ЛевитГлава 6 |
|
1 |
|
2 |
|
3 а также если он найдет чье-либо пропавшее добро и не скажет об этом, если он поклянется ложно в чем-нибудь или совершит какой-нибудь другой грех, какими грешат люди, — |
|
4 если он согрешит и этим провинится, то он должен возвратить то, что украл или взял вымогательством, что было доверено ему или то, что пропало, а он нашел, |
|
5 или то, в чем он клялся ложно, что бы это ни было. Он должен возместить все целиком, добавить к этому пятую часть стоимости и отдать хозяину в тот день, когда он приносит жертву повинности. |
|
6 А в расплату он должен привести к священнику жертву повинности Господу: барана из отары, должной стоимости и без изъяна. |
|
7 Тогда священник совершит для него отпущение перед Господом, и он будет прощен за все, что сделал и в чем провинился. |
|
8 |
|
9 |
|
10 Пусть священник наденет льняную одежду и льняное нижнее белье, сметет пепел жертвы всесожжения, которую пожрало на жертвеннике пламя, и положит рядом с жертвенником. |
|
11 Затем пусть он снимет эту одежду, наденет другую и вынесет пепел за лагерь на чистое место. |
|
12 Огонь на жертвеннике нужно поддерживать, он не должен угасать. Пусть каждое утро священник подкладывает дрова, раскладывает на огонь всесожжение и сжигает жир жертв примирения. |
|
13 Огонь нужно поддерживать на жертвеннике постоянно, он не должен угасать». |
|
14 |
|
15 Священник должен взять пригоршню лучшей муки и масла вместе со всем ладаном, что на хлебном приношении, и сжечь памятную часть на жертвеннике как благоухание, приятное Господу. |
|
16 Аарон и его сыновья съедят остаток приношения. Есть же его нужно пресным на святом месте, во дворе шатра собрания. |
|
17 Приношение должно быть выпечено без закваски. Я даю им это как их долю в огненных жертвах Мне. Подобно жертве за грех и жертве повинности, это — великая святыня. |
|
18 Всякий потомок Аарона мужского пола может есть это. Это его постоянная доля в огненных жертвах Господу в грядущих поколениях. Все, что прикоснется к этому, станет свято». |
|
19 |
|
20 |
|
21 Готовь его с маслом на противне, пропитай его как следует маслом и разломай на куски; это будет благоухание, приятное Господу. |
|
22 Сын, который будет преемником Аарона, помазанным священником, будет готовить приношение. Это — постоянная доля Господа, ее следует сжигать целиком. |
|
23 Любое хлебное приношение священника следует сжигать целиком. Его нельзя есть. |
|
24 |
|
25 |
|
26 Священник, который приносит эту жертву, будет есть ее в святом месте, во дворе шатра собрания. |
|
27 Все, что прикоснется к мясу жертвы, станет свято, а если ее кровь брызнет на одежду, выстирай ее в святом месте. |
|
28 Глиняный горшок, в котором готовится мясо, нужно разбить, а если оно готовится в бронзовом, горшок нужно очистить и вымыть. |
|
29 Все мужчины в семье священников могут есть это. Это — великая святыня. |
|
30 Но жертву за грех, кровь которой вносят в шатер собрания, чтобы совершить отпущение в святилище, есть нельзя. Ее нужно сжечь». |
ЛевитРозділ 6 |
|
1 |
|
2 „Накажи Ааронові та синам його, повіда́ючи: Оце зако́н цілопа́лення: Воно приноситься на о́гнищі своїм на жертівнику ці́лу ніч аж до ра́нку, а огонь жертівника горітиме на ньому. |
|
3 І надіне священик льняну́ свою шату, і льняне спіднє зодягне на тіло своє, і збере по́піл, що на нього огонь спалить цілопалення на жертівнику, та й покладе його при жертівнику. |
|
4 І зді́йме він шати свої, і зодя́гне одіж іншу, та й винесе попіл поза та́бір до чистого місця. |
|
5 А огонь на жертівнику горітиме на ньому, не погасне, а священик пали́тиме на ньому дро́ва щора́нку, і кластиме на нього цілопалення, і палитиме на ньому лій мирних жертов. |
|
6 Огонь за́вжди горітиме на жертівнику, не погасне. |
|
7 А оце зако́н про хлібну жертву: Ааронові сини принесуть її перед лице Господнє до пе́реду жертівника. |
|
8 І ві́зьме він із неї жменею своєю з пшеничної муки́ хлібної жертви, та з оливи її, та ввесь ладан, що на хлібній жертві, та й спалить на жертівнику, — любі пахощі, це частина її, як пригадувальна для Господа. |
|
9 А позостале з неї їстимуть Аарон та сини його, — прі́сне буде їджене воно в святім місці, на подвір'ї скинії заповіту бу́дуть їсти її. |
|
10 Не буде пе́чена вона квашеною. Їхню частину — Я дав це з огняни́х Моїх жертов; вона — Найсвятіше, як жертва за гріх та жертва за провину. |
|
11 Кожен нащадок чоловічої статі поміж Ааронових дітей буде її їсти, — вічна постанова для ваших поколінь, — з огняни́х жертов Господніх. Усе, що доторкнеться до них, освя́титься“. |
|
12 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
|
13 „Оце жертва Аарона та синів його, що принесуть Господе́ві в дні пома́зання його: десята частина ефи́ пшени́чної муки, це постійна хлібна жертва: половина її — рано, а половина її — ввечорі. |
|
14 На лопа́тці в оливі буде вона зро́блена; принесеш її вимішану, випечену жертву хлібну в кусках принесеш, — любі пахощі для Господа. |
|
15 А пома́заний священик зробить її — замість нього зробить її котрийсь із синів його, — це вічна Господня постанова. Уся вона буде спалена. |
|
16 А кожна священикова хлібна жертва буде ціла, — не буде їджена“. |
|
17 І Господь промовляв до Мойсея, гово́рячи: |
|
18 „Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Оце зако́н про жертву за гріх: На місці, де зарізується цілопа́лення, буде зарізувана жертва за гріх перед лицем Господнім, — Найсвятіше вона! |
|
19 Священик, що складає її як жертву за гріх, буде їсти її, — на місці святому буде вона їджена, на подвір'ї скинії заповіту. |
|
20 Усе, що доторкнеться до м'яса її, стане святе; а що з її крови покро́пить на оде́жу, — що покро́питься нею, те випереш на місці святому. |
|
21 А гли́няний по́суд, що в ньому вона ва́рена, буде розбитий. А якщо в мідянім по́суді була вона ва́рена, то буде ви́чищений до блиску й виполосканий водою. |
|
22 Кожен чоловічої статі із священиків буде їсти її, — Найсвятіше вона. |
|
23 А кожна жертва за гріх, що з крови її буде внесено до скинії заповіту на оку́плення в святині, не буде їджена, — в огні буде спалена. |
|
24 |
|
25 |
|
26 |
|
27 |
|
28 |
|
29 |
|
30 |
ЛевитГлава 6 |
ЛевитРозділ 6 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 „Накажи Ааронові та синам його, повіда́ючи: Оце зако́н цілопа́лення: Воно приноситься на о́гнищі своїм на жертівнику ці́лу ніч аж до ра́нку, а огонь жертівника горітиме на ньому. |
|
3 а также если он найдет чье-либо пропавшее добро и не скажет об этом, если он поклянется ложно в чем-нибудь или совершит какой-нибудь другой грех, какими грешат люди, — |
3 І надіне священик льняну́ свою шату, і льняне спіднє зодягне на тіло своє, і збере по́піл, що на нього огонь спалить цілопалення на жертівнику, та й покладе його при жертівнику. |
|
4 если он согрешит и этим провинится, то он должен возвратить то, что украл или взял вымогательством, что было доверено ему или то, что пропало, а он нашел, |
4 І зді́йме він шати свої, і зодя́гне одіж іншу, та й винесе попіл поза та́бір до чистого місця. |
|
5 или то, в чем он клялся ложно, что бы это ни было. Он должен возместить все целиком, добавить к этому пятую часть стоимости и отдать хозяину в тот день, когда он приносит жертву повинности. |
5 А огонь на жертівнику горітиме на ньому, не погасне, а священик пали́тиме на ньому дро́ва щора́нку, і кластиме на нього цілопалення, і палитиме на ньому лій мирних жертов. |
|
6 А в расплату он должен привести к священнику жертву повинности Господу: барана из отары, должной стоимости и без изъяна. |
6 Огонь за́вжди горітиме на жертівнику, не погасне. |
|
7 Тогда священник совершит для него отпущение перед Господом, и он будет прощен за все, что сделал и в чем провинился. |
7 А оце зако́н про хлібну жертву: Ааронові сини принесуть її перед лице Господнє до пе́реду жертівника. |
|
8 |
8 І ві́зьме він із неї жменею своєю з пшеничної муки́ хлібної жертви, та з оливи її, та ввесь ладан, що на хлібній жертві, та й спалить на жертівнику, — любі пахощі, це частина її, як пригадувальна для Господа. |
|
9 |
9 А позостале з неї їстимуть Аарон та сини його, — прі́сне буде їджене воно в святім місці, на подвір'ї скинії заповіту бу́дуть їсти її. |
|
10 Пусть священник наденет льняную одежду и льняное нижнее белье, сметет пепел жертвы всесожжения, которую пожрало на жертвеннике пламя, и положит рядом с жертвенником. |
10 Не буде пе́чена вона квашеною. Їхню частину — Я дав це з огняни́х Моїх жертов; вона — Найсвятіше, як жертва за гріх та жертва за провину. |
|
11 Затем пусть он снимет эту одежду, наденет другую и вынесет пепел за лагерь на чистое место. |
11 Кожен нащадок чоловічої статі поміж Ааронових дітей буде її їсти, — вічна постанова для ваших поколінь, — з огняни́х жертов Господніх. Усе, що доторкнеться до них, освя́титься“. |
|
12 Огонь на жертвеннике нужно поддерживать, он не должен угасать. Пусть каждое утро священник подкладывает дрова, раскладывает на огонь всесожжение и сжигает жир жертв примирения. |
12 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
|
13 Огонь нужно поддерживать на жертвеннике постоянно, он не должен угасать». |
13 „Оце жертва Аарона та синів його, що принесуть Господе́ві в дні пома́зання його: десята частина ефи́ пшени́чної муки, це постійна хлібна жертва: половина її — рано, а половина її — ввечорі. |
|
14 |
14 На лопа́тці в оливі буде вона зро́блена; принесеш її вимішану, випечену жертву хлібну в кусках принесеш, — любі пахощі для Господа. |
|
15 Священник должен взять пригоршню лучшей муки и масла вместе со всем ладаном, что на хлебном приношении, и сжечь памятную часть на жертвеннике как благоухание, приятное Господу. |
15 А пома́заний священик зробить її — замість нього зробить її котрийсь із синів його, — це вічна Господня постанова. Уся вона буде спалена. |
|
16 Аарон и его сыновья съедят остаток приношения. Есть же его нужно пресным на святом месте, во дворе шатра собрания. |
16 А кожна священикова хлібна жертва буде ціла, — не буде їджена“. |
|
17 Приношение должно быть выпечено без закваски. Я даю им это как их долю в огненных жертвах Мне. Подобно жертве за грех и жертве повинности, это — великая святыня. |
17 І Господь промовляв до Мойсея, гово́рячи: |
|
18 Всякий потомок Аарона мужского пола может есть это. Это его постоянная доля в огненных жертвах Господу в грядущих поколениях. Все, что прикоснется к этому, станет свято». |
18 „Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Оце зако́н про жертву за гріх: На місці, де зарізується цілопа́лення, буде зарізувана жертва за гріх перед лицем Господнім, — Найсвятіше вона! |
|
19 |
19 Священик, що складає її як жертву за гріх, буде їсти її, — на місці святому буде вона їджена, на подвір'ї скинії заповіту. |
|
20 |
20 Усе, що доторкнеться до м'яса її, стане святе; а що з її крови покро́пить на оде́жу, — що покро́питься нею, те випереш на місці святому. |
|
21 Готовь его с маслом на противне, пропитай его как следует маслом и разломай на куски; это будет благоухание, приятное Господу. |
21 А гли́няний по́суд, що в ньому вона ва́рена, буде розбитий. А якщо в мідянім по́суді була вона ва́рена, то буде ви́чищений до блиску й виполосканий водою. |
|
22 Сын, который будет преемником Аарона, помазанным священником, будет готовить приношение. Это — постоянная доля Господа, ее следует сжигать целиком. |
22 Кожен чоловічої статі із священиків буде їсти її, — Найсвятіше вона. |
|
23 Любое хлебное приношение священника следует сжигать целиком. Его нельзя есть. |
23 А кожна жертва за гріх, що з крови її буде внесено до скинії заповіту на оку́плення в святині, не буде їджена, — в огні буде спалена. |
|
24 |
24 |
|
25 |
25 |
|
26 Священник, который приносит эту жертву, будет есть ее в святом месте, во дворе шатра собрания. |
26 |
|
27 Все, что прикоснется к мясу жертвы, станет свято, а если ее кровь брызнет на одежду, выстирай ее в святом месте. |
27 |
|
28 Глиняный горшок, в котором готовится мясо, нужно разбить, а если оно готовится в бронзовом, горшок нужно очистить и вымыть. |
28 |
|
29 Все мужчины в семье священников могут есть это. Это — великая святыня. |
29 |
|
30 Но жертву за грех, кровь которой вносят в шатер собрания, чтобы совершить отпущение в святилище, есть нельзя. Ее нужно сжечь». |
30 |