НачалоГлава 12 |
1 |
2 Я произведу от тебя великий народ и благословлю тебя; Я возвеличу твоё имя, и ты будешь благословением. |
3 Я благословлю тех, кто благословляет тебя, и прокляну тех, кто проклинает тебя; и через тебя получат благословение все народы на земле. |
4 И Ибрам отправился в путь, как сказал ему Вечный, и Лут пошёл вместе с ним. Ибраму было семьдесят пять лет, когда он ушёл из Харрана. |
5 Он взял с собой жену Сару, племянника Лута, всё имущество, которое они нажили, и людей, которых они приобрели в Харране. Они отправились в землю Ханаана и пришли туда. |
6 Ибрам прошёл по этой земле до того места в Шехеме, где стояло великое дерево Море; в то время там жили хананеи. |
7 Вечный явился Ибраму и сказал: |
8 Оттуда он двинулся в горную местность к востоку от Вефиля и поставил шатёр между Вефилем на западе и Гаем на востоке. Там он построил жертвенник Вечному, где и стал поклоняться Ему. |
9 Затем Ибрам снялся с места и продолжил путь к Негеву. |
10 |
11 Когда они подходили к Египту, он сказал жене Саре: |
12 Когда египтяне увидят тебя, они скажут: |
13 Скажи, что ты моя сестра, чтобы ради тебя меня приняли хорошо, и благодаря тебе я остался бы жив. |
14 Когда Ибрам пришёл в Египет, египтяне увидели, что Сара очень красива, |
15 а когда её увидели придворные фараона, они расхвалили её фараону, и Сару взяли к нему во дворец. |
16 Он хорошо принял Ибрама ради неё, и Ибрам приобрёл мелкий и крупный скот, ослов и ослиц, слуг и служанок, и верблюдов. |
17 Но Вечный поразил фараона и весь его дом тяжёлыми болезнями из-за жены Ибрама Сары. |
18 Тогда фараон вызвал Ибрама и спросил: |
19 Зачем ты сказал: |
20 Фараон распорядился, и его люди отправили Ибрама в дорогу, вместе с женой и всем, что у него было. |
БуттяРозділ 12 |
1 |
2 І наро́дом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, — і будеш ти благослове́нням. |
3 І поблагословлю́, хто тебе благосло́вить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі!“ |
4 І відправивсь Аврам, як сказав був до нього Господь, і з ним пішов Лот. Аврам же мав віку сімдесят літ і п'ять літ, як виходив з Харану. |
5 І Аврам узяв Сару, свою жінку, та Лота, сина брата свого, і ввесь маєток, який набули́, і людей, що їх набули у Харані, та й вийшли, щоб піти до Краю ханаанського. І до Краю ханаанського вони прибули. |
6 І пройшов Аврам по Краю аж до місця Сихему, аж до дуба Мамре́. А ханаанеянин тоді проживав у цім Кра́ї. |
7 І Господь явився Авраму й сказав: „Я дам оцей Край потомству твоєму“. І він збудував там жертівника Господе́ві, що явився йому. |
8 А звідти він рушив на го́ру від сходу від Бет-Елу, і намета свого розіп'яв, — Бет-Ел від заходу, а Гай від сходу. І він збудував там Господу жертівника, і прикли́кав Господнє Ймення. |
9 І подавався Аврам усе далі на південь. |
10 |
11 І сталося, як він близько прийшов до Єгипту, то сказав був до жінки своєї Сари: „Отож то я знаю, що ти жінка вродлива з обличчя. |
12 I станеться, як побачать тебе єги́птяни й скажуть: Це жінка його, — то вони мене вб'ють, а тебе позоставлять живою. |
13 Скажи ж, що сестра моя ти, — щоб добре було через тебе мені, і щоб я позостався живий через тебе.“ |
14 І сталось, як прийшов був Аврам до Єгипту, то єги́птяни побачили жінку, що дуже вродлива вона. |
15 І побачили її вельможі фараонові, і хвалили її перед фараоном. І взята була та жінка до дому фараонового. |
16 I він для Аврама добро вчинив через неї. І одержав він дрібну та велику худобу, і осли, і раби, і невільниці, і ослиці, і верблюди. |
17 І вдарив Господь фараона та дім його великими пора́зами через Сару, Аврамову жінку. |
18 І прикликав фараон Аврама й сказав: „Що́ ж то мені ти вчинив? Чому не сказав мені, що вона — твоя жінка? |
19 Для чого сказав ти: Вона моя сестра? І я собі взяв був за жінку її. А тепер ось жінка твоя, — візьми та й іди!“ |
20 І фараон наказав людям про нього. І вислали його, і жінку його, і все, що в нього було. |
НачалоГлава 12 |
БуттяРозділ 12 |
1 |
1 |
2 Я произведу от тебя великий народ и благословлю тебя; Я возвеличу твоё имя, и ты будешь благословением. |
2 І наро́дом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, — і будеш ти благослове́нням. |
3 Я благословлю тех, кто благословляет тебя, и прокляну тех, кто проклинает тебя; и через тебя получат благословение все народы на земле. |
3 І поблагословлю́, хто тебе благосло́вить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі!“ |
4 И Ибрам отправился в путь, как сказал ему Вечный, и Лут пошёл вместе с ним. Ибраму было семьдесят пять лет, когда он ушёл из Харрана. |
4 І відправивсь Аврам, як сказав був до нього Господь, і з ним пішов Лот. Аврам же мав віку сімдесят літ і п'ять літ, як виходив з Харану. |
5 Он взял с собой жену Сару, племянника Лута, всё имущество, которое они нажили, и людей, которых они приобрели в Харране. Они отправились в землю Ханаана и пришли туда. |
5 І Аврам узяв Сару, свою жінку, та Лота, сина брата свого, і ввесь маєток, який набули́, і людей, що їх набули у Харані, та й вийшли, щоб піти до Краю ханаанського. І до Краю ханаанського вони прибули. |
6 Ибрам прошёл по этой земле до того места в Шехеме, где стояло великое дерево Море; в то время там жили хананеи. |
6 І пройшов Аврам по Краю аж до місця Сихему, аж до дуба Мамре́. А ханаанеянин тоді проживав у цім Кра́ї. |
7 Вечный явился Ибраму и сказал: |
7 І Господь явився Авраму й сказав: „Я дам оцей Край потомству твоєму“. І він збудував там жертівника Господе́ві, що явився йому. |
8 Оттуда он двинулся в горную местность к востоку от Вефиля и поставил шатёр между Вефилем на западе и Гаем на востоке. Там он построил жертвенник Вечному, где и стал поклоняться Ему. |
8 А звідти він рушив на го́ру від сходу від Бет-Елу, і намета свого розіп'яв, — Бет-Ел від заходу, а Гай від сходу. І він збудував там Господу жертівника, і прикли́кав Господнє Ймення. |
9 Затем Ибрам снялся с места и продолжил путь к Негеву. |
9 І подавався Аврам усе далі на південь. |
10 |
10 |
11 Когда они подходили к Египту, он сказал жене Саре: |
11 І сталося, як він близько прийшов до Єгипту, то сказав був до жінки своєї Сари: „Отож то я знаю, що ти жінка вродлива з обличчя. |
12 Когда египтяне увидят тебя, они скажут: |
12 I станеться, як побачать тебе єги́птяни й скажуть: Це жінка його, — то вони мене вб'ють, а тебе позоставлять живою. |
13 Скажи, что ты моя сестра, чтобы ради тебя меня приняли хорошо, и благодаря тебе я остался бы жив. |
13 Скажи ж, що сестра моя ти, — щоб добре було через тебе мені, і щоб я позостався живий через тебе.“ |
14 Когда Ибрам пришёл в Египет, египтяне увидели, что Сара очень красива, |
14 І сталось, як прийшов був Аврам до Єгипту, то єги́птяни побачили жінку, що дуже вродлива вона. |
15 а когда её увидели придворные фараона, они расхвалили её фараону, и Сару взяли к нему во дворец. |
15 І побачили її вельможі фараонові, і хвалили її перед фараоном. І взята була та жінка до дому фараонового. |
16 Он хорошо принял Ибрама ради неё, и Ибрам приобрёл мелкий и крупный скот, ослов и ослиц, слуг и служанок, и верблюдов. |
16 I він для Аврама добро вчинив через неї. І одержав він дрібну та велику худобу, і осли, і раби, і невільниці, і ослиці, і верблюди. |
17 Но Вечный поразил фараона и весь его дом тяжёлыми болезнями из-за жены Ибрама Сары. |
17 І вдарив Господь фараона та дім його великими пора́зами через Сару, Аврамову жінку. |
18 Тогда фараон вызвал Ибрама и спросил: |
18 І прикликав фараон Аврама й сказав: „Що́ ж то мені ти вчинив? Чому не сказав мені, що вона — твоя жінка? |
19 Зачем ты сказал: |
19 Для чого сказав ти: Вона моя сестра? І я собі взяв був за жінку її. А тепер ось жінка твоя, — візьми та й іди!“ |
20 Фараон распорядился, и его люди отправили Ибрама в дорогу, вместе с женой и всем, что у него было. |
20 І фараон наказав людям про нього. І вислали його, і жінку його, і все, що в нього було. |