Евангелие от Луки

Глава 3

1 В пятнадцатый же год правления Тиверия кесаря, когда Понтий Пилат управлял Иудеей, и тетрархом Галилеи был Ирод, Филипп же, брат его, был тетрархом Итуреи и Трахонитской области, и Лисаний был тетрархом Авилинеи,

2 при первосвященнике Анне и Каиафе, было слово Божие к Иоанну, сыну Захарии, в пустыне.

3 И прошел он всю страну Иорданскую, проповедуя крещение покаяния для отпущения грехов,

4 как написано в книге слов Исаии пророка: Голос вопиющего в пустыне: «приготовьте дорогу Господу, прямыми делайте пути Его:

5 всякий овраг наполнится, и всякая гора и холм снизится, и станет кривое прямыми путями, и неровные тропы — дорогами гладкими,

6 и увидит всякая плоть спасение Божие».

7 Итак, он говорил народу, выходившему креститься у него: отродье змеиное, кто указал вам бежать от будущего гнева?

8 Сотворите же плоды достойные покаяния, и не начинайте говорить самим себе: «отец у нас Авраам», ибо говорю вам, что может Бог из камней этих воздвигнуть детей Аврааму.

9 Уже лежит и топор при корне деревьев: итак, всякое дерево, не приносящее доброго плода, срубается, и бросается в огонь.

10 И спрашивал его народ, говоря: что нам делать?

11 Он же отвечал им: у кого две рубашки, пусть поделится с неимущим, и у кого есть пища, пусть так же поступает.

12 Пришли же и мытари креститься и сказали ему: Учитель, что нам делать?

13 Он же сказал им: ничего больше положенного вам не взыскивайте.

14 Спрашивали его и воины, говоря: а нам что делать? И сказал им: никого не насилуйте, не вымогайте доносами и довольствуйтесь своим жалованьем.

15 И ждал народ, и размышляли все в сердцах своих об Иоанне: а не Христос ли он сам?

16 И ответил Иоанн, обращаясь ко всем: я водою крещу вас; идет же Сильнейший меня, у Которого я недостоин развязать ремень обуви Его. Он будет крестить вас Духом Святым и огнем.

17 Лопата Его в руке Его, чтобы очистить гумно Свое и собрать пшеницу в житницу Свою, а мякину Он сожжет огнем неугасимым.

18 И многое иное внушал он народу, благовествуя ему.

19 Ирод же тетрарх, обличаемый им за Иродиаду, жену брата своего, и за всё, что он сделал дурного,

20 прибавил ко всему прочему и то, что заключил Иоанна в тюрьму.

21 И было: когда крестился весь народ, и Иисус, крестившись, молился, открылось небо,

22 и нисшел Дух Святой в телесном виде, как голубь, на Него, и голос с неба раздался: Ты Сын Мой Возлюбленный, на Тебе Мое благоволение.

23 И Сам Иисус, начиная Свое служение, был лет тридцати; Он, как думали, был сын Иосифа, Илия,

24 Матфата, Левия, Мелхия, Ианная, Иосифа,

25 Маттафии, Амоса, Наума, Еслия, Наггея,

26 Маафа, Маттафии, Семеина, Иосиха, Иодая,

27 Иоанана, Рисая, Зоровавеля, Салафиила, Нирия,

28 Мелхия, Аддия, Косама, Елмадама, Ира,

29 Иисуса, Елиезера, Иорима, Матфата, Левия,

30 Симеона, Иуды, Иосифа, Ионама, Елиакима,

31 Мелеая, Менная, Маттафая, Нафана, Давида,

32 Иессея, Овида, Вооса, Салы, Наассона,

33 Аминадава, Админа, Арния, Есрома, Фареса, Иуды,

34 Иакова, Исаака, Авраама, Фары, Нахора,

35 Серуха, Рагава, Фалека, Евера, Салы,

36 Каинана, Арфаксада, Сима, Ноя, Ламеха,

37 Мафусала, Еноха, Иарета, Малелеила, Каинана,

38 Еноса, Сифа, Адама, Бога.

Вiд Луки

Розділ 3

1 У п'ятнадцятий рік панува́ння Тиве́рія ке́саря, коли По́нтій Пила́т панував над Юдеєю, коли в Галілеї тетра́рхом був І́род, а Пилип, його брат, був тетра́рхом Ітуре́ї й землі Трахоні́тської, за тетра́рха Ліса́нія в Авілі́ні,

2 за первосвящеників Анни й Кайя́фи було Боже слово в пустині Іванові, сину Захарія.

3 І він перейшов усю землю Йорда́нську, проповідуючи хрищення покая́ння для про́щення гріхів,

4 як написано в книзі пророцтва пророка Ісаї: „Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки́ Йому!

5 Нехай кожна долина напо́вниться, гора ж кожна та при́горок зни́зиться, що нерівне, нехай випросто́вується, а доро́ги вибо́їсті стануть гладе́нькі, —

6 і кожна люди́на побачить Боже спасі́ння!“

7 А Іван говорив до людей, хто прихо́див, христитися в ньо́го: Ро́де зміїний, — хто навчив вас тікати від гніву майбу́тнього?

8 Отож, учиніть гідний плід покая́ння. І не починайте казати в собі: „Маємо ба́тька Авраама“. Бо кажу вам, що Бог може підне́сти дітей Авраамові з цьо́го каміння.

9 Бо вже он до корі́ння дере́в і сокира прикла́дена: кожне ж дерево, що доброго пло́ду не родить, буде зрубане та до огню буде вкинене“.

10 А люди питали його й говорили: „Що́ ж нам робити?“

11 І сказав він у відповідь їм: „У кого дві сорочці, — нехай дасть немаючому; а хто має поживу, — нехай робить так само“.

12 І прихо́дили й ми́тники, щоб христитись від нього, і питали його: „Учителю, що́ ми маємо робити?“

13 А він їм казав: „Не стягайте нічого над те, що вам зве́лено“.

14 Питали ж його й вояки́ й говорили: „А нам що робити?“ І він їм відповів: „Ніко́го не кривдьте, ані не оскаржайте фальшиво, удовольня́йтесь платнею своєю“.

15 Коли ж усі люди чекали, і в серцях своїх ду́мали всі про Івана, чи то він не Христос,

16 Іван відповідав усім, кажучи: „Я хрищу́ вас водою, але йде ось Поту́жніший за мене, що Йому́ розв'язати ремінця́ від Його взуття́ я негідний, — Він христитиме вас Святим Духом й огнем!

17 У руці Своїй має Він ві́ячку, — і перечистить Свій тік: пшеницю збере до засі́ків Своїх, а полову попа́лить ув огні невгаси́мім“.

18 Тож багато навчав він і іншого, звіщаючи Добру Нови́ну народові.

19 А Ірод тетра́рх, що Іван докоря́в йому за Іродія́ду, дружи́ну брата свого, і за все зло, яке заподі́яв був Ірод,

20 до всього додав іще й те, що Івана замкнув до в'язни́ці.

21 І сталося, як христились усі люди, і як Ісус, охристившись, молився, розкрилося небо,

22 і Дух Святий зли́нув на Нього в тілесному ви́гляді, як голуб, і голос із неба почувся, що мовив: „Ти Син Мій Улю́блений, що Я вподо́бав Тебе!“

23 А Сам Ісус, розпочинаючи, мав ро́ків із тридцять, бувши, як думано, сином Йо́сипа, Ілія,

24 сина Маттатового, сина Леві́їного, сина Мелхіїного, сина Яннаєвого, сина Йо́сипового,

25 сина Маттатієвого, сина Амосова, сина Наумового, сина Еслієвого, сина Наггеєвого,

26 сина Маатового, сина Маттатієвого, сина Семенієвого, сина Йосихового, сина Йодаєвого,

27 сина Йоананового, сина Рисаєвого, сина Зоровавелевого, сина Салатіїлового, сина Нирієвого,

28 сина Мелхієвого, сина Аддієвого, сина Косамового, сина Елмадамового, сина Ірового,

29 сина Ісуєвого, сина Еліезерового, сина Йоримового, сина Маттатієвого, сина Левієвого,

30 сина Семенового, сина Юдиного, сина Йо́сипового, сина Йонамового, сина Еліякимового,

31 сина Мелеаєвого, сина Меннаєвого, сина Маттатаєвого, сина Натамового, сина Давидового,

32 сина Єссеєвого, сина Йовидового, сина Воозового, сина Салаєвого, сина Наассонового,

33 сина Амінадавого, сина Адмінієвого, сина Арнієвого, сина Есромового, сина Фаресового, сина Юдиного,

34 сина Яковлевого, сина Ісакового, сина Авраамового, сина Тариного, сина Нахорового,

35 сина Серухового, сина Рагавового, сина Фалекового, сина Еверового, сина Салиного,

36 сина Каїнамового, сина Арфаксадового, сина Симового, сина Но́євого, сина Ламе́хового,

37 сина Матусалового, сина Ено́хового, сина Яретового, сина Малелеїлового, сина Каїнамового,

38 сина Еносового, сина Ситового, сина Ада́мового, — Сином Божим.

Евангелие от Луки

Глава 3

Вiд Луки

Розділ 3

1 В пятнадцатый же год правления Тиверия кесаря, когда Понтий Пилат управлял Иудеей, и тетрархом Галилеи был Ирод, Филипп же, брат его, был тетрархом Итуреи и Трахонитской области, и Лисаний был тетрархом Авилинеи,

1 У п'ятнадцятий рік панува́ння Тиве́рія ке́саря, коли По́нтій Пила́т панував над Юдеєю, коли в Галілеї тетра́рхом був І́род, а Пилип, його брат, був тетра́рхом Ітуре́ї й землі Трахоні́тської, за тетра́рха Ліса́нія в Авілі́ні,

2 при первосвященнике Анне и Каиафе, было слово Божие к Иоанну, сыну Захарии, в пустыне.

2 за первосвящеників Анни й Кайя́фи було Боже слово в пустині Іванові, сину Захарія.

3 И прошел он всю страну Иорданскую, проповедуя крещение покаяния для отпущения грехов,

3 І він перейшов усю землю Йорда́нську, проповідуючи хрищення покая́ння для про́щення гріхів,

4 как написано в книге слов Исаии пророка: Голос вопиющего в пустыне: «приготовьте дорогу Господу, прямыми делайте пути Его:

4 як написано в книзі пророцтва пророка Ісаї: „Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки́ Йому!

5 всякий овраг наполнится, и всякая гора и холм снизится, и станет кривое прямыми путями, и неровные тропы — дорогами гладкими,

5 Нехай кожна долина напо́вниться, гора ж кожна та при́горок зни́зиться, що нерівне, нехай випросто́вується, а доро́ги вибо́їсті стануть гладе́нькі, —

6 и увидит всякая плоть спасение Божие».

6 і кожна люди́на побачить Боже спасі́ння!“

7 Итак, он говорил народу, выходившему креститься у него: отродье змеиное, кто указал вам бежать от будущего гнева?

7 А Іван говорив до людей, хто прихо́див, христитися в ньо́го: Ро́де зміїний, — хто навчив вас тікати від гніву майбу́тнього?

8 Сотворите же плоды достойные покаяния, и не начинайте говорить самим себе: «отец у нас Авраам», ибо говорю вам, что может Бог из камней этих воздвигнуть детей Аврааму.

8 Отож, учиніть гідний плід покая́ння. І не починайте казати в собі: „Маємо ба́тька Авраама“. Бо кажу вам, що Бог може підне́сти дітей Авраамові з цьо́го каміння.

9 Уже лежит и топор при корне деревьев: итак, всякое дерево, не приносящее доброго плода, срубается, и бросается в огонь.

9 Бо вже он до корі́ння дере́в і сокира прикла́дена: кожне ж дерево, що доброго пло́ду не родить, буде зрубане та до огню буде вкинене“.

10 И спрашивал его народ, говоря: что нам делать?

10 А люди питали його й говорили: „Що́ ж нам робити?“

11 Он же отвечал им: у кого две рубашки, пусть поделится с неимущим, и у кого есть пища, пусть так же поступает.

11 І сказав він у відповідь їм: „У кого дві сорочці, — нехай дасть немаючому; а хто має поживу, — нехай робить так само“.

12 Пришли же и мытари креститься и сказали ему: Учитель, что нам делать?

12 І прихо́дили й ми́тники, щоб христитись від нього, і питали його: „Учителю, що́ ми маємо робити?“

13 Он же сказал им: ничего больше положенного вам не взыскивайте.

13 А він їм казав: „Не стягайте нічого над те, що вам зве́лено“.

14 Спрашивали его и воины, говоря: а нам что делать? И сказал им: никого не насилуйте, не вымогайте доносами и довольствуйтесь своим жалованьем.

14 Питали ж його й вояки́ й говорили: „А нам що робити?“ І він їм відповів: „Ніко́го не кривдьте, ані не оскаржайте фальшиво, удовольня́йтесь платнею своєю“.

15 И ждал народ, и размышляли все в сердцах своих об Иоанне: а не Христос ли он сам?

15 Коли ж усі люди чекали, і в серцях своїх ду́мали всі про Івана, чи то він не Христос,

16 И ответил Иоанн, обращаясь ко всем: я водою крещу вас; идет же Сильнейший меня, у Которого я недостоин развязать ремень обуви Его. Он будет крестить вас Духом Святым и огнем.

16 Іван відповідав усім, кажучи: „Я хрищу́ вас водою, але йде ось Поту́жніший за мене, що Йому́ розв'язати ремінця́ від Його взуття́ я негідний, — Він христитиме вас Святим Духом й огнем!

17 Лопата Его в руке Его, чтобы очистить гумно Свое и собрать пшеницу в житницу Свою, а мякину Он сожжет огнем неугасимым.

17 У руці Своїй має Він ві́ячку, — і перечистить Свій тік: пшеницю збере до засі́ків Своїх, а полову попа́лить ув огні невгаси́мім“.

18 И многое иное внушал он народу, благовествуя ему.

18 Тож багато навчав він і іншого, звіщаючи Добру Нови́ну народові.

19 Ирод же тетрарх, обличаемый им за Иродиаду, жену брата своего, и за всё, что он сделал дурного,

19 А Ірод тетра́рх, що Іван докоря́в йому за Іродія́ду, дружи́ну брата свого, і за все зло, яке заподі́яв був Ірод,

20 прибавил ко всему прочему и то, что заключил Иоанна в тюрьму.

20 до всього додав іще й те, що Івана замкнув до в'язни́ці.

21 И было: когда крестился весь народ, и Иисус, крестившись, молился, открылось небо,

21 І сталося, як христились усі люди, і як Ісус, охристившись, молився, розкрилося небо,

22 и нисшел Дух Святой в телесном виде, как голубь, на Него, и голос с неба раздался: Ты Сын Мой Возлюбленный, на Тебе Мое благоволение.

22 і Дух Святий зли́нув на Нього в тілесному ви́гляді, як голуб, і голос із неба почувся, що мовив: „Ти Син Мій Улю́блений, що Я вподо́бав Тебе!“

23 И Сам Иисус, начиная Свое служение, был лет тридцати; Он, как думали, был сын Иосифа, Илия,

23 А Сам Ісус, розпочинаючи, мав ро́ків із тридцять, бувши, як думано, сином Йо́сипа, Ілія,

24 Матфата, Левия, Мелхия, Ианная, Иосифа,

24 сина Маттатового, сина Леві́їного, сина Мелхіїного, сина Яннаєвого, сина Йо́сипового,

25 Маттафии, Амоса, Наума, Еслия, Наггея,

25 сина Маттатієвого, сина Амосова, сина Наумового, сина Еслієвого, сина Наггеєвого,

26 Маафа, Маттафии, Семеина, Иосиха, Иодая,

26 сина Маатового, сина Маттатієвого, сина Семенієвого, сина Йосихового, сина Йодаєвого,

27 Иоанана, Рисая, Зоровавеля, Салафиила, Нирия,

27 сина Йоананового, сина Рисаєвого, сина Зоровавелевого, сина Салатіїлового, сина Нирієвого,

28 Мелхия, Аддия, Косама, Елмадама, Ира,

28 сина Мелхієвого, сина Аддієвого, сина Косамового, сина Елмадамового, сина Ірового,

29 Иисуса, Елиезера, Иорима, Матфата, Левия,

29 сина Ісуєвого, сина Еліезерового, сина Йоримового, сина Маттатієвого, сина Левієвого,

30 Симеона, Иуды, Иосифа, Ионама, Елиакима,

30 сина Семенового, сина Юдиного, сина Йо́сипового, сина Йонамового, сина Еліякимового,

31 Мелеая, Менная, Маттафая, Нафана, Давида,

31 сина Мелеаєвого, сина Меннаєвого, сина Маттатаєвого, сина Натамового, сина Давидового,

32 Иессея, Овида, Вооса, Салы, Наассона,

32 сина Єссеєвого, сина Йовидового, сина Воозового, сина Салаєвого, сина Наассонового,

33 Аминадава, Админа, Арния, Есрома, Фареса, Иуды,

33 сина Амінадавого, сина Адмінієвого, сина Арнієвого, сина Есромового, сина Фаресового, сина Юдиного,

34 Иакова, Исаака, Авраама, Фары, Нахора,

34 сина Яковлевого, сина Ісакового, сина Авраамового, сина Тариного, сина Нахорового,

35 Серуха, Рагава, Фалека, Евера, Салы,

35 сина Серухового, сина Рагавового, сина Фалекового, сина Еверового, сина Салиного,

36 Каинана, Арфаксада, Сима, Ноя, Ламеха,

36 сина Каїнамового, сина Арфаксадового, сина Симового, сина Но́євого, сина Ламе́хового,

37 Мафусала, Еноха, Иарета, Малелеила, Каинана,

37 сина Матусалового, сина Ено́хового, сина Яретового, сина Малелеїлового, сина Каїнамового,

38 Еноса, Сифа, Адама, Бога.

38 сина Еносового, сина Ситового, сина Ада́мового, — Сином Божим.