Библия - Обещанное Восстановление

Книга пророка Исаии

Глава 5

1 Воспою возлюбленному моему песнь Возлюбленного моего о винограднике Его. У Возлюбленного моего был виноградник на высоте, на земле тучной.

2 И обнес Он его оградою, и очистил его от камней, и посадил в нем благородную лозу, и поставил горницу среди его, и иссек в нем точило, и надеялся, что он принесет добрые грозды, а он принес дикие ягоды.

3 И ныне, жители Иерусалима и люди Иуды, рассудите Меня с виноградником Моим.

4 Что еще надлежало бы сделать для виноградника Моего, чего Я не сделал ему? почему же Я надеялся, что он принесет добрые грозды, а он принес дикие ягоды?

5 Итак скажу вам, что Я сделаю с виноградником моим: отниму ограду его, и будет он опустошаем, разрушу стену его, и будет попираем.

6 И оставлю его невозделанным; не будут ни обрезывать, ни полоть его; и зарастет он тернием и волчцами, и облакам велю не проливать дождя на него. -

7 Так! виноградник Иеговы воинств есть дом Израилев, и люди Иуды любимый сад Его. И ждал Он правосудия, но се, кровопролитие; ждал правды, и се, стон угнетаемых. -

8 Горе вам, пристраивающие дом к дому, присовокупляющие поле к полю, так что другим не остается места, и как будто бы вы одни поселены на земле.

9 В уши мои рек Иегова воинств: многочисленные дома пусты будут, большие и красивые без жителей.

10 Ибо десять участков в винограднике дадут один бат, и хомер посеянного зерна едва принесет ефу. {Хомер самая большая мера; эфа десятая часть его. Такой будет неурожай.} -

11 Горе тем, которые рано поутру ищут сикеры, и поздно вечером разгорячают себя вином.

12 И цитра и арфа, тимпан и свирель, и вино составляют пиршества их; а на действование Иеговы не взирают, и деяния рук Его не созерцают.

13 За то народ Мой в плен пойдет непредвидимо и вельможа его будет умирать с голоду, и богача его истомит жажда.

14 За то преисподняя расширит жадный зев свой, и разинет пасть свою без меры; и сойдет туда красота земли, и богатство ее, и все, что производит шум ее, и веселится на ней.

15 И падет человек, и унизится муж, и очи гордых поникнут.

16 А Иегова воинств явит Себя великим в правосудии, и Бог Святый прославит святость Свою правдою.

17 И будут пастись агнцы по своей воле, и тучные странствующие овны будут кормиться на опустевших полях.

18 Горе тем, которые влекут на себя беду беззакониями, как бы вервями, и казнь греха, как бы ремнями колесничными;

19 Говорят: пусть бы поспешало, пусть бы скорее совершилось дело Его, посмотрели бы мы: и пусть бы приближалось, и настало предположенное советом Святого Израилева; тогда узнали бы мы.

20 Горе тем, которые называют худое добрым, и доброе худым, тьму делают светом, и свет тьмою, горькое делают сладким, а сладкое горьким.

21 Горе тем, которые в своих словах премудры, и сами пред собою разумны!

22 Горе тем, которые пить вино храбры, и сильны в искусстве приготовлять сикеру,

23 Которые за подарки оправдывают виновного, и правых лишают законного.

24 За то как солома съедается огнем и сено тлеет в пламени; так сгниет корень их и отпрыски их разлетятся в пыль; поелику они отвергли откровение Иеговы воинств, и презрели слово Святого Израилева.

25 За то воспылает гнев Иеговы в народе Его; и прострет Он руку Свою против него, и поразит его; и содрогнутся горы, и трупы их будут как помет на улицах. При всем том не укротится гнев Его, и рука Его еще простерта.

26 И поднимет знамя народам дальним, и свистнет одному до конца земли, - и вот он бежит легко и быстро.

27 Нет у него усталых, и нет изнемогающих; не дремлет и не спит, и не снимается пояс с чресл его и не рвется ремень у сандалии его.

28 Стрелы его остры, и все луки его натянуты; копыта коней его кремню подобны, и колеса его как вихрь.

29 Рев его, как у львицы; рыкает подобно скимнам; и заревет, и схватит добычу, и унесет и никто не отнимет.

30 И заревет на него в оный день ревом разъяренного моря; тогда взглянешь на землю, и се тьма, горе, и свет померк в туманах ее.

Iсая

Розділ 5

1 Заспіваю ж я вам про Свойо́го Улю́бленого пісню любо́вну про Його виногра́дника! На плодю́чому ве́рсі гори виноградника мав був Мій При́ятель.

2 І обкопав Він його́, й від камі́ння очистив його, і виноградом добі́рним його засади́в, і ба́шту поставив посеред його́, і ви́тесав у ньому чави́ло, і чекав, що роди́тиме він виноград, — та він уроди́в дикі я́годи!

3 Тепер же ти, єрусалимський мешка́нче та мужу юдейський, розсудіть но між Мною й Моїм виноградником:

4 що́ ще можна вчинити було́ для Мого виноградника, але Я не зробив того в ньому? Чому́ Я чекав, що родитиме він виноград, а він уроди́в дикі я́годи?

5 А тепер завідо́млю Я вас, що́ зроблю́ для Свого виноградника: живоплі́т його ви́кину, і він буде на зни́щення, горо́жу його розвалю́, і він на пото́птання бу́де,

6 зроблю́ Я загу́бу йому, — він не буде обти́наний ані підса́пуваний, — і виросте те́рня й будя́ччя на ньому, а хма́рам звелю́, щоб дощу не давали на нього!

7 Бо виноградник Господа Саваота — то Ізра́їлів дім, а муж Юди — коха́ний Його саджане́ць. Сподівавсь правосу́ддя, та ось кроволи́ття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк.

8 Горе тим, що долу́чують до́ма до до́му, а поле до поля прито́чують, аж місця бракує для інших, так ніби самі сидите́ серед кра́ю!

9 В мої уші сказав був Госпо́дь Савао́т: Направду, — багато домів попусто́шені бу́дуть, великі та добрі, і не буде мешка́нця для них.

10 Бо десять заго́нів землі виноградника ба́та одно́го вро́дять, а насіння одно́го хоме́ра поро́дить ефу.

11 Горе тим, що встають рано вра́нці і женуть за напо́єм п'янки́м, і трива́ють при нім аж до ве́чора, щоб вином розпаля́тись!

12 І ста́лася ци́тра та а́рфа, бу́бон та сопі́лка й вино — за їхню гу́лянку, а на ді́ло Господнє не дивляться, не вбача́ють Його́ чину рук.

13 Тому піде наро́д Мій на вигна́ння непередба́чено, і вельмо́жі його голодува́тимуть, а на́товп його — ви́сохне з пра́гнення.

14 Тому́ то розши́рив шео́л пожадли́вість свою і безмірно розкрив свою пащу, і зі́йде до нього його пишнота́, і його на́товп, і гу́ркіт його, й ті, що тішаться в ньому.

15 І люди́на пони́житься, і упоко́риться муж, а очі високих пони́кнуть,

16 а Господь Саваот возвели́читься в су́ді, і Бог Святий ви́явить святість Свою в справедливості!

17 І па́стися бу́дуть овечки, немов би на лу́ці своїй, а зоста́влене з ситих чужі поїдя́ть.

18 Горе тим, що вину притяга́ють до себе шнура́ми марно́ти, а гріх — як моту́ззям від воза,

19 та кажуть: „Хай ква́питься Він, хай прина́глить Свій чин, щоб ми бачили, а постано́ва Святого Ізраїлевого хай набли́зиться і нехай при́йде — і пізна́ємо ми“!

20 Горе тим, що зло називають добро́м, а добро — злом, що ставлять темно́ту за світло, а світло — за те́мряву, що ставлять гірке́ за солодке, а солодке — за гірке́!

21 Горе мудрим у власних оча́х та розумним перед собою сами́м!

22 Горе тим, що хоро́брі винце́ попива́ти, і силачі на міша́ння п'янко́го напо́ю,

23 що несправедливого чи́нять в суді за хаба́р справедливим, а праведність праведного усува́ють від нього.

24 Тому́, як огне́нний язик пожира́є стерню́, а від по́лум'я ни́кне трава, — отак спорохня́віє корінь у них, і рознесе́ться їхній цвіт, немов ку́рява, бо від себе відкинули Зако́н Господа Савао́та, і зне́хтували вони слово Святого Ізраїлевого!

25 Тому́ запали́вся гнів Господа на наро́д Його, і на нього Він ви́тягнув ру́ку Свою, — та й ура́зив його: і захиталися го́ри, і сталось їхнього тру́пу, як сміття́ серед вулиць! При цьому всьому́ не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!

26 І піді́йме прапо́ра наро́ду здале́ка, і засви́ще йому з кінця кра́ю, і при́йде він хутко та легко, —

27 немає між ними уто́мленого та такого, який би спіткну́вся! Не дріма́є ніхто і не спить, а пояс із сте́гон його не здійма́ється та не зрива́ється шнур при взутті́ його.

28 Його стріли пого́стрені, і всі лу́ки його понатя́гувані. Копи́та у ко́ней його немов кре́мінь вважа́ються, а коле́са його — немов ви́хор.

29 Його рик — як леви́ці, і він заричи́ть, немов ті левчуки́, і він загарчи́ть, і здо́бич ухо́пить, й її понесе́, — і ніхто не врятує!

30 І на нього реві́тиме він того дня, як те море реве́. І погляне на землю, а там густа те́мрява, і світло померкло у хмарах її.

Книга пророка Исаии Глава 5	Iсая Розділ 5
1 Воспою возлюбленному моему песнь Возлюбленного моего о винограднике Его. У Возлюбленного моего был виноградник на высоте, на земле тучной.	1 Заспіваю ж я вам про Свойо́го Улю́бленого пісню любо́вну про Його виногра́дника! На плодю́чому ве́рсі гори виноградника мав був Мій При́ятель.
2 И обнес Он его оградою, и очистил его от камней, и посадил в нем благородную лозу, и поставил горницу среди его, и иссек в нем точило, и надеялся, что он принесет добрые грозды, а он принес дикие ягоды.	2 І обкопав Він його́, й від камі́ння очистив його, і виноградом добі́рним його засади́в, і ба́шту поставив посеред його́, і ви́тесав у ньому чави́ло, і чекав, що роди́тиме він виноград, — та він уроди́в дикі я́годи!
3 И ныне, жители Иерусалима и люди Иуды, рассудите Меня с виноградником Моим.	3 Тепер же ти, єрусалимський мешка́нче та мужу юдейський, розсудіть но між Мною й Моїм виноградником:
4 Что еще надлежало бы сделать для виноградника Моего, чего Я не сделал ему? почему же Я надеялся, что он принесет добрые грозды, а он принес дикие ягоды?	4 що́ ще можна вчинити було́ для Мого виноградника, але Я не зробив того в ньому? Чому́ Я чекав, що родитиме він виноград, а він уроди́в дикі я́годи?
5 Итак скажу вам, что Я сделаю с виноградником моим: отниму ограду его, и будет он опустошаем, разрушу стену его, и будет попираем.	5 А тепер завідо́млю Я вас, що́ зроблю́ для Свого виноградника: живоплі́т його ви́кину, і він буде на зни́щення, горо́жу його розвалю́, і він на пото́птання бу́де,
6 И оставлю его невозделанным; не будут ни обрезывать, ни полоть его; и зарастет он тернием и волчцами, и облакам велю не проливать дождя на него. -	6 зроблю́ Я загу́бу йому, — він не буде обти́наний ані підса́пуваний, — і виросте те́рня й будя́ччя на ньому, а хма́рам звелю́, щоб дощу не давали на нього!
7 Так! виноградник Иеговы воинств есть дом Израилев, и люди Иуды любимый сад Его. И ждал Он правосудия, но се, кровопролитие; ждал правды, и се, стон угнетаемых. -	7 Бо виноградник Господа Саваота — то Ізра́їлів дім, а муж Юди — коха́ний Його саджане́ць. Сподівавсь правосу́ддя, та ось кроволи́ття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк.
8 Горе вам, пристраивающие дом к дому, присовокупляющие поле к полю, так что другим не остается места, и как будто бы вы одни поселены на земле.	8 Горе тим, що долу́чують до́ма до до́му, а поле до поля прито́чують, аж місця бракує для інших, так ніби самі сидите́ серед кра́ю!
9 В уши мои рек Иегова воинств: многочисленные дома пусты будут, большие и красивые без жителей.	9 В мої уші сказав був Госпо́дь Савао́т: Направду, — багато домів попусто́шені бу́дуть, великі та добрі, і не буде мешка́нця для них.
10 Ибо десять участков в винограднике дадут один бат, и хомер посеянного зерна едва принесет ефу. {Хомер самая большая мера; эфа десятая часть его. Такой будет неурожай.} -	10 Бо десять заго́нів землі виноградника ба́та одно́го вро́дять, а насіння одно́го хоме́ра поро́дить ефу.
11 Горе тем, которые рано поутру ищут сикеры, и поздно вечером разгорячают себя вином.	11 Горе тим, що встають рано вра́нці і женуть за напо́єм п'янки́м, і трива́ють при нім аж до ве́чора, щоб вином розпаля́тись!
12 И цитра и арфа, тимпан и свирель, и вино составляют пиршества их; а на действование Иеговы не взирают, и деяния рук Его не созерцают.	12 І ста́лася ци́тра та а́рфа, бу́бон та сопі́лка й вино — за їхню гу́лянку, а на ді́ло Господнє не дивляться, не вбача́ють Його́ чину рук.
13 За то народ Мой в плен пойдет непредвидимо и вельможа его будет умирать с голоду, и богача его истомит жажда.	13 Тому піде наро́д Мій на вигна́ння непередба́чено, і вельмо́жі його голодува́тимуть, а на́товп його — ви́сохне з пра́гнення.
14 За то преисподняя расширит жадный зев свой, и разинет пасть свою без меры; и сойдет туда красота земли, и богатство ее, и все, что производит шум ее, и веселится на ней.	14 Тому́ то розши́рив шео́л пожадли́вість свою і безмірно розкрив свою пащу, і зі́йде до нього його пишнота́, і його на́товп, і гу́ркіт його, й ті, що тішаться в ньому.
15 И падет человек, и унизится муж, и очи гордых поникнут.	15 І люди́на пони́житься, і упоко́риться муж, а очі високих пони́кнуть,
16 А Иегова воинств явит Себя великим в правосудии, и Бог Святый прославит святость Свою правдою.	16 а Господь Саваот возвели́читься в су́ді, і Бог Святий ви́явить святість Свою в справедливості!
17 И будут пастись агнцы по своей воле, и тучные странствующие овны будут кормиться на опустевших полях.	17 І па́стися бу́дуть овечки, немов би на лу́ці своїй, а зоста́влене з ситих чужі поїдя́ть.
18 Горе тем, которые влекут на себя беду беззакониями, как бы вервями, и казнь греха, как бы ремнями колесничными;	18 Горе тим, що вину притяга́ють до себе шнура́ми марно́ти, а гріх — як моту́ззям від воза,
19 Говорят: пусть бы поспешало, пусть бы скорее совершилось дело Его, посмотрели бы мы: и пусть бы приближалось, и настало предположенное советом Святого Израилева; тогда узнали бы мы.	19 та кажуть: „Хай ква́питься Він, хай прина́глить Свій чин, щоб ми бачили, а постано́ва Святого Ізраїлевого хай набли́зиться і нехай при́йде — і пізна́ємо ми“!
20 Горе тем, которые называют худое добрым, и доброе худым, тьму делают светом, и свет тьмою, горькое делают сладким, а сладкое горьким.	20 Горе тим, що зло називають добро́м, а добро — злом, що ставлять темно́ту за світло, а світло — за те́мряву, що ставлять гірке́ за солодке, а солодке — за гірке́!
21 Горе тем, которые в своих словах премудры, и сами пред собою разумны!	21 Горе мудрим у власних оча́х та розумним перед собою сами́м!
22 Горе тем, которые пить вино храбры, и сильны в искусстве приготовлять сикеру,	22 Горе тим, що хоро́брі винце́ попива́ти, і силачі на міша́ння п'янко́го напо́ю,
23 Которые за подарки оправдывают виновного, и правых лишают законного.	23 що несправедливого чи́нять в суді за хаба́р справедливим, а праведність праведного усува́ють від нього.
24 За то как солома съедается огнем и сено тлеет в пламени; так сгниет корень их и отпрыски их разлетятся в пыль; поелику они отвергли откровение Иеговы воинств, и презрели слово Святого Израилева.	24 Тому́, як огне́нний язик пожира́є стерню́, а від по́лум'я ни́кне трава, — отак спорохня́віє корінь у них, і рознесе́ться їхній цвіт, немов ку́рява, бо від себе відкинули Зако́н Господа Савао́та, і зне́хтували вони слово Святого Ізраїлевого!
25 За то воспылает гнев Иеговы в народе Его; и прострет Он руку Свою против него, и поразит его; и содрогнутся горы, и трупы их будут как помет на улицах. При всем том не укротится гнев Его, и рука Его еще простерта.	25 Тому́ запали́вся гнів Господа на наро́д Його, і на нього Він ви́тягнув ру́ку Свою, — та й ура́зив його: і захиталися го́ри, і сталось їхнього тру́пу, як сміття́ серед вулиць! При цьому всьому́ не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!
26 И поднимет знамя народам дальним, и свистнет одному до конца земли, - и вот он бежит легко и быстро.	26 І піді́йме прапо́ра наро́ду здале́ка, і засви́ще йому з кінця кра́ю, і при́йде він хутко та легко, —
27 Нет у него усталых, и нет изнемогающих; не дремлет и не спит, и не снимается пояс с чресл его и не рвется ремень у сандалии его.	27 немає між ними уто́мленого та такого, який би спіткну́вся! Не дріма́є ніхто і не спить, а пояс із сте́гон його не здійма́ється та не зрива́ється шнур при взутті́ його.
28 Стрелы его остры, и все луки его натянуты; копыта коней его кремню подобны, и колеса его как вихрь.	28 Його стріли пого́стрені, і всі лу́ки його понатя́гувані. Копи́та у ко́ней його немов кре́мінь вважа́ються, а коле́са його — немов ви́хор.
29 Рев его, как у львицы; рыкает подобно скимнам; и заревет, и схватит добычу, и унесет и никто не отнимет.	29 Його рик — як леви́ці, і він заричи́ть, немов ті левчуки́, і він загарчи́ть, і здо́бич ухо́пить, й її понесе́, — і ніхто не врятує!
30 И заревет на него в оный день ревом разъяренного моря; тогда взглянешь на землю, и се тьма, горе, и свет померк в туманах ее.	30 І на нього реві́тиме він того дня, як те море реве́. І погляне на землю, а там густа те́мрява, і світло померкло у хмарах її.

Ветхий
завет

Новый
завет

Книга пророка Исаии

Глава 5

Iсая

Розділ 5

Книга пророка Исаии

Глава 5

Iсая

Розділ 5

Ветхий завет

Новый завет

Книга пророка Исаии

Глава 5

Iсая

Розділ 5

Книга пророка Исаии

Глава 5

Iсая

Розділ 5

Ветхий
завет

Новый
завет