Книга пророка Иезекииля

Глава 22

1 И было ко мне слово Иеговы и сказано:

2 И ты, сын человеческий, суди, суди город кровей, и выкажи ему все мерзости его.

3 И скажи: так говорит Господь Иегова: о город, проливающий кровь среди себя, чтоб наступило время его, и делающий у себя идолов, чтоб сквернить себя!

4 Кровью, которую ты пролил, ты сделал себя виновным, и идолами, каких ты наделал, ты осквернил себя, и приблизил дни свои, и достиг лет своих. Итак отдам тебя на посмеяние народам, на поругание всем землям.

5 Близкие и далекие от тебя будут ругаться над тобою, осквернившим имя свое, много буйствовавшим.

6 Вот начальствующие у Израиля, всяк по мере мышцы своей, стремится у тебя проливать кровь.

7 Отца и матерь злословят у тебя, пришельцу делают обиду среди тебя, сироту и вдову притесняют в тебе.

8 Святынь Моих не уважаешь, и субботы Мои нарушаешь.

9 Ябедники находятся в тебе, чтоб проливать кровь, и на горах едят у тебя, беззаконие делают среди тебя.

10 Наготу отца открывают у тебя, с женою нечистою, во время очищения, сходятся у тебя.

11 Иной с женою ближнего своего делает мерзость, иной сноху свою беззаконием оскверняет, иной с сестрою своею, с дочерью отца своего сходится у тебя.

12 Взятки берут у тебя, чтобы проливать кровь; берешь рост и надбавку, и с обидою получаешь корысть от ближнего своего, а Меня забыл, говорит Господь Иегова.

13 И вот Я всплеснул руками Своими, смотря на корыстолюбие твое, какое у тебя производится, и на крови твои, которые среди тебя находятся.

14 Устоит ли сердце твое, будут ли тверды руки твои в те дни, в которые буду действовать против тебя? Я, Иегова, Я сказал и сделал.

15 И развею тебя по народам, и рассею тебя по землям, и положу конец мерзостям твоим среди тебя.

16 И сделаешься сам по себе презренным пред глазами народов, и узнаешь, что Я Иегова.

17 И было ко мне слово Иеговы, и сказано:

18 Сын человеческий! дом Израилев сделался у Меня окалиною; все они в горниле медь и свинец, и железо и олово, одни окалины от сребра.

19 Посему так говорит Господь Иегова: поелику все вы сделались окалинами, за то вот Я соберу вас в Иерусалим.

20 Как в горнило кладут вместе серебро, и медь, и железо, и олово, и свинец, чтобы раздуть на все это огонь, дабы расплавить; так Я во гневе Моем и в ярости Моей соберу, и положу, и расплавлю вас.

21 Соберу вас, и дохну на вас огнем негодования Моего, и расплавитесь среди его.

22 Как серебро расплавляется в горниле, так расплавитесь и вы среди его, и узнаете, что Я, Иегова, Я излил ярость Мою на вас.

23 И было ко мне слово Иеговы, и сказано:

24 Сын человеческий! скажи ей: ты земля, неочищенная земля; не посещаемая дождем в день гнева!

25 Скопище пророков ее среди ее, как лев рыкающий, похищающий добычу; съедают души, обирают имущество и драгоценности, и умножают на ней число вдов ее.

26 Священники ее нарушают закон Мой, и сквернят святыни Мои, не отделяют святого от несвятого, и не указывают различия между чистым и нечистым, и от суббот Моих они отвратили глаза свои, и Я унижен у них.

27 Князья ее на ней как волки, похищающие добычу; проливают кровь, губят души, чтоб приобрести корысть.

28 А пророки ее все им замазывают грязью, представляют пустые видения, и гадают им ложное, говоря: `так говорит Господь Иегова`, тогда как не говорит Иегова.

29 А простой народ земли! там угнетают друг друга, грабят один другого, и притесняют бедного и нищего, и пришельца угнетают без всякого права.

30 И искал Я у них человека, который бы в преграду поставил стену, и стал бы предо Мною в проломе за сию землю, чтобы Я не погубил ее, но не нашел.

31 Итак изливаю на них негодование Мое; огнем ярости Моей истреблю их; поведение их слагаю им на голову, говорит Господь Иегова.

Єзекiїль

Розділ 22

1 І було мені слово Господнє таке:

2 „А ти, сину лю́дський, чи будеш судити, чи суди́тимеш ти місто крови? І завідо́м його про всі гидо́ти його,

3 та й скажеш: Так говорить Господь Бог: Місто проливає кров у своїй сере́дині, щоб прийшов його час, і робить божкі́в собі, щоб занечи́щуватися!

4 Кров'ю, що ти проливала, о дочко Єрусалиму, грішила ти, а божка́ми, яких ти робила, занечи́стилася, і набли́зила свої дні, і прийшла аж до своїх ро́ків. Тому дам тебе наро́дам на га́ньбу, і на посміхо́висько для всіх країв!

5 Близькі та далекі від тебе насміхаються з тебе, нечистойме́нна, багатозаколо́тна!

6 Ось Ізраїлеві князі, кожен за раме́ном своїм, були́ в тебе, щоб кров проливати.

7 Батька та матір у тебе легкова́жать, чужи́нцеві роблять у́тиск серед тебе, сироту та вдову пригнічують у тебе.

8 Моїми свя́тощами ти погорджуєш, а суботи Мої зневажаєш.

9 У тебе є накле́пники, щоб кров проливати, і на па́гірках їдять у тебе, розпусту чинять серед тебе.

10 Наготу́ батька в тебе відкривають, жінку, у ча́сі її місячної нечистоти́, безчестять у тебе.

11 І один робить гидо́ту з жінкою свого ближнього, а той занечищує розпустою невістку свою, а той безчестить у тебе сестру свою, дочку́ батька свого́.

12 Пі́дкуп беруть у тебе, щоб кров проливати, ли́хву та відсо́тка береш ти й ошу́куєш у́тиском ближніх своїх. А Мене ти забуваєш, говорить Господь Бог.

13 І ось сплесну́в Я руками Своїми за твою кривду, яку ти робила, та за кровопролиття́ твої, що були в тебе.

14 Чи всто́їть твоє серце, чи будуть міцні́ твої руки на ті дні, що Я буду з тобою чинити? Я, Господь, говорив це й зробив!

15 І розпоро́шу тебе серед наро́дів, і розси́плю тебе по края́х, і викину твою нечистість із тебе.

16 І станеш ти збезче́щеною через себе на оча́х народів, і пізнаєш, що Я — Госпо́дь!“

17 І було мені слово Господнє таке:

18 „Сину лю́дський, дім Ізраїлів став мені за жу́желицю; усі вони мідь, і ци́на, і залізо, і о́ливо в сере́дині го́рна, жу́желицею срі́бла сталися.

19 Тому так говорить Господь Бог: За те, що всі ви стали жу́желицею, тому ось Я позбираю вас до сере́дини Єрусалиму.

20 Як збирають срі́бло, і мідь, і залізо, і о́ливо, і цину до сере́дини го́рна, щоб дмухати на нього огнем, щоб розтопи́ти, — так зберу́ у Своїм гніві та в люті Своїй, і покладу́, і розтоплю́ вас!

21 І позбираю вас, і дмухну́ на вас огнем Свого гніву, і ви будете розто́плені в сере́дині його.

22 Як розто́плюється срібло в сере́дині го́рна, так бу́дете розто́плені ви в сере́дині його, і пізна́єте, що Я, Господь, вилив гнів Свій на вас!“

23 І було мені слово Господнє таке:

24 „Сину лю́дський, скажи до неї: Ти земля неочи́щена, у дні гніву доще́м не поли́тая!

25 Змо́ва її пророків серед нього, як реву́чий лев, що здо́бич шматує: жеру́ть душу, маєток та багатство забирають, прибі́льшують уді́в її в сере́дині її.

26 Священики її ламають Зако́на Мого, і зневажаю́ть Мої святощі, не розрізняють між святим та несвятим, і не оголошують різни́ці між нечистим та чистим, і від субіт Моїх закривають свої очі. І був Я знева́жений серед них.

27 Князі́ її в сере́дині її, немов ті вовки́, що здо́бич шмату́ють, щоб розливати кров, щоб губити ду́ші ради ко́ристи.

28 А пророки її все замазують болотом, бачать марно́ту, і чару́ють собі неправдою, вони кажуть: „Так говорить Господь Бог“, а Господь не говорив.

29 Наро́ди Кра́ю тиснуть у́тиском та грабують грабунком, а вбогого та бідака́ гно́блять, а чужи́нця тиснуть у безправ'ї.

30 І шукав Я між ними чоловіка, що поставив би загоро́ду, і став би в ви́ломі перед Моїм обличчям за цей Край, щоб Я не знищив його, — та Я не знайшов!

31 І Я вилив на них Свій гнів, огнем пересе́рдя Свого повигу́блював їх, їхню дорогу Я дав на їхню го́лову, каже Господь Бог“.

Книга пророка Иезекииля

Глава 22

Єзекiїль

Розділ 22

1 И было ко мне слово Иеговы и сказано:

1 І було мені слово Господнє таке:

2 И ты, сын человеческий, суди, суди город кровей, и выкажи ему все мерзости его.

2 „А ти, сину лю́дський, чи будеш судити, чи суди́тимеш ти місто крови? І завідо́м його про всі гидо́ти його,

3 И скажи: так говорит Господь Иегова: о город, проливающий кровь среди себя, чтоб наступило время его, и делающий у себя идолов, чтоб сквернить себя!

3 та й скажеш: Так говорить Господь Бог: Місто проливає кров у своїй сере́дині, щоб прийшов його час, і робить божкі́в собі, щоб занечи́щуватися!

4 Кровью, которую ты пролил, ты сделал себя виновным, и идолами, каких ты наделал, ты осквернил себя, и приблизил дни свои, и достиг лет своих. Итак отдам тебя на посмеяние народам, на поругание всем землям.

4 Кров'ю, що ти проливала, о дочко Єрусалиму, грішила ти, а божка́ми, яких ти робила, занечи́стилася, і набли́зила свої дні, і прийшла аж до своїх ро́ків. Тому дам тебе наро́дам на га́ньбу, і на посміхо́висько для всіх країв!

5 Близкие и далекие от тебя будут ругаться над тобою, осквернившим имя свое, много буйствовавшим.

5 Близькі та далекі від тебе насміхаються з тебе, нечистойме́нна, багатозаколо́тна!

6 Вот начальствующие у Израиля, всяк по мере мышцы своей, стремится у тебя проливать кровь.

6 Ось Ізраїлеві князі, кожен за раме́ном своїм, були́ в тебе, щоб кров проливати.

7 Отца и матерь злословят у тебя, пришельцу делают обиду среди тебя, сироту и вдову притесняют в тебе.

7 Батька та матір у тебе легкова́жать, чужи́нцеві роблять у́тиск серед тебе, сироту та вдову пригнічують у тебе.

8 Святынь Моих не уважаешь, и субботы Мои нарушаешь.

8 Моїми свя́тощами ти погорджуєш, а суботи Мої зневажаєш.

9 Ябедники находятся в тебе, чтоб проливать кровь, и на горах едят у тебя, беззаконие делают среди тебя.

9 У тебе є накле́пники, щоб кров проливати, і на па́гірках їдять у тебе, розпусту чинять серед тебе.

10 Наготу отца открывают у тебя, с женою нечистою, во время очищения, сходятся у тебя.

10 Наготу́ батька в тебе відкривають, жінку, у ча́сі її місячної нечистоти́, безчестять у тебе.

11 Иной с женою ближнего своего делает мерзость, иной сноху свою беззаконием оскверняет, иной с сестрою своею, с дочерью отца своего сходится у тебя.

11 І один робить гидо́ту з жінкою свого ближнього, а той занечищує розпустою невістку свою, а той безчестить у тебе сестру свою, дочку́ батька свого́.

12 Взятки берут у тебя, чтобы проливать кровь; берешь рост и надбавку, и с обидою получаешь корысть от ближнего своего, а Меня забыл, говорит Господь Иегова.

12 Пі́дкуп беруть у тебе, щоб кров проливати, ли́хву та відсо́тка береш ти й ошу́куєш у́тиском ближніх своїх. А Мене ти забуваєш, говорить Господь Бог.

13 И вот Я всплеснул руками Своими, смотря на корыстолюбие твое, какое у тебя производится, и на крови твои, которые среди тебя находятся.

13 І ось сплесну́в Я руками Своїми за твою кривду, яку ти робила, та за кровопролиття́ твої, що були в тебе.

14 Устоит ли сердце твое, будут ли тверды руки твои в те дни, в которые буду действовать против тебя? Я, Иегова, Я сказал и сделал.

14 Чи всто́їть твоє серце, чи будуть міцні́ твої руки на ті дні, що Я буду з тобою чинити? Я, Господь, говорив це й зробив!

15 И развею тебя по народам, и рассею тебя по землям, и положу конец мерзостям твоим среди тебя.

15 І розпоро́шу тебе серед наро́дів, і розси́плю тебе по края́х, і викину твою нечистість із тебе.

16 И сделаешься сам по себе презренным пред глазами народов, и узнаешь, что Я Иегова.

16 І станеш ти збезче́щеною через себе на оча́х народів, і пізнаєш, що Я — Госпо́дь!“

17 И было ко мне слово Иеговы, и сказано:

17 І було мені слово Господнє таке:

18 Сын человеческий! дом Израилев сделался у Меня окалиною; все они в горниле медь и свинец, и железо и олово, одни окалины от сребра.

18 „Сину лю́дський, дім Ізраїлів став мені за жу́желицю; усі вони мідь, і ци́на, і залізо, і о́ливо в сере́дині го́рна, жу́желицею срі́бла сталися.

19 Посему так говорит Господь Иегова: поелику все вы сделались окалинами, за то вот Я соберу вас в Иерусалим.

19 Тому так говорить Господь Бог: За те, що всі ви стали жу́желицею, тому ось Я позбираю вас до сере́дини Єрусалиму.

20 Как в горнило кладут вместе серебро, и медь, и железо, и олово, и свинец, чтобы раздуть на все это огонь, дабы расплавить; так Я во гневе Моем и в ярости Моей соберу, и положу, и расплавлю вас.

20 Як збирають срі́бло, і мідь, і залізо, і о́ливо, і цину до сере́дини го́рна, щоб дмухати на нього огнем, щоб розтопи́ти, — так зберу́ у Своїм гніві та в люті Своїй, і покладу́, і розтоплю́ вас!

21 Соберу вас, и дохну на вас огнем негодования Моего, и расплавитесь среди его.

21 І позбираю вас, і дмухну́ на вас огнем Свого гніву, і ви будете розто́плені в сере́дині його.

22 Как серебро расплавляется в горниле, так расплавитесь и вы среди его, и узнаете, что Я, Иегова, Я излил ярость Мою на вас.

22 Як розто́плюється срібло в сере́дині го́рна, так бу́дете розто́плені ви в сере́дині його, і пізна́єте, що Я, Господь, вилив гнів Свій на вас!“

23 И было ко мне слово Иеговы, и сказано:

23 І було мені слово Господнє таке:

24 Сын человеческий! скажи ей: ты земля, неочищенная земля; не посещаемая дождем в день гнева!

24 „Сину лю́дський, скажи до неї: Ти земля неочи́щена, у дні гніву доще́м не поли́тая!

25 Скопище пророков ее среди ее, как лев рыкающий, похищающий добычу; съедают души, обирают имущество и драгоценности, и умножают на ней число вдов ее.

25 Змо́ва її пророків серед нього, як реву́чий лев, що здо́бич шматує: жеру́ть душу, маєток та багатство забирають, прибі́льшують уді́в її в сере́дині її.

26 Священники ее нарушают закон Мой, и сквернят святыни Мои, не отделяют святого от несвятого, и не указывают различия между чистым и нечистым, и от суббот Моих они отвратили глаза свои, и Я унижен у них.

26 Священики її ламають Зако́на Мого, і зневажаю́ть Мої святощі, не розрізняють між святим та несвятим, і не оголошують різни́ці між нечистим та чистим, і від субіт Моїх закривають свої очі. І був Я знева́жений серед них.

27 Князья ее на ней как волки, похищающие добычу; проливают кровь, губят души, чтоб приобрести корысть.

27 Князі́ її в сере́дині її, немов ті вовки́, що здо́бич шмату́ють, щоб розливати кров, щоб губити ду́ші ради ко́ристи.

28 А пророки ее все им замазывают грязью, представляют пустые видения, и гадают им ложное, говоря: `так говорит Господь Иегова`, тогда как не говорит Иегова.

28 А пророки її все замазують болотом, бачать марно́ту, і чару́ють собі неправдою, вони кажуть: „Так говорить Господь Бог“, а Господь не говорив.

29 А простой народ земли! там угнетают друг друга, грабят один другого, и притесняют бедного и нищего, и пришельца угнетают без всякого права.

29 Наро́ди Кра́ю тиснуть у́тиском та грабують грабунком, а вбогого та бідака́ гно́блять, а чужи́нця тиснуть у безправ'ї.

30 И искал Я у них человека, который бы в преграду поставил стену, и стал бы предо Мною в проломе за сию землю, чтобы Я не погубил ее, но не нашел.

30 І шукав Я між ними чоловіка, що поставив би загоро́ду, і став би в ви́ломі перед Моїм обличчям за цей Край, щоб Я не знищив його, — та Я не знайшов!

31 Итак изливаю на них негодование Мое; огнем ярости Моей истреблю их; поведение их слагаю им на голову, говорит Господь Иегова.

31 І Я вилив на них Свій гнів, огнем пересе́рдя Свого повигу́блював їх, їхню дорогу Я дав на їхню го́лову, каже Господь Бог“.