Библия - Обещанное Восстановление

Псалтирь

Псалом 105

1 Аллилуйя! [1] Славьте Господа, потому что Он благ и милость Его навеки!

2 Кто выразит могущество Господа и возвестит всю Его славу?

3 Блаженны те, кто хранит правосудие и вершит праведные дела во все времена!

4 Вспомни меня, Господи, во время благоволения к Своему народу, помоги и мне, когда будешь спасать их,

5 чтобы я увидел благополучие Твоих избранных, возвеселился вместе с Твоим народом и хвалился — с Твоим наследием.

6 Мы согрешили, как и наши предки, совершили беззаконие, поступили нечестиво.

7 Отцы наши не поняли Твоих чудес в Египте, забыли обилие Твоей милости и возмутились у моря, у Красного моря.

8 Он все же спас их ради Своего имени, чтобы показать Свое могущество.

9 Он приказал Красному морю, и оно высохло, и провел Он их через его глубины, как по пустыне.

10 Спас их от рук ненавидящего их, избавил их от руки врага.

11 Воды покрыли противников их, не осталось ни одного.

12 Тогда поверили они Его словам и воспели Ему хвалу.

13 Но вскоре забыли Его дела, не ждали Его совета.

14 Возгорелись страстным желанием в пустыне и испытывали Бога в необитаемой местности.

15 Он дал им желаемое, но наслал на них истощение.

16 Они позавидовали Моисею в лагере и Аарону, святому Господню.

17 Земля разверзлась и поглотила Датана и все скопище Авирама.

18 Возгорелся огонь посреди них, и пламя сожгло нечестивых.

19 Они сделали изваяние тельца в Хориве и поклонились истукану,

20 променяли свою Славу на изображение быка, питающегося травой.

21 Забыли Бога, своего Спасителя, сотворившего великие дела в Египте,

22 чудеса в земле Хама и устрашающие дела у Красного моря.

23 Поэтому Он сказал, что погубил бы их, если бы Моисей, избранный Его, не встал перед Ним в расселине, чтобы отвратить Его ярость, чтобы Он не погубил их.

24 И пренебрегли они землей желанной, не поверили Его обещанию,

25 роптали в своих шатрах и не слушались голоса Господа.

26 Поэтому Он поклялся с поднятой рукой, что поразит их в пустыне,

27 а также их потомков среди народов, и рассеет их по землям.

28 Они присоединились к Баал-Пеору и ели жертвы, принесенные бездушным.

29 Раздражали Его своими делами, и разразился среди них мор.

30 Но поднялся Пинехас, произвел суд, и мор прекратился,

31 Это вменилось в праведность ему из поколения в поколение, навсегда.

32 Еще они прогневали Его у вод Меривы, и Моисей был наказан из-за них,

33 потому что они возмутили его дух, и он погрешил своими устами.

34 Не уничтожили они народы, о которых сказал им Господь,

35 а смешались с язычниками и научились их делам;

36 служили их идолам, которые стали для них сетью.

37 Приносили демонам в жертву своих сыновей и дочерей;

38 проливали невинную кровь, кровь своих сыновей и дочерей, которых жертвовали ханаанским идолам, и земля осквернилась кровью.

39 Они оскверняли себя своими делами, прелюбодействовали своими поступками.

40 Поэтому возгорелся гнев Господень на Его народ, и возгнушался Он Своим наследием.

41 Он отдал их в руки чужеземцев, и ненавидящие Израиль властвовали над ними.

42 Враги притесняли их, и они смирились под их рукой.

43 Много раз Он избавлял их, но они гневили Его своим упрямством и были унижены в своем беззаконии.

44 Все же Он обращал внимание на их скорбь, когда слышал их вопль,

45 вспоминал о Своем завете с ними и смягчался по Своей великой милости.

46 Он вызывал к ним сострадание со стороны всех, кто пленял их.

47 Спаси нас, Господи, наш Боже, и собери нас из среды народов, чтобы мы воздали благодарность Твоему святому имени и хвалились Твоей славой.

48 Прославлен будь, Господь, Бог Израиля, от века и до века! И весь народ сказал: «Аминь!» Аллилуйя!

Псалми

Псалом 105

1 Алілу́я! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосе́рдя!

2 Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?

3 Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!

4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,

5 щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!

6 Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.

7 Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.

8 Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.

9 Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!

10 І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога,—

11 і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!

12 Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.

13 Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,

14 і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,

15 і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.

16 Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.

17 Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,

18 і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.

19 Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —

20 і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,

21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,

22 у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.

23 І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!

24 Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,

25 і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.

26 І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,

27 і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!

28 І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,

29 і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!

30 І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,

31 і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.

32 І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,

33 бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.

34 Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —

35 і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.

36 І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.

37 І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,

38 — і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,

39 і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.

40 І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,

41 і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,

42 і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.

43 Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!

44 Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,

45 і Він пригадав їм Свого за повіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,

46 і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!

47 Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!

48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!

Псалтирь Псалом 105	Псалми Псалом 105
1 Аллилуйя! [1] Славьте Господа, потому что Он благ и милость Его навеки!	1 Алілу́я! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосе́рдя!
2 Кто выразит могущество Господа и возвестит всю Его славу?	2 Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?
3 Блаженны те, кто хранит правосудие и вершит праведные дела во все времена!	3 Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!
4 Вспомни меня, Господи, во время благоволения к Своему народу, помоги и мне, когда будешь спасать их,	4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,
5 чтобы я увидел благополучие Твоих избранных, возвеселился вместе с Твоим народом и хвалился — с Твоим наследием.	5 щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!
6 Мы согрешили, как и наши предки, совершили беззаконие, поступили нечестиво.	6 Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.
7 Отцы наши не поняли Твоих чудес в Египте, забыли обилие Твоей милости и возмутились у моря, у Красного моря.	7 Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.
8 Он все же спас их ради Своего имени, чтобы показать Свое могущество.	8 Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
9 Он приказал Красному морю, и оно высохло, и провел Он их через его глубины, как по пустыне.	9 Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!
10 Спас их от рук ненавидящего их, избавил их от руки врага.	10 І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога,—
11 Воды покрыли противников их, не осталось ни одного.	11 і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!
12 Тогда поверили они Его словам и воспели Ему хвалу.	12 Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.
13 Но вскоре забыли Его дела, не ждали Его совета.	13 Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,
14 Возгорелись страстным желанием в пустыне и испытывали Бога в необитаемой местности.	14 і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,
15 Он дал им желаемое, но наслал на них истощение.	15 і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.
16 Они позавидовали Моисею в лагере и Аарону, святому Господню.	16 Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.
17 Земля разверзлась и поглотила Датана и все скопище Авирама.	17 Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,
18 Возгорелся огонь посреди них, и пламя сожгло нечестивых.	18 і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.
19 Они сделали изваяние тельца в Хориве и поклонились истукану,	19 Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —
20 променяли свою Славу на изображение быка, питающегося травой.	20 і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,
21 Забыли Бога, своего Спасителя, сотворившего великие дела в Египте,	21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
22 чудеса в земле Хама и устрашающие дела у Красного моря.	22 у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.
23 Поэтому Он сказал, что погубил бы их, если бы Моисей, избранный Его, не встал перед Ним в расселине, чтобы отвратить Его ярость, чтобы Он не погубил их.	23 І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!
24 И пренебрегли они землей желанной, не поверили Его обещанию,	24 Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,
25 роптали в своих шатрах и не слушались голоса Господа.	25 і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
26 Поэтому Он поклялся с поднятой рукой, что поразит их в пустыне,	26 І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,
27 а также их потомков среди народов, и рассеет их по землям.	27 і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!
28 Они присоединились к Баал-Пеору и ели жертвы, принесенные бездушным.	28 І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,
29 Раздражали Его своими делами, и разразился среди них мор.	29 і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!
30 Но поднялся Пинехас, произвел суд, и мор прекратился,	30 І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,
31 Это вменилось в праведность ему из поколения в поколение, навсегда.	31 і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
32 Еще они прогневали Его у вод Меривы, и Моисей был наказан из-за них,	32 І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,
33 потому что они возмутили его дух, и он погрешил своими устами.	33 бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.
34 Не уничтожили они народы, о которых сказал им Господь,	34 Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —
35 а смешались с язычниками и научились их делам;	35 і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.
36 служили их идолам, которые стали для них сетью.	36 І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.
37 Приносили демонам в жертву своих сыновей и дочерей;	37 І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,
38 проливали невинную кровь, кровь своих сыновей и дочерей, которых жертвовали ханаанским идолам, и земля осквернилась кровью.	38 — і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,
39 Они оскверняли себя своими делами, прелюбодействовали своими поступками.	39 і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.
40 Поэтому возгорелся гнев Господень на Его народ, и возгнушался Он Своим наследием.	40 І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,
41 Он отдал их в руки чужеземцев, и ненавидящие Израиль властвовали над ними.	41 і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,
42 Враги притесняли их, и они смирились под их рукой.	42 і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.
43 Много раз Он избавлял их, но они гневили Его своим упрямством и были унижены в своем беззаконии.	43 Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!
44 Все же Он обращал внимание на их скорбь, когда слышал их вопль,	44 Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,
45 вспоминал о Своем завете с ними и смягчался по Своей великой милости.	45 і Він пригадав їм Свого за повіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
46 Он вызывал к ним сострадание со стороны всех, кто пленял их.	46 і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!
47 Спаси нас, Господи, наш Боже, и собери нас из среды народов, чтобы мы воздали благодарность Твоему святому имени и хвалились Твоей славой.	47 Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!
48 Прославлен будь, Господь, Бог Израиля, от века и до века! И весь народ сказал: «Аминь!» Аллилуйя!	48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!

Ветхий
завет

Новый
завет

Псалтирь

Псалом 105

Псалми

Псалом 105

Псалтирь

Псалом 105

Псалми

Псалом 105

Ветхий завет

Новый завет

Псалтирь

Псалом 105

Псалми

Псалом 105

Псалтирь

Псалом 105

Псалми

Псалом 105

Ветхий
завет

Новый
завет