Библия - Обещанное Восстановление

Псалтирь

Псалом 131

1 Песнь восхождения. Воспомни, Господи, Давида и все его смирение,

2 Как он клялся Господу, давал обет крепкому Богу Иакова:

3 `Не войду в шатер моего дома, не взойду на постель ложа моего;

4 Не дам сна глазам моим и веждам моим дремания,

5 Доколе не найду места Господу, жилища крепкому Богу Иакова`.

6 Се, мы слышали, что он был в Ефремовой земле, нашли его на полях Кариаф-Иарима.

7 Войдем в жилище Его, поклонимся подножию ног Его.

8 Стань, Господи, на месте покоя Твоего, Ты и ковчег могущества Твоего.

9 Священники Твои да облекутся правдою, и святые Твои да торжествуют.

10 Ради Давида, раба Твоего, не отврати лица от помазанника Твоего.

11 Господь клялся Давиду в истине, от которой и не отступит: от плода чрева твоего посажу на престоле твоем.

12 И если сыны твои будут хранить завет Мой и откровения Мои, которым Я научу их: то и их сыны во веки будут сидеть на престоле твоем.

13 Ибо избрал Господь Сион, благоволил соделать [его] жилищем Своим.

14 Се место покоя Моего на веки, здесь вселюсь; ибо Я возлюбил его.

15 Пищу его благословлю, нищих его насыщу хлебом.

16 Священников его облеку во спасение, и святые его будут торжествовать.

17 Так возвращу рог Давиду, поставлю светильник помазаннику Моему.

18 Врагов его покрою стыдом; а на нем будет сиять венец его.

Псалми

Псалом 131

1 Пісня проча́н. Згадай, Господи, про Давида, про всі його му́ки,

2 що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:

3 „Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,

4 не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,

5 аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!

6 Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.

7 Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!

8 Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!

9 Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!

10 Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.

11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!

12 Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“

13 Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:

14 „То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —

15 пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!

16 Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.

17 Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —

18 ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!

Псалтирь Псалом 131	Псалми Псалом 131
1 Песнь восхождения. Воспомни, Господи, Давида и все его смирение,	1 Пісня проча́н. Згадай, Господи, про Давида, про всі його му́ки,
2 Как он клялся Господу, давал обет крепкому Богу Иакова:	2 що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:
3 `Не войду в шатер моего дома, не взойду на постель ложа моего;	3 „Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,
4 Не дам сна глазам моим и веждам моим дремания,	4 не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,
5 Доколе не найду места Господу, жилища крепкому Богу Иакова`.	5 аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!
6 Се, мы слышали, что он был в Ефремовой земле, нашли его на полях Кариаф-Иарима.	6 Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.
7 Войдем в жилище Его, поклонимся подножию ног Его.	7 Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!
8 Стань, Господи, на месте покоя Твоего, Ты и ковчег могущества Твоего.	8 Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!
9 Священники Твои да облекутся правдою, и святые Твои да торжествуют.	9 Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!
10 Ради Давида, раба Твоего, не отврати лица от помазанника Твоего.	10 Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.
11 Господь клялся Давиду в истине, от которой и не отступит: от плода чрева твоего посажу на престоле твоем.	11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!
12 И если сыны твои будут хранить завет Мой и откровения Мои, которым Я научу их: то и их сыны во веки будут сидеть на престоле твоем.	12 Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“
13 Ибо избрал Господь Сион, благоволил соделать [его] жилищем Своим.	13 Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:
14 Се место покоя Моего на веки, здесь вселюсь; ибо Я возлюбил его.	14 „То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —
15 Пищу его благословлю, нищих его насыщу хлебом.	15 пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!
16 Священников его облеку во спасение, и святые его будут торжествовать.	16 Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.
17 Так возвращу рог Давиду, поставлю светильник помазаннику Моему.	17 Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —
18 Врагов его покрою стыдом; а на нем будет сиять венец его.	18 ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!

Ветхий
завет

Новый
завет

Псалтирь

Псалом 131

Псалми

Псалом 131

Псалтирь

Псалом 131

Псалми

Псалом 131

Ветхий завет

Новый завет

Псалтирь

Псалом 131

Псалми

Псалом 131

Псалтирь

Псалом 131

Псалми

Псалом 131

Ветхий
завет

Новый
завет