Книга Судей

Глава 15

1 Некоторое время спустя, во время жатвы пшеницы, Самсон взял козленка и пошел навестить свою жену. Он сказал: — Я хочу войти в комнату моей жены. Но ее отец не дал ему войти.

2 — Я был уверен, что ты отверг ее, — сказал он, — и отдал ее твоему другу. Разве ее младшая сестра не красивее ее? Возьми же ее вместо той.

3 Самсон сказал ему : — На этот раз я имею право причинить филистимлянам зло.

4 Он пошел, поймал триста лисиц и связал их хвостами по парам. Затем он привязал по факелу между хвостами каждой пары,

5 поджег их и выпустил лисиц на несжатые поля филистимлян. Он спалил скирды и несжатый хлеб, виноградники и оливковые рощи.

6 Когда филистимляне спросили: — Кто это сделал? Им сказали: — Самсон, зять тимнатянина, потому что его жену отдали его другу. И филистимляне пошли и сожгли ее и ее отца.

7 Самсон сказал им: — Раз так, я не остановлюсь, пока не отомщу вам.

8 Он бросился на них и безжалостно перебил многих. Потом он ушел и укрылся в расселине Етамской скалы.

9 А филистимляне разбили лагерь в Иудее и совершили набег на Лехи.

10 Жители Иудеи спросили их: — Почему вы пришли воевать с нами? — Мы пришли, чтобы связать Самсона и отомстить ему, — ответили они.

11 Три тысячи человек из Иудеи пошли к расселине Етамской скалы и сказали Самсону: — Разве ты не понимаешь, что филистимляне правят нами? Что ты с нами сделал? Он ответил: — Я всего лишь отплатил им по заслугам.

12 Они сказали ему: — Мы пришли связать тебя и выдать филистимлянам. Самсон сказал: — Поклянитесь, что не убьете меня сами.

13 — Хорошо, — сказали они. — Мы только свяжем тебя и выдадим им. Мы не убьем тебя. И, связав его двумя новыми веревками, они вывели его из скалы.

14 Когда он подходил к Лехи, филистимляне с криками вышли ему навстречу. Дух Господа стремительно сошел на него, и веревки на его руках стали словно сгоревший лен и сами свалились у него с рук.

15 Он нашел свежую ослиную челюсть, схватил ее и перебил тысячу человек.

16 Самсон сказал: — Ослиной челюстью я положил груду на груду ; ослиной челюстью — тысячу перебил.

17 Сказав это, он отшвырнул челюсть; поэтому то место было названо «Рамат-Лехи».

18 Ему очень хотелось пить, и он воззвал к Господу: — Ты дал Твоему слуге эту великую победу. Неужели теперь я должен умереть от жажды и попасть в руки необрезанных?

19 Бог раскрыл впадину в Лехи, и оттуда хлынула вода. Когда Самсон утолил жажду, силы вернулись к нему, и он пришел в себя. Поэтому источник был назван «Источник зовущего» ; он и до сегодняшнего дня находится в Лехи.

20 Самсон был судьей в Израиле двадцать лет в дни филистимлян.

Книга Суддiв

Розділ 15

1 А по часі сталося в днях жнив пшениці, і відвідав Самсон з козля́м свою жінку та й сказав: „Нехай увійду́ я до моєї жінки, до кімна́ти“. Та батько її не дав йому ввійти.

2 І сказав її батько: „Я дійсно поду́мав був, що ти справді знена́видів її, а тому я дав її твоєму дружко́ві. Чи молодша сестра її не ліпша від неї? Нехай же вона буде тобі замість неї“.

3 І сказав їм Самсо́н: „Цього ра́зу я не буду винний перед филисти́млянами, коли я зроблю́ їм зло“.

4 І пішов Самсон, та й зловив три сотні лисиць. І взяв він смолоски́пи, і обернув хвоста до хвоста, і прив'язав одного смолоскипа всере́дині поміж два хвости.

5 І запалив він огонь у тих смолоски́пах, і пустив лисиць в филистимські жита́. І попали́в він сти́рти та жита́, і оли́вкові сади́.

6 І сказали филистимляни: „Хто́ це зробив?“ А їм відказали: „Самсон, зять тімнеянина, бо він забрав його жінку й віддав її дружко́ві його“. І пішли филистимляни, та й спалили огнем її та батька її.

7 І сказав їм Самсон: „Хоч ви й зробили так, як це, та проте я конче пімщу́ся на вас, і аж тоді переста́ну“.

8 І він сильно побив їх дошкульною пора́зкою. І пішов він, і осівся в щі́лині скелі Етам.

9 І посхо́дили филистимляни, і таборува́ли в Юди, і розтягли́ся до Лехі.

10 І сказали Юдині люди: „Чого ви посхо́дили проти нас?“ А ті відказали: „Ми прийшли зв'язати Самсона, щоб зробити йому, як нам він зробив“.

11 І пішли три тисячі люда від Юди до щі́лини скелі Етам. І сказали вони Самсонові: „Чи ти не знав, що над нами панують филисти́мляни? І що́ це ти нам учинив? А він їм сказав: „Як вони зробили мені, так я зробив їм“.

12 І сказали йому: „Ми зійшли зв'язати тебе, щоб віддати тебе в руку филисти́млян“. І сказав їм Самсон: „Присягніть мені, що ви не заб'є́те мене“.

13 А вони сказали йому, говорячи: „Ні, а тільки зв'я́жемо тебе та дамо́ тебе в їхню руку, а забити — не заб'ємо тебе“. І зв'язали його двома́ нови́ми шну́рами, і звели його зо скелі.

14 Він прийшов аж до Лехі, а филисти́мляни зняли́ крик проти нього. І зійшо́в на нього Дух Господній, і стали ті су́кані шну́ри, що на раме́нах його, як лляні́, що перегоріли в огні, — і поспада́ли з його рук пу́та його.

15 І знайшов він свіжу осля́чу ще́лепу, і простяг свою руку й узяв його, та й побив ним тисячу чоловіка.

16 І сказав Самсон: „Осля́чою цією ще́лепою дійсно поклав їх на ку́пу, — осля́чою цією ще́лепою тисячу люда побив я“.

17 І сталося, як скінчи́в він це говорити, то кинув ту ще́лепу зо своєї руки, і назвав ім'я́ тому місцю: Рамат-Лехі.

18 І сильно він спрагнув, і кли́кнув до Господа та й сказав: „Ти дав у руку Свого раба це велике спасі́ння, а тепер я помру́ від пра́гнення, і впаду́ в руку необрі́заних“.

19 І пробив Бог джере́ло, що в Лехі, і вийшла з ньо́го вода, — і він напився, і вернувся його дух, і він ожив. Тому назвав він ім'я́ йому́: Ен-Гаккоре, що в Лехі, і так воно зветься аж до цього дня.

20 І судив він Ізраїля за днів филистимлян двадцять літ.

Книга Судей

Глава 15

Книга Суддiв

Розділ 15

1 Некоторое время спустя, во время жатвы пшеницы, Самсон взял козленка и пошел навестить свою жену. Он сказал: — Я хочу войти в комнату моей жены. Но ее отец не дал ему войти.

1 А по часі сталося в днях жнив пшениці, і відвідав Самсон з козля́м свою жінку та й сказав: „Нехай увійду́ я до моєї жінки, до кімна́ти“. Та батько її не дав йому ввійти.

2 — Я был уверен, что ты отверг ее, — сказал он, — и отдал ее твоему другу. Разве ее младшая сестра не красивее ее? Возьми же ее вместо той.

2 І сказав її батько: „Я дійсно поду́мав був, що ти справді знена́видів її, а тому я дав її твоєму дружко́ві. Чи молодша сестра її не ліпша від неї? Нехай же вона буде тобі замість неї“.

3 Самсон сказал ему : — На этот раз я имею право причинить филистимлянам зло.

3 І сказав їм Самсо́н: „Цього ра́зу я не буду винний перед филисти́млянами, коли я зроблю́ їм зло“.

4 Он пошел, поймал триста лисиц и связал их хвостами по парам. Затем он привязал по факелу между хвостами каждой пары,

4 І пішов Самсон, та й зловив три сотні лисиць. І взяв він смолоски́пи, і обернув хвоста до хвоста, і прив'язав одного смолоскипа всере́дині поміж два хвости.

5 поджег их и выпустил лисиц на несжатые поля филистимлян. Он спалил скирды и несжатый хлеб, виноградники и оливковые рощи.

5 І запалив він огонь у тих смолоски́пах, і пустив лисиць в филистимські жита́. І попали́в він сти́рти та жита́, і оли́вкові сади́.

6 Когда филистимляне спросили: — Кто это сделал? Им сказали: — Самсон, зять тимнатянина, потому что его жену отдали его другу. И филистимляне пошли и сожгли ее и ее отца.

6 І сказали филистимляни: „Хто́ це зробив?“ А їм відказали: „Самсон, зять тімнеянина, бо він забрав його жінку й віддав її дружко́ві його“. І пішли филистимляни, та й спалили огнем її та батька її.

7 Самсон сказал им: — Раз так, я не остановлюсь, пока не отомщу вам.

7 І сказав їм Самсон: „Хоч ви й зробили так, як це, та проте я конче пімщу́ся на вас, і аж тоді переста́ну“.

8 Он бросился на них и безжалостно перебил многих. Потом он ушел и укрылся в расселине Етамской скалы.

8 І він сильно побив їх дошкульною пора́зкою. І пішов він, і осівся в щі́лині скелі Етам.

9 А филистимляне разбили лагерь в Иудее и совершили набег на Лехи.

9 І посхо́дили филистимляни, і таборува́ли в Юди, і розтягли́ся до Лехі.

10 Жители Иудеи спросили их: — Почему вы пришли воевать с нами? — Мы пришли, чтобы связать Самсона и отомстить ему, — ответили они.

10 І сказали Юдині люди: „Чого ви посхо́дили проти нас?“ А ті відказали: „Ми прийшли зв'язати Самсона, щоб зробити йому, як нам він зробив“.

11 Три тысячи человек из Иудеи пошли к расселине Етамской скалы и сказали Самсону: — Разве ты не понимаешь, что филистимляне правят нами? Что ты с нами сделал? Он ответил: — Я всего лишь отплатил им по заслугам.

11 І пішли три тисячі люда від Юди до щі́лини скелі Етам. І сказали вони Самсонові: „Чи ти не знав, що над нами панують филисти́мляни? І що́ це ти нам учинив? А він їм сказав: „Як вони зробили мені, так я зробив їм“.

12 Они сказали ему: — Мы пришли связать тебя и выдать филистимлянам. Самсон сказал: — Поклянитесь, что не убьете меня сами.

12 І сказали йому: „Ми зійшли зв'язати тебе, щоб віддати тебе в руку филисти́млян“. І сказав їм Самсон: „Присягніть мені, що ви не заб'є́те мене“.

13 — Хорошо, — сказали они. — Мы только свяжем тебя и выдадим им. Мы не убьем тебя. И, связав его двумя новыми веревками, они вывели его из скалы.

13 А вони сказали йому, говорячи: „Ні, а тільки зв'я́жемо тебе та дамо́ тебе в їхню руку, а забити — не заб'ємо тебе“. І зв'язали його двома́ нови́ми шну́рами, і звели його зо скелі.

14 Когда он подходил к Лехи, филистимляне с криками вышли ему навстречу. Дух Господа стремительно сошел на него, и веревки на его руках стали словно сгоревший лен и сами свалились у него с рук.

14 Він прийшов аж до Лехі, а филисти́мляни зняли́ крик проти нього. І зійшо́в на нього Дух Господній, і стали ті су́кані шну́ри, що на раме́нах його, як лляні́, що перегоріли в огні, — і поспада́ли з його рук пу́та його.

15 Он нашел свежую ослиную челюсть, схватил ее и перебил тысячу человек.

15 І знайшов він свіжу осля́чу ще́лепу, і простяг свою руку й узяв його, та й побив ним тисячу чоловіка.

16 Самсон сказал: — Ослиной челюстью я положил груду на груду ; ослиной челюстью — тысячу перебил.

16 І сказав Самсон: „Осля́чою цією ще́лепою дійсно поклав їх на ку́пу, — осля́чою цією ще́лепою тисячу люда побив я“.

17 Сказав это, он отшвырнул челюсть; поэтому то место было названо «Рамат-Лехи».

17 І сталося, як скінчи́в він це говорити, то кинув ту ще́лепу зо своєї руки, і назвав ім'я́ тому місцю: Рамат-Лехі.

18 Ему очень хотелось пить, и он воззвал к Господу: — Ты дал Твоему слуге эту великую победу. Неужели теперь я должен умереть от жажды и попасть в руки необрезанных?

18 І сильно він спрагнув, і кли́кнув до Господа та й сказав: „Ти дав у руку Свого раба це велике спасі́ння, а тепер я помру́ від пра́гнення, і впаду́ в руку необрі́заних“.

19 Бог раскрыл впадину в Лехи, и оттуда хлынула вода. Когда Самсон утолил жажду, силы вернулись к нему, и он пришел в себя. Поэтому источник был назван «Источник зовущего» ; он и до сегодняшнего дня находится в Лехи.

19 І пробив Бог джере́ло, що в Лехі, і вийшла з ньо́го вода, — і він напився, і вернувся його дух, і він ожив. Тому назвав він ім'я́ йому́: Ен-Гаккоре, що в Лехі, і так воно зветься аж до цього дня.

20 Самсон был судьей в Израиле двадцать лет в дни филистимлян.

20 І судив він Ізраїля за днів филистимлян двадцять літ.