Книга Иисуса НавинаГлава 17 |
1 |
2 Свои наделы были выделены и остальным людям из рода Манассии по их кланам — потомкам Авиезера, Хелека, Асриила, Шехема, Хефера и Шемида. Это потомки Манассии, сына Иосифа, мужского пола, по их кланам. |
3 |
4 Они пришли к священнику Элеазару, Иисусу, сыну Навину, и вождям и сказали: «Господь повелел Моисею дать нам удел между нашими братьями». И, по повелению Господа, Иисус дал им удел между братьями их отца. |
5 На долю Манассии, кроме Галаада и Башана, которые к востоку от Иордана, пришлось десять участков земли, |
6 потому что дочери из рода Манассии получили удел наравне с сыновьями. А земля Галаада досталась остальным потомкам Манассии. |
7 |
8 (Земля Таппуаха досталась Манассии, но сам Таппуах, что на границе Манассии, достался ефремитам.) |
9 Затем граница тянулась на юг к реке Кане. Города там принадлежали Ефрему, хотя находились среди городов Манассии. Затем граница Манассии проходила по северной стороне реки и заканчивалась у моря. |
10 Южная земля принадлежала Ефрему, северная — Манассии. Земли Манассии простирались до моря и граничили с Асиром на севере и Иссахаром на востоке. |
11 |
12 |
13 Но когда израильтяне окрепли, они подчинили себе хананеев, хотя не изгнали их полностью. |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 но и покрытые лесом нагорья. Расчистите их, и их крайние пределы будут вашими. Пусть у хананеев есть железные колесницы, и пусть они сильны — вы их прогоните. |
Iсус НавинРозділ 17 |
1 |
2 І було для позосталих Манасіїних синів за їхніми ро́дами: синам Авіезера, і синам Хелека, і синам Азріїла, і синам Шехема, і синам Хефера, і синам Шеміда. Оце сини Манасії, Йо́сипового сина, му́жі, за їхніми ро́дами. |
3 А в Целофхада, сина Хефера, сина Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного, не було в нього синів, а тільки до́чки. А оце імена́ його дочо́к: Махла, і Ноа, і Хоґла, Мілка та Тірца. |
4 І прийшли́ вони до священика Елеазара, і до Ісуса, Навинового сина, та перед начальників, говорячи: „Госпо́дь наказав був Мойсеєві дати нам спа́док серед наших братів“. І дав їм на Господній наказ спа́док серед братів їхнього батька. |
5 І випало для Манасії десять наділів, окрім землі Ґілеаду та Башану, що по той бік Йорда́ну, |
6 бо Манасіїні до́чки посіли спа́док серед синів його, а гілеадський край був для позосталих Манасіїних синів. |
7 І була Манасіїна границя від Ашер-Гамміхметату, що навпроти Сигему, і йде та границя на пі́вдень до мешканців Ен-Таппуаху. |
8 Для Манасії був край Таппуах, а місто Таппуах при Манасіїній границі — для Єфремових синів. |
9 І сходить та границя до потоку Кана, на південь від потоку. Ці міста́ Єфре́мові серед Манасіїних міст. А границя Манасії від пі́вночі до потоку, а кінча́лася при морі. |
10 На пі́вдень — Єфремове, а на пі́вніч — Манасіїне, а границею того було море. А в Аси́рі вони стикалися з пі́вночі, а в Іссаха́рі зо сходу. |
11 І було для Манасії в Іссахарі та в Асирі: Бет-Шеан та його залежні міста, і Ївлеам та його залежні міста, і ме́шканці Доару та його залежні міста, і мешканці Таанаху та його залежні міста, і мешканці Меґіддо та його залежні міста, три верховини. |
12 Та Манасіїні сини не могли повиганяти ме́шканців цих міст, і ханаане́янин продовжував сидіти в тому кра́ї. |
13 І сталося, коли Ізраїлеві сини стали сильні, то дали ханаанеянина на дани́ну, а вигнати — не вигнали його. |
14 І говорили Йо́сипові сини з Ісусом, кажучи: „Чому ти дав мені на спа́док один жеребо́к та наділ один, а я ж народ числе́нний, бо до цього ча́су благослови́в мене Господь“. |
15 І сказав до них Ісус: „Якщо ти народ числе́нний, то піди до лісу, та й повикорчо́вуєш собі там у кра́ї періззе́янина та рефаїв, бо Єфремова гора стала тісна́ для тебе“. |
16 І сказали Йо́сипові сини: „Не ви́стачить нам тієї гори, та й залізна колесни́ця в кожного ханаане́янина, що сидить у долині, як у того, що в Бет-Шеані та в його залежних містах, так і в того, що в долині Ізрее́льській“. |
17 І сказав Ісус до Йо́сипового дому, до Єфрема та до Манасії, говорячи: „Ти числе́нний народ, і в тебе сила велика, — не буде тобі один жеребо́к, |
18 але буде тобі гористий край; а що там ліс, то ви́корчуй його, і будуть тобі й його кі́нці. Бо ти виженеш ханаане́янина, хоч у нього колесни́ці залізні, хоч він сильни́й“. |
Книга Иисуса НавинаГлава 17 |
Iсус НавинРозділ 17 |
1 |
1 |
2 Свои наделы были выделены и остальным людям из рода Манассии по их кланам — потомкам Авиезера, Хелека, Асриила, Шехема, Хефера и Шемида. Это потомки Манассии, сына Иосифа, мужского пола, по их кланам. |
2 І було для позосталих Манасіїних синів за їхніми ро́дами: синам Авіезера, і синам Хелека, і синам Азріїла, і синам Шехема, і синам Хефера, і синам Шеміда. Оце сини Манасії, Йо́сипового сина, му́жі, за їхніми ро́дами. |
3 |
3 А в Целофхада, сина Хефера, сина Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного, не було в нього синів, а тільки до́чки. А оце імена́ його дочо́к: Махла, і Ноа, і Хоґла, Мілка та Тірца. |
4 Они пришли к священнику Элеазару, Иисусу, сыну Навину, и вождям и сказали: «Господь повелел Моисею дать нам удел между нашими братьями». И, по повелению Господа, Иисус дал им удел между братьями их отца. |
4 І прийшли́ вони до священика Елеазара, і до Ісуса, Навинового сина, та перед начальників, говорячи: „Госпо́дь наказав був Мойсеєві дати нам спа́док серед наших братів“. І дав їм на Господній наказ спа́док серед братів їхнього батька. |
5 На долю Манассии, кроме Галаада и Башана, которые к востоку от Иордана, пришлось десять участков земли, |
5 І випало для Манасії десять наділів, окрім землі Ґілеаду та Башану, що по той бік Йорда́ну, |
6 потому что дочери из рода Манассии получили удел наравне с сыновьями. А земля Галаада досталась остальным потомкам Манассии. |
6 бо Манасіїні до́чки посіли спа́док серед синів його, а гілеадський край був для позосталих Манасіїних синів. |
7 |
7 І була Манасіїна границя від Ашер-Гамміхметату, що навпроти Сигему, і йде та границя на пі́вдень до мешканців Ен-Таппуаху. |
8 (Земля Таппуаха досталась Манассии, но сам Таппуах, что на границе Манассии, достался ефремитам.) |
8 Для Манасії був край Таппуах, а місто Таппуах при Манасіїній границі — для Єфремових синів. |
9 Затем граница тянулась на юг к реке Кане. Города там принадлежали Ефрему, хотя находились среди городов Манассии. Затем граница Манассии проходила по северной стороне реки и заканчивалась у моря. |
9 І сходить та границя до потоку Кана, на південь від потоку. Ці міста́ Єфре́мові серед Манасіїних міст. А границя Манасії від пі́вночі до потоку, а кінча́лася при морі. |
10 Южная земля принадлежала Ефрему, северная — Манассии. Земли Манассии простирались до моря и граничили с Асиром на севере и Иссахаром на востоке. |
10 На пі́вдень — Єфремове, а на пі́вніч — Манасіїне, а границею того було море. А в Аси́рі вони стикалися з пі́вночі, а в Іссаха́рі зо сходу. |
11 |
11 І було для Манасії в Іссахарі та в Асирі: Бет-Шеан та його залежні міста, і Ївлеам та його залежні міста, і ме́шканці Доару та його залежні міста, і мешканці Таанаху та його залежні міста, і мешканці Меґіддо та його залежні міста, три верховини. |
12 |
12 Та Манасіїні сини не могли повиганяти ме́шканців цих міст, і ханаане́янин продовжував сидіти в тому кра́ї. |
13 Но когда израильтяне окрепли, они подчинили себе хананеев, хотя не изгнали их полностью. |
13 І сталося, коли Ізраїлеві сини стали сильні, то дали ханаанеянина на дани́ну, а вигнати — не вигнали його. |
14 |
14 І говорили Йо́сипові сини з Ісусом, кажучи: „Чому ти дав мені на спа́док один жеребо́к та наділ один, а я ж народ числе́нний, бо до цього ча́су благослови́в мене Господь“. |
15 |
15 І сказав до них Ісус: „Якщо ти народ числе́нний, то піди до лісу, та й повикорчо́вуєш собі там у кра́ї періззе́янина та рефаїв, бо Єфремова гора стала тісна́ для тебе“. |
16 |
16 І сказали Йо́сипові сини: „Не ви́стачить нам тієї гори, та й залізна колесни́ця в кожного ханаане́янина, що сидить у долині, як у того, що в Бет-Шеані та в його залежних містах, так і в того, що в долині Ізрее́льській“. |
17 |
17 І сказав Ісус до Йо́сипового дому, до Єфрема та до Манасії, говорячи: „Ти числе́нний народ, і в тебе сила велика, — не буде тобі один жеребо́к, |
18 но и покрытые лесом нагорья. Расчистите их, и их крайние пределы будут вашими. Пусть у хананеев есть железные колесницы, и пусть они сильны — вы их прогоните. |
18 але буде тобі гористий край; а що там ліс, то ви́корчуй його, і будуть тобі й його кі́нці. Бо ти виженеш ханаане́янина, хоч у нього колесни́ці залізні, хоч він сильни́й“. |