Послание к евреям

Глава 1

1 Бог, многократно и многообразно говоривший в древности отцам в пророках,

2 в эти дни последние говорил нам в Сыне, Которого поставил наследником всего, чрез Которого и сотворил миры.

3 Сын, будучи излучением славы и отпечатком сущности Его, и держа всё словом силы Своей, совершив очищение грехов, воссел по правую сторону Величества в небесах,

4 сделавшись настолько превосходнейшим ангелов, насколько отличнейшее пред ними унаследовал Имя.

5 Ибо кому когда Бог сказал из ангелов: Ты Сын Мой, Я сегодня родил Тебя? и еще: Я буду Ему Отцом, и Он будет Мне Сыном?

6 А еще, когда Он вводит Первородного во вселенную, Он говорит: И да поклонятся Ему все ангелы Божии.

7 И, если об ангелах Он говорит: Делающий ангелов Своих ветрами и служителей Своих пламенем огня, —

8 то о Сыне: Престол Твой, Боже, во век века, и: скипетр правоты есть скипетр Царства Его.

9 Ты возлюбил праведность и возненавидел беззаконие; поэтому помазал Тебя, Боже, Бог Твой елеем радости преимущественно перед общниками Твоими.

10 и: Ты в начале, Господи, основал землю, и дела рук Твоих — небеса;

11 они погибнут, а Ты пребываешь, и все, как одежда, обветшают,

12 и, подобно одеянию, Ты свернешь их; как одежду, и будут изменены; но Ты — один и тот же, и лета Твои не кончатся.

13 Кому когда из ангелов Бог сказал: Сядь по правую Мою сторону, доколе Я не положу врагов Твоих в подножие ног Твоих?

14 Не все ли они служебные духи, посылаемые на служение для имеющих наследовать спасение?

До євреїв

Розділ 1

1 Багато разі́в і багатьма́ способа́ми в давнину́ промовляв був Бог до отців через пророків,

2 а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настанови́в за Наслідника всього, що Ним і віки́ Він створив.

3 Він був сяєвом слави та образом істоти Його, трима́в усе словом сили Своєї, учинив Собою очи́щення наших гріхів, — і засів на прави́ці величности на висоті.

4 Він остільки був ліпший понад анголі́в, оскільки славніше за них успадкува́в Ім'я́.

5 Кому́ бо коли з анголів Він промовив: „Ти Мій Син, — Я сьогодні Тебе породив“! І зно́ву: „Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина“!

6 І коли знов Він уводить на світ Перворі́дного, то гово́рить: „І нехай Йому вкло́няться всі анголи Божі“.

7 А про анголів Він говорить: „Ти чиниш духів ангола́ми Своїми, а палю́чий огонь — Своїми слугами“.

8 А про Сина: „Престол Твій, о Боже, навік віку; бе́рло Твого царюва́ння — бе́рло праведности.

9 Ти полюбив праведність, а беззако́ння знена́видів; через це намасти́в Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж дру́зів Твоїх“.

10 І: „Ти, Господи, землю колись закла́в, а небо — то чин Твоїх рук.

11 Загинуть вони, а Ти будеш стояти, — всі вони, як той одяг, поста́ріють.

12 Як одежу, їх змі́ниш, — і минуться вони, а Ти за́вжди Той Са́мий, і роки Твої не закі́нчаться“!

13 Кому з анголів Він промовив коли: „Сядь право́руч Мене, доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм“!

14 Чи не всі вони ду́хи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати?

Послание к евреям

Глава 1

До євреїв

Розділ 1

1 Бог, многократно и многообразно говоривший в древности отцам в пророках,

1 Багато разі́в і багатьма́ способа́ми в давнину́ промовляв був Бог до отців через пророків,

2 в эти дни последние говорил нам в Сыне, Которого поставил наследником всего, чрез Которого и сотворил миры.

2 а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настанови́в за Наслідника всього, що Ним і віки́ Він створив.

3 Сын, будучи излучением славы и отпечатком сущности Его, и держа всё словом силы Своей, совершив очищение грехов, воссел по правую сторону Величества в небесах,

3 Він був сяєвом слави та образом істоти Його, трима́в усе словом сили Своєї, учинив Собою очи́щення наших гріхів, — і засів на прави́ці величности на висоті.

4 сделавшись настолько превосходнейшим ангелов, насколько отличнейшее пред ними унаследовал Имя.

4 Він остільки був ліпший понад анголі́в, оскільки славніше за них успадкува́в Ім'я́.

5 Ибо кому когда Бог сказал из ангелов: Ты Сын Мой, Я сегодня родил Тебя? и еще: Я буду Ему Отцом, и Он будет Мне Сыном?

5 Кому́ бо коли з анголів Він промовив: „Ти Мій Син, — Я сьогодні Тебе породив“! І зно́ву: „Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина“!

6 А еще, когда Он вводит Первородного во вселенную, Он говорит: И да поклонятся Ему все ангелы Божии.

6 І коли знов Він уводить на світ Перворі́дного, то гово́рить: „І нехай Йому вкло́няться всі анголи Божі“.

7 И, если об ангелах Он говорит: Делающий ангелов Своих ветрами и служителей Своих пламенем огня, —

7 А про анголів Він говорить: „Ти чиниш духів ангола́ми Своїми, а палю́чий огонь — Своїми слугами“.

8 то о Сыне: Престол Твой, Боже, во век века, и: скипетр правоты есть скипетр Царства Его.

8 А про Сина: „Престол Твій, о Боже, навік віку; бе́рло Твого царюва́ння — бе́рло праведности.

9 Ты возлюбил праведность и возненавидел беззаконие; поэтому помазал Тебя, Боже, Бог Твой елеем радости преимущественно перед общниками Твоими.

9 Ти полюбив праведність, а беззако́ння знена́видів; через це намасти́в Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж дру́зів Твоїх“.

10 и: Ты в начале, Господи, основал землю, и дела рук Твоих — небеса;

10 І: „Ти, Господи, землю колись закла́в, а небо — то чин Твоїх рук.

11 они погибнут, а Ты пребываешь, и все, как одежда, обветшают,

11 Загинуть вони, а Ти будеш стояти, — всі вони, як той одяг, поста́ріють.

12 и, подобно одеянию, Ты свернешь их; как одежду, и будут изменены; но Ты — один и тот же, и лета Твои не кончатся.

12 Як одежу, їх змі́ниш, — і минуться вони, а Ти за́вжди Той Са́мий, і роки Твої не закі́нчаться“!

13 Кому когда из ангелов Бог сказал: Сядь по правую Мою сторону, доколе Я не положу врагов Твоих в подножие ног Твоих?

13 Кому з анголів Він промовив коли: „Сядь право́руч Мене, доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм“!

14 Не все ли они служебные духи, посылаемые на служение для имеющих наследовать спасение?

14 Чи не всі вони ду́хи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати?