Книга пророка Исаии

Глава 62

1 Ради Сиона не буду молчать, ради Иерусалима не успокоюсь, пока его праведность не воссияет, как заря, и его спасение — как факел пылающий.

2 Народы увидят твою праведность, и все цари — твою славу. Ты назовешься новым именем, которое нарекут Господни уста.

3 Ты будешь венком славы в руке Господней, царским венцом в руке твоего Бога.

4 Не будут уже называть тебя «Брошенной», и землю твою называть «Разоренной», но будешь названа «Моя радость в ней», а земля твоя — «Замужней», потому что ты будешь отрадой Господу, и земля твоя будет замужней.

5 Как юноша женится на девушке, так сыновья твои женятся на тебе; как радуется о невесте жених, так твой Бог будет радоваться о тебе.

6 — Я поставил стражей на стенах твоих, Иерусалим; не умолкнут они ни днем, ни ночью. О вы, напоминающие Господу, не переставайте!

7 И не давайте Ему покоя, пока не упрочит Он Иерусалим, пока не прославит его по всей земле.

8 Поклялся Господь правой рукой, рукой Своей могучей: — Впредь не отдам твое зерно в пищу твоим врагам, и чужеземцы больше не будут пить твое вино, над которым ты трудился;

9 но те, кто жнут, будут есть и Господа славить, и те, кто собирает виноград, будут пить вино во дворах Моего святилища.

10 Проходите, проходите через ворота! Готовьте народу путь. Прокладывайте, прокладывайте путь! Уберите камни! Поднимите народам знамя!

11 Господь объявил до края земли: — Скажите дочери Сиона: «Вот, идет твой Спаситель! С Ним награда Его, и Его воздаяние сопровождает Его!»

12 Они назовутся Святым Народом и Господними Искупленными; а тебя назовут Взысканным, Неоставленным Городом.

Iсая

Розділ 62

1 Не буду мовчати я ради Сіо́ну, і ради Єрусалиму не буду спокі́йний, аж поки не ви́йде, як ся́йво, його праведність, а спасі́ння його — як горю́чий світи́льник!

2 І побачать наро́ди твою праведність, а славу твою — всі царі́, і йме́нням нови́м будуть звати тебе, що уста Господні докла́дно озна́чать його́.

3 І ти станеш короною слави в Господній руці й діяде́мою царства в долоні Бога свого!

4 Вже не скажуть на тебе „поки́нута“, а на край твій не будуть казати вже „пустиня“, бо тебе будуть кли́кати „в ній моя втіха“, а край твій „замі́жня“, бо Господь пожада́є тебе, і твій край буде взятий за жінку!

5 Як юна́к бере панну за жінку, так з тобою одру́житься Сам Будівни́чий, і як ті́шиться той молоди́й нарече́ною, так раді́тиме Бог твій тобо́ю!

6 На му́рах твоїх, Єрусалиме, Я поставив сторо́жу, — ніко́ли не буде мовчати вона цілий день та всю ніч. Ви, хто пригадує Господа, не замо́вкніть, —

7 і перед Ним не вмовкайте, аж поки не змі́цнить, і аж поки не вчи́нить Він Єрусалима за славу Свою́ на землі!

8 Господь присягну́в був Своєю прави́цею й поту́жним раме́ном Своїм: Направду, не дам уже збі́жжя твого ворога́м твоїм, і пити не будуть чужи́нці твого виногра́дного со́ку, що ти працюва́в біля нього!

9 Бо ті, хто збирає його́, будуть їсти його та й хвали́тимуть Господа, і ті, хто грома́дить його́, будуть пити його на подві́р'ях святині Моєї!

10 Проходьте, проходьте ви бра́мами, чи́стьте доро́гу наро́дові! Будуйте доро́гу, будуйте дорогу, дорогу ту биту, очи́стьте від ка́меня, підіймі́ть над наро́дами пра́пора!

11 Ось звіщає Господь аж до кра́ю землі: Розкажі́те сіо́нській дочці́: Ось прихо́дить Спасі́ння твоє, ось із Ним нагоро́да Його, і заплата Його перед Ним!

12 І будуть їх звати наро́дом святим, вику́пленцями Господа, а на тебе закличуть „жада́на“, незали́шене місто!

Книга пророка Исаии

Глава 62

Iсая

Розділ 62

1 Ради Сиона не буду молчать, ради Иерусалима не успокоюсь, пока его праведность не воссияет, как заря, и его спасение — как факел пылающий.

1 Не буду мовчати я ради Сіо́ну, і ради Єрусалиму не буду спокі́йний, аж поки не ви́йде, як ся́йво, його праведність, а спасі́ння його — як горю́чий світи́льник!

2 Народы увидят твою праведность, и все цари — твою славу. Ты назовешься новым именем, которое нарекут Господни уста.

2 І побачать наро́ди твою праведність, а славу твою — всі царі́, і йме́нням нови́м будуть звати тебе, що уста Господні докла́дно озна́чать його́.

3 Ты будешь венком славы в руке Господней, царским венцом в руке твоего Бога.

3 І ти станеш короною слави в Господній руці й діяде́мою царства в долоні Бога свого!

4 Не будут уже называть тебя «Брошенной», и землю твою называть «Разоренной», но будешь названа «Моя радость в ней», а земля твоя — «Замужней», потому что ты будешь отрадой Господу, и земля твоя будет замужней.

4 Вже не скажуть на тебе „поки́нута“, а на край твій не будуть казати вже „пустиня“, бо тебе будуть кли́кати „в ній моя втіха“, а край твій „замі́жня“, бо Господь пожада́є тебе, і твій край буде взятий за жінку!

5 Как юноша женится на девушке, так сыновья твои женятся на тебе; как радуется о невесте жених, так твой Бог будет радоваться о тебе.

5 Як юна́к бере панну за жінку, так з тобою одру́житься Сам Будівни́чий, і як ті́шиться той молоди́й нарече́ною, так раді́тиме Бог твій тобо́ю!

6 — Я поставил стражей на стенах твоих, Иерусалим; не умолкнут они ни днем, ни ночью. О вы, напоминающие Господу, не переставайте!

6 На му́рах твоїх, Єрусалиме, Я поставив сторо́жу, — ніко́ли не буде мовчати вона цілий день та всю ніч. Ви, хто пригадує Господа, не замо́вкніть, —

7 И не давайте Ему покоя, пока не упрочит Он Иерусалим, пока не прославит его по всей земле.

7 і перед Ним не вмовкайте, аж поки не змі́цнить, і аж поки не вчи́нить Він Єрусалима за славу Свою́ на землі!

8 Поклялся Господь правой рукой, рукой Своей могучей: — Впредь не отдам твое зерно в пищу твоим врагам, и чужеземцы больше не будут пить твое вино, над которым ты трудился;

8 Господь присягну́в був Своєю прави́цею й поту́жним раме́ном Своїм: Направду, не дам уже збі́жжя твого ворога́м твоїм, і пити не будуть чужи́нці твого виногра́дного со́ку, що ти працюва́в біля нього!

9 но те, кто жнут, будут есть и Господа славить, и те, кто собирает виноград, будут пить вино во дворах Моего святилища.

9 Бо ті, хто збирає його́, будуть їсти його та й хвали́тимуть Господа, і ті, хто грома́дить його́, будуть пити його на подві́р'ях святині Моєї!

10 Проходите, проходите через ворота! Готовьте народу путь. Прокладывайте, прокладывайте путь! Уберите камни! Поднимите народам знамя!

10 Проходьте, проходьте ви бра́мами, чи́стьте доро́гу наро́дові! Будуйте доро́гу, будуйте дорогу, дорогу ту биту, очи́стьте від ка́меня, підіймі́ть над наро́дами пра́пора!

11 Господь объявил до края земли: — Скажите дочери Сиона: «Вот, идет твой Спаситель! С Ним награда Его, и Его воздаяние сопровождает Его!»

11 Ось звіщає Господь аж до кра́ю землі: Розкажі́те сіо́нській дочці́: Ось прихо́дить Спасі́ння твоє, ось із Ним нагоро́да Його, і заплата Його перед Ним!

12 Они назовутся Святым Народом и Господними Искупленными; а тебя назовут Взысканным, Неоставленным Городом.

12 І будуть їх звати наро́дом святим, вику́пленцями Господа, а на тебе закличуть „жада́на“, незали́шене місто!