Книга пророка ИеремииГлава 11 |
1 |
2 Слушайте слова завета сего, и пересказывайте жителям Иудеи и гражданам Иерусалима. |
3 И скажи им: так говорит Иегова, Бог Израилев: проклят тот человек, который не послушает слов завета сего, |
4 Который Я дал отцам вашим, когда вывел их из земли Египетской, из железной печи, и сказал: слушайтесь гласа Моего, и делайте все, как Я повелеваю вам, и будете Моим народом, и Я буду вашим Богом, |
5 Чтоб состоялась клятва, которою Я клялся отцам вашим, дать им землю, где течет молоко и мед, как это видно ныне. И отвечал я, сказав: аминь, о Иегова! |
6 |
7 Ибо отцов ваших Я увещевал усердно с того дня, как вывел их из земли Египетской, даже до сего дня; увещевал их часто, говоря: слушайтесь гласа Моего. |
8 Но они не слушали, и не приклонили уха своего, а каждый жил по упорству лукавого своего сердца: и Я навел на них все сказанное в завете сем, который Я повелел им исполнять, и они не исполняли. |
9 |
10 Они опять обратились к беззакониям прежних отцов своих, которые не хотели слушать слов Моих, и они ходят за другими богами, служа им. Дом Израиля и дом Иуды нарушают завет Мой, который Я утвердил с отцами их. |
11 За сие так говорит Иегова: се, Я веду на них зло, от которого не могут избавиться, и когда воззовут ко Мне, не услышу их. |
12 Тогда города иудейские и жители Иерусалима пойдут, и воззовут к богам, которым они кадят; но они нисколько не помогут им во время бедствия их. |
13 Ибо сколько у тебя городов, столько и богов у тебя, Иудея, и сколько считается улиц в Иерусалиме, столько вы наставили жертвенников срамному, жертвенников для каждения Ваалу. |
14 И ты не молись за народ сей, и не возноси за них прошения и молитвы; ибо Я не послушаю, когда они будут взывать ко Мне, по случаю бедствия своего. |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 Посему так говорит Иегова воинств: вот, Я пересмотрю их. Юноши умрут от меча; сыны их и дочери их умрут от голода. |
23 И остатка не будет у них: ибо Я наведу зло на жителей Анафофа, в год осмотра их. |
ЄремiяРозділ 11 |
1 |
2 „Послухайте слів заповіту оцьо́го, і будете їх говорити юдеям і ме́шканцям Єрусалиму, |
3 і скажеш ти їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Про́клята та люди́на, що не слухає слів заповіту цього́, |
4 що його наказав був Я вашим батька́м того дня, коли їх виво́див із кра́ю єгипетського, із залізного го́рна, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і робіть усе те, що Я накажу́ вам, — і бу́дете ви народом Моїм, а Я бу́ду вам Богом, |
5 щоб Я ви́повнив при́сягу ту, якою Я вашим батька́м присяга́в дати їм Край, що тече молоком, як сьогодні! А я відповів та сказав: Амі́нь, Господи! |
6 І промовив до мене Госпо́дь: Виголо́шуй оці всі слова́ по юдейських міста́х та на вулицях Єрусалиму, говорячи: Слухайтесь слів заповіту цього́, і вико́нуйте їх! |
7 Бо направду засвідчив Я вашим батька́м того дня, як виводив їх з кра́ю єгипетського, і до сьогодні Я пильно засві́дчую, кажучи: Слу́хайтеся Мого голосу! |
8 Та не слухали й не прихиляли вони свого вуха, і кожен ходив за упе́ртістю злі́сного серця свого. І Я спровадив на них усі слова заповіту цього, що Я наказав був робити, вони ж не робили. |
9 І промовив до мене Господь: Зна́йдений бунт між юдеями та між мешка́нцями Єрусалиму! |
10 Повернулись вони до гріхів своїх давніх батькі́в, що слухатися Моїх слів не хотіли, і пішли за бога́ми чужими, щоб їм служити. Дім Ізраїлів і дім Юдин зламали Мого заповіта, якого Я склав з їхніми батька́ми. |
11 Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я лихо на них наведу́, що вийти із нього не змо́жуть, і кли́кати бу́дуть до Мене, але не почую Я їх! |
12 І пі́дуть юдейські міста́ та єрусалимські мешканці, і бу́дуть кричати до богів, що їм ка́дять вони, але ті помогти́ — не помо́жуть їм за ча́су їхнього лиха! |
13 Бо богів твоїх — за числом твоїх міст, Юдо, і за числом вулиць Єрусалиму наста́влено же́ртівників для Моло́ха, же́ртівників, щоб кади́ти Ваалові. |
14 А ти не молися за цього наро́да, і блага́ння й молитви за них не здійма́й, бо Я не почую за ча́су того́, коли кли́кати будуть до Мене з-за лиха свого́! |
15 По́що Моєму коханому в домі Моєму чинити злі за́міри? Чи то́всті куски́ і м'ясо посвя́тне відве́рнуть від тебе нещастя твоє? Тоді б ти радів! |
16 „Оли́вка зелена, гарна пло́дом хорошим“, — так кликнув Господь твоє йме́ння. Але з шумом великого вітру огонь запали́вся круг неї, і галу́зки її полама́ються! |
17 А Господь Саваот, що тебе посадив, говорив був на тебе лихе за зло дому Ізраїля та дому Юди, що робили собі, щоб гніви́ти Мене, щоб кади́ти Ваа́лові. |
18 |
19 А я був, мов лагі́дна вівця́, що прова́дять її на зако́лення, і не знав, що на мене вони вимишля́ли заті́ї: „Пони́щмо це дерево з пло́дом його, і з кра́ю живих його ви́тнім, і йме́ння його не згадається більше!“ |
20 Але, Господи Саваоте, Ти Суддя сраведливий, що досліджуєш ни́рки та серце, — хай над ними побачу я по́мсту Твою, бо справу свою я дові́рив Тобі! |
21 Тому так промовляє Господь на людей Анато́ту, що пошу́кують душу твою та говорять: „Не пророкуй Ім'я́м Господа, щоб не померти тобі від рук наших!“ |
22 Тому так промовляє Господь Савао́т: Ось Я навіщу́ їх: від меча юнаки́ повмирають, а сини їхні та їхні до́чки від голоду вмруть! |
23 І оста́нку не буде по них, бо спрова́джу Я зло на людей Анато́ту у році наві́щення їх! |
Книга пророка ИеремииГлава 11 |
ЄремiяРозділ 11 |
1 |
1 |
2 Слушайте слова завета сего, и пересказывайте жителям Иудеи и гражданам Иерусалима. |
2 „Послухайте слів заповіту оцьо́го, і будете їх говорити юдеям і ме́шканцям Єрусалиму, |
3 И скажи им: так говорит Иегова, Бог Израилев: проклят тот человек, который не послушает слов завета сего, |
3 і скажеш ти їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Про́клята та люди́на, що не слухає слів заповіту цього́, |
4 Который Я дал отцам вашим, когда вывел их из земли Египетской, из железной печи, и сказал: слушайтесь гласа Моего, и делайте все, как Я повелеваю вам, и будете Моим народом, и Я буду вашим Богом, |
4 що його наказав був Я вашим батька́м того дня, коли їх виво́див із кра́ю єгипетського, із залізного го́рна, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і робіть усе те, що Я накажу́ вам, — і бу́дете ви народом Моїм, а Я бу́ду вам Богом, |
5 Чтоб состоялась клятва, которою Я клялся отцам вашим, дать им землю, где течет молоко и мед, как это видно ныне. И отвечал я, сказав: аминь, о Иегова! |
5 щоб Я ви́повнив при́сягу ту, якою Я вашим батька́м присяга́в дати їм Край, що тече молоком, як сьогодні! А я відповів та сказав: Амі́нь, Господи! |
6 |
6 І промовив до мене Госпо́дь: Виголо́шуй оці всі слова́ по юдейських міста́х та на вулицях Єрусалиму, говорячи: Слухайтесь слів заповіту цього́, і вико́нуйте їх! |
7 Ибо отцов ваших Я увещевал усердно с того дня, как вывел их из земли Египетской, даже до сего дня; увещевал их часто, говоря: слушайтесь гласа Моего. |
7 Бо направду засвідчив Я вашим батька́м того дня, як виводив їх з кра́ю єгипетського, і до сьогодні Я пильно засві́дчую, кажучи: Слу́хайтеся Мого голосу! |
8 Но они не слушали, и не приклонили уха своего, а каждый жил по упорству лукавого своего сердца: и Я навел на них все сказанное в завете сем, который Я повелел им исполнять, и они не исполняли. |
8 Та не слухали й не прихиляли вони свого вуха, і кожен ходив за упе́ртістю злі́сного серця свого. І Я спровадив на них усі слова заповіту цього, що Я наказав був робити, вони ж не робили. |
9 |
9 І промовив до мене Господь: Зна́йдений бунт між юдеями та між мешка́нцями Єрусалиму! |
10 Они опять обратились к беззакониям прежних отцов своих, которые не хотели слушать слов Моих, и они ходят за другими богами, служа им. Дом Израиля и дом Иуды нарушают завет Мой, который Я утвердил с отцами их. |
10 Повернулись вони до гріхів своїх давніх батькі́в, що слухатися Моїх слів не хотіли, і пішли за бога́ми чужими, щоб їм служити. Дім Ізраїлів і дім Юдин зламали Мого заповіта, якого Я склав з їхніми батька́ми. |
11 За сие так говорит Иегова: се, Я веду на них зло, от которого не могут избавиться, и когда воззовут ко Мне, не услышу их. |
11 Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я лихо на них наведу́, що вийти із нього не змо́жуть, і кли́кати бу́дуть до Мене, але не почую Я їх! |
12 Тогда города иудейские и жители Иерусалима пойдут, и воззовут к богам, которым они кадят; но они нисколько не помогут им во время бедствия их. |
12 І пі́дуть юдейські міста́ та єрусалимські мешканці, і бу́дуть кричати до богів, що їм ка́дять вони, але ті помогти́ — не помо́жуть їм за ча́су їхнього лиха! |
13 Ибо сколько у тебя городов, столько и богов у тебя, Иудея, и сколько считается улиц в Иерусалиме, столько вы наставили жертвенников срамному, жертвенников для каждения Ваалу. |
13 Бо богів твоїх — за числом твоїх міст, Юдо, і за числом вулиць Єрусалиму наста́влено же́ртівників для Моло́ха, же́ртівників, щоб кади́ти Ваалові. |
14 И ты не молись за народ сей, и не возноси за них прошения и молитвы; ибо Я не послушаю, когда они будут взывать ко Мне, по случаю бедствия своего. |
14 А ти не молися за цього наро́да, і блага́ння й молитви за них не здійма́й, бо Я не почую за ча́су того́, коли кли́кати будуть до Мене з-за лиха свого́! |
15 |
15 По́що Моєму коханому в домі Моєму чинити злі за́міри? Чи то́всті куски́ і м'ясо посвя́тне відве́рнуть від тебе нещастя твоє? Тоді б ти радів! |
16 |
16 „Оли́вка зелена, гарна пло́дом хорошим“, — так кликнув Господь твоє йме́ння. Але з шумом великого вітру огонь запали́вся круг неї, і галу́зки її полама́ються! |
17 |
17 А Господь Саваот, що тебе посадив, говорив був на тебе лихе за зло дому Ізраїля та дому Юди, що робили собі, щоб гніви́ти Мене, щоб кади́ти Ваа́лові. |
18 |
18 |
19 |
19 А я був, мов лагі́дна вівця́, що прова́дять її на зако́лення, і не знав, що на мене вони вимишля́ли заті́ї: „Пони́щмо це дерево з пло́дом його, і з кра́ю живих його ви́тнім, і йме́ння його не згадається більше!“ |
20 |
20 Але, Господи Саваоте, Ти Суддя сраведливий, що досліджуєш ни́рки та серце, — хай над ними побачу я по́мсту Твою, бо справу свою я дові́рив Тобі! |
21 |
21 Тому так промовляє Господь на людей Анато́ту, що пошу́кують душу твою та говорять: „Не пророкуй Ім'я́м Господа, щоб не померти тобі від рук наших!“ |
22 Посему так говорит Иегова воинств: вот, Я пересмотрю их. Юноши умрут от меча; сыны их и дочери их умрут от голода. |
22 Тому так промовляє Господь Савао́т: Ось Я навіщу́ їх: від меча юнаки́ повмирають, а сини їхні та їхні до́чки від голоду вмруть! |
23 И остатка не будет у них: ибо Я наведу зло на жителей Анафофа, в год осмотра их. |
23 І оста́нку не буде по них, бо спрова́джу Я зло на людей Анато́ту у році наві́щення їх! |