CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Мар. 11
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Евангелие от Марка

Глава 11

1 И когда они приближались к Иерусалиму, к Виффагии и Вифании, на склоне горы Масличной, посылает Он двух из учеников Своих

2 и говорит им: идите в селение, которое напротив вас, и тотчас при входе в него найдете осленка привязанного, на которого еще никто из людей не садился; отвяжите его и ведите.

3 И если кто скажет вам: «что это вы делаете?» — скажите: «он нужен Господу, и Господь тотчас же вернет его сюда».

4 И они пошли и нашли осленка, привязанного к воротам снаружи на улице, и отвязывают его.

5 И некоторые из стоявших там говорили им: для чего вы отвязываете осленка?

6 Они сказали им так, как сказал Иисус; и те отпустили их.

7 И приводят осленка к Иисусу, и кладут на него одежды свои; и Он сел на него.

8 И многие разостлали на дороге одежды свои, другие же — ветви, срезав их в полях.

9 И шедшие впереди и следовавшие за Ним восклицали: Осанна! Благословен Грядущий во имя Господне!

10 Благословенно грядущее царство отца нашего Давида! Осанна в вышних!

11 И Он вошел в Иерусалим в храм и, обозрев всё, вышел, так как час уже был поздний, в Вифанию с Двенадцатью.

12 И на другой день, когда вышли они из Вифании, Он проголодался;

13 и увидев издали смоковницу, на которой были листья, подошел: не найдет ли чего на ней? И подойдя не нашел ничего, кроме листьев; ибо не было время смокв.

14 И обратившись к ней, Он сказал: отныне да не вкусит никто плода от тебя вовек. И слышали это ученики Его.

15 И приходят в Иерусалим. И войдя в храм, начал Он изгонять продающих и покупающих в храме; и столы менял и прилавки продающих голубей опрокинул;

16 и не позволял ничего проносить через храм;

17 и в учении Своем говорил им: не написано ли: «Дом Мой домом молитвы будет назван для всех народов»? Вы же сделали его вертепом разбойников.

18 И услышали это первосвященники и книжники и искали, как бы Его погубить: они боялись Его, ибо весь народ изумлялся Его учению.

19 И когда наступил вечер, Он вышел из города.

20 И проходя утром, они увидели, что смоковница засохла до корня.

21 И вспомнив, Петр говорит Ему: Равви, посмотри, смоковница, которую Ты проклял, засохла.

22 И ответил им Иисус: имейте веру в Бога.

23 Истинно говорю вам, кто скажет горе этой: «поднимись и бросься в море», и не усомнится в сердце своем, но будет верить, что совершится то, что он говорит, — будет ему.

24 Потому говорю вам: всё, о чем вы молитесь и просите, верьте, что вы получили, — и будет вам.

25 И когда стоите на молитве, прощайте, если что имеете против кого, чтобы и Отец ваш, Который на небесах, простил вам согрешения ваши.

26

27 И приходит снова в Иерусалим. И когда Он был в храме, подходят к Нему первосвященники и книжники и старейшины;

28 и стали говорить Ему: какою властью Ты это делаешь? Или кто Тебе дал эту власть, чтобы это делать?

29 Иисус же сказал им: спрошу вас об одном, и ответьте Мне, и Я скажу вам, какою властью это делаю.

30 Крещение Иоанново с неба было, или от людей? Ответьте Мне.

31 И рассуждали между собой: если скажем «с неба», Он скажет: «почему же вы не поверили ему?»

32 Сказать же: «от людей» — боялись толпы. Ибо все думали об Иоанне, что он действительно пророк.

33 И они говорят Иисусу в ответ: не знаем. И Иисус говорит им: и Я вам не скажу, какою властью это делаю.

Вiд Марка

Розділ 11

1 І коли вони набли́зились до Єрусалиму, до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,

2 і каже до них: „Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зна́йдете зараз прив'язане осля́, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

3 Коли ж скаже хто вам: „Що́ це ви робите?“ відкажіть: „Господь потребу́є його, — і віді́шле його сюди зараз“.

4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'я́зане коло воріт ізнадво́ру було при дорозі, — і відв'язали його.

5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: „Що́ ви робите? По́що осля ви відв'я́зуєте?“

6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, — і відпущено їх.

7 І вони привели́ до Ісуса осля́, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.

8 Багато ж наро́ду стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зе́лень, натя́ту в полях.

9 А ті, що йшли перед Ним і поза́ду, викрикували: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́!

10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Оса́нна на висоті!“

11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфа́нію з Дванадцятьма́.

12 А назавтра, коли вони вийшли з Віфа́нії, Він зголодні́в.

13 І, побачивши зда́лека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не зна́йде на ньому чого́. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя само́го, — не пора бо на фіґи була́.

14 І озвався Ісус і промовив до нього: „Щоб більше ніхто твого пло́ду не з'їв аж повіки!“ А учні Його все те чули.

15 І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і попереверта́в столи грошомі́нам та осло́ни — продавцям голубів.

16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.

17 І Він їх навчав і казав їм: „Хіба не написано: „Дім Мій — бу́де домом молитви в наро́дів усіх“, ви ж із нього зробили „печеру розбійників!“

18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, — увесь бо наро́д дивувався науці Його.

19 А як пізно ставало, вони поза місто вихо́дили.

20 А прохо́дячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.

21 І, згадавши Петро, гово́рить Йому: „Учителю, глянь — фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!“

22 А Ісус їм у відповідь каже: „Майте віру Божу!

23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря“, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як гово́рить, — то буде йому!

24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попро́сите, вірте, що одержите, і спо́вниться вам.

25 І коли стоїте́ на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам про́гріхи ваші.

26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам про́гріхів ваших“.

27 І зно́ву прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприхо́дили первосвященики й книжники, і старши́ни до Нього,

28 і сказали Йому: „Якою Ти вла́дою все оце чиниш? І хто Тобі вла́ду цю дав, щоб Ти це робив?

29 А Ісус відказав їм: „Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́.

30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!“

31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: „Із неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“

32 А як скажемо: „Від людей“, — то боялись наро́ду, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.

33 І сказали Ісусові в відповідь: „Не знаємо“. А Ісус їм відказує: „То й Я не скажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́“.

Евангелие от Марка

Глава 11

Вiд Марка

Розділ 11

1 И когда они приближались к Иерусалиму, к Виффагии и Вифании, на склоне горы Масличной, посылает Он двух из учеников Своих

1 І коли вони набли́зились до Єрусалиму, до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,

2 и говорит им: идите в селение, которое напротив вас, и тотчас при входе в него найдете осленка привязанного, на которого еще никто из людей не садился; отвяжите его и ведите.

2 і каже до них: „Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зна́йдете зараз прив'язане осля́, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

3 И если кто скажет вам: «что это вы делаете?» — скажите: «он нужен Господу, и Господь тотчас же вернет его сюда».

3 Коли ж скаже хто вам: „Що́ це ви робите?“ відкажіть: „Господь потребу́є його, — і віді́шле його сюди зараз“.

4 И они пошли и нашли осленка, привязанного к воротам снаружи на улице, и отвязывают его.

4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'я́зане коло воріт ізнадво́ру було при дорозі, — і відв'язали його.

5 И некоторые из стоявших там говорили им: для чего вы отвязываете осленка?

5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: „Що́ ви робите? По́що осля ви відв'я́зуєте?“

6 Они сказали им так, как сказал Иисус; и те отпустили их.

6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, — і відпущено їх.

7 И приводят осленка к Иисусу, и кладут на него одежды свои; и Он сел на него.

7 І вони привели́ до Ісуса осля́, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.

8 И многие разостлали на дороге одежды свои, другие же — ветви, срезав их в полях.

8 Багато ж наро́ду стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зе́лень, натя́ту в полях.

9 И шедшие впереди и следовавшие за Ним восклицали: Осанна! Благословен Грядущий во имя Господне!

9 А ті, що йшли перед Ним і поза́ду, викрикували: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́!

10 Благословенно грядущее царство отца нашего Давида! Осанна в вышних!

10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Оса́нна на висоті!“

11 И Он вошел в Иерусалим в храм и, обозрев всё, вышел, так как час уже был поздний, в Вифанию с Двенадцатью.

11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфа́нію з Дванадцятьма́.

12 И на другой день, когда вышли они из Вифании, Он проголодался;

12 А назавтра, коли вони вийшли з Віфа́нії, Він зголодні́в.

13 и увидев издали смоковницу, на которой были листья, подошел: не найдет ли чего на ней? И подойдя не нашел ничего, кроме листьев; ибо не было время смокв.

13 І, побачивши зда́лека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не зна́йде на ньому чого́. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя само́го, — не пора бо на фіґи була́.

14 И обратившись к ней, Он сказал: отныне да не вкусит никто плода от тебя вовек. И слышали это ученики Его.

14 І озвався Ісус і промовив до нього: „Щоб більше ніхто твого пло́ду не з'їв аж повіки!“ А учні Його все те чули.

15 И приходят в Иерусалим. И войдя в храм, начал Он изгонять продающих и покупающих в храме; и столы менял и прилавки продающих голубей опрокинул;

15 І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і попереверта́в столи грошомі́нам та осло́ни — продавцям голубів.

16 и не позволял ничего проносить через храм;

16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.

17 и в учении Своем говорил им: не написано ли: «Дом Мой домом молитвы будет назван для всех народов»? Вы же сделали его вертепом разбойников.

17 І Він їх навчав і казав їм: „Хіба не написано: „Дім Мій — бу́де домом молитви в наро́дів усіх“, ви ж із нього зробили „печеру розбійників!“

18 И услышали это первосвященники и книжники и искали, как бы Его погубить: они боялись Его, ибо весь народ изумлялся Его учению.

18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, — увесь бо наро́д дивувався науці Його.

19 И когда наступил вечер, Он вышел из города.

19 А як пізно ставало, вони поза місто вихо́дили.

20 И проходя утром, они увидели, что смоковница засохла до корня.

20 А прохо́дячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.

21 И вспомнив, Петр говорит Ему: Равви, посмотри, смоковница, которую Ты проклял, засохла.

21 І, згадавши Петро, гово́рить Йому: „Учителю, глянь — фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!“

22 И ответил им Иисус: имейте веру в Бога.

22 А Ісус їм у відповідь каже: „Майте віру Божу!

23 Истинно говорю вам, кто скажет горе этой: «поднимись и бросься в море», и не усомнится в сердце своем, но будет верить, что совершится то, что он говорит, — будет ему.

23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря“, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як гово́рить, — то буде йому!

24 Потому говорю вам: всё, о чем вы молитесь и просите, верьте, что вы получили, — и будет вам.

24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попро́сите, вірте, що одержите, і спо́вниться вам.

25 И когда стоите на молитве, прощайте, если что имеете против кого, чтобы и Отец ваш, Который на небесах, простил вам согрешения ваши.

25 І коли стоїте́ на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам про́гріхи ваші.

26

26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам про́гріхів ваших“.

27 И приходит снова в Иерусалим. И когда Он был в храме, подходят к Нему первосвященники и книжники и старейшины;

27 І зно́ву прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприхо́дили первосвященики й книжники, і старши́ни до Нього,

28 и стали говорить Ему: какою властью Ты это делаешь? Или кто Тебе дал эту власть, чтобы это делать?

28 і сказали Йому: „Якою Ти вла́дою все оце чиниш? І хто Тобі вла́ду цю дав, щоб Ти це робив?

29 Иисус же сказал им: спрошу вас об одном, и ответьте Мне, и Я скажу вам, какою властью это делаю.

29 А Ісус відказав їм: „Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́.

30 Крещение Иоанново с неба было, или от людей? Ответьте Мне.

30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!“

31 И рассуждали между собой: если скажем «с неба», Он скажет: «почему же вы не поверили ему?»

31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: „Із неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“

32 Сказать же: «от людей» — боялись толпы. Ибо все думали об Иоанне, что он действительно пророк.

32 А як скажемо: „Від людей“, — то боялись наро́ду, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.

33 И они говорят Иисусу в ответ: не знаем. И Иисус говорит им: и Я вам не скажу, какою властью это делаю.

33 І сказали Ісусові в відповідь: „Не знаємо“. А Ісус їм відказує: „То й Я не скажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́“.