Книга Иисуса Навина

Глава 8

1 Господь сказал Иисусу: — Не бойся и не теряй присутствия духа. Возьми с собой все свое войско, иди и напади на Гай. Ведь Я отдал в твои руки царя Гая, его народ, его город и его землю.

2 Сделай с Гаем и его царем то же, что ты сделал с Иерихоном и его царем, разве что добычу и скот вы можете взять себе. Сделай засаду позади города.

3 Иисус со всем войском пошел на Гай. Он отобрал тридцать тысяч лучших воинов и отослал их ночью,

4 приказав: — Слушайте внимательно. Вы должны устроить засаду позади города. Не отходите от него слишком далеко. Все будьте наготове.

5 Я и все, кто со мной, подойдем к городу, и когда они выйдут против нас, как и раньше, мы побежим от них.

6 Они будут преследовать нас, пока мы не отвлечем их от города. Они скажут: «Они бегут от нас, как и раньше». Поэтому, когда мы побежим от них,

7 выйдите из засады и завладейте городом. Господь, ваш Бог, отдаст его в ваши руки.

8 Когда вы захватите город, подожгите его. Исполните все, что повелел Господь. Это мой приказ вам!

9 Иисус отослал их, и они, отправившись на место засады, засели между Вефилем и Гаем, к западу от Гая, а Иисус провел ту ночь с народом.

10 Наутро Иисус встал рано, осмотрел народ и вместе со старейшинами Израиля пошел впереди народа к Гаю.

11 Все воины, которые были с ним, приблизились к городу и остановились перед ним. Они разбили лагерь к северу от Гая, а от города их отделяла долина.

12 (Иисус взял около пяти тысяч человек и посадил их в засаду между Вефилем и Гаем, к западу от города.

13 Его войско расположилось так, что основной лагерь был к северу от города, а засада — к западу.) Той ночью Иисус вошел в долину.

14 Когда царь Гая увидел это, он и все люди города поспешили рано утром выйти в иорданскую долину, чтобы сразиться с Израилем. Но он не знал, что против него позади города была поставлена засада.

15 Иисус и весь Израиль обратились перед жителями Гая в притворное бегство по направлению к пустыне.

16 А те позвали весь народ, который был в городе, в погоню и, преследуя Иисуса, отдалились от города.

17 Ни в Гае, ни в Вефиле не осталось ни одного воина, который не погнался бы вслед за Израилем. Они пустились в погоню за Израилем, не заперев городских ворот.

18 Тогда Господь сказал Иисусу: — Протяни к Гаю копье, что у тебя в руке, Я отдам город в твои руки. Иисус протянул свое копье к Гаю.

19 Как только он сделал это, люди в засаде немедленно поднялись со своего места и ринулись вперед. Они вошли в город, взяли его и тотчас же подожгли.

20 Воины Гая оглянулись и увидели, как дым от города поднимается к небу, но не могли никуда бежать, потому что израильтяне, которые бежали к пустыне, обратились на своих преследователей.

21 Когда Иисус и весь Израиль увидели, что засада захватила город и из него поднимается дым, они повернули назад и атаковали людей Гая.

22 Люди из засады также вышли против них из города, так что они оказались зажатыми в середине между израильтянами с обеих сторон. Израиль разил их, не оставляя из них ни уцелевших, ни убежавших.

23 Но царя Гая они взяли живым и привели его к Иисусу.

24 Когда Израиль закончил убивать всех жителей Гая в полях и в пустыне, куда они их загнали, и когда каждый из них был предан мечу, все израильтяне вернулись в Гай и перебили тех, кто оставался в нем.

25 В тот день пало двенадцать тысяч мужчин и женщин — все население Гая.

26 Иисус не опускал протянутой руки с копьем, пока полностью не истребил всех жителей Гая.

27 Израиль взял себе скот и добычу из этого города, как повелел Иисусу Господь.

28 Иисус сжег Гай и навеки сделал его грудой развалин, опустошенным местом и до сегодняшнего дня.

29 Он повесил царя Гая на дереве и оставил его висеть там до вечера. На закате Иисус приказал, и тело царя сняли с дерева и бросили перед городскими воротами. Люди набросали над ним большую груду камней, которая возвышается там и до сих пор.

30 Иисус построил на горе Гевал жертвенник Господу, Богу Израиля,

31 как велел израильтянам слуга Господа Моисей. Он построил его в соответствии с написанным в книге Закона Моисея — жертвенник из нетесаных камней, которые не обрабатывали никаким железным орудием. На нем они принесли Господу жертвы всесожжения и жертвы примирения.

32 Там, в присутствии израильтян, Иисус переписал на камни Закон, написанный Моисеем.

33 Весь Израиль — и чужеземцы, и уроженцы страны, со своими старейшинами, вождями и судьями, — стоял по обе стороны от ковчега завета Господа напротив священников-левитов, несших его. Одна половина народа стояла напротив горы Гаризим, а другая половина — напротив горы Гевал, как велел прежде слуга Господа Моисей, когда он дал наставления, как благословлять народ Израиля.

34 Потом Иисус прочитал все слова Закона — благословения и проклятия — точно так, как записаны они в книге Закона.

35 Из всего, что велел Моисей, не было ни одного слова, которое Иисус не прочитал бы всему собранию Израиля, включая женщин, детей и чужеземцев, которые жили среди них.

Iсус Навин

Розділ 8

1 І сказав Господь до Ісуса: „Не бійся й не лякайся, — візьми з собою ввесь військо́вий люд, та й устань, піди на Ай. Подивися: ось дав Я в руку твою айського царя, і наро́д його, і місто його, і край його.

2 І зробиш Аєві, і цареві його, як ти зробив Єрихонові та цареві його, — тільки здо́бич його та худобу його заберете собі. Постав собі за́сідку на місто позад нього“.

3 І встав Ісус та ввесь військо́вий люд, щоб іти на Ай. І вибрав Ісус тридцять тисяч чоловіка сильних воякі́в, та й послав їх уночі.

4 І він наказав їм, говорячи: „Глядіть, чатуйте на Ай з-позад міста, — не віддаляйтеся дуже від міста, і будьте всі готові.

5 А я та ввесь народ, що зо мною, при́йдемо до міста. І станеться, коли вийдуть навпере́йми нам, як перше, то ми втечемо перед ними.

6 І вийдуть вони за нами, а ми відтя́гнемо їх від міста, бо скажуть: Вони втікають перед нами, як перше. І ми втечемо перед ними.

7 А ви встанете з за́сідки, і здобудете те місто, і Господь, Бог ваш, дасть його вам у вашу руку.

8 І станеться, як ви ві́зьмете місто, то підпа́лите місто огнем, — зробите за Господнім словом. Глядіть, — я вам наказав“.

9 І послав їх Ісус, і пішли вони на за́сідку, та й засіли між Бет-Елом та між Аєм, із за́ходу від Аю. А Ісус ночував тієї ночі серед наро́ду.

10 І встав Ісус рано вранці, і перегля́нув наро́д, і пішов він та Ізраїлеві старші́ перед наро́дом до Аю.

11 А всі вояки́, що були з ним, пішли під го́ру, і підійшли, і прийшли навпроти того міста, і таборува́ли з пі́вночі Аю, а між ним та між Аєм була долина.

12 І взяв він коло п'яти тисяч чоловіка, і поставив їх як за́сідку між Бет-Елом та між Аєм з за́ходу міста.

13 І розклав народ, увесь та́бір, що з пі́вночі міста, а задню частину його з за́ходу міста. І прийшов Ісус тієї ночі на сере́дину долини.

14 І сталося, як побачив це айський цар, то люди того міста поспішили, і встали рано, і вийшли навпере́йми Ізраїля на бій, він та ввесь його наро́д, на озна́чений час перед степ. А він не знав, що є за́сідка на нього з-позад міста.

15 А Ісус та ввесь Ізраїль удавали, ніби побиті перед ними, і втікали дорогою на пустиню.

16 А ті скликали ввесь народ, що в місті, щоб гнатися за ними. І гналися вони за Ісусом, і віддали́лися від міста.

17 І не полишився ніхто в Аї та в Бет-Елі, хто не погнався б за Ізраїлем. І позоста́вили вони місто відчи́неним, та й гналися за Ізраїлем.

18 І сказав Господь до Ісуса: „Простягни́ списа, що в руці твоїй, до Аю, бо в руку твою його віддам“. І простягну́в Ісус списа́, що в руці його, до міста.

19 А за́сідка швидко встала зо свого місця, та й побігли, як він простягну́в свою руку. І ввійшли вони до міста, і здобули́ його, і поква́пилися та й підпалили те місто огнем.

20 І оберну́лися айські люди позад себе, та й побачили, аж ось знявся дим міста до неба! І не було в них сили, щоб утікати ані сюди, ані туди... А народ, що втікав до пустині, обернувся на тих, хто гнався за ним.

21 А Ісус та ввесь Ізраїль, як побачили, що за́сідка здобула́ те місто, і що знявся дим із міста, то вернулися, та й повбивали айських людей.

22 А ті повихо́дили з міста навпере́йми них, і опинилися серед Ізраїля: ті з цього боку, а ті з того. І повбивали їх, так що не позоста́лося з них нікого, хто врятувався б чи втік.

23 А айського царя вони схопи́ли живого, і привели́ його до Ісуса.

24 І сталося, як покінчи́в Ізраїль забивати всіх айських ме́шканців на полі, у пустині, що гнали їх по ній, і попа́дали вони від ві́стря меча аж до останнього, то вернувся ввесь Ізраїль до Аю, і перебили його ві́стрям меча.

25 І було всіх, що впали того дня, від чоловіка й аж до жінки, дванадцять тисяч, усі айські ме́шканці.

26 А Ісус не опуска́в своєї руки, що витягнув зо списом, аж поки не вчинив закля́ттям усіх айських ме́шканців.

27 Тільки худобу та здобич того міста позабирав собі Ізра́їль за словом Господа, що наказав був Ісусові.

28 І спалив Ісус Ай, і поклав його вічною руїною, пусткою, і так є аж до цього дня.

29 А айського царя повісив на дереві аж до вечі́рнього ча́су. А коли сонце захо́дило, Ісус наказав, і зняли його трупа з того дерева та й кинули його до входу брами міста. І наки́дали над ним велику камінну могилу, що стоїть аж до цього дня.

30 Тоді Ісус збудував жертівника для Господа, Бога Ізраїлевого, на горі Ева́л,

31 як наказав був Мойсей, раб Господній, Ізраїлевим синам, як написано в книзі Мойсеєвого Зако́ну, — же́ртівника з ці́лого каміння, що над ними не підіймали заліза. І прине́сли на ньому цілопа́лення для Господа, і прино́сили мирні жертви.

32 І він написав там на тих каміннях ві́дписа Мойсеєвого Зако́ну, що той написав перед Ізраїлевими синами.

33 А ввесь Ізраїль, і старші́ його, і урядники, і су́дді його, стояли з цього й з того боку ковчегу навпроти священиків-Левитів, що носять ковчега Господнього заповіту, як прихо́дько, так і тубі́лець, — половина його навпроти гори Ґарізі́м, а половина його навпроти гори Ева́л, як наказав був Мойсей, раб Господній, благословляти Ізраїлів народ найперше.

34 А по́тім він читав усі слова́ того Зако́ну, благослове́ння та прокля́ття, усе так, як написано в Зако́ні.

35 Не було сло́ва зо всього, що наказав був Мойсей, чого не читав би Ісус перед усіма́ зборами Ізраїля, і жіно́к, і дітей, і прихо́дька, що ходить серед них.

Книга Иисуса Навина

Глава 8

Iсус Навин

Розділ 8

1 Господь сказал Иисусу: — Не бойся и не теряй присутствия духа. Возьми с собой все свое войско, иди и напади на Гай. Ведь Я отдал в твои руки царя Гая, его народ, его город и его землю.

1 І сказав Господь до Ісуса: „Не бійся й не лякайся, — візьми з собою ввесь військо́вий люд, та й устань, піди на Ай. Подивися: ось дав Я в руку твою айського царя, і наро́д його, і місто його, і край його.

2 Сделай с Гаем и его царем то же, что ты сделал с Иерихоном и его царем, разве что добычу и скот вы можете взять себе. Сделай засаду позади города.

2 І зробиш Аєві, і цареві його, як ти зробив Єрихонові та цареві його, — тільки здо́бич його та худобу його заберете собі. Постав собі за́сідку на місто позад нього“.

3 Иисус со всем войском пошел на Гай. Он отобрал тридцать тысяч лучших воинов и отослал их ночью,

3 І встав Ісус та ввесь військо́вий люд, щоб іти на Ай. І вибрав Ісус тридцять тисяч чоловіка сильних воякі́в, та й послав їх уночі.

4 приказав: — Слушайте внимательно. Вы должны устроить засаду позади города. Не отходите от него слишком далеко. Все будьте наготове.

4 І він наказав їм, говорячи: „Глядіть, чатуйте на Ай з-позад міста, — не віддаляйтеся дуже від міста, і будьте всі готові.

5 Я и все, кто со мной, подойдем к городу, и когда они выйдут против нас, как и раньше, мы побежим от них.

5 А я та ввесь народ, що зо мною, при́йдемо до міста. І станеться, коли вийдуть навпере́йми нам, як перше, то ми втечемо перед ними.

6 Они будут преследовать нас, пока мы не отвлечем их от города. Они скажут: «Они бегут от нас, как и раньше». Поэтому, когда мы побежим от них,

6 І вийдуть вони за нами, а ми відтя́гнемо їх від міста, бо скажуть: Вони втікають перед нами, як перше. І ми втечемо перед ними.

7 выйдите из засады и завладейте городом. Господь, ваш Бог, отдаст его в ваши руки.

7 А ви встанете з за́сідки, і здобудете те місто, і Господь, Бог ваш, дасть його вам у вашу руку.

8 Когда вы захватите город, подожгите его. Исполните все, что повелел Господь. Это мой приказ вам!

8 І станеться, як ви ві́зьмете місто, то підпа́лите місто огнем, — зробите за Господнім словом. Глядіть, — я вам наказав“.

9 Иисус отослал их, и они, отправившись на место засады, засели между Вефилем и Гаем, к западу от Гая, а Иисус провел ту ночь с народом.

9 І послав їх Ісус, і пішли вони на за́сідку, та й засіли між Бет-Елом та між Аєм, із за́ходу від Аю. А Ісус ночував тієї ночі серед наро́ду.

10 Наутро Иисус встал рано, осмотрел народ и вместе со старейшинами Израиля пошел впереди народа к Гаю.

10 І встав Ісус рано вранці, і перегля́нув наро́д, і пішов він та Ізраїлеві старші́ перед наро́дом до Аю.

11 Все воины, которые были с ним, приблизились к городу и остановились перед ним. Они разбили лагерь к северу от Гая, а от города их отделяла долина.

11 А всі вояки́, що були з ним, пішли під го́ру, і підійшли, і прийшли навпроти того міста, і таборува́ли з пі́вночі Аю, а між ним та між Аєм була долина.

12 (Иисус взял около пяти тысяч человек и посадил их в засаду между Вефилем и Гаем, к западу от города.

12 І взяв він коло п'яти тисяч чоловіка, і поставив їх як за́сідку між Бет-Елом та між Аєм з за́ходу міста.

13 Его войско расположилось так, что основной лагерь был к северу от города, а засада — к западу.) Той ночью Иисус вошел в долину.

13 І розклав народ, увесь та́бір, що з пі́вночі міста, а задню частину його з за́ходу міста. І прийшов Ісус тієї ночі на сере́дину долини.

14 Когда царь Гая увидел это, он и все люди города поспешили рано утром выйти в иорданскую долину, чтобы сразиться с Израилем. Но он не знал, что против него позади города была поставлена засада.

14 І сталося, як побачив це айський цар, то люди того міста поспішили, і встали рано, і вийшли навпере́йми Ізраїля на бій, він та ввесь його наро́д, на озна́чений час перед степ. А він не знав, що є за́сідка на нього з-позад міста.

15 Иисус и весь Израиль обратились перед жителями Гая в притворное бегство по направлению к пустыне.

15 А Ісус та ввесь Ізраїль удавали, ніби побиті перед ними, і втікали дорогою на пустиню.

16 А те позвали весь народ, который был в городе, в погоню и, преследуя Иисуса, отдалились от города.

16 А ті скликали ввесь народ, що в місті, щоб гнатися за ними. І гналися вони за Ісусом, і віддали́лися від міста.

17 Ни в Гае, ни в Вефиле не осталось ни одного воина, который не погнался бы вслед за Израилем. Они пустились в погоню за Израилем, не заперев городских ворот.

17 І не полишився ніхто в Аї та в Бет-Елі, хто не погнався б за Ізраїлем. І позоста́вили вони місто відчи́неним, та й гналися за Ізраїлем.

18 Тогда Господь сказал Иисусу: — Протяни к Гаю копье, что у тебя в руке, Я отдам город в твои руки. Иисус протянул свое копье к Гаю.

18 І сказав Господь до Ісуса: „Простягни́ списа, що в руці твоїй, до Аю, бо в руку твою його віддам“. І простягну́в Ісус списа́, що в руці його, до міста.

19 Как только он сделал это, люди в засаде немедленно поднялись со своего места и ринулись вперед. Они вошли в город, взяли его и тотчас же подожгли.

19 А за́сідка швидко встала зо свого місця, та й побігли, як він простягну́в свою руку. І ввійшли вони до міста, і здобули́ його, і поква́пилися та й підпалили те місто огнем.

20 Воины Гая оглянулись и увидели, как дым от города поднимается к небу, но не могли никуда бежать, потому что израильтяне, которые бежали к пустыне, обратились на своих преследователей.

20 І оберну́лися айські люди позад себе, та й побачили, аж ось знявся дим міста до неба! І не було в них сили, щоб утікати ані сюди, ані туди... А народ, що втікав до пустині, обернувся на тих, хто гнався за ним.

21 Когда Иисус и весь Израиль увидели, что засада захватила город и из него поднимается дым, они повернули назад и атаковали людей Гая.

21 А Ісус та ввесь Ізраїль, як побачили, що за́сідка здобула́ те місто, і що знявся дим із міста, то вернулися, та й повбивали айських людей.

22 Люди из засады также вышли против них из города, так что они оказались зажатыми в середине между израильтянами с обеих сторон. Израиль разил их, не оставляя из них ни уцелевших, ни убежавших.

22 А ті повихо́дили з міста навпере́йми них, і опинилися серед Ізраїля: ті з цього боку, а ті з того. І повбивали їх, так що не позоста́лося з них нікого, хто врятувався б чи втік.

23 Но царя Гая они взяли живым и привели его к Иисусу.

23 А айського царя вони схопи́ли живого, і привели́ його до Ісуса.

24 Когда Израиль закончил убивать всех жителей Гая в полях и в пустыне, куда они их загнали, и когда каждый из них был предан мечу, все израильтяне вернулись в Гай и перебили тех, кто оставался в нем.

24 І сталося, як покінчи́в Ізраїль забивати всіх айських ме́шканців на полі, у пустині, що гнали їх по ній, і попа́дали вони від ві́стря меча аж до останнього, то вернувся ввесь Ізраїль до Аю, і перебили його ві́стрям меча.

25 В тот день пало двенадцать тысяч мужчин и женщин — все население Гая.

25 І було всіх, що впали того дня, від чоловіка й аж до жінки, дванадцять тисяч, усі айські ме́шканці.

26 Иисус не опускал протянутой руки с копьем, пока полностью не истребил всех жителей Гая.

26 А Ісус не опуска́в своєї руки, що витягнув зо списом, аж поки не вчинив закля́ттям усіх айських ме́шканців.

27 Израиль взял себе скот и добычу из этого города, как повелел Иисусу Господь.

27 Тільки худобу та здобич того міста позабирав собі Ізра́їль за словом Господа, що наказав був Ісусові.

28 Иисус сжег Гай и навеки сделал его грудой развалин, опустошенным местом и до сегодняшнего дня.

28 І спалив Ісус Ай, і поклав його вічною руїною, пусткою, і так є аж до цього дня.

29 Он повесил царя Гая на дереве и оставил его висеть там до вечера. На закате Иисус приказал, и тело царя сняли с дерева и бросили перед городскими воротами. Люди набросали над ним большую груду камней, которая возвышается там и до сих пор.

29 А айського царя повісив на дереві аж до вечі́рнього ча́су. А коли сонце захо́дило, Ісус наказав, і зняли його трупа з того дерева та й кинули його до входу брами міста. І наки́дали над ним велику камінну могилу, що стоїть аж до цього дня.

30 Иисус построил на горе Гевал жертвенник Господу, Богу Израиля,

30 Тоді Ісус збудував жертівника для Господа, Бога Ізраїлевого, на горі Ева́л,

31 как велел израильтянам слуга Господа Моисей. Он построил его в соответствии с написанным в книге Закона Моисея — жертвенник из нетесаных камней, которые не обрабатывали никаким железным орудием. На нем они принесли Господу жертвы всесожжения и жертвы примирения.

31 як наказав був Мойсей, раб Господній, Ізраїлевим синам, як написано в книзі Мойсеєвого Зако́ну, — же́ртівника з ці́лого каміння, що над ними не підіймали заліза. І прине́сли на ньому цілопа́лення для Господа, і прино́сили мирні жертви.

32 Там, в присутствии израильтян, Иисус переписал на камни Закон, написанный Моисеем.

32 І він написав там на тих каміннях ві́дписа Мойсеєвого Зако́ну, що той написав перед Ізраїлевими синами.

33 Весь Израиль — и чужеземцы, и уроженцы страны, со своими старейшинами, вождями и судьями, — стоял по обе стороны от ковчега завета Господа напротив священников-левитов, несших его. Одна половина народа стояла напротив горы Гаризим, а другая половина — напротив горы Гевал, как велел прежде слуга Господа Моисей, когда он дал наставления, как благословлять народ Израиля.

33 А ввесь Ізраїль, і старші́ його, і урядники, і су́дді його, стояли з цього й з того боку ковчегу навпроти священиків-Левитів, що носять ковчега Господнього заповіту, як прихо́дько, так і тубі́лець, — половина його навпроти гори Ґарізі́м, а половина його навпроти гори Ева́л, як наказав був Мойсей, раб Господній, благословляти Ізраїлів народ найперше.

34 Потом Иисус прочитал все слова Закона — благословения и проклятия — точно так, как записаны они в книге Закона.

34 А по́тім він читав усі слова́ того Зако́ну, благослове́ння та прокля́ття, усе так, як написано в Зако́ні.

35 Из всего, что велел Моисей, не было ни одного слова, которое Иисус не прочитал бы всему собранию Израиля, включая женщин, детей и чужеземцев, которые жили среди них.

35 Не було сло́ва зо всього, що наказав був Мойсей, чого не читав би Ісус перед усіма́ зборами Ізраїля, і жіно́к, і дітей, і прихо́дька, що ходить серед них.