Книга пророка Иеремии

Глава 11

1 Слово, которое было к Иеремии от Иеговы, глаголившего:

2 Слушайте слова завета сего, и пересказывайте жителям Иудеи и гражданам Иерусалима.

3 И скажи им: так говорит Иегова, Бог Израилев: проклят тот человек, который не послушает слов завета сего,

4 Который Я дал отцам вашим, когда вывел их из земли Египетской, из железной печи, и сказал: слушайтесь гласа Моего, и делайте все, как Я повелеваю вам, и будете Моим народом, и Я буду вашим Богом,

5 Чтоб состоялась клятва, которою Я клялся отцам вашим, дать им землю, где течет молоко и мед, как это видно ныне. И отвечал я, сказав: аминь, о Иегова!

6 И сказал мне Иегова: провозгласи все сии слова в городах Иудеи, и на улицах Иерусалима, и скажи: слушайте слова завета сего, и исполняйте их.

7 Ибо отцов ваших Я увещевал усердно с того дня, как вывел их из земли Египетской, даже до сего дня; увещевал их часто, говоря: слушайтесь гласа Моего.

8 Но они не слушали, и не приклонили уха своего, а каждый жил по упорству лукавого своего сердца: и Я навел на них все сказанное в завете сем, который Я повелел им исполнять, и они не исполняли.

9 И сказал мне Иегова: открылся заговор у жителей Иудеи, и у граждан Иерусалима.

10 Они опять обратились к беззакониям прежних отцов своих, которые не хотели слушать слов Моих, и они ходят за другими богами, служа им. Дом Израиля и дом Иуды нарушают завет Мой, который Я утвердил с отцами их.

11 За сие так говорит Иегова: се, Я веду на них зло, от которого не могут избавиться, и когда воззовут ко Мне, не услышу их.

12 Тогда города иудейские и жители Иерусалима пойдут, и воззовут к богам, которым они кадят; но они нисколько не помогут им во время бедствия их.

13 Ибо сколько у тебя городов, столько и богов у тебя, Иудея, и сколько считается улиц в Иерусалиме, столько вы наставили жертвенников срамному, жертвенников для каждения Ваалу.

14 И ты не молись за народ сей, и не возноси за них прошения и молитвы; ибо Я не послушаю, когда они будут взывать ко Мне, по случаю бедствия своего.

15 Что возлюбленному Моему в доме Моем, когда такое беззаконие производится, и так многими? Пусть возьмут от тебя и священное мясо; когда бедствие твое придет, тогда будешь в трепете ужаса.

16 Зеленеющею маслиною, красующеюся плодами и ростом, именовал тебя Иегова. А ныне с великим шумом Он разложил огонь вокруг ее; и похудели ветви ее.

17 Ибо Иегова воинств, посадивший тебя, изрек на тебя зло, за зло дома Израилева и дома Иудина, которое они к огорчению Моему делают, вознося курения Ваалу.

18 Так Иегова дал мне знать, и потому я знаю; тогда Ты показал мне деяния их.

19 А я, как кроткий агнец, ведомый на заклание, и не знал, что они на меня составляют злоумышления: `истребим дерево с плодами его, и свергнем его с земли живых, чтоб и имя его уже не упоминалось`.

20 Но Иегова воинств, судия праведный, испытующий внутреннее и сердце, дай увидеть мне мщение Твое над ними; ибо на Тебя возлагаю дело мое.

21 Посему так говорит Иегова о жителях Анафофа, ищущих души твоей и говорящих: не пророчествуй во имени {ин. именем} Иеговы, и не умрешь от руки нашей.

22 Посему так говорит Иегова воинств: вот, Я пересмотрю их. Юноши умрут от меча; сыны их и дочери их умрут от голода.

23 И остатка не будет у них: ибо Я наведу зло на жителей Анафофа, в год осмотра их.

Єремiя

Розділ 11

1 Слово, що було до Єремії від Господа, кажучи:

2 „Послухайте слів заповіту оцьо́го, і будете їх говорити юдеям і ме́шканцям Єрусалиму,

3 і скажеш ти їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Про́клята та люди́на, що не слухає слів заповіту цього́,

4 що його наказав був Я вашим батька́м того дня, коли їх виво́див із кра́ю єгипетського, із залізного го́рна, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і робіть усе те, що Я накажу́ вам, — і бу́дете ви народом Моїм, а Я бу́ду вам Богом,

5 щоб Я ви́повнив при́сягу ту, якою Я вашим батька́м присяга́в дати їм Край, що тече молоком, як сьогодні! А я відповів та сказав: Амі́нь, Господи!

6 І промовив до мене Госпо́дь: Виголо́шуй оці всі слова́ по юдейських міста́х та на вулицях Єрусалиму, говорячи: Слухайтесь слів заповіту цього́, і вико́нуйте їх!

7 Бо направду засвідчив Я вашим батька́м того дня, як виводив їх з кра́ю єгипетського, і до сьогодні Я пильно засві́дчую, кажучи: Слу́хайтеся Мого голосу!

8 Та не слухали й не прихиляли вони свого вуха, і кожен ходив за упе́ртістю злі́сного серця свого. І Я спровадив на них усі слова заповіту цього, що Я наказав був робити, вони ж не робили.

9 І промовив до мене Господь: Зна́йдений бунт між юдеями та між мешка́нцями Єрусалиму!

10 Повернулись вони до гріхів своїх давніх батькі́в, що слухатися Моїх слів не хотіли, і пішли за бога́ми чужими, щоб їм служити. Дім Ізраїлів і дім Юдин зламали Мого заповіта, якого Я склав з їхніми батька́ми.

11 Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я лихо на них наведу́, що вийти із нього не змо́жуть, і кли́кати бу́дуть до Мене, але не почую Я їх!

12 І пі́дуть юдейські міста́ та єрусалимські мешканці, і бу́дуть кричати до богів, що їм ка́дять вони, але ті помогти́ — не помо́жуть їм за ча́су їхнього лиха!

13 Бо богів твоїх — за числом твоїх міст, Юдо, і за числом вулиць Єрусалиму наста́влено же́ртівників для Моло́ха, же́ртівників, щоб кади́ти Ваалові.

14 А ти не молися за цього наро́да, і блага́ння й молитви за них не здійма́й, бо Я не почую за ча́су того́, коли кли́кати будуть до Мене з-за лиха свого́!

15 По́що Моєму коханому в домі Моєму чинити злі за́міри? Чи то́всті куски́ і м'ясо посвя́тне відве́рнуть від тебе нещастя твоє? Тоді б ти радів!

16 „Оли́вка зелена, гарна пло́дом хорошим“, — так кликнув Господь твоє йме́ння. Але з шумом великого вітру огонь запали́вся круг неї, і галу́зки її полама́ються!

17 А Господь Саваот, що тебе посадив, говорив був на тебе лихе за зло дому Ізраїля та дому Юди, що робили собі, щоб гніви́ти Мене, щоб кади́ти Ваа́лові.

18 А Господь дав пізна́ти мені — й я пізнав, і тоді Ти вчинив, що побачив я їхні діла́.

19 А я був, мов лагі́дна вівця́, що прова́дять її на зако́лення, і не знав, що на мене вони вимишля́ли заті́ї: „Пони́щмо це дерево з пло́дом його, і з кра́ю живих його ви́тнім, і йме́ння його не згадається більше!“

20 Але, Господи Саваоте, Ти Суддя сраведливий, що досліджуєш ни́рки та серце, — хай над ними побачу я по́мсту Твою, бо справу свою я дові́рив Тобі!

21 Тому так промовляє Господь на людей Анато́ту, що пошу́кують душу твою та говорять: „Не пророкуй Ім'я́м Господа, щоб не померти тобі від рук наших!“

22 Тому так промовляє Господь Савао́т: Ось Я навіщу́ їх: від меча юнаки́ повмирають, а сини їхні та їхні до́чки від голоду вмруть!

23 І оста́нку не буде по них, бо спрова́джу Я зло на людей Анато́ту у році наві́щення їх!

Книга пророка Иеремии

Глава 11

Єремiя

Розділ 11

1 Слово, которое было к Иеремии от Иеговы, глаголившего:

1 Слово, що було до Єремії від Господа, кажучи:

2 Слушайте слова завета сего, и пересказывайте жителям Иудеи и гражданам Иерусалима.

2 „Послухайте слів заповіту оцьо́го, і будете їх говорити юдеям і ме́шканцям Єрусалиму,

3 И скажи им: так говорит Иегова, Бог Израилев: проклят тот человек, который не послушает слов завета сего,

3 і скажеш ти їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Про́клята та люди́на, що не слухає слів заповіту цього́,

4 Который Я дал отцам вашим, когда вывел их из земли Египетской, из железной печи, и сказал: слушайтесь гласа Моего, и делайте все, как Я повелеваю вам, и будете Моим народом, и Я буду вашим Богом,

4 що його наказав був Я вашим батька́м того дня, коли їх виво́див із кра́ю єгипетського, із залізного го́рна, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і робіть усе те, що Я накажу́ вам, — і бу́дете ви народом Моїм, а Я бу́ду вам Богом,

5 Чтоб состоялась клятва, которою Я клялся отцам вашим, дать им землю, где течет молоко и мед, как это видно ныне. И отвечал я, сказав: аминь, о Иегова!

5 щоб Я ви́повнив при́сягу ту, якою Я вашим батька́м присяга́в дати їм Край, що тече молоком, як сьогодні! А я відповів та сказав: Амі́нь, Господи!

6 И сказал мне Иегова: провозгласи все сии слова в городах Иудеи, и на улицах Иерусалима, и скажи: слушайте слова завета сего, и исполняйте их.

6 І промовив до мене Госпо́дь: Виголо́шуй оці всі слова́ по юдейських міста́х та на вулицях Єрусалиму, говорячи: Слухайтесь слів заповіту цього́, і вико́нуйте їх!

7 Ибо отцов ваших Я увещевал усердно с того дня, как вывел их из земли Египетской, даже до сего дня; увещевал их часто, говоря: слушайтесь гласа Моего.

7 Бо направду засвідчив Я вашим батька́м того дня, як виводив їх з кра́ю єгипетського, і до сьогодні Я пильно засві́дчую, кажучи: Слу́хайтеся Мого голосу!

8 Но они не слушали, и не приклонили уха своего, а каждый жил по упорству лукавого своего сердца: и Я навел на них все сказанное в завете сем, который Я повелел им исполнять, и они не исполняли.

8 Та не слухали й не прихиляли вони свого вуха, і кожен ходив за упе́ртістю злі́сного серця свого. І Я спровадив на них усі слова заповіту цього, що Я наказав був робити, вони ж не робили.

9 И сказал мне Иегова: открылся заговор у жителей Иудеи, и у граждан Иерусалима.

9 І промовив до мене Господь: Зна́йдений бунт між юдеями та між мешка́нцями Єрусалиму!

10 Они опять обратились к беззакониям прежних отцов своих, которые не хотели слушать слов Моих, и они ходят за другими богами, служа им. Дом Израиля и дом Иуды нарушают завет Мой, который Я утвердил с отцами их.

10 Повернулись вони до гріхів своїх давніх батькі́в, що слухатися Моїх слів не хотіли, і пішли за бога́ми чужими, щоб їм служити. Дім Ізраїлів і дім Юдин зламали Мого заповіта, якого Я склав з їхніми батька́ми.

11 За сие так говорит Иегова: се, Я веду на них зло, от которого не могут избавиться, и когда воззовут ко Мне, не услышу их.

11 Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я лихо на них наведу́, що вийти із нього не змо́жуть, і кли́кати бу́дуть до Мене, але не почую Я їх!

12 Тогда города иудейские и жители Иерусалима пойдут, и воззовут к богам, которым они кадят; но они нисколько не помогут им во время бедствия их.

12 І пі́дуть юдейські міста́ та єрусалимські мешканці, і бу́дуть кричати до богів, що їм ка́дять вони, але ті помогти́ — не помо́жуть їм за ча́су їхнього лиха!

13 Ибо сколько у тебя городов, столько и богов у тебя, Иудея, и сколько считается улиц в Иерусалиме, столько вы наставили жертвенников срамному, жертвенников для каждения Ваалу.

13 Бо богів твоїх — за числом твоїх міст, Юдо, і за числом вулиць Єрусалиму наста́влено же́ртівників для Моло́ха, же́ртівників, щоб кади́ти Ваалові.

14 И ты не молись за народ сей, и не возноси за них прошения и молитвы; ибо Я не послушаю, когда они будут взывать ко Мне, по случаю бедствия своего.

14 А ти не молися за цього наро́да, і блага́ння й молитви за них не здійма́й, бо Я не почую за ча́су того́, коли кли́кати будуть до Мене з-за лиха свого́!

15 Что возлюбленному Моему в доме Моем, когда такое беззаконие производится, и так многими? Пусть возьмут от тебя и священное мясо; когда бедствие твое придет, тогда будешь в трепете ужаса.

15 По́що Моєму коханому в домі Моєму чинити злі за́міри? Чи то́всті куски́ і м'ясо посвя́тне відве́рнуть від тебе нещастя твоє? Тоді б ти радів!

16 Зеленеющею маслиною, красующеюся плодами и ростом, именовал тебя Иегова. А ныне с великим шумом Он разложил огонь вокруг ее; и похудели ветви ее.

16 „Оли́вка зелена, гарна пло́дом хорошим“, — так кликнув Господь твоє йме́ння. Але з шумом великого вітру огонь запали́вся круг неї, і галу́зки її полама́ються!

17 Ибо Иегова воинств, посадивший тебя, изрек на тебя зло, за зло дома Израилева и дома Иудина, которое они к огорчению Моему делают, вознося курения Ваалу.

17 А Господь Саваот, що тебе посадив, говорив був на тебе лихе за зло дому Ізраїля та дому Юди, що робили собі, щоб гніви́ти Мене, щоб кади́ти Ваа́лові.

18 Так Иегова дал мне знать, и потому я знаю; тогда Ты показал мне деяния их.

18 А Господь дав пізна́ти мені — й я пізнав, і тоді Ти вчинив, що побачив я їхні діла́.

19 А я, как кроткий агнец, ведомый на заклание, и не знал, что они на меня составляют злоумышления: `истребим дерево с плодами его, и свергнем его с земли живых, чтоб и имя его уже не упоминалось`.

19 А я був, мов лагі́дна вівця́, що прова́дять її на зако́лення, і не знав, що на мене вони вимишля́ли заті́ї: „Пони́щмо це дерево з пло́дом його, і з кра́ю живих його ви́тнім, і йме́ння його не згадається більше!“

20 Но Иегова воинств, судия праведный, испытующий внутреннее и сердце, дай увидеть мне мщение Твое над ними; ибо на Тебя возлагаю дело мое.

20 Але, Господи Саваоте, Ти Суддя сраведливий, що досліджуєш ни́рки та серце, — хай над ними побачу я по́мсту Твою, бо справу свою я дові́рив Тобі!

21 Посему так говорит Иегова о жителях Анафофа, ищущих души твоей и говорящих: не пророчествуй во имени {ин. именем} Иеговы, и не умрешь от руки нашей.

21 Тому так промовляє Господь на людей Анато́ту, що пошу́кують душу твою та говорять: „Не пророкуй Ім'я́м Господа, щоб не померти тобі від рук наших!“

22 Посему так говорит Иегова воинств: вот, Я пересмотрю их. Юноши умрут от меча; сыны их и дочери их умрут от голода.

22 Тому так промовляє Господь Савао́т: Ось Я навіщу́ їх: від меча юнаки́ повмирають, а сини їхні та їхні до́чки від голоду вмруть!

23 И остатка не будет у них: ибо Я наведу зло на жителей Анафофа, в год осмотра их.

23 І оста́нку не буде по них, бо спрова́джу Я зло на людей Анато́ту у році наві́щення їх!