Послание евреям

Глава 8

1 Главное из того, о чем мы вам говорим, — это то, что у нас есть такой Первосвященник, Который находится на небесах по правую сторону от престола Всемогущего,

2 служитель в святилище, в истинной скинии, воздвигнутой не людьми, а Господом.

3 Каждый первосвященник определен на то, чтобы приносить приношения и жертвы, поэтому и наш Первосвященник должен был иметь что-то, что можно было бы принести в жертву.

4 Если бы Он был сейчас на земле, Он не был бы даже священником, потому что уже существуют священники, приносящие жертвы в соответствии с Законом.

5 Они совершают служение в святилище, которое служит лишь подобием и тенью небесного. Поэтому Моисей, перед тем как строить скинию, был предупрежден: «Смотри, — сказал Бог, — сделай все точно по образцу, который был тебе показан на горе».

6 Но сейчас Христу поручено служение, которое намного превосходит служение земных священников, потому что Он — посредник лучшего завета Бога с человеком, основанного на лучших обещаниях.

7 Если бы первый завет был без недостатков, то не было бы нужды во втором.

8 Но Бог, видя недостатки людей, говорит: «Вот приходят дни, — говорит Господь, — когда Я заключу новый завет с домом Израиля и с домом Иуды.

9 Этот завет будет не таким, какой Я заключил с их праотцами, когда Я за руку вывел их из Египта, потому что они не были верны завету со Мной, и Я отвернулся от них, — говорит Господь. —

10 Поэтому Я в будущем заключу с домом Израиля такой завет, — говорит Господь. — Законы Мои Я вложу в их разум и запишу в их сердцах. Я буду их Богом, а они будут Моим народом.

11 И уже не будет друг учить друга, и брат — брата, говоря ему: „Познай Господа“, потому что Меня будут знать все от мала до велика.

12 Ведь Я прощу их беззакония и больше не вспомню их грехов».

13 Он назвал этот завет «новым» и тем самым показал, что первый завет устарел. А то, что устарело и обветшало, — скоро исчезнет.

До євреїв

Розділ 8

1 Головна ж річ у то́му, про що я говорю: маємо Первосвященика, що засі́в на небеса́х, по прави́ці престолу величности,

2 що Він Священнослужи́тель святині й правдивої скинії, що її збудував був Госпо́дь, а не люди́на.

3 Усякий бо первосвященик настановляється, щоб прино́сити да́ри та жертви, а тому було треба, щоб і Цей щось мав, що принести.

4 Бо коли б на землі перебува́в, то не був би Він священиком, бо тут пробувають священики, що да́ри приносять за Зако́ном.

5 Вони служать о́бразові й тіні небесного, як Мойсеєві сказано, коли мав докінчи́ти скинію: „Дивись бо, сказав, зроби все за зразко́м, що тобі на горі був показаний!“

6 А тепер оде́ржав Він краще служі́ння, поскільки Він посередник і кращого заповіту, який на кращих обітницях був узаконений.

7 Бо коли б отой перший був бездоганний, не шукалося б місця для другого.

8 Бо їм докоряючи, каже: „Ото дні надхо́дять, говорить Господь, коли з домом Ізраїля й з Юдиним домом Я складу́ Заповіта Ново́го,

9 не за заповітом, що його Я склав був з отцями їхніми дня, коли взяв їх за руку, щоб вивести їх із землі єгипетської. А що вони не залишилися в Моїм заповіті, то й Я їх покинув, говорить Господь!

10 Оце Заповіт, що його Я складу́ по тих днях із домом Ізраїлевим, говорить Господь: Покладу Я Зако́ни Свої в їхні думки́, і на їхніх серцях напишу́ їх, і буду їм Богом, вони ж будуть наро́дом Моїм!“

11 І кожен не буде навчати свого ближнього, і кожен брата свого, промовляючи: „Пізнай Господа“! Усі бо вони будуть знати Мене від мало́го та аж до великого з них!

12 Буду бо Я милости́вий до їхніх неправд, і їхніх гріхів не згадаю Я більш“!

13 Коли ж каже „Нови́й Заповіт“, то тим назвав перший стари́м. А що́ порохня́віє й старі́є, те близьке́ до зотління.

Послание евреям

Глава 8

До євреїв

Розділ 8

1 Главное из того, о чем мы вам говорим, — это то, что у нас есть такой Первосвященник, Который находится на небесах по правую сторону от престола Всемогущего,

1 Головна ж річ у то́му, про що я говорю: маємо Первосвященика, що засі́в на небеса́х, по прави́ці престолу величности,

2 служитель в святилище, в истинной скинии, воздвигнутой не людьми, а Господом.

2 що Він Священнослужи́тель святині й правдивої скинії, що її збудував був Госпо́дь, а не люди́на.

3 Каждый первосвященник определен на то, чтобы приносить приношения и жертвы, поэтому и наш Первосвященник должен был иметь что-то, что можно было бы принести в жертву.

3 Усякий бо первосвященик настановляється, щоб прино́сити да́ри та жертви, а тому було треба, щоб і Цей щось мав, що принести.

4 Если бы Он был сейчас на земле, Он не был бы даже священником, потому что уже существуют священники, приносящие жертвы в соответствии с Законом.

4 Бо коли б на землі перебува́в, то не був би Він священиком, бо тут пробувають священики, що да́ри приносять за Зако́ном.

5 Они совершают служение в святилище, которое служит лишь подобием и тенью небесного. Поэтому Моисей, перед тем как строить скинию, был предупрежден: «Смотри, — сказал Бог, — сделай все точно по образцу, который был тебе показан на горе».

5 Вони служать о́бразові й тіні небесного, як Мойсеєві сказано, коли мав докінчи́ти скинію: „Дивись бо, сказав, зроби все за зразко́м, що тобі на горі був показаний!“

6 Но сейчас Христу поручено служение, которое намного превосходит служение земных священников, потому что Он — посредник лучшего завета Бога с человеком, основанного на лучших обещаниях.

6 А тепер оде́ржав Він краще служі́ння, поскільки Він посередник і кращого заповіту, який на кращих обітницях був узаконений.

7 Если бы первый завет был без недостатков, то не было бы нужды во втором.

7 Бо коли б отой перший був бездоганний, не шукалося б місця для другого.

8 Но Бог, видя недостатки людей, говорит: «Вот приходят дни, — говорит Господь, — когда Я заключу новый завет с домом Израиля и с домом Иуды.

8 Бо їм докоряючи, каже: „Ото дні надхо́дять, говорить Господь, коли з домом Ізраїля й з Юдиним домом Я складу́ Заповіта Ново́го,

9 Этот завет будет не таким, какой Я заключил с их праотцами, когда Я за руку вывел их из Египта, потому что они не были верны завету со Мной, и Я отвернулся от них, — говорит Господь. —

9 не за заповітом, що його Я склав був з отцями їхніми дня, коли взяв їх за руку, щоб вивести їх із землі єгипетської. А що вони не залишилися в Моїм заповіті, то й Я їх покинув, говорить Господь!

10 Поэтому Я в будущем заключу с домом Израиля такой завет, — говорит Господь. — Законы Мои Я вложу в их разум и запишу в их сердцах. Я буду их Богом, а они будут Моим народом.

10 Оце Заповіт, що його Я складу́ по тих днях із домом Ізраїлевим, говорить Господь: Покладу Я Зако́ни Свої в їхні думки́, і на їхніх серцях напишу́ їх, і буду їм Богом, вони ж будуть наро́дом Моїм!“

11 И уже не будет друг учить друга, и брат — брата, говоря ему: „Познай Господа“, потому что Меня будут знать все от мала до велика.

11 І кожен не буде навчати свого ближнього, і кожен брата свого, промовляючи: „Пізнай Господа“! Усі бо вони будуть знати Мене від мало́го та аж до великого з них!

12 Ведь Я прощу их беззакония и больше не вспомню их грехов».

12 Буду бо Я милости́вий до їхніх неправд, і їхніх гріхів не згадаю Я більш“!

13 Он назвал этот завет «новым» и тем самым показал, что первый завет устарел. А то, что устарело и обветшало, — скоро исчезнет.

13 Коли ж каже „Нови́й Заповіт“, то тим назвав перший стари́м. А що́ порохня́віє й старі́є, те близьке́ до зотління.