Есфирь

Глава 9

1 В двенадцатый месяц, то есть, в месяц Адар, в тринадцатый день его, в который пришло время воздействовать повелению цареву и указу его, в тот день, когда неприятели Иудеев надеялись взять над ними власть, вышло наоборот, что сами Иудеи взяли власть над врагами своими.

2 Иудеи собрались в городах своих по всем областям царя Ахашвероша, чтоб наложить руку на зложелателей своих, и никто не мог устоять пред лицем их, потому что страх их напал на все народы.

3 И все главные в областях сатрапы, и областеначальники и производители царских дел помогали Иудеям, потому что напал на них страх Мардохея.

4 Ибо Мардохей велик был в доме царя, и слава о нем ходила по всем областям; ибо сей человек - Мардохей поднимался выше и выше.

5 И Иудеи били всех врагов своих мечем, резали и губили, и поступали с неприятелями своими по своей воле.

6 В городе Сусане убили и погубили Иудеи пятьсот человек.

7 Убили и Паршандафу, и Далфона, и Аспафу,

8 И Порафу, и Адалию, и Аридафу,

9 И Пармашфу, и Арисая, и Аридая, и Ваиезафу,

10 Десятерых сыновей Амана, сына Медафы, врага Иудеев; а на грабеж не простерли руки своей.

11 В тот день пришел к царю счет убитых в городе Сусане.

12 И сказал царь царице Есфири: в городе Сусане убили и погубили Иудеи пять сот человек и десятерых сыновей Амана; а что они сделали в прочих областях царя? Какое бы ни было желание твое, оно дано будет тебе; и если у тебя еще есть просьба, она исполнена будет.

13 И сказала Есфирь: если благоугодно царю, то пусть бы позволено было Иудеям, которые в Сусане, и завтра делать тоже, что сегодня, и десятерых сыновей Амановых пусть бы повесили на дереве.

14 И сказал царь: сделать так. И дан на это указ в Сусане. И повесили десятерых сыновей Амановых.

15 И собрались Иудеи, которые в Сусане, и в четырнадцатый день месяца Адара убили в Сусане триста человек. А на грабеж не простерли руки своей.

16 И прочие Иудеи, которые в областях царевых, собрались, чтоб стать на защиту жизни своей, и быть покойными от врагов своих; и убили из неприятелей своих семьдесят пять тысяч. А на грабеж не простерли руки своей.

17 Это было в тринадцатый день месяца Адара. А в четырнадцатый день его был покой, и сделали его днем пиршества и веселия.

18 Иудеи же, которые в Сусане, собирались в тринадцатый день его и в четырнадцатый день его; а в пятнадцатый день его был покой, и сделали его днем пиршества и веселия.

19 Оттого областные Иудеи, живущие в городах открытых, делают четырнадцатый день месяца Адара днем веселия и пиршества и днем праздничным, в который посылают друг другу подарки.

20 Все сии происшествия Мардохей описал, и послал письма ко всем Иудеям, которые в областях царя Ахашвероша, к близким и к дальным,

21 Предписывая им праздновать четырнадцатый день месяца Адара и пятнадцатый день его во всяком году,

22 Как такие дни, в которые Иудеи сделались спокойны от врагов своих, и как такой месяц, в который у них печаль превратилась в радость, и сетование - в день праздничный, и советуя сделать их днями пиршества и веселия, в которые посылают друг другу подарки, и делают подаяние бедным.

23 И приняли Иудеи то, что уже сами начали делать, и о чем писал к ним Мардохей.

24 Поелику Аман, сын Медафы, Агагитянин, враг всех Иудеев, думал погубить Иудеев, и бросал пур, то есть, жребий о истреблении и погублении их

25 (Однакож, когда это дошло до царя, он своим предписанием злой замысел его, который он задумал на Иудеев, обратил на его голову, и повесили его и сыновей его на дереве),

26 То по этому и назвали сии дни Пурим от имени пур. Таким образом согласно со всеми словами сего письма, и с тем, что сами видели, и что дошло до них,

27 Иудеи постановили и приняли обязанность на себя, и на детей своих, и на всех присоединяющихся к ним, неотменно праздновать два сии дня по предписанному для них уставу, и в определенное для них время, всякий год.

28 И дни сии должны быть памятны и празднованы во все роды, во всяком племени, во всякой области и во всяком городе. Сии дни Пурим не должны выходить у Иудеев из числа праздников, и память о них не должна исчезнуть у детей их.

29 И царица Есфирь, дочь Авихаила, и Мардохей Иудеянин писали со всею настойчивостью, чтоб вторично подтвердить сие письмо о Пуриме.

30 И послали письма ко всем Иудеям в сто двадцать семь областей царства Ахашверошева с словами мира и истины,

31 Чтоб они твердо наблюдали сии дни Пурим в определенное их время, какое поставил для них Мардохей Иудеянин и царица Есфирь, и как они сами установили для себя и для детей своих, касательно пощений и воплей во время их.

32 И повеление Есфири подтвердило все касающееся до сего Пурима, и вписано оно в книгу.

Естер

Розділ 9

1 А дванадцятого місяця, — він місяць ада́р, — тринадцятого дня в ньому, коли нака́з царя та зако́н його мали бути ви́конані, дня, коли вороги́ юдеїв сподівалися запанува́ти над ними, поверну́лося те так, що вони, юдеї, запанува́ли над нена́висниками своїми,

2 зібра́лися юдеї в своїх міста́х по всіх окру́гах царя Ахашвероша, щоб простягну́ти руку на тих, що заду́мували їм лихо, та ніхто́ не став перед ними, бо страх перед ними напав на всі наро́ди.

3 А всі зверхники округ, і сатрапи, і намісники, і викона́вці царсько́ї праці підтри́мували юдеїв, бо напав на них страх перед Мордехаєм.

4 Бо Мордеха́й став великим у царсько́му домі, а вістка про нього покоти́лась по всіх окру́гах, бо той чоловік, Мордехай, усе ріс.

5 І били юдеї всіх своїх ворогі́в, побива́ючи мече́м, і забиваючи та вигу́блюючи їх, і робили з своїми ворогами за своєю волею.

6 А в за́мку Су́зи юдеї позабивали та повигу́блювали п'ять сотень чоловіка,

7 і Паршандату, і Далфона, і Аспату,

8 і Пората, і Адалію, і Арідата,

9 і Пармашту, і Арісая, і Арідая, і Вайзата,

10 десятьо́х синів Га́мана, Гаммедатового сина, нена́висника юдеїв, забили, а на грабу́нок не простягли своєї руки.

11 Того дня число забитих у за́мку Су́зи прийшло перед цареве обличчя.

12 І сказав цар до цариці Есте́ри: „У за́мку Су́зи юдеї позабива́ли та повигу́блювали п'ять сотень чоловіка та десятьох Гаманових синів. Що вони зробили в решті царевих окру́г? І яке жада́ння твоє? І бу́де тобі вво́лене. І яке ще проха́ння твоє? І бу́де зро́блене“.

13 І відповіла Есте́р: „Якщо це цареві вгодне, нехай бу́де да́не юдеям, що в Су́зах, також узавтра вчинити за зако́ном цього дня, а десятьох Гаманових синів нехай повісять на ши́бениці“.

14 І сказав цар, щоб було зро́блено так, — і був да́ний зако́н у Сузах, а десятоьх Га́манових синів повісили.

15 І зібра́лися юдеї, що в Су́зах, також чотирна́дцятого дня місяця ада́р, і ви́били в Су́зах три сотні чоловіка, а на грабу́нок не простигли своєї руки.

16 А решта юдеїв, що жили по царськи́х окру́гах, зібралися та й стали до бо́ю за своє життя, і відпочи́ли від ворогів своїх. І позабива́ли вони між своїми нена́висниками сімдеся́т і п'ять тисяч, а на грабу́нок не простягли́ своєї руки.

17 Це було трина́дцятого дня місяця адара, а чотирна́дцятого в ньому настав мир, — і зробили його днем гости́ни та радости.

18 А юдеї, що в Су́зах, збиралися тринадцятого дня в ньому та чотирна́дцятого в ньому, а мир мали п'ятнадцятого дня в ньому, — і зробили його днем гости́ни та радости.

19 Тому́ то юдеї неогоро́джених селищ, що сидять по неогоро́джених містах, роблять чотирна́дцятий день місяця адара днем радости й гостини та свята, та днем посила́ння дару́нків один о́дному.

20 А Мордехай описав ці події, і порозсилав листи́ до всіх юдеїв, що по всіх окру́гах царя Ахашвероша, до близьки́х та далеких,

21 щоб вони постанови́ли святкува́ти чотирна́дцятий день місяця ада́ра та п'ятнадцятий день у ньому кожного року,

22 як ті дні, коли юдеї відпочи́ли від ворогів своїх, і як той місяць, коли їм сум оберну́вся на радість, жало́ба — на свято, щоб зробити їх днями гости́ни та радости, і посила́ння дару́нків один о́дному та дару́нків убогим.

23 І прийняли́ юдеї це, що зачали́ робити, і про що́ написав їм Мордеха́й,

24 що аґаґ'янин Га́ман, син Гаммедатів, нена́висник усіх юдеїв, замишля́в був на юдеїв, щоб ви́губити їх, і кидав пу́ра, цебто жеребка́, на збенте́ження їх та на згубу їхню.

25 Та коли прийшла вона, Естер, перед обличчя, царя́ він наказав листом: „Нехай обе́рнеться його злий за́дум, якого він заду́мав був на юдеїв, на його го́лову!“ І повісили його та синів його на ши́бениці.

26 Тому́ то й назвали ці дні: Пурі́м, від імени „пур“. Тому то згідно зо всіма́ словами цього листа, і що вони бачили про це й що тра́пилося з ними,

27 юдеї постанови́ли й прийняли́ на себе й на наща́дків своїх, та на всіх, хто поєдна́ється з ними, і не відсту́плять, але́ щоб святкува́ти два ті дні кожного року згідно з напи́саним про них та згідно з їхнім ча́сом.

28 А дні ці мають спомина́тися та святкува́тися в кожному поколінні, у кожному ро́ді, у кожній окру́зі, у кожному місті. А ці дні, Пурі́м, не минуться між юде́ями, а пам'ять про них не скінчи́ться з їхнього насіння.

29 І написала цариця Есте́р, дочка Авіхаїлова, та юдеянин Мордехай з сильним домага́нням другий раз про те, щоб вико́нувати цього листа́ про Пурім.

30 І порозсила́в він листи́ до всіх юдеїв, до ста й двадцяти́ й семи окру́г Ахашверо́шового ца́рства, зо словами миру та правди,

31 щоб вони вико́нували ті дні Пурім у їх озна́чених часа́х, як постанови́в про них юде́янин Мордеха́й та цариця Есте́р, і як вони самі постанови́ли на себе та на наща́дків своїх при́писи пості́в та їхнього голосі́ння.

32 А Есте́рин нака́з стве́рдив ці при́писи про Пурі́м, і було́ це запи́сане в книгу.

Есфирь

Глава 9

Естер

Розділ 9

1 В двенадцатый месяц, то есть, в месяц Адар, в тринадцатый день его, в который пришло время воздействовать повелению цареву и указу его, в тот день, когда неприятели Иудеев надеялись взять над ними власть, вышло наоборот, что сами Иудеи взяли власть над врагами своими.

1 А дванадцятого місяця, — він місяць ада́р, — тринадцятого дня в ньому, коли нака́з царя та зако́н його мали бути ви́конані, дня, коли вороги́ юдеїв сподівалися запанува́ти над ними, поверну́лося те так, що вони, юдеї, запанува́ли над нена́висниками своїми,

2 Иудеи собрались в городах своих по всем областям царя Ахашвероша, чтоб наложить руку на зложелателей своих, и никто не мог устоять пред лицем их, потому что страх их напал на все народы.

2 зібра́лися юдеї в своїх міста́х по всіх окру́гах царя Ахашвероша, щоб простягну́ти руку на тих, що заду́мували їм лихо, та ніхто́ не став перед ними, бо страх перед ними напав на всі наро́ди.

3 И все главные в областях сатрапы, и областеначальники и производители царских дел помогали Иудеям, потому что напал на них страх Мардохея.

3 А всі зверхники округ, і сатрапи, і намісники, і викона́вці царсько́ї праці підтри́мували юдеїв, бо напав на них страх перед Мордехаєм.

4 Ибо Мардохей велик был в доме царя, и слава о нем ходила по всем областям; ибо сей человек - Мардохей поднимался выше и выше.

4 Бо Мордеха́й став великим у царсько́му домі, а вістка про нього покоти́лась по всіх окру́гах, бо той чоловік, Мордехай, усе ріс.

5 И Иудеи били всех врагов своих мечем, резали и губили, и поступали с неприятелями своими по своей воле.

5 І били юдеї всіх своїх ворогі́в, побива́ючи мече́м, і забиваючи та вигу́блюючи їх, і робили з своїми ворогами за своєю волею.

6 В городе Сусане убили и погубили Иудеи пятьсот человек.

6 А в за́мку Су́зи юдеї позабивали та повигу́блювали п'ять сотень чоловіка,

7 Убили и Паршандафу, и Далфона, и Аспафу,

7 і Паршандату, і Далфона, і Аспату,

8 И Порафу, и Адалию, и Аридафу,

8 і Пората, і Адалію, і Арідата,

9 И Пармашфу, и Арисая, и Аридая, и Ваиезафу,

9 і Пармашту, і Арісая, і Арідая, і Вайзата,

10 Десятерых сыновей Амана, сына Медафы, врага Иудеев; а на грабеж не простерли руки своей.

10 десятьо́х синів Га́мана, Гаммедатового сина, нена́висника юдеїв, забили, а на грабу́нок не простягли своєї руки.

11 В тот день пришел к царю счет убитых в городе Сусане.

11 Того дня число забитих у за́мку Су́зи прийшло перед цареве обличчя.

12 И сказал царь царице Есфири: в городе Сусане убили и погубили Иудеи пять сот человек и десятерых сыновей Амана; а что они сделали в прочих областях царя? Какое бы ни было желание твое, оно дано будет тебе; и если у тебя еще есть просьба, она исполнена будет.

12 І сказав цар до цариці Есте́ри: „У за́мку Су́зи юдеї позабива́ли та повигу́блювали п'ять сотень чоловіка та десятьох Гаманових синів. Що вони зробили в решті царевих окру́г? І яке жада́ння твоє? І бу́де тобі вво́лене. І яке ще проха́ння твоє? І бу́де зро́блене“.

13 И сказала Есфирь: если благоугодно царю, то пусть бы позволено было Иудеям, которые в Сусане, и завтра делать тоже, что сегодня, и десятерых сыновей Амановых пусть бы повесили на дереве.

13 І відповіла Есте́р: „Якщо це цареві вгодне, нехай бу́де да́не юдеям, що в Су́зах, також узавтра вчинити за зако́ном цього дня, а десятьох Гаманових синів нехай повісять на ши́бениці“.

14 И сказал царь: сделать так. И дан на это указ в Сусане. И повесили десятерых сыновей Амановых.

14 І сказав цар, щоб було зро́блено так, — і був да́ний зако́н у Сузах, а десятоьх Га́манових синів повісили.

15 И собрались Иудеи, которые в Сусане, и в четырнадцатый день месяца Адара убили в Сусане триста человек. А на грабеж не простерли руки своей.

15 І зібра́лися юдеї, що в Су́зах, також чотирна́дцятого дня місяця ада́р, і ви́били в Су́зах три сотні чоловіка, а на грабу́нок не простигли своєї руки.

16 И прочие Иудеи, которые в областях царевых, собрались, чтоб стать на защиту жизни своей, и быть покойными от врагов своих; и убили из неприятелей своих семьдесят пять тысяч. А на грабеж не простерли руки своей.

16 А решта юдеїв, що жили по царськи́х окру́гах, зібралися та й стали до бо́ю за своє життя, і відпочи́ли від ворогів своїх. І позабива́ли вони між своїми нена́висниками сімдеся́т і п'ять тисяч, а на грабу́нок не простягли́ своєї руки.

17 Это было в тринадцатый день месяца Адара. А в четырнадцатый день его был покой, и сделали его днем пиршества и веселия.

17 Це було трина́дцятого дня місяця адара, а чотирна́дцятого в ньому настав мир, — і зробили його днем гости́ни та радости.

18 Иудеи же, которые в Сусане, собирались в тринадцатый день его и в четырнадцатый день его; а в пятнадцатый день его был покой, и сделали его днем пиршества и веселия.

18 А юдеї, що в Су́зах, збиралися тринадцятого дня в ньому та чотирна́дцятого в ньому, а мир мали п'ятнадцятого дня в ньому, — і зробили його днем гости́ни та радости.

19 Оттого областные Иудеи, живущие в городах открытых, делают четырнадцатый день месяца Адара днем веселия и пиршества и днем праздничным, в который посылают друг другу подарки.

19 Тому́ то юдеї неогоро́джених селищ, що сидять по неогоро́джених містах, роблять чотирна́дцятий день місяця адара днем радости й гостини та свята, та днем посила́ння дару́нків один о́дному.

20 Все сии происшествия Мардохей описал, и послал письма ко всем Иудеям, которые в областях царя Ахашвероша, к близким и к дальным,

20 А Мордехай описав ці події, і порозсилав листи́ до всіх юдеїв, що по всіх окру́гах царя Ахашвероша, до близьки́х та далеких,

21 Предписывая им праздновать четырнадцатый день месяца Адара и пятнадцатый день его во всяком году,

21 щоб вони постанови́ли святкува́ти чотирна́дцятий день місяця ада́ра та п'ятнадцятий день у ньому кожного року,

22 Как такие дни, в которые Иудеи сделались спокойны от врагов своих, и как такой месяц, в который у них печаль превратилась в радость, и сетование - в день праздничный, и советуя сделать их днями пиршества и веселия, в которые посылают друг другу подарки, и делают подаяние бедным.

22 як ті дні, коли юдеї відпочи́ли від ворогів своїх, і як той місяць, коли їм сум оберну́вся на радість, жало́ба — на свято, щоб зробити їх днями гости́ни та радости, і посила́ння дару́нків один о́дному та дару́нків убогим.

23 И приняли Иудеи то, что уже сами начали делать, и о чем писал к ним Мардохей.

23 І прийняли́ юдеї це, що зачали́ робити, і про що́ написав їм Мордеха́й,

24 Поелику Аман, сын Медафы, Агагитянин, враг всех Иудеев, думал погубить Иудеев, и бросал пур, то есть, жребий о истреблении и погублении их

24 що аґаґ'янин Га́ман, син Гаммедатів, нена́висник усіх юдеїв, замишля́в був на юдеїв, щоб ви́губити їх, і кидав пу́ра, цебто жеребка́, на збенте́ження їх та на згубу їхню.

25 (Однакож, когда это дошло до царя, он своим предписанием злой замысел его, который он задумал на Иудеев, обратил на его голову, и повесили его и сыновей его на дереве),

25 Та коли прийшла вона, Естер, перед обличчя, царя́ він наказав листом: „Нехай обе́рнеться його злий за́дум, якого він заду́мав був на юдеїв, на його го́лову!“ І повісили його та синів його на ши́бениці.

26 То по этому и назвали сии дни Пурим от имени пур. Таким образом согласно со всеми словами сего письма, и с тем, что сами видели, и что дошло до них,

26 Тому́ то й назвали ці дні: Пурі́м, від імени „пур“. Тому то згідно зо всіма́ словами цього листа, і що вони бачили про це й що тра́пилося з ними,

27 Иудеи постановили и приняли обязанность на себя, и на детей своих, и на всех присоединяющихся к ним, неотменно праздновать два сии дня по предписанному для них уставу, и в определенное для них время, всякий год.

27 юдеї постанови́ли й прийняли́ на себе й на наща́дків своїх, та на всіх, хто поєдна́ється з ними, і не відсту́плять, але́ щоб святкува́ти два ті дні кожного року згідно з напи́саним про них та згідно з їхнім ча́сом.

28 И дни сии должны быть памятны и празднованы во все роды, во всяком племени, во всякой области и во всяком городе. Сии дни Пурим не должны выходить у Иудеев из числа праздников, и память о них не должна исчезнуть у детей их.

28 А дні ці мають спомина́тися та святкува́тися в кожному поколінні, у кожному ро́ді, у кожній окру́зі, у кожному місті. А ці дні, Пурі́м, не минуться між юде́ями, а пам'ять про них не скінчи́ться з їхнього насіння.

29 И царица Есфирь, дочь Авихаила, и Мардохей Иудеянин писали со всею настойчивостью, чтоб вторично подтвердить сие письмо о Пуриме.

29 І написала цариця Есте́р, дочка Авіхаїлова, та юдеянин Мордехай з сильним домага́нням другий раз про те, щоб вико́нувати цього листа́ про Пурім.

30 И послали письма ко всем Иудеям в сто двадцать семь областей царства Ахашверошева с словами мира и истины,

30 І порозсила́в він листи́ до всіх юдеїв, до ста й двадцяти́ й семи окру́г Ахашверо́шового ца́рства, зо словами миру та правди,

31 Чтоб они твердо наблюдали сии дни Пурим в определенное их время, какое поставил для них Мардохей Иудеянин и царица Есфирь, и как они сами установили для себя и для детей своих, касательно пощений и воплей во время их.

31 щоб вони вико́нували ті дні Пурім у їх озна́чених часа́х, як постанови́в про них юде́янин Мордеха́й та цариця Есте́р, і як вони самі постанови́ли на себе та на наща́дків своїх при́писи пості́в та їхнього голосі́ння.

32 И повеление Есфири подтвердило все касающееся до сего Пурима, и вписано оно в книгу.

32 А Есте́рин нака́з стве́рдив ці при́писи про Пурі́м, і було́ це запи́сане в книгу.