ОткровениеГлава 19 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 И я пал к ногам его, чтобы поклониться ему. И он говорит мне: смотри не делай этого. Я соработник твой и братьев твоих, имеющих свидетельство Иисуса. Богу поклонись. Ибо свидетельство Иисуса есть дух пророчества. |
|
11 |
|
12 Глаза Его — пламя огня, и на голове Его много диадем. Он имеет имя написанное, которого никто не знает, кроме Его Самого, |
|
13 и облечён Он в одежду, обагрённую кровью, и наречено имя Ему: Слово Божие. |
|
14 И воинства небесные следуют за Ним на конях белых, одетые в виссон белый, чистый. |
|
15 И из уст Его исходит меч острый, чтобы им поражать народы. И Он Сам пасёт их посохом железным, и Сам топчет точило вина ярости гнева Бога Вседержителя. |
|
16 И Он имеет на одежде и на бедре Своем имя написанное: Царь царей и Господь господствующих. |
|
17 |
|
18 чтобы пожрать плоть царей и плоть тысяченачальников и плоть сильных, и плоть коней и сидящих на них и плоть всех, как свободных, так и рабов, и малых и великих. |
|
19 И я увидел зверя и царей земли и воинства их собранные, чтобы сразиться с Сидящим на коне и с воинством Его. |
|
20 И схвачен был зверь и с ним лжепророк, сотворивший перед ним знамения, которыми он обманул принявших клеймо зверя и поклоняющихся образу его. Они живыми были брошены оба в озеро огненное, горящее серой. |
|
21 И остальные были убиты мечом Сидящего на коне, исшедшим из уст Его, и все птицы насытились плотью их. |
Об'явленняРозділ 19 |
|
1 |
|
2 правдиві бо та справедливі суди́ Його, бо Він засудив ту велику розпусницю, що землю зіпсула своєю розпустою, і помстив за кров Своїх рабів з її рук!“ |
|
3 І вдруге сказали вони: „Алілуя! І з неї дим виступає на вічні віки!“ |
|
4 І попа́дали двадцять чотири ста́рці й чотири твари́ні, і поклонилися Богові, що сидить на престолі, говорячи: „Амінь, алілуя!“ |
|
5 А від престолу вийшов голос, що кли́кав: „Хваліть Бога нашого, усі раби Його, і всі, хто боїться Його, і малі, і великі!“ |
|
6 І почув я ніби голос великого на́товпу, і на́че шум великої води, і мов голос громів гучних, що вигукували: „Алілуя, бо запанував Господь, наш Бог Вседержи́тель! |
|
7 Радіймо та тішмося, і даймо славу Йому́, бо весі́лля Агнця настало, і жона Його себе приготува́ла!“ |
|
8 І їй да́но було зодягнутися в чистий та світлий вісо́н, бо віссо́н — то праведність святих. |
|
9 І сказав він мені: „Напиши: Блаженні покликані на весільну вечерю Агнця!“ І сказав він мені: „Це правдиві Божі слова!“ |
|
10 І я впав до його ніг, щоб вклонитись йому. А він каже мені: „Таж ні! Я співслуга твій та братів твоїх, хто має засві́дчення Ісусове, — Богові вклонися!“ Бо засві́дчення Ісусове, — то дух пророцтва. |
|
11 |
|
12 Очі Його — немов по́лум'я огняне́, а на голові Його — багато вінців. Він ім'я́ мав написане, якого не знає ніхто, тільки Він Сам. |
|
13 I зодя́гнений був Він у шату, покра́шену кров'ю. А Йому на ім'я: Слово Боже. |
|
14 А війська́ небесні, зодягнені в білий та чистий віссо́н, їхали вслід за Ним на білих ко́нях. |
|
15 А з Його уст виходив гострий меч, щоб ним бити наро́ди. І Він па́стиме їх залізним жезлом, і Він буде топтати чави́ло вина лютого гніву Бога Вседержи́теля! |
|
16 I Він має на шаті й на сте́гнах Своїх написане ймення: „Цар над царями, і Господь над панами“. |
|
17 |
|
18 щоб ви їли тіла царів, і тіла ти́сячників, і тіла сильних, і тіла ко́ней і тих, хто сидить на них, і тіла всіх вільних і рабів, і мали́х, і великих“. |
|
19 І я побачив звіри́ну, і зе́мних царів, і війська́ їхні, зібрані, щоб учинити війну з Тим, Хто сидить на коні, та з ві́йськом Його. |
|
20 І схо́плена була звіри́на, а з нею неправдивий пророк, що ознаки чинив перед нею, що ними звів тих, хто знаме́но звіри́ни прийняв і поклонився був о́бразові її. Обоє вони були вкинені живими до огняно́го озера, що сіркою горіло. |
|
21 А решта побита була мечем Того, Хто сидів на коні, що виходив із уст Його. І все пта́ство наїлося їхніми трупами. |
ОткровениеГлава 19 |
Об'явленняРозділ 19 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 правдиві бо та справедливі суди́ Його, бо Він засудив ту велику розпусницю, що землю зіпсула своєю розпустою, і помстив за кров Своїх рабів з її рук!“ |
|
3 |
3 І вдруге сказали вони: „Алілуя! І з неї дим виступає на вічні віки!“ |
|
4 |
4 І попа́дали двадцять чотири ста́рці й чотири твари́ні, і поклонилися Богові, що сидить на престолі, говорячи: „Амінь, алілуя!“ |
|
5 |
5 А від престолу вийшов голос, що кли́кав: „Хваліть Бога нашого, усі раби Його, і всі, хто боїться Його, і малі, і великі!“ |
|
6 |
6 І почув я ніби голос великого на́товпу, і на́че шум великої води, і мов голос громів гучних, що вигукували: „Алілуя, бо запанував Господь, наш Бог Вседержи́тель! |
|
7 |
7 Радіймо та тішмося, і даймо славу Йому́, бо весі́лля Агнця настало, і жона Його себе приготува́ла!“ |
|
8 |
8 І їй да́но було зодягнутися в чистий та світлий вісо́н, бо віссо́н — то праведність святих. |
|
9 |
9 І сказав він мені: „Напиши: Блаженні покликані на весільну вечерю Агнця!“ І сказав він мені: „Це правдиві Божі слова!“ |
|
10 И я пал к ногам его, чтобы поклониться ему. И он говорит мне: смотри не делай этого. Я соработник твой и братьев твоих, имеющих свидетельство Иисуса. Богу поклонись. Ибо свидетельство Иисуса есть дух пророчества. |
10 І я впав до його ніг, щоб вклонитись йому. А він каже мені: „Таж ні! Я співслуга твій та братів твоїх, хто має засві́дчення Ісусове, — Богові вклонися!“ Бо засві́дчення Ісусове, — то дух пророцтва. |
|
11 |
11 |
|
12 Глаза Его — пламя огня, и на голове Его много диадем. Он имеет имя написанное, которого никто не знает, кроме Его Самого, |
12 Очі Його — немов по́лум'я огняне́, а на голові Його — багато вінців. Він ім'я́ мав написане, якого не знає ніхто, тільки Він Сам. |
|
13 и облечён Он в одежду, обагрённую кровью, и наречено имя Ему: Слово Божие. |
13 I зодя́гнений був Він у шату, покра́шену кров'ю. А Йому на ім'я: Слово Боже. |
|
14 И воинства небесные следуют за Ним на конях белых, одетые в виссон белый, чистый. |
14 А війська́ небесні, зодягнені в білий та чистий віссо́н, їхали вслід за Ним на білих ко́нях. |
|
15 И из уст Его исходит меч острый, чтобы им поражать народы. И Он Сам пасёт их посохом железным, и Сам топчет точило вина ярости гнева Бога Вседержителя. |
15 А з Його уст виходив гострий меч, щоб ним бити наро́ди. І Він па́стиме їх залізним жезлом, і Він буде топтати чави́ло вина лютого гніву Бога Вседержи́теля! |
|
16 И Он имеет на одежде и на бедре Своем имя написанное: Царь царей и Господь господствующих. |
16 I Він має на шаті й на сте́гнах Своїх написане ймення: „Цар над царями, і Господь над панами“. |
|
17 |
17 |
|
18 чтобы пожрать плоть царей и плоть тысяченачальников и плоть сильных, и плоть коней и сидящих на них и плоть всех, как свободных, так и рабов, и малых и великих. |
18 щоб ви їли тіла царів, і тіла ти́сячників, і тіла сильних, і тіла ко́ней і тих, хто сидить на них, і тіла всіх вільних і рабів, і мали́х, і великих“. |
|
19 И я увидел зверя и царей земли и воинства их собранные, чтобы сразиться с Сидящим на коне и с воинством Его. |
19 І я побачив звіри́ну, і зе́мних царів, і війська́ їхні, зібрані, щоб учинити війну з Тим, Хто сидить на коні, та з ві́йськом Його. |
|
20 И схвачен был зверь и с ним лжепророк, сотворивший перед ним знамения, которыми он обманул принявших клеймо зверя и поклоняющихся образу его. Они живыми были брошены оба в озеро огненное, горящее серой. |
20 І схо́плена була звіри́на, а з нею неправдивий пророк, що ознаки чинив перед нею, що ними звів тих, хто знаме́но звіри́ни прийняв і поклонився був о́бразові її. Обоє вони були вкинені живими до огняно́го озера, що сіркою горіло. |
|
21 И остальные были убиты мечом Сидящего на коне, исшедшим из уст Его, и все птицы насытились плотью их. |
21 А решта побита була мечем Того, Хто сидів на коні, що виходив із уст Його. І все пта́ство наїлося їхніми трупами. |