Книга Иисуса НавинаГлава 8 |
1 |
2 Сделай с Гаем и его царем то же, что ты сделал с Иерихоном и его царем, разве что добычу и скот вы можете взять себе. Сделай засаду позади города. |
3 |
4 приказав: |
5 Я и все, кто со мной, подойдем к городу, и когда они выйдут против нас, как и раньше, мы побежим от них. |
6 Они будут преследовать нас, пока мы не отвлечем их от города. Они скажут: «Они бегут от нас, как и раньше». Поэтому, когда мы побежим от них, |
7 выйдите из засады и завладейте городом. Господь, ваш Бог, отдаст его в ваши руки. |
8 Когда вы захватите город, подожгите его. Исполните все, что повелел Господь. Это мой приказ вам! |
9 |
10 Наутро Иисус встал рано, осмотрел народ и вместе со старейшинами Израиля пошел впереди народа к Гаю. |
11 Все воины, которые были с ним, приблизились к городу и остановились перед ним. Они разбили лагерь к северу от Гая, а от города их отделяла долина. |
12 (Иисус взял около пяти тысяч человек и посадил их в засаду между Вефилем и Гаем, к западу от города. |
13 Его войско расположилось так, что основной лагерь был к северу от города, а засада — к западу.) |
14 Когда царь Гая увидел это, он и все люди города поспешили рано утром выйти в иорданскую долину, чтобы сразиться с Израилем. Но он не знал, что против него позади города была поставлена засада. |
15 Иисус и весь Израиль обратились перед жителями Гая в притворное бегство по направлению к пустыне. |
16 А те позвали весь народ, который был в городе, в погоню и, преследуя Иисуса, отдалились от города. |
17 Ни в Гае, ни в Вефиле не осталось ни одного воина, который не погнался бы вслед за Израилем. Они пустились в погоню за Израилем, не заперев городских ворот. |
18 Тогда Господь сказал Иисусу: |
19 Как только он сделал это, люди в засаде немедленно поднялись со своего места и ринулись вперед. Они вошли в город, взяли его и тотчас же подожгли. |
20 |
21 Когда Иисус и весь Израиль увидели, что засада захватила город и из него поднимается дым, они повернули назад и атаковали людей Гая. |
22 Люди из засады также вышли против них из города, так что они оказались зажатыми в середине между израильтянами с обеих сторон. Израиль разил их, не оставляя из них ни уцелевших, ни убежавших. |
23 Но царя Гая они взяли живым и привели его к Иисусу. |
24 |
25 В тот день пало двенадцать тысяч мужчин и женщин — все население Гая. |
26 Иисус не опускал протянутой руки с копьем, пока полностью не истребил всех жителей Гая. |
27 Израиль взял себе скот и добычу из этого города, как повелел Иисусу Господь. |
28 |
29 Он повесил царя Гая на дереве и оставил его висеть там до вечера. На закате Иисус приказал, и тело царя сняли с дерева и бросили перед городскими воротами. Люди набросали над ним большую груду камней, которая возвышается там и до сих пор. |
30 |
31 как велел израильтянам слуга Господа Моисей. Он построил его в соответствии с написанным в книге Закона Моисея — жертвенник из нетесаных камней, которые не обрабатывали никаким железным орудием. На нем они принесли Господу жертвы всесожжения и жертвы примирения. |
32 Там, в присутствии израильтян, Иисус переписал на камни Закон, написанный Моисеем. |
33 Весь Израиль — и чужеземцы, и уроженцы страны, со своими старейшинами, вождями и судьями, — стоял по обе стороны от ковчега завета Господа напротив священников-левитов, несших его. Одна половина народа стояла напротив горы Гаризим, а другая половина — напротив горы Гевал, как велел прежде слуга Господа Моисей, когда он дал наставления, как благословлять народ Израиля. |
34 |
35 Из всего, что велел Моисей, не было ни одного слова, которое Иисус не прочитал бы всему собранию Израиля, включая женщин, детей и чужеземцев, которые жили среди них. |
Iсус НавинРозділ 8 |
1 |
2 І зробиш Аєві, і цареві його, як ти зробив Єрихонові та цареві його, — тільки здо́бич його та худобу його заберете собі. Постав собі за́сідку на місто позад нього“. |
3 І встав Ісус та ввесь військо́вий люд, щоб іти на Ай. І вибрав Ісус тридцять тисяч чоловіка сильних воякі́в, та й послав їх уночі. |
4 І він наказав їм, говорячи: „Глядіть, чатуйте на Ай з-позад міста, — не віддаляйтеся дуже від міста, і будьте всі готові. |
5 А я та ввесь народ, що зо мною, при́йдемо до міста. І станеться, коли вийдуть навпере́йми нам, як перше, то ми втечемо перед ними. |
6 І вийдуть вони за нами, а ми відтя́гнемо їх від міста, бо скажуть: Вони втікають перед нами, як перше. І ми втечемо перед ними. |
7 А ви встанете з за́сідки, і здобудете те місто, і Господь, Бог ваш, дасть його вам у вашу руку. |
8 І станеться, як ви ві́зьмете місто, то підпа́лите місто огнем, — зробите за Господнім словом. Глядіть, — я вам наказав“. |
9 І послав їх Ісус, і пішли вони на за́сідку, та й засіли між Бет-Елом та між Аєм, із за́ходу від Аю. А Ісус ночував тієї ночі серед наро́ду. |
10 І встав Ісус рано вранці, і перегля́нув наро́д, і пішов він та Ізраїлеві старші́ перед наро́дом до Аю. |
11 А всі вояки́, що були з ним, пішли під го́ру, і підійшли, і прийшли навпроти того міста, і таборува́ли з пі́вночі Аю, а між ним та між Аєм була долина. |
12 І взяв він коло п'яти тисяч чоловіка, і поставив їх як за́сідку між Бет-Елом та між Аєм з за́ходу міста. |
13 І розклав народ, увесь та́бір, що з пі́вночі міста, а задню частину його з за́ходу міста. І прийшов Ісус тієї ночі на сере́дину долини. |
14 І сталося, як побачив це айський цар, то люди того міста поспішили, і встали рано, і вийшли навпере́йми Ізраїля на бій, він та ввесь його наро́д, на озна́чений час перед степ. А він не знав, що є за́сідка на нього з-позад міста. |
15 А Ісус та ввесь Ізраїль удавали, ніби побиті перед ними, і втікали дорогою на пустиню. |
16 А ті скликали ввесь народ, що в місті, щоб гнатися за ними. І гналися вони за Ісусом, і віддали́лися від міста. |
17 І не полишився ніхто в Аї та в Бет-Елі, хто не погнався б за Ізраїлем. І позоста́вили вони місто відчи́неним, та й гналися за Ізраїлем. |
18 І сказав Господь до Ісуса: „Простягни́ списа, що в руці твоїй, до Аю, бо в руку твою його віддам“. І простягну́в Ісус списа́, що в руці його, до міста. |
19 А за́сідка швидко встала зо свого місця, та й побігли, як він простягну́в свою руку. І ввійшли вони до міста, і здобули́ його, і поква́пилися та й підпалили те місто огнем. |
20 І оберну́лися айські люди позад себе, та й побачили, аж ось знявся дим міста до неба! І не було в них сили, щоб утікати ані сюди, ані туди... А народ, що втікав до пустині, обернувся на тих, хто гнався за ним. |
21 А Ісус та ввесь Ізраїль, як побачили, що за́сідка здобула́ те місто, і що знявся дим із міста, то вернулися, та й повбивали айських людей. |
22 А ті повихо́дили з міста навпере́йми них, і опинилися серед Ізраїля: ті з цього боку, а ті з того. І повбивали їх, так що не позоста́лося з них нікого, хто врятувався б чи втік. |
23 А айського царя вони схопи́ли живого, і привели́ його до Ісуса. |
24 І сталося, як покінчи́в Ізраїль забивати всіх айських ме́шканців на полі, у пустині, що гнали їх по ній, і попа́дали вони від ві́стря меча аж до останнього, то вернувся ввесь Ізраїль до Аю, і перебили його ві́стрям меча. |
25 І було всіх, що впали того дня, від чоловіка й аж до жінки, дванадцять тисяч, усі айські ме́шканці. |
26 А Ісус не опуска́в своєї руки, що витягнув зо списом, аж поки не вчинив закля́ттям усіх айських ме́шканців. |
27 Тільки худобу та здобич того міста позабирав собі Ізра́їль за словом Господа, що наказав був Ісусові. |
28 І спалив Ісус Ай, і поклав його вічною руїною, пусткою, і так є аж до цього дня. |
29 А айського царя повісив на дереві аж до вечі́рнього ча́су. А коли сонце захо́дило, Ісус наказав, і зняли його трупа з того дерева та й кинули його до входу брами міста. І наки́дали над ним велику камінну могилу, що стоїть аж до цього дня. |
30 Тоді Ісус збудував жертівника для Господа, Бога Ізраїлевого, на горі Ева́л, |
31 як наказав був Мойсей, раб Господній, Ізраїлевим синам, як написано в книзі Мойсеєвого Зако́ну, — же́ртівника з ці́лого каміння, що над ними не підіймали заліза. І прине́сли на ньому цілопа́лення для Господа, і прино́сили мирні жертви. |
32 І він написав там на тих каміннях ві́дписа Мойсеєвого Зако́ну, що той написав перед Ізраїлевими синами. |
33 А ввесь Ізраїль, і старші́ його, і урядники, і су́дді його, стояли з цього й з того боку ковчегу навпроти священиків-Левитів, що носять ковчега Господнього заповіту, як прихо́дько, так і тубі́лець, — половина його навпроти гори Ґарізі́м, а половина його навпроти гори Ева́л, як наказав був Мойсей, раб Господній, благословляти Ізраїлів народ найперше. |
34 А по́тім він читав усі слова́ того Зако́ну, благослове́ння та прокля́ття, усе так, як написано в Зако́ні. |
35 Не було сло́ва зо всього, що наказав був Мойсей, чого не читав би Ісус перед усіма́ зборами Ізраїля, і жіно́к, і дітей, і прихо́дька, що ходить серед них. |
Книга Иисуса НавинаГлава 8 |
Iсус НавинРозділ 8 |
1 |
1 |
2 Сделай с Гаем и его царем то же, что ты сделал с Иерихоном и его царем, разве что добычу и скот вы можете взять себе. Сделай засаду позади города. |
2 І зробиш Аєві, і цареві його, як ти зробив Єрихонові та цареві його, — тільки здо́бич його та худобу його заберете собі. Постав собі за́сідку на місто позад нього“. |
3 |
3 І встав Ісус та ввесь військо́вий люд, щоб іти на Ай. І вибрав Ісус тридцять тисяч чоловіка сильних воякі́в, та й послав їх уночі. |
4 приказав: |
4 І він наказав їм, говорячи: „Глядіть, чатуйте на Ай з-позад міста, — не віддаляйтеся дуже від міста, і будьте всі готові. |
5 Я и все, кто со мной, подойдем к городу, и когда они выйдут против нас, как и раньше, мы побежим от них. |
5 А я та ввесь народ, що зо мною, при́йдемо до міста. І станеться, коли вийдуть навпере́йми нам, як перше, то ми втечемо перед ними. |
6 Они будут преследовать нас, пока мы не отвлечем их от города. Они скажут: «Они бегут от нас, как и раньше». Поэтому, когда мы побежим от них, |
6 І вийдуть вони за нами, а ми відтя́гнемо їх від міста, бо скажуть: Вони втікають перед нами, як перше. І ми втечемо перед ними. |
7 выйдите из засады и завладейте городом. Господь, ваш Бог, отдаст его в ваши руки. |
7 А ви встанете з за́сідки, і здобудете те місто, і Господь, Бог ваш, дасть його вам у вашу руку. |
8 Когда вы захватите город, подожгите его. Исполните все, что повелел Господь. Это мой приказ вам! |
8 І станеться, як ви ві́зьмете місто, то підпа́лите місто огнем, — зробите за Господнім словом. Глядіть, — я вам наказав“. |
9 |
9 І послав їх Ісус, і пішли вони на за́сідку, та й засіли між Бет-Елом та між Аєм, із за́ходу від Аю. А Ісус ночував тієї ночі серед наро́ду. |
10 Наутро Иисус встал рано, осмотрел народ и вместе со старейшинами Израиля пошел впереди народа к Гаю. |
10 І встав Ісус рано вранці, і перегля́нув наро́д, і пішов він та Ізраїлеві старші́ перед наро́дом до Аю. |
11 Все воины, которые были с ним, приблизились к городу и остановились перед ним. Они разбили лагерь к северу от Гая, а от города их отделяла долина. |
11 А всі вояки́, що були з ним, пішли під го́ру, і підійшли, і прийшли навпроти того міста, і таборува́ли з пі́вночі Аю, а між ним та між Аєм була долина. |
12 (Иисус взял около пяти тысяч человек и посадил их в засаду между Вефилем и Гаем, к западу от города. |
12 І взяв він коло п'яти тисяч чоловіка, і поставив їх як за́сідку між Бет-Елом та між Аєм з за́ходу міста. |
13 Его войско расположилось так, что основной лагерь был к северу от города, а засада — к западу.) |
13 І розклав народ, увесь та́бір, що з пі́вночі міста, а задню частину його з за́ходу міста. І прийшов Ісус тієї ночі на сере́дину долини. |
14 Когда царь Гая увидел это, он и все люди города поспешили рано утром выйти в иорданскую долину, чтобы сразиться с Израилем. Но он не знал, что против него позади города была поставлена засада. |
14 І сталося, як побачив це айський цар, то люди того міста поспішили, і встали рано, і вийшли навпере́йми Ізраїля на бій, він та ввесь його наро́д, на озна́чений час перед степ. А він не знав, що є за́сідка на нього з-позад міста. |
15 Иисус и весь Израиль обратились перед жителями Гая в притворное бегство по направлению к пустыне. |
15 А Ісус та ввесь Ізраїль удавали, ніби побиті перед ними, і втікали дорогою на пустиню. |
16 А те позвали весь народ, который был в городе, в погоню и, преследуя Иисуса, отдалились от города. |
16 А ті скликали ввесь народ, що в місті, щоб гнатися за ними. І гналися вони за Ісусом, і віддали́лися від міста. |
17 Ни в Гае, ни в Вефиле не осталось ни одного воина, который не погнался бы вслед за Израилем. Они пустились в погоню за Израилем, не заперев городских ворот. |
17 І не полишився ніхто в Аї та в Бет-Елі, хто не погнався б за Ізраїлем. І позоста́вили вони місто відчи́неним, та й гналися за Ізраїлем. |
18 Тогда Господь сказал Иисусу: |
18 І сказав Господь до Ісуса: „Простягни́ списа, що в руці твоїй, до Аю, бо в руку твою його віддам“. І простягну́в Ісус списа́, що в руці його, до міста. |
19 Как только он сделал это, люди в засаде немедленно поднялись со своего места и ринулись вперед. Они вошли в город, взяли его и тотчас же подожгли. |
19 А за́сідка швидко встала зо свого місця, та й побігли, як він простягну́в свою руку. І ввійшли вони до міста, і здобули́ його, і поква́пилися та й підпалили те місто огнем. |
20 |
20 І оберну́лися айські люди позад себе, та й побачили, аж ось знявся дим міста до неба! І не було в них сили, щоб утікати ані сюди, ані туди... А народ, що втікав до пустині, обернувся на тих, хто гнався за ним. |
21 Когда Иисус и весь Израиль увидели, что засада захватила город и из него поднимается дым, они повернули назад и атаковали людей Гая. |
21 А Ісус та ввесь Ізраїль, як побачили, що за́сідка здобула́ те місто, і що знявся дим із міста, то вернулися, та й повбивали айських людей. |
22 Люди из засады также вышли против них из города, так что они оказались зажатыми в середине между израильтянами с обеих сторон. Израиль разил их, не оставляя из них ни уцелевших, ни убежавших. |
22 А ті повихо́дили з міста навпере́йми них, і опинилися серед Ізраїля: ті з цього боку, а ті з того. І повбивали їх, так що не позоста́лося з них нікого, хто врятувався б чи втік. |
23 Но царя Гая они взяли живым и привели его к Иисусу. |
23 А айського царя вони схопи́ли живого, і привели́ його до Ісуса. |
24 |
24 І сталося, як покінчи́в Ізраїль забивати всіх айських ме́шканців на полі, у пустині, що гнали їх по ній, і попа́дали вони від ві́стря меча аж до останнього, то вернувся ввесь Ізраїль до Аю, і перебили його ві́стрям меча. |
25 В тот день пало двенадцать тысяч мужчин и женщин — все население Гая. |
25 І було всіх, що впали того дня, від чоловіка й аж до жінки, дванадцять тисяч, усі айські ме́шканці. |
26 Иисус не опускал протянутой руки с копьем, пока полностью не истребил всех жителей Гая. |
26 А Ісус не опуска́в своєї руки, що витягнув зо списом, аж поки не вчинив закля́ттям усіх айських ме́шканців. |
27 Израиль взял себе скот и добычу из этого города, как повелел Иисусу Господь. |
27 Тільки худобу та здобич того міста позабирав собі Ізра́їль за словом Господа, що наказав був Ісусові. |
28 |
28 І спалив Ісус Ай, і поклав його вічною руїною, пусткою, і так є аж до цього дня. |
29 Он повесил царя Гая на дереве и оставил его висеть там до вечера. На закате Иисус приказал, и тело царя сняли с дерева и бросили перед городскими воротами. Люди набросали над ним большую груду камней, которая возвышается там и до сих пор. |
29 А айського царя повісив на дереві аж до вечі́рнього ча́су. А коли сонце захо́дило, Ісус наказав, і зняли його трупа з того дерева та й кинули його до входу брами міста. І наки́дали над ним велику камінну могилу, що стоїть аж до цього дня. |
30 |
30 Тоді Ісус збудував жертівника для Господа, Бога Ізраїлевого, на горі Ева́л, |
31 как велел израильтянам слуга Господа Моисей. Он построил его в соответствии с написанным в книге Закона Моисея — жертвенник из нетесаных камней, которые не обрабатывали никаким железным орудием. На нем они принесли Господу жертвы всесожжения и жертвы примирения. |
31 як наказав був Мойсей, раб Господній, Ізраїлевим синам, як написано в книзі Мойсеєвого Зако́ну, — же́ртівника з ці́лого каміння, що над ними не підіймали заліза. І прине́сли на ньому цілопа́лення для Господа, і прино́сили мирні жертви. |
32 Там, в присутствии израильтян, Иисус переписал на камни Закон, написанный Моисеем. |
32 І він написав там на тих каміннях ві́дписа Мойсеєвого Зако́ну, що той написав перед Ізраїлевими синами. |
33 Весь Израиль — и чужеземцы, и уроженцы страны, со своими старейшинами, вождями и судьями, — стоял по обе стороны от ковчега завета Господа напротив священников-левитов, несших его. Одна половина народа стояла напротив горы Гаризим, а другая половина — напротив горы Гевал, как велел прежде слуга Господа Моисей, когда он дал наставления, как благословлять народ Израиля. |
33 А ввесь Ізраїль, і старші́ його, і урядники, і су́дді його, стояли з цього й з того боку ковчегу навпроти священиків-Левитів, що носять ковчега Господнього заповіту, як прихо́дько, так і тубі́лець, — половина його навпроти гори Ґарізі́м, а половина його навпроти гори Ева́л, як наказав був Мойсей, раб Господній, благословляти Ізраїлів народ найперше. |
34 |
34 А по́тім він читав усі слова́ того Зако́ну, благослове́ння та прокля́ття, усе так, як написано в Зако́ні. |
35 Из всего, что велел Моисей, не было ни одного слова, которое Иисус не прочитал бы всему собранию Израиля, включая женщин, детей и чужеземцев, которые жили среди них. |
35 Не було сло́ва зо всього, що наказав був Мойсей, чого не читав би Ісус перед усіма́ зборами Ізраїля, і жіно́к, і дітей, і прихо́дька, що ходить серед них. |