Числа

Глава 32

1 Рувимиты и гадиты, у которых были очень большие стада, увидели, что земли Иазера и Галаада хороши для скота.

2 Они пришли к Моисею, священнику Элеазару и вождям народа и сказали:

3 Города Атарот, Дивон, Иазер, Нимра, Хешбон, Элеале, Севам, Нево и Веон —

4 земля, которую Господь покорил народу Израиля, хороша для скота, а у твоих слуг есть скот.

5 Если мы нашли у тебя расположение, — сказали они, — то пусть эта земля и достанется во владение твоим слугам. Не переводи нас через Иордан.

6 Моисей сказал гадитам и рувимитам: — Ваши братья пойдут на войну, а вы будете сидеть здесь?

7 Зачем вы отбиваете у израильтян охоту перейти в землю, которую дал им Господь?

8 Так сделали ваши отцы, когда я посылал их из Кадеш-Барнеа осмотреть эту землю.

9 Придя в долину Эшкол и осмотрев землю, они отбили у израильтян охоту войти в землю, которую дал им Господь.

10 В тот день Господь разгневался и поклялся:

11 «Никто из покинувших Египет, от двадцати лет и старше, не увидит землю, которую Я клятвенно обещал Аврааму, Исааку и Иакову, потому что они не повиновались Мне от всего сердца —

12 никто, кроме Халева, сына кенезеянина Иефоннии, и Иисуса, сына Навина, которые от всего сердца повиновались Господу».

13 Господь разгневался на Израиль, и заставил народ сорок лет скитаться по пустыне, пока все то поколение, которое сделало в Его глазах зло, не сгинуло.

14 А теперь вы, отродье грешников, встали на место ваших отцов и еще сильнее разжигаете гнев Господа на Израиль!

15 Если вы откажетесь повиноваться Ему, то Он снова оставит этот народ в пустыне, а вы будете виновниками их гибели.

16 Они подошли к нему и сказали: — Мы построим здесь загоны для скота и города для наших жен и детей,

17 а потом будем готовы вооружиться и идти перед израильтянами, пока не приведем их в их надел. Тем временем, наши жены и дети будут жить в укрепленных городах, в безопасности от жителей этой земли.

18 Мы не вернемся домой, пока каждый израильтянин не получит свой надел.

19 Мы не получим надел с ними на той стороне Иордана, потому что наш надел достался нам на этой, восточной стороне.

20 Моисей сказал им: — Если вы сделаете это, если вооружитесь, чтобы воевать для Господа,

21 и каждый из вас, кто носит оружие, переправится перед Господом за Иордан, пока Он не прогонит Своих врагов перед Собой,

22 то, когда земля будет покорена Господу, вы можете вернуться. Тогда вы будете свободными от обязательства Господу и Израилю, а эта земля будет вашим владением перед Господом.

23 Но если вы не сделаете этого, то вы согрешите против Господа, и знайте: ваш грех вас найдет.

24 Стройте города для жен и детей и загоны для отар, но исполните то, что обещали.

25 Гадиты и рувимиты сказали Моисею: — Мы — твои слуги. Мы сделаем, как велит наш господин.

26 Наши дети и жены, отары и весь наш скот останутся здесь, в городах Галаада.

27 А твои слуги, все вооруженные для битвы, переправятся, чтобы воевать перед Господом, как велит наш господин.

28 Тогда Моисей отдал распоряжение о них священнику Элеазару, Иисусу, сыну Навину, и главам семей израильского народа.

29 Он сказал им: — Если гадиты и рувимиты, все вооруженные для битвы, переправятся с вами за Иордан перед Господом, то, когда земля покорится вам, отдайте им во владение землю Галаада.

30 А если они не переправятся с вами вооруженные, то пусть они примут свой надел с вами в Ханаане.

31 Гадиты и рувимиты ответили: — Мы — твои слуги. Мы сделаем так, как сказал Господь.

32 Мы с оружием переправимся перед Господом в Ханаан, но пусть удел, который нам достался, останется за нами на этой стороне Иордана.

33 Тогда Моисей отдал гадитам, рувимитам и половине рода Манассии, сына Иосифа, царство Сигона, царя аморреев, и царство Ога, царя Башана — всю землю с ее городами и их окрестностями.

34 Гадиты построили Дивон, Атарот, Ароер,

35 Атарот-Шофан, Иазер, Иогбегу,

36 Бет-Нимру и Бет-Аран, города-крепости, и построили загоны.

37 А рувимиты отстроили Хешбон, Элеале, Кирьятаим,

38 Нево и Баал-Меон (их названия были изменены), и Сивму. Они дали отстроенным городам другие имена.

39 Потомки Махира, сына Манассии, пришли в Галаад, захватили его и прогнали оттуда аморреев.

40 Моисей отдал Галаад махиритам, потомкам Манассии, и они поселились там.

41 Иаир, потомок Манассии, захватил здесь несколько поселений и назвал их Хаввот-Иаир.

42 А Новах захватил Кенат с окрестными поселками и назвал его в свою честь: Новах.

Числа

Розділ 32

1 А в Руви́мових синів та в синів Ґа́дових були́ великі стада́, дуже числе́нні. І побачили вони край Язерський та край Ґілеадський, а ото це місце — місце добре для худоби.

2 І прийшли Ґадові сини та сини Рувимові, та й сказали до Мойсея й до священика Елеазара та до громадських начальників, говорячи:

3 „Аторот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел'але і Севам, і Нево, і Беон, —

4 та земля, що Господь побив був перед Ізра́їлевою громадою, — вона земля добра для худоби, а в твоїх рабів є худо́ба“.

5 І сказали вони: „Якщо ми знайшли ласку в очах твоїх, то нехай да́но буде ту землю твоїм рабам на володіння. Не перепроваджуй нас через Йорда́н!“

6 І сказав Мойсей до Ґадових синів та до синів Рувимових: „Чи брати ваші пі́дуть на війну́, а ви будете тут сидіти?

7 І для чого ви стримуєте серце Ізраїлевих синів від перехо́ду до того кра́ю, що дав їм Господь?

8 Так зробили були́ ваші батьки́, коли я посилав їх із Кадеш-Барнеа побачити той край.

9 І ввійшли вони в Ешкольську долину, і побачили були той край, — і стримали серце Ізраїлевих синів, щоб не вхо́дити до того кра́ю, що дав їм Господь.

10 І запалився Господній гнів того дня, і присягнув Він, говорячи:

11Поправді кажу́, — не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, від віку двадцяти́ літ і вище, тієї землі, що Я присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх,

12 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, кеніззеянина, та Ісуса, сина Нави́нового, бо вони вико́нували накази за Господом.

13 І запалився був гнів Господній на Ізраїля, і Він зробив, що вони ходили по пустині сорок літ, аж поки не скінчи́лося все те покоління, що робило зло в Господніх оча́х“.

14 А оце стали ви замість ваших батьків, як наща́дки грішних людей, щоб збільши́ти ще палю́чий гнів Господній на Ізраїля.

15 Бо як ви відве́рнетесь від Нього, то Він ще далі триматиме його в пустині, і ви спричи́ните згубу всьому цьому наро́дові“.

16 А вони підійшли до нього та й сказали: „Ми побудуємо тут коша́ри для нашої худоби та міста́ для наших дітей,

17 а ми самі узбро́їмося, готові до бо́ю перед Ізраїлевими синами, аж поки не введе́мо їх до їхнього місця. А діти наші осядуть по тверди́нних містах, охороняючи себе перед ме́шканцями цієї землі.

18 Ми не ве́рнемось до наших домів, аж поки Ізраїлеві сини не заволодіють кожен спа́дком своїм.

19 Бо ми не бу́демо володіти з ними по той бік Йорда́ну й далі, бо прийшла нам наша спа́дщина з цього боку Йорда́ну на схід“.

20 І сказав їм Мойсей: „Якщо ви зробите цю річ, якщо ви узбро́їтесь на війну перед Господнім лицем,

21 і пере́йде кожен ваш узбро́єний Йорда́н перед Господнім лицем, аж поки Він не вижене ворогів Своїх перед Собою,

22 то буде здобутий той край перед Господнім лицем, і ви потому ве́рнетеся, і будете невинні перед Господом та перед Ізраїлем. І буде вам цей край на володіння перед Господнім лицем.

23 А якщо не зробите так, то ви згрішили Господе́ві, і знайте, що ваш гріх знайде вас!

24 Побудуйте собі міста для ваших дітей, та коша́ри для ваших ота́р. А що вийшло з ваших уст, те зробі́ть“.

25 І сказали Ґадові сини та сини Руви́мові до Мойсея, говорячи: „Раби твої зро́блять, як пан наш приказує.

26 Діти наші, жінки́ наші, ста́до наше та вся наша худоба бу́дуть там, у ґілеадських міста́х.

27 А раби твої пере́йдуть, кожен військо́вий озбро́єний, перед Господнім лицем на війну, як пан наш наказує“.

28 І Мойсей наказав про них священикові Елеазарові й Ісусові, синові Нави́новому, та го́ловам ба́тьківських домів племен Ізраїлевих синів.

29 І сказав Мойсей до них: „Якщо Ґадові сини та сини Рувимові пере́йдуть із вами Йорда́н, кожен озбро́єний на війну перед лицем Господнім, і буде здобу́тий край перед вами, то дасте їм ґілеадський край на володіння.

30 А якщо вони не пере́йдуть з вами озбро́єні, то отримають володіння серед вас в ханаанському кра́ї“.

31 І відповіли Ґадові сини та сини Рувимові, говорячи: „Що говорив Господь до твоїх рабів, так зро́бимо.

32 Ми пере́йдемо озбро́єні перед Господнім лицем до ханаанського кра́ю, а з нами буде наше володіння по цей бік Йорда́ну“.

33 І Мойсей дав їм, Ґадовим синам і синам Рувимовим та половині пле́мені Манасії, Йо́сипового сина, царство Сігона, царя аморейського, і царство Оґа, царя башаньского, той край по містах його, у границях міст того кра́ю навко́ло.

34 І збудували Ґадові сини Дівон, і Атарот, і Ароер,

35 і Атарот Шофан, і Язер, і Йоґбегу,

36 і Бет-Німру, і Бет-Гаран, тверди́нні міста та коша́ри для ота́ри.

37 А Рувимові сини збудували: Хешбон, і Ел'але, і Кір'ятаїм,

38 і Нево, і Баал-Меон, зміненоіменні, і Сивму, і назвали йменнями міста́, що вони збудували.

39 І пішли сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, та й здобули́ його і позбавили спа́дщини амореянина, що в ньому.

40 І дав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і той осів у ньому.

41 А Яір, син Манасіїн, пішов і здобув їхні се́ла, та й назвав їх: Яірові села.

42 А Новах пішов та й здобув Кенат та залежні від нього міста, і назвав його своїм ім'я́м: Новах.

Числа

Глава 32

Числа

Розділ 32

1 Рувимиты и гадиты, у которых были очень большие стада, увидели, что земли Иазера и Галаада хороши для скота.

1 А в Руви́мових синів та в синів Ґа́дових були́ великі стада́, дуже числе́нні. І побачили вони край Язерський та край Ґілеадський, а ото це місце — місце добре для худоби.

2 Они пришли к Моисею, священнику Элеазару и вождям народа и сказали:

2 І прийшли Ґадові сини та сини Рувимові, та й сказали до Мойсея й до священика Елеазара та до громадських начальників, говорячи:

3 Города Атарот, Дивон, Иазер, Нимра, Хешбон, Элеале, Севам, Нево и Веон —

3 „Аторот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел'але і Севам, і Нево, і Беон, —

4 земля, которую Господь покорил народу Израиля, хороша для скота, а у твоих слуг есть скот.

4 та земля, що Господь побив був перед Ізра́їлевою громадою, — вона земля добра для худоби, а в твоїх рабів є худо́ба“.

5 Если мы нашли у тебя расположение, — сказали они, — то пусть эта земля и достанется во владение твоим слугам. Не переводи нас через Иордан.

5 І сказали вони: „Якщо ми знайшли ласку в очах твоїх, то нехай да́но буде ту землю твоїм рабам на володіння. Не перепроваджуй нас через Йорда́н!“

6 Моисей сказал гадитам и рувимитам: — Ваши братья пойдут на войну, а вы будете сидеть здесь?

6 І сказав Мойсей до Ґадових синів та до синів Рувимових: „Чи брати ваші пі́дуть на війну́, а ви будете тут сидіти?

7 Зачем вы отбиваете у израильтян охоту перейти в землю, которую дал им Господь?

7 І для чого ви стримуєте серце Ізраїлевих синів від перехо́ду до того кра́ю, що дав їм Господь?

8 Так сделали ваши отцы, когда я посылал их из Кадеш-Барнеа осмотреть эту землю.

8 Так зробили були́ ваші батьки́, коли я посилав їх із Кадеш-Барнеа побачити той край.

9 Придя в долину Эшкол и осмотрев землю, они отбили у израильтян охоту войти в землю, которую дал им Господь.

9 І ввійшли вони в Ешкольську долину, і побачили були той край, — і стримали серце Ізраїлевих синів, щоб не вхо́дити до того кра́ю, що дав їм Господь.

10 В тот день Господь разгневался и поклялся:

10 І запалився Господній гнів того дня, і присягнув Він, говорячи:

11 «Никто из покинувших Египет, от двадцати лет и старше, не увидит землю, которую Я клятвенно обещал Аврааму, Исааку и Иакову, потому что они не повиновались Мне от всего сердца —

11Поправді кажу́, — не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, від віку двадцяти́ літ і вище, тієї землі, що Я присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх,

12 никто, кроме Халева, сына кенезеянина Иефоннии, и Иисуса, сына Навина, которые от всего сердца повиновались Господу».

12 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, кеніззеянина, та Ісуса, сина Нави́нового, бо вони вико́нували накази за Господом.

13 Господь разгневался на Израиль, и заставил народ сорок лет скитаться по пустыне, пока все то поколение, которое сделало в Его глазах зло, не сгинуло.

13 І запалився був гнів Господній на Ізраїля, і Він зробив, що вони ходили по пустині сорок літ, аж поки не скінчи́лося все те покоління, що робило зло в Господніх оча́х“.

14 А теперь вы, отродье грешников, встали на место ваших отцов и еще сильнее разжигаете гнев Господа на Израиль!

14 А оце стали ви замість ваших батьків, як наща́дки грішних людей, щоб збільши́ти ще палю́чий гнів Господній на Ізраїля.

15 Если вы откажетесь повиноваться Ему, то Он снова оставит этот народ в пустыне, а вы будете виновниками их гибели.

15 Бо як ви відве́рнетесь від Нього, то Він ще далі триматиме його в пустині, і ви спричи́ните згубу всьому цьому наро́дові“.

16 Они подошли к нему и сказали: — Мы построим здесь загоны для скота и города для наших жен и детей,

16 А вони підійшли до нього та й сказали: „Ми побудуємо тут коша́ри для нашої худоби та міста́ для наших дітей,

17 а потом будем готовы вооружиться и идти перед израильтянами, пока не приведем их в их надел. Тем временем, наши жены и дети будут жить в укрепленных городах, в безопасности от жителей этой земли.

17 а ми самі узбро́їмося, готові до бо́ю перед Ізраїлевими синами, аж поки не введе́мо їх до їхнього місця. А діти наші осядуть по тверди́нних містах, охороняючи себе перед ме́шканцями цієї землі.

18 Мы не вернемся домой, пока каждый израильтянин не получит свой надел.

18 Ми не ве́рнемось до наших домів, аж поки Ізраїлеві сини не заволодіють кожен спа́дком своїм.

19 Мы не получим надел с ними на той стороне Иордана, потому что наш надел достался нам на этой, восточной стороне.

19 Бо ми не бу́демо володіти з ними по той бік Йорда́ну й далі, бо прийшла нам наша спа́дщина з цього боку Йорда́ну на схід“.

20 Моисей сказал им: — Если вы сделаете это, если вооружитесь, чтобы воевать для Господа,

20 І сказав їм Мойсей: „Якщо ви зробите цю річ, якщо ви узбро́їтесь на війну перед Господнім лицем,

21 и каждый из вас, кто носит оружие, переправится перед Господом за Иордан, пока Он не прогонит Своих врагов перед Собой,

21 і пере́йде кожен ваш узбро́єний Йорда́н перед Господнім лицем, аж поки Він не вижене ворогів Своїх перед Собою,

22 то, когда земля будет покорена Господу, вы можете вернуться. Тогда вы будете свободными от обязательства Господу и Израилю, а эта земля будет вашим владением перед Господом.

22 то буде здобутий той край перед Господнім лицем, і ви потому ве́рнетеся, і будете невинні перед Господом та перед Ізраїлем. І буде вам цей край на володіння перед Господнім лицем.

23 Но если вы не сделаете этого, то вы согрешите против Господа, и знайте: ваш грех вас найдет.

23 А якщо не зробите так, то ви згрішили Господе́ві, і знайте, що ваш гріх знайде вас!

24 Стройте города для жен и детей и загоны для отар, но исполните то, что обещали.

24 Побудуйте собі міста для ваших дітей, та коша́ри для ваших ота́р. А що вийшло з ваших уст, те зробі́ть“.

25 Гадиты и рувимиты сказали Моисею: — Мы — твои слуги. Мы сделаем, как велит наш господин.

25 І сказали Ґадові сини та сини Руви́мові до Мойсея, говорячи: „Раби твої зро́блять, як пан наш приказує.

26 Наши дети и жены, отары и весь наш скот останутся здесь, в городах Галаада.

26 Діти наші, жінки́ наші, ста́до наше та вся наша худоба бу́дуть там, у ґілеадських міста́х.

27 А твои слуги, все вооруженные для битвы, переправятся, чтобы воевать перед Господом, как велит наш господин.

27 А раби твої пере́йдуть, кожен військо́вий озбро́єний, перед Господнім лицем на війну, як пан наш наказує“.

28 Тогда Моисей отдал распоряжение о них священнику Элеазару, Иисусу, сыну Навину, и главам семей израильского народа.

28 І Мойсей наказав про них священикові Елеазарові й Ісусові, синові Нави́новому, та го́ловам ба́тьківських домів племен Ізраїлевих синів.

29 Он сказал им: — Если гадиты и рувимиты, все вооруженные для битвы, переправятся с вами за Иордан перед Господом, то, когда земля покорится вам, отдайте им во владение землю Галаада.

29 І сказав Мойсей до них: „Якщо Ґадові сини та сини Рувимові пере́йдуть із вами Йорда́н, кожен озбро́єний на війну перед лицем Господнім, і буде здобу́тий край перед вами, то дасте їм ґілеадський край на володіння.

30 А если они не переправятся с вами вооруженные, то пусть они примут свой надел с вами в Ханаане.

30 А якщо вони не пере́йдуть з вами озбро́єні, то отримають володіння серед вас в ханаанському кра́ї“.

31 Гадиты и рувимиты ответили: — Мы — твои слуги. Мы сделаем так, как сказал Господь.

31 І відповіли Ґадові сини та сини Рувимові, говорячи: „Що говорив Господь до твоїх рабів, так зро́бимо.

32 Мы с оружием переправимся перед Господом в Ханаан, но пусть удел, который нам достался, останется за нами на этой стороне Иордана.

32 Ми пере́йдемо озбро́єні перед Господнім лицем до ханаанського кра́ю, а з нами буде наше володіння по цей бік Йорда́ну“.

33 Тогда Моисей отдал гадитам, рувимитам и половине рода Манассии, сына Иосифа, царство Сигона, царя аморреев, и царство Ога, царя Башана — всю землю с ее городами и их окрестностями.

33 І Мойсей дав їм, Ґадовим синам і синам Рувимовим та половині пле́мені Манасії, Йо́сипового сина, царство Сігона, царя аморейського, і царство Оґа, царя башаньского, той край по містах його, у границях міст того кра́ю навко́ло.

34 Гадиты построили Дивон, Атарот, Ароер,

34 І збудували Ґадові сини Дівон, і Атарот, і Ароер,

35 Атарот-Шофан, Иазер, Иогбегу,

35 і Атарот Шофан, і Язер, і Йоґбегу,

36 Бет-Нимру и Бет-Аран, города-крепости, и построили загоны.

36 і Бет-Німру, і Бет-Гаран, тверди́нні міста та коша́ри для ота́ри.

37 А рувимиты отстроили Хешбон, Элеале, Кирьятаим,

37 А Рувимові сини збудували: Хешбон, і Ел'але, і Кір'ятаїм,

38 Нево и Баал-Меон (их названия были изменены), и Сивму. Они дали отстроенным городам другие имена.

38 і Нево, і Баал-Меон, зміненоіменні, і Сивму, і назвали йменнями міста́, що вони збудували.

39 Потомки Махира, сына Манассии, пришли в Галаад, захватили его и прогнали оттуда аморреев.

39 І пішли сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, та й здобули́ його і позбавили спа́дщини амореянина, що в ньому.

40 Моисей отдал Галаад махиритам, потомкам Манассии, и они поселились там.

40 І дав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і той осів у ньому.

41 Иаир, потомок Манассии, захватил здесь несколько поселений и назвал их Хаввот-Иаир.

41 А Яір, син Манасіїн, пішов і здобув їхні се́ла, та й назвав їх: Яірові села.

42 А Новах захватил Кенат с окрестными поселками и назвал его в свою честь: Новах.

42 А Новах пішов та й здобув Кенат та залежні від нього міста, і назвав його своїм ім'я́м: Новах.