CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Нач. 23
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Начало

Глава 23

1 Сарра прожила сто двадцать семь лет – это годы жизни Сарры.

2 Она умерла в Кириат-Арбе (то есть Хевроне) в земле Ханаана, и Ибрахим пришёл горевать по Сарре и оплакивать её.

3 Потом Ибрахим отошёл от тела покойной жены и обратился к хеттам. . Он сказал:

4 – Я среди вас пришелец и странник. Продайте мне в собственность место для погребения, чтобы я мог похоронить умершую.

5 Хетты ответили Ибрахиму:

6 – Господин, послушай, ты – могучий князь среди нас. Похорони умершую в лучшей из наших могил. Никто из нас не откажет тебе в погребальном месте, чтобы похоронить умершую.

7 Тогда Ибрахим встал и поклонился хеттам, жителям той земли.

8 Он сказал им: – Если вы не против, чтобы я похоронил умершую, то послушайте меня и попросите за меня Эфрона, сына Цохара,

9 чтобы он продал мне пещеру Махпелу, которая принадлежит ему и находится на краю его поля. Пусть продаст её мне за полную цену как место для погребения среди вас.

10 Хетт Эфрон сидел среди своего народа и ответил Ибрахиму при всех хеттах, которые пришли к воротам его города. .

11 Он сказал: – Нет, господин мой, послушай меня. Я отдаю тебе поле и отдаю тебе пещеру, которая на нём. Я отдаю тебе это в присутствии моего народа. Хорони свою умершую.

12 Ибрахим вновь поклонился людям той земли

13 и сказал Эфрону при них: – Выслушай же и ты меня. Я уплачу цену поля. Прими её от меня, чтобы я мог похоронить там умершую.

14 Эфрон ответил Ибрахиму:

15 – Послушай меня, господин мой, земля ценой в пять килограммов серебра – разве это много для тебя или для меня? Хорони свою умершую.

16 Ибрахим согласился с условиями Эфрона и отвесил ему цену поля, названную при хеттах: пять килограммов серебра, по мере, принятой у купцов.

17 Так поле Эфрона в Махпеле, рядом с Мамре – и поле, и пещера на нём, и все деревья в границах поля – перешли

18 в собственность Ибрахиму в присутствии всех хеттов, которые пришли к городским воротам.

19 После этого Ибрахим похоронил свою жену Сарру в пещере на поле Махпела, рядом с Мамре, (что в Хевроне) в земле Ханаана.

20 И поле, и пещера на нём перешли от хеттов в собственность Ибрахиму как место для погребения.

Буття

Розділ 23

1 І було життя Сарриного сто літ і двадцять літ і сім літ, — літа життя Сарриного.

2 І вмерла Сарра в Кіріят-Арбі, — це Хеврон у кра́ї ханаанському. І прибув Авраам голосити над Саррою та плакати за нею.

3 І встав Авраам від обличчя небіжки своєї, та й сказав синам Хетовим, говорячи:

4 „Я прихо́дько й захо́жий між вами. Дайте в себе мені власність для гробу, і нехай я поховаю свою небіжку з-перед обличчя свого“.

5 І відповіли́ сини Хетові Авраамові, та й сказали йому:

6 Послухай нас, пане мій, — ти Божий князь серед нас! У добірнім із наших гробів поховай небіжку свою. Ніхто з нас не затримає гробу свого від тебе, щоб поховати небіжку твою“.

7 І встав Авраам, і вклонився наро́ду тієї землі, синам Хетовим,

8 та й промовив до них і сказав: „Коли ви згідні поховати небіжку мою з-перед обличчя мого, то послухайте мене, і настирливо просіть для мене Ефрона, сина Цохарового,

9 і нехай мені дасть він печеру Махпелу, що його, що в кінці його поля, за гроші повної ваги, — хай мені її дасть поміж вами на власність для гробу“.

10 А Ефрон пробува́в серед Хетових синів. І відповів хіттеянин Ефрон Авраамові, так що чули сини Хетові й усі, хто входив у браму його міста, говорячи:

11 „Ні, пане мій, послухай мене! Поле віддав я тобі, і печеру, що на нім, віддав я тобі, — на очах синів народу мого я віддав її тобі. Поховай небіжку свою“.

12 І вклонивсь Авраам перед народом тієї землі,

13 та й сказав до Ефрона, так що чув був наро́д тієї землі, говорячи: „Коли б тільки мене ти послухав! Я дам срібло за поле, — візьми ти від мене, і хай поховаю небіжку свою“.

14 А Ефрон відповів Авраамові, говорячи йому:

15 „Пане мій, послухай мене! Земля чотирьох сотень шеклів срібла, — що вона поміж мною та поміж тобою? А небіжку свою поховай!“

16 І послухав Авраам Ефрона. І відважив Авраам Ефронові срібло, про яке той був сказав, так що чули сини Хетові, — чотири сотні шеклів срібла купецької ваги.

17 І стало поле Ефронове, що в Махпелі воно, що перед Мамре, поле й печера, що на ньому, і кожне дерево, що в полі, що в усій границі його навколо,

18 купном Авраамові в присутності синів Хетових, усіх, хто входив до брами міста його.

19 І по цьому Авраам поховав Сарру, жінку свою, в печері поля Махпели, перед Мамре, — це Хеврон у землі ханаанській.

20 І стало поле й печера, що на нім, Авраамові на власність для гробу від синів Хетових.

Начало

Глава 23

Буття

Розділ 23

1 Сарра прожила сто двадцать семь лет – это годы жизни Сарры.

1 І було життя Сарриного сто літ і двадцять літ і сім літ, — літа життя Сарриного.

2 Она умерла в Кириат-Арбе (то есть Хевроне) в земле Ханаана, и Ибрахим пришёл горевать по Сарре и оплакивать её.

2 І вмерла Сарра в Кіріят-Арбі, — це Хеврон у кра́ї ханаанському. І прибув Авраам голосити над Саррою та плакати за нею.

3 Потом Ибрахим отошёл от тела покойной жены и обратился к хеттам. . Он сказал:

3 І встав Авраам від обличчя небіжки своєї, та й сказав синам Хетовим, говорячи:

4 – Я среди вас пришелец и странник. Продайте мне в собственность место для погребения, чтобы я мог похоронить умершую.

4 „Я прихо́дько й захо́жий між вами. Дайте в себе мені власність для гробу, і нехай я поховаю свою небіжку з-перед обличчя свого“.

5 Хетты ответили Ибрахиму:

5 І відповіли́ сини Хетові Авраамові, та й сказали йому:

6 – Господин, послушай, ты – могучий князь среди нас. Похорони умершую в лучшей из наших могил. Никто из нас не откажет тебе в погребальном месте, чтобы похоронить умершую.

6 Послухай нас, пане мій, — ти Божий князь серед нас! У добірнім із наших гробів поховай небіжку свою. Ніхто з нас не затримає гробу свого від тебе, щоб поховати небіжку твою“.

7 Тогда Ибрахим встал и поклонился хеттам, жителям той земли.

7 І встав Авраам, і вклонився наро́ду тієї землі, синам Хетовим,

8 Он сказал им: – Если вы не против, чтобы я похоронил умершую, то послушайте меня и попросите за меня Эфрона, сына Цохара,

8 та й промовив до них і сказав: „Коли ви згідні поховати небіжку мою з-перед обличчя мого, то послухайте мене, і настирливо просіть для мене Ефрона, сина Цохарового,

9 чтобы он продал мне пещеру Махпелу, которая принадлежит ему и находится на краю его поля. Пусть продаст её мне за полную цену как место для погребения среди вас.

9 і нехай мені дасть він печеру Махпелу, що його, що в кінці його поля, за гроші повної ваги, — хай мені її дасть поміж вами на власність для гробу“.

10 Хетт Эфрон сидел среди своего народа и ответил Ибрахиму при всех хеттах, которые пришли к воротам его города. .

10 А Ефрон пробува́в серед Хетових синів. І відповів хіттеянин Ефрон Авраамові, так що чули сини Хетові й усі, хто входив у браму його міста, говорячи:

11 Он сказал: – Нет, господин мой, послушай меня. Я отдаю тебе поле и отдаю тебе пещеру, которая на нём. Я отдаю тебе это в присутствии моего народа. Хорони свою умершую.

11 „Ні, пане мій, послухай мене! Поле віддав я тобі, і печеру, що на нім, віддав я тобі, — на очах синів народу мого я віддав її тобі. Поховай небіжку свою“.

12 Ибрахим вновь поклонился людям той земли

12 І вклонивсь Авраам перед народом тієї землі,

13 и сказал Эфрону при них: – Выслушай же и ты меня. Я уплачу цену поля. Прими её от меня, чтобы я мог похоронить там умершую.

13 та й сказав до Ефрона, так що чув був наро́д тієї землі, говорячи: „Коли б тільки мене ти послухав! Я дам срібло за поле, — візьми ти від мене, і хай поховаю небіжку свою“.

14 Эфрон ответил Ибрахиму:

14 А Ефрон відповів Авраамові, говорячи йому:

15 – Послушай меня, господин мой, земля ценой в пять килограммов серебра – разве это много для тебя или для меня? Хорони свою умершую.

15 „Пане мій, послухай мене! Земля чотирьох сотень шеклів срібла, — що вона поміж мною та поміж тобою? А небіжку свою поховай!“

16 Ибрахим согласился с условиями Эфрона и отвесил ему цену поля, названную при хеттах: пять килограммов серебра, по мере, принятой у купцов.

16 І послухав Авраам Ефрона. І відважив Авраам Ефронові срібло, про яке той був сказав, так що чули сини Хетові, — чотири сотні шеклів срібла купецької ваги.

17 Так поле Эфрона в Махпеле, рядом с Мамре – и поле, и пещера на нём, и все деревья в границах поля – перешли

17 І стало поле Ефронове, що в Махпелі воно, що перед Мамре, поле й печера, що на ньому, і кожне дерево, що в полі, що в усій границі його навколо,

18 в собственность Ибрахиму в присутствии всех хеттов, которые пришли к городским воротам.

18 купном Авраамові в присутності синів Хетових, усіх, хто входив до брами міста його.

19 После этого Ибрахим похоронил свою жену Сарру в пещере на поле Махпела, рядом с Мамре, (что в Хевроне) в земле Ханаана.

19 І по цьому Авраам поховав Сарру, жінку свою, в печері поля Махпели, перед Мамре, — це Хеврон у землі ханаанській.

20 И поле, и пещера на нём перешли от хеттов в собственность Ибрахиму как место для погребения.

20 І стало поле й печера, що на нім, Авраамові на власність для гробу від синів Хетових.