мудрецов:
Выказывать лицеприятие на суде нехорошо.

24 На сказавшего виноватому: «Ты невиновен» –будут слать проклятия народы, и племена будут негодовать.

25 А осудившие виновного будут преуспевать, и придёт на них благословение.

26 Честный ответ – что поцелуй в губы.

27 Заверши работу на улице, приведи в порядок свои поля, а потом можешь строить дом свой.

28 Не лжесвидетельствуй против ближнего твоего и не лги своими устами.

29 Не говори: «Поступлю с ним, как он со мной; отплачу ему за то, что он сделал».

30 Я шёл мимо поля лентяя, мимо виноградника человека неразумного:

31 всё поросло колючкой, сорняками зарос участок, и ограда из камня рухнула.

32 Я глядел и думал об этом, я смотрел и понял урок:

33 немного поспишь, немного подремлешь, немного, руки сложив, полежишь,

34 и придёт к тебе нищета, как грабитель, . настигнет нужда, как разбойник. .

Приповiстi

Розділ 24

1 Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,

2 бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.

3 Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.

4 А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.

5 Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.

6 Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.

7 Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.

8 Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.

9 Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.

10 Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.

11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?

12 Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“ — чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.

13 Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —

14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!

15 Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,

16 бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!

17 Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,

18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!

19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним,

20 бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.

21 Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,

22 бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?

23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.

24 Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“ того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.

25 А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!

26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.

27 Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.

28 Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.

29 Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“

30 Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —

31 і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.

32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:

33 „Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —

34 і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“

Мудрые изречения Сулеймана

Глава 24

Приповiстi

Розділ 24

1 Не завидуй неправедным людям, к обществу их не стремись,

1 Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,

2 ведь насилие у них на уме, и уста их говорят о злодействе.

2 бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.

3 Мудростью строится дом и разумом утверждается;

3 Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.

4 знание наполняет его комнаты дорогим и красивым добром.

4 А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.

5 Мудрый воин – силён, человек знающий укрепляется в силе,

5 Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.

6 ведь чтобы воевать, тебе нужно мудрое руководство, и для победы – много советников.

6 Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.

7 Мудрость слишком возвышенна для глупцов; в собрании у ворот нечего им сказать.

7 Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.

8 Кто замышляет дурное, того назовут злоумышленником.

8 Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.

9 Замыслы глупости – грех, и глумливого гнушаются люди.

9 Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.

10 Если ты дал слабину в день беды, то сила твоя ничтожна.

10 Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.

11 Освобождай ведомых на смерть безвинно, бредущих на убой спасай.

11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?

12 Ты можешь сказать: «Ой, мы об этом не знали», но разве Взвешивающий сердца не поймёт?Разве Хранящий твою жизнь не узнает? И разве Он не воздаст каждому по делам?

12 Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“ — чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.

13 Ешь мёд, сын мой, ведь он хорош; сотовый мёд тебе сладок.

13 Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —

14 Знай: так же сладка твоей душе мудрость; если найдёшь её – есть у тебя будущее, и надежда твоя не погибнет.

14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!

15 Не устраивай, как разбойник, засады у дома праведника, не разоряй его крова,

15 Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,

16 ведь праведник, пусть семь раз упадёт, поднимется, а злодеев беда погубит.

16 бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!

17 Не радуйся, когда враг твой упал, и когда он споткнулся, пусть сердце твоё не ликует;

17 Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,

18 иначе Вечный увидит, и это будет Ему неугодно, и Он отвратит от него Свой гнев.

18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!

19 Не раздражайся из-за злодеев и не завидуй нечестивым,

19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним,

20 ведь у злодея нет будущего, и жизнь нечестивых, как гаснущий светильник.

20 бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.

21 Сын мой, бойся Вечного и царя и не общайся с мятежниками,

21 Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,

22 ведь от них обоих внезапно придёт к мятежникам беда, и кто знает, какие невзгоды они им пошлют?

22 бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?

23 Вот ещё изречения мудрецов:
Выказывать лицеприятие на суде нехорошо.

23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.

24 На сказавшего виноватому: «Ты невиновен» –будут слать проклятия народы, и племена будут негодовать.

24 Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“ того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.

25 А осудившие виновного будут преуспевать, и придёт на них благословение.

25 А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!

26 Честный ответ – что поцелуй в губы.

26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.

27 Заверши работу на улице, приведи в порядок свои поля, а потом можешь строить дом свой.

27 Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.

28 Не лжесвидетельствуй против ближнего твоего и не лги своими устами.

28 Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.

29 Не говори: «Поступлю с ним, как он со мной; отплачу ему за то, что он сделал».

29 Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“

30 Я шёл мимо поля лентяя, мимо виноградника человека неразумного:

30 Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —

31 всё поросло колючкой, сорняками зарос участок, и ограда из камня рухнула.

31 і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.

32 Я глядел и думал об этом, я смотрел и понял урок:

32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:

33 немного поспишь, немного подремлешь, немного, руки сложив, полежишь,

33 „Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —

34 и придёт к тебе нищета, как грабитель, . настигнет нужда, как разбойник. .

34 і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“