ЕсфирьГлава 9 |
1 |
2 Иудеи собрались в городах своих по всем областям царя Ахашвероша, чтоб наложить руку на зложелателей своих, и никто не мог устоять пред лицем их, потому что страх их напал на все народы. |
3 И все главные в областях сатрапы, и областеначальники и производители царских дел помогали Иудеям, потому что напал на них страх Мардохея. |
4 Ибо Мардохей велик был в доме царя, и слава о нем ходила по всем областям; ибо сей человек - Мардохей поднимался выше и выше. |
5 |
6 В городе Сусане убили и погубили Иудеи пятьсот человек. |
7 Убили и Паршандафу, и Далфона, и Аспафу, |
8 И Порафу, и Адалию, и Аридафу, |
9 И Пармашфу, и Арисая, и Аридая, и Ваиезафу, |
10 Десятерых сыновей Амана, сына Медафы, врага Иудеев; а на грабеж не простерли руки своей. |
11 |
12 И сказал царь царице Есфири: в городе Сусане убили и погубили Иудеи пять сот человек и десятерых сыновей Амана; а что они сделали в прочих областях царя? Какое бы ни было желание твое, оно дано будет тебе; и если у тебя еще есть просьба, она исполнена будет. |
13 |
14 |
15 И собрались Иудеи, которые в Сусане, и в четырнадцатый день месяца Адара убили в Сусане триста человек. А на грабеж не простерли руки своей. |
16 |
17 Это было в тринадцатый день месяца Адара. А в четырнадцатый день его был покой, и сделали его днем пиршества и веселия. |
18 Иудеи же, которые в Сусане, собирались в тринадцатый день его и в четырнадцатый день его; а в пятнадцатый день его был покой, и сделали его днем пиршества и веселия. |
19 Оттого областные Иудеи, живущие в городах открытых, делают четырнадцатый день месяца Адара днем веселия и пиршества и днем праздничным, в который посылают друг другу подарки. |
20 |
21 Предписывая им праздновать четырнадцатый день месяца Адара и пятнадцатый день его во всяком году, |
22 Как такие дни, в которые Иудеи сделались спокойны от врагов своих, и как такой месяц, в который у них печаль превратилась в радость, и сетование - в день праздничный, и советуя сделать их днями пиршества и веселия, в которые посылают друг другу подарки, и делают подаяние бедным. |
23 |
24 Поелику Аман, сын Медафы, Агагитянин, враг всех Иудеев, думал погубить Иудеев, и бросал пур, то есть, жребий о истреблении и погублении их |
25 (Однакож, когда это дошло до царя, он своим предписанием злой замысел его, который он задумал на Иудеев, обратил на его голову, и повесили его и сыновей его на дереве), |
26 То по этому и назвали сии дни Пурим от имени пур. Таким образом согласно со всеми словами сего письма, и с тем, что сами видели, и что дошло до них, |
27 Иудеи постановили и приняли обязанность на себя, и на детей своих, и на всех присоединяющихся к ним, неотменно праздновать два сии дня по предписанному для них уставу, и в определенное для них время, всякий год. |
28 И дни сии должны быть памятны и празднованы во все роды, во всяком племени, во всякой области и во всяком городе. Сии дни Пурим не должны выходить у Иудеев из числа праздников, и память о них не должна исчезнуть у детей их. |
29 |
30 И послали письма ко всем Иудеям в сто двадцать семь областей царства Ахашверошева с словами мира и истины, |
31 Чтоб они твердо наблюдали сии дни Пурим в определенное их время, какое поставил для них Мардохей Иудеянин и царица Есфирь, и как они сами установили для себя и для детей своих, касательно пощений и воплей во время их. |
32 И повеление Есфири подтвердило все касающееся до сего Пурима, и вписано оно в книгу. |
ЕстерРозділ 9 |
1 |
2 зібра́лися юдеї в своїх міста́х по всіх окру́гах царя Ахашвероша, щоб простягну́ти руку на тих, що заду́мували їм лихо, та ніхто́ не став перед ними, бо страх перед ними напав на всі наро́ди. |
3 А всі зверхники округ, і сатрапи, і намісники, і викона́вці царсько́ї праці підтри́мували юдеїв, бо напав на них страх перед Мордехаєм. |
4 Бо Мордеха́й став великим у царсько́му домі, а вістка про нього покоти́лась по всіх окру́гах, бо той чоловік, Мордехай, усе ріс. |
5 І били юдеї всіх своїх ворогі́в, побива́ючи мече́м, і забиваючи та вигу́блюючи їх, і робили з своїми ворогами за своєю волею. |
6 А в за́мку Су́зи юдеї позабивали та повигу́блювали п'ять сотень чоловіка, |
7 і Паршандату, і Далфона, і Аспату, |
8 і Пората, і Адалію, і Арідата, |
9 і Пармашту, і Арісая, і Арідая, і Вайзата, |
10 десятьо́х синів Га́мана, Гаммедатового сина, нена́висника юдеїв, забили, а на грабу́нок не простягли своєї руки. |
11 Того дня число забитих у за́мку Су́зи прийшло перед цареве обличчя. |
12 І сказав цар до цариці Есте́ри: „У за́мку Су́зи юдеї позабива́ли та повигу́блювали п'ять сотень чоловіка та десятьох Гаманових синів. Що вони зробили в решті царевих окру́г? І яке жада́ння твоє? І бу́де тобі вво́лене. І яке ще проха́ння твоє? І бу́де зро́блене“. |
13 І відповіла Есте́р: „Якщо це цареві вгодне, нехай бу́де да́не юдеям, що в Су́зах, також узавтра вчинити за зако́ном цього дня, а десятьох Гаманових синів нехай повісять на ши́бениці“. |
14 І сказав цар, щоб було зро́блено так, — і був да́ний зако́н у Сузах, а десятоьх Га́манових синів повісили. |
15 І зібра́лися юдеї, що в Су́зах, також чотирна́дцятого дня місяця ада́р, і ви́били в Су́зах три сотні чоловіка, а на грабу́нок не простигли своєї руки. |
16 А решта юдеїв, що жили по царськи́х окру́гах, зібралися та й стали до бо́ю за своє життя, і відпочи́ли від ворогів своїх. І позабива́ли вони між своїми нена́висниками сімдеся́т і п'ять тисяч, а на грабу́нок не простягли́ своєї руки. |
17 |
18 А юдеї, що в Су́зах, збиралися тринадцятого дня в ньому та чотирна́дцятого в ньому, а мир мали п'ятнадцятого дня в ньому, — і зробили його днем гости́ни та радости. |
19 Тому́ то юдеї неогоро́джених селищ, що сидять по неогоро́джених містах, роблять чотирна́дцятий день місяця адара днем радости й гостини та свята, та днем посила́ння дару́нків один о́дному. |
20 А Мордехай описав ці події, і порозсилав листи́ до всіх юдеїв, що по всіх окру́гах царя Ахашвероша, до близьки́х та далеких, |
21 щоб вони постанови́ли святкува́ти чотирна́дцятий день місяця ада́ра та п'ятнадцятий день у ньому кожного року, |
22 як ті дні, коли юдеї відпочи́ли від ворогів своїх, і як той місяць, коли їм сум оберну́вся на радість, жало́ба — на свято, щоб зробити їх днями гости́ни та радости, і посила́ння дару́нків один о́дному та дару́нків убогим. |
23 І прийняли́ юдеї це, що зачали́ робити, і про що́ написав їм Мордеха́й, |
24 що аґаґ'янин Га́ман, син Гаммедатів, нена́висник усіх юдеїв, замишля́в був на юдеїв, щоб ви́губити їх, і кидав пу́ра, цебто жеребка́, на збенте́ження їх та на згубу їхню. |
25 Та коли прийшла вона, Естер, перед обличчя, царя́ він наказав листом: „Нехай обе́рнеться його злий за́дум, якого він заду́мав був на юдеїв, на його го́лову!“ І повісили його та синів його на ши́бениці. |
26 Тому́ то й назвали ці дні: Пурі́м, від імени „пур“. Тому то згідно зо всіма́ словами цього листа, і що вони бачили про це й що тра́пилося з ними, |
27 юдеї постанови́ли й прийняли́ на себе й на наща́дків своїх, та на всіх, хто поєдна́ється з ними, і не відсту́плять, але́ щоб святкува́ти два ті дні кожного року згідно з напи́саним про них та згідно з їхнім ча́сом. |
28 А дні ці мають спомина́тися та святкува́тися в кожному поколінні, у кожному ро́ді, у кожній окру́зі, у кожному місті. А ці дні, Пурі́м, не минуться між юде́ями, а пам'ять про них не скінчи́ться з їхнього насіння. |
29 І написала цариця Есте́р, дочка Авіхаїлова, та юдеянин Мордехай з сильним домага́нням другий раз про те, щоб вико́нувати цього листа́ про Пурім. |
30 І порозсила́в він листи́ до всіх юдеїв, до ста й двадцяти́ й семи окру́г Ахашверо́шового ца́рства, зо словами миру та правди, |
31 щоб вони вико́нували ті дні Пурім у їх озна́чених часа́х, як постанови́в про них юде́янин Мордеха́й та цариця Есте́р, і як вони самі постанови́ли на себе та на наща́дків своїх при́писи пості́в та їхнього голосі́ння. |
32 А Есте́рин нака́з стве́рдив ці при́писи про Пурі́м, і було́ це запи́сане в книгу. |
ЕсфирьГлава 9 |
ЕстерРозділ 9 |
1 |
1 |
2 Иудеи собрались в городах своих по всем областям царя Ахашвероша, чтоб наложить руку на зложелателей своих, и никто не мог устоять пред лицем их, потому что страх их напал на все народы. |
2 зібра́лися юдеї в своїх міста́х по всіх окру́гах царя Ахашвероша, щоб простягну́ти руку на тих, що заду́мували їм лихо, та ніхто́ не став перед ними, бо страх перед ними напав на всі наро́ди. |
3 И все главные в областях сатрапы, и областеначальники и производители царских дел помогали Иудеям, потому что напал на них страх Мардохея. |
3 А всі зверхники округ, і сатрапи, і намісники, і викона́вці царсько́ї праці підтри́мували юдеїв, бо напав на них страх перед Мордехаєм. |
4 Ибо Мардохей велик был в доме царя, и слава о нем ходила по всем областям; ибо сей человек - Мардохей поднимался выше и выше. |
4 Бо Мордеха́й став великим у царсько́му домі, а вістка про нього покоти́лась по всіх окру́гах, бо той чоловік, Мордехай, усе ріс. |
5 |
5 І били юдеї всіх своїх ворогі́в, побива́ючи мече́м, і забиваючи та вигу́блюючи їх, і робили з своїми ворогами за своєю волею. |
6 В городе Сусане убили и погубили Иудеи пятьсот человек. |
6 А в за́мку Су́зи юдеї позабивали та повигу́блювали п'ять сотень чоловіка, |
7 Убили и Паршандафу, и Далфона, и Аспафу, |
7 і Паршандату, і Далфона, і Аспату, |
8 И Порафу, и Адалию, и Аридафу, |
8 і Пората, і Адалію, і Арідата, |
9 И Пармашфу, и Арисая, и Аридая, и Ваиезафу, |
9 і Пармашту, і Арісая, і Арідая, і Вайзата, |
10 Десятерых сыновей Амана, сына Медафы, врага Иудеев; а на грабеж не простерли руки своей. |
10 десятьо́х синів Га́мана, Гаммедатового сина, нена́висника юдеїв, забили, а на грабу́нок не простягли своєї руки. |
11 |
11 Того дня число забитих у за́мку Су́зи прийшло перед цареве обличчя. |
12 И сказал царь царице Есфири: в городе Сусане убили и погубили Иудеи пять сот человек и десятерых сыновей Амана; а что они сделали в прочих областях царя? Какое бы ни было желание твое, оно дано будет тебе; и если у тебя еще есть просьба, она исполнена будет. |
12 І сказав цар до цариці Есте́ри: „У за́мку Су́зи юдеї позабива́ли та повигу́блювали п'ять сотень чоловіка та десятьох Гаманових синів. Що вони зробили в решті царевих окру́г? І яке жада́ння твоє? І бу́де тобі вво́лене. І яке ще проха́ння твоє? І бу́де зро́блене“. |
13 |
13 І відповіла Есте́р: „Якщо це цареві вгодне, нехай бу́де да́не юдеям, що в Су́зах, також узавтра вчинити за зако́ном цього дня, а десятьох Гаманових синів нехай повісять на ши́бениці“. |
14 |
14 І сказав цар, щоб було зро́блено так, — і був да́ний зако́н у Сузах, а десятоьх Га́манових синів повісили. |
15 И собрались Иудеи, которые в Сусане, и в четырнадцатый день месяца Адара убили в Сусане триста человек. А на грабеж не простерли руки своей. |
15 І зібра́лися юдеї, що в Су́зах, також чотирна́дцятого дня місяця ада́р, і ви́били в Су́зах три сотні чоловіка, а на грабу́нок не простигли своєї руки. |
16 |
16 А решта юдеїв, що жили по царськи́х окру́гах, зібралися та й стали до бо́ю за своє життя, і відпочи́ли від ворогів своїх. І позабива́ли вони між своїми нена́висниками сімдеся́т і п'ять тисяч, а на грабу́нок не простягли́ своєї руки. |
17 Это было в тринадцатый день месяца Адара. А в четырнадцатый день его был покой, и сделали его днем пиршества и веселия. |
17 |
18 Иудеи же, которые в Сусане, собирались в тринадцатый день его и в четырнадцатый день его; а в пятнадцатый день его был покой, и сделали его днем пиршества и веселия. |
18 А юдеї, що в Су́зах, збиралися тринадцятого дня в ньому та чотирна́дцятого в ньому, а мир мали п'ятнадцятого дня в ньому, — і зробили його днем гости́ни та радости. |
19 Оттого областные Иудеи, живущие в городах открытых, делают четырнадцатый день месяца Адара днем веселия и пиршества и днем праздничным, в который посылают друг другу подарки. |
19 Тому́ то юдеї неогоро́джених селищ, що сидять по неогоро́джених містах, роблять чотирна́дцятий день місяця адара днем радости й гостини та свята, та днем посила́ння дару́нків один о́дному. |
20 |
20 А Мордехай описав ці події, і порозсилав листи́ до всіх юдеїв, що по всіх окру́гах царя Ахашвероша, до близьки́х та далеких, |
21 Предписывая им праздновать четырнадцатый день месяца Адара и пятнадцатый день его во всяком году, |
21 щоб вони постанови́ли святкува́ти чотирна́дцятий день місяця ада́ра та п'ятнадцятий день у ньому кожного року, |
22 Как такие дни, в которые Иудеи сделались спокойны от врагов своих, и как такой месяц, в который у них печаль превратилась в радость, и сетование - в день праздничный, и советуя сделать их днями пиршества и веселия, в которые посылают друг другу подарки, и делают подаяние бедным. |
22 як ті дні, коли юдеї відпочи́ли від ворогів своїх, і як той місяць, коли їм сум оберну́вся на радість, жало́ба — на свято, щоб зробити їх днями гости́ни та радости, і посила́ння дару́нків один о́дному та дару́нків убогим. |
23 |
23 І прийняли́ юдеї це, що зачали́ робити, і про що́ написав їм Мордеха́й, |
24 Поелику Аман, сын Медафы, Агагитянин, враг всех Иудеев, думал погубить Иудеев, и бросал пур, то есть, жребий о истреблении и погублении их |
24 що аґаґ'янин Га́ман, син Гаммедатів, нена́висник усіх юдеїв, замишля́в був на юдеїв, щоб ви́губити їх, і кидав пу́ра, цебто жеребка́, на збенте́ження їх та на згубу їхню. |
25 (Однакож, когда это дошло до царя, он своим предписанием злой замысел его, который он задумал на Иудеев, обратил на его голову, и повесили его и сыновей его на дереве), |
25 Та коли прийшла вона, Естер, перед обличчя, царя́ він наказав листом: „Нехай обе́рнеться його злий за́дум, якого він заду́мав був на юдеїв, на його го́лову!“ І повісили його та синів його на ши́бениці. |
26 То по этому и назвали сии дни Пурим от имени пур. Таким образом согласно со всеми словами сего письма, и с тем, что сами видели, и что дошло до них, |
26 Тому́ то й назвали ці дні: Пурі́м, від імени „пур“. Тому то згідно зо всіма́ словами цього листа, і що вони бачили про це й що тра́пилося з ними, |
27 Иудеи постановили и приняли обязанность на себя, и на детей своих, и на всех присоединяющихся к ним, неотменно праздновать два сии дня по предписанному для них уставу, и в определенное для них время, всякий год. |
27 юдеї постанови́ли й прийняли́ на себе й на наща́дків своїх, та на всіх, хто поєдна́ється з ними, і не відсту́плять, але́ щоб святкува́ти два ті дні кожного року згідно з напи́саним про них та згідно з їхнім ча́сом. |
28 И дни сии должны быть памятны и празднованы во все роды, во всяком племени, во всякой области и во всяком городе. Сии дни Пурим не должны выходить у Иудеев из числа праздников, и память о них не должна исчезнуть у детей их. |
28 А дні ці мають спомина́тися та святкува́тися в кожному поколінні, у кожному ро́ді, у кожній окру́зі, у кожному місті. А ці дні, Пурі́м, не минуться між юде́ями, а пам'ять про них не скінчи́ться з їхнього насіння. |
29 |
29 І написала цариця Есте́р, дочка Авіхаїлова, та юдеянин Мордехай з сильним домага́нням другий раз про те, щоб вико́нувати цього листа́ про Пурім. |
30 И послали письма ко всем Иудеям в сто двадцать семь областей царства Ахашверошева с словами мира и истины, |
30 І порозсила́в він листи́ до всіх юдеїв, до ста й двадцяти́ й семи окру́г Ахашверо́шового ца́рства, зо словами миру та правди, |
31 Чтоб они твердо наблюдали сии дни Пурим в определенное их время, какое поставил для них Мардохей Иудеянин и царица Есфирь, и как они сами установили для себя и для детей своих, касательно пощений и воплей во время их. |
31 щоб вони вико́нували ті дні Пурім у їх озна́чених часа́х, як постанови́в про них юде́янин Мордеха́й та цариця Есте́р, і як вони самі постанови́ли на себе та на наща́дків своїх при́писи пості́в та їхнього голосі́ння. |
32 И повеление Есфири подтвердило все касающееся до сего Пурима, и вписано оно в книгу. |
32 А Есте́рин нака́з стве́рдив ці при́писи про Пурі́м, і було́ це запи́сане в книгу. |