Библия - Обещанное Восстановление

Евангелие от Луки

Глава 4

1 Иисус, исполненный Духа Святого и ведомый им, вернулся с берегов Иордана в пустыню

2 и провёл там сорок дней, искушаемый дьяволом. Всё это время Он постился, и по окончании этих дней Он был очень голоден.

3 И сказал Ему дьявол: «Если Ты Сын Божий, то вели, чтобы этот камень превратился в хлеб».

4 Иисус ответил: «В Писаниях говорится: „Не одним хлебом живёт человек”».

5 Тогда дьявол показал Иисусу в мгновение все царства земные

6 и сказал Ему: «Я дарую Тебе все эти царства с их властью и славой, так как они отданы мне, и я могу даровать их кому пожелаю.

7 Если станешь поклоняться мне, все это будет Твоё».

8 И ответил ему Иисус: «В Писаниях сказано: „Поклоняться будешь только Господу, Богу твоему, и служить будешь только Ему”».

9 Тогда дьявол повёл Иисуса в Иерусалим, поставил Его на самой высокой башне храма и сказал Ему: «Если Ты Сын Божий, то прыгни отсюда вниз,

10 потому что в Писаниях сказано: „Бог повелит Своим Ангелам охранять Тебя”.

11 И ещё: „И на руках понесут Тебя, чтобы нога Твоя не коснулась камня”».

12 И ответил Иисус: «Но в Писаниях также сказано: „Не искушай Господа Бога твоего”».

13 Тогда дьявол прекратил искушать Иисуса и ушёл прочь в ожидании более удобного случая.

14 Исполненный силы Святого Духа, Иисус возвратился в Галилею, и молва о Нём пошла по всей стране.

15 И стал Он учить в синагогах, и все прославляли Его.

16 Иисус пришёл в Назарет, в город, где вырос. В субботний день Он пошёл, по Своему обыкновению, в синагогу и встал, чтобы читать Писания перед присутствующими.

17 Ему дали книгу пророка Исаии, и, открыв книгу, Он нашёл место, где было написано:

18 «Дух Господний на мне, потому что он избрал меня, чтобы благовествовать нищим. Он послал меня объявить свободу пленным, возвратить зрение слепым, отпустить измученных на свободу,

19 и возвестить время милости Господней».

20 Потом Иисус закрыл книгу и отдал её служителю. Он сел, и глаза всех людей в синагоге были устремлены на Него.

21 Он начал говорить им: «Сегодня сказанное в Писаниях свершилось пред вами».

22 Иисус снискал всеобщее одобрение, и все были поражены Его красноречием, и спрашивали: «Не Сын ли это Иосифа?»

23 Он ответил: «Конечно, вы скажете Мне, как гласит пословица: „Врач, исцели самого себя”. Вы хотите сказать: „Мы слышали о том, что произошло в Капернауме. Сотвори же здесь, в Твоём родном городе, то же самое”».

24 Он продолжил: «Воистину не принимают пророка в родном городе.

25 Правду вам говорю: множество вдов было в Израиле в дни Илии, когда не было дождя три с половиной года и страшный голод царил в стране.

26 И ни к кому из них не был послан Илия, кроме как к одной вдове из Сарепты, в Сидоне.

27 И было множество прокажённых в Израиле во времена пророка Елисея, но никто из них не очистился от язв, кроме сирийца Неемана».

28 Все люди, присутствовавшие в синагоге и слышавшие эти слова, пришли в ярость.

29 Поднявшись, они изгнали Иисуса из города и привели на склон горы, на которой стоял их город, чтобы сбросить Его с утёса.

30 Но Иисус прошёл сквозь толпу и отправился Своей дорогой.

31 Иисус направился в Капернаум, город в Галилее, и в субботний день Он учил народ.

32 Все удивлялись Его учению, потому что Иисус говорил с властью.

33 В синагоге находился человек, одержимый нечистым духом. Он громко закричал:

34 «Иисус из Назарета! Чего Ты хочешь от нас? Зачем Ты явился сюда, чтобы погубить нас? Я знаю, кто Ты такой — Святой Божий!»

35 Но Иисус велел нечистому духу замолчать. Иисус сказал: «Замолчи и выйди из этого человека!» И тогда нечистый дух поверг того человека наземь перед толпой и вышел из него, не причинив ему никакого вреда.

36 Все видевшие это были потрясены случившимся и обсуждали это между собой: «Что это значит? Он разговаривает с нечистыми духами, приказывает им Своей властью, и они выходят».

37 И весть об Иисусе распространилась по всей округе.

38 Иисус покинул синагогу и отправился в дом к Симону. Тёща Симона лежала в горячке, и Его попросили помочь ей.

39 Стоя над ней, Иисус приказал, и горячка покинула её тело, и женщина тут же поднялась и стала им прислуживать.

40 К заходу солнца люди привели или принесли к Иисусу страдающих различными болезнями, и, возложив на них руки, Он исцелил их.

41 Из многих больных вышли бесы, восклицая: «Ты — Сын Божий!» Но Он запрещал им говорить, потому что они знали, что Он — Христос.

42 С наступлением дня Иисус удалился в уединённое место, но множество народа искало Его. Когда люди нашли Иисуса, то попытались воспрепятствовать Его уходу.

43 Но Иисус сказал им: «Я должен нести Благую Весть о Царстве Божьем и в другие города, потому что Я был послан именно для этого».

44 Иисус продолжал проповедовать в синагогах Иудеи.

Вiд Луки

Розділ 4

1 А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йорда́ну, і Дух на пустиню Його попрова́див.

2 Сорок день там диявол Його спокуша́в, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчи́лись вони, то вкінці зголодні́в.

3 І диявол до Нього сказав: „Якщо Ти Син Божий, — скажи цьому ка́меневі, щоб хлі́бом він став!“

4 А Ісус відповів йому: „Написано: Не хлібом самим буде жити люди́на, але кожним Словом Божим!“

5 І він вивів Його на го́ру високу, і за хвилину ча́су показав Йому всі царства на світі.

6 І диявол сказав Йому: „Я дам Тобі всю оцю вла́ду та їхню славу, бо мені це пере́дане, і я даю, кому хочу, її.

7 Тож коли Ти покло́нишся передо мною, то все буде Твоє!“

8 І промовив Ісус йому в відповідь: „Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одно́му Йому!“

9 І повів Його в Єрусалим, і на нарі́жнику храму поставив, та й каже Йому: „Як Ти Син Божий, — кинься звідси додолу!

10 Бо написано: „Він накаже про Тебе Своїм Ангола́м, щоб Тебе берегли!“

11 і: „Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!“

12 А Ісус відказав йому в відповідь: „Сказано: Не спокуша́й Господа Бога свого́!“

13 І диявол, скінчи́вши все цеє споку́шування, відійшов від Нього до ча́су.

14 А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього розне́слась по всій тій країні.

15 І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його сла́вили.

16 І прибув Він до Назаре́ту, де був ви́хований. І звича́єм Своїм Він прийшов дня суботнього до синаго́ги, і встав, щоб читати.

17 І подали́ Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:

18 „На Мені Дух Господній, бо Мене Він пома́зав, щоб Добру Нови́ну звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоне́ним визво́лення, а незрячим прозрі́ння, відпустити на волю пому́чених,

19 щоб проповідувати рік Господнього зми́лування“.

20 І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Ньо́го.

21 І почав Він до них говорити: „Сьогодні збуло́ся Писа́ння, яке ви почули!“

22 І всі Йому стверджували й дивувались словам благода́ті, що ли́нули з уст Його. І казали вони: „Чи ж то Він не син Йо́сипів?“

23 Він же промовив до них: „Ви Мені конче скажете при́казку: „Лікарю, — уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчи́зні Своїй, що́ сталося — чули ми — у Капернау́мі“.

24 І сказав Він: „Поправді кажу вам: Жоден пророк не буває приємний у вітчи́зні своїй.

25 Та правдиво кажу́ вам: Багато вдовиць перебува́ло за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було́ зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,

26 а Ілля́ не до жодної з них не був посланий, тільки в Саре́пту Сидо́нську до овдові́лої жінки.

27 І багато було́ прокаже́них за Єлисе́я пророка в Ізраїлі, але жоден із них не очи́стився, крім Неєма́на сирі́янина“.

28 І всі в синагозі, почувши оце, перепо́внились гнівом.

29 І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели́ аж до кра́ю гори, на якій їхнє місто було побудо́ване, щоб скинути додолу Його.

30 Але Він перейшов серед них, і віддали́вся.

31 І прийшов Він у Капернау́м, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.

32 І дивувались науці Його, бо слово Його було вла́дне.

33 І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого де́мона, і він закричав гучни́м голосом:

34 „Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, — Божий Святий“.

35 А Ісус заборони́в йому, кажучи: „Замовчи, і вийди з нього!“ І, кинувши де́мон того насере́дину, вийшов із нього, нічо́го йому не пошко́дивши.

36 І всіх жах обгорнув, і питали вони один о́дного, кажучи: „Що́ то за наука, що ду́хам нечистим наказує з вла́дою й силою, — і виходять вони?“

37 І не́слася чутка про Нього по всіх місцях кра́ю.

38 А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Си́мона. Теща ж Си́монова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.

39 І, ставши над нею, Він заборони́в тій гарячці, — і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуго́вувала.

40 Коли ж сонце захо́дило, то всі, хто мав яких хворих на різні неду́ги, до Нього приво́дили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, — та їх уздоровля́в.

41 Із багатьох же вихо́дили й де́мони, кричачи́ та гово́рячи: „Ти Син Божий!“ Та Він їм забороня́в, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.

42 Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відхо́див.

43 Він же промовив до них: „І іншим містам Я повинен звіщати Добру Нови́ну про Боже Царство, — бо на те Мене по́слано“.

44 І Він проповідував по синагогах Галілеї.

Евангелие от Луки Глава 4	Вiд Луки Розділ 4
1 Иисус, исполненный Духа Святого и ведомый им, вернулся с берегов Иордана в пустыню	1 А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йорда́ну, і Дух на пустиню Його попрова́див.
2 и провёл там сорок дней, искушаемый дьяволом. Всё это время Он постился, и по окончании этих дней Он был очень голоден.	2 Сорок день там диявол Його спокуша́в, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчи́лись вони, то вкінці зголодні́в.
3 И сказал Ему дьявол: «Если Ты Сын Божий, то вели, чтобы этот камень превратился в хлеб».	3 І диявол до Нього сказав: „Якщо Ти Син Божий, — скажи цьому ка́меневі, щоб хлі́бом він став!“
4 Иисус ответил: «В Писаниях говорится: „Не одним хлебом живёт человек”».	4 А Ісус відповів йому: „Написано: Не хлібом самим буде жити люди́на, але кожним Словом Божим!“
5 Тогда дьявол показал Иисусу в мгновение все царства земные	5 І він вивів Його на го́ру високу, і за хвилину ча́су показав Йому всі царства на світі.
6 и сказал Ему: «Я дарую Тебе все эти царства с их властью и славой, так как они отданы мне, и я могу даровать их кому пожелаю.	6 І диявол сказав Йому: „Я дам Тобі всю оцю вла́ду та їхню славу, бо мені це пере́дане, і я даю, кому хочу, її.
7 Если станешь поклоняться мне, все это будет Твоё».	7 Тож коли Ти покло́нишся передо мною, то все буде Твоє!“
8 И ответил ему Иисус: «В Писаниях сказано: „Поклоняться будешь только Господу, Богу твоему, и служить будешь только Ему”».	8 І промовив Ісус йому в відповідь: „Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одно́му Йому!“
9 Тогда дьявол повёл Иисуса в Иерусалим, поставил Его на самой высокой башне храма и сказал Ему: «Если Ты Сын Божий, то прыгни отсюда вниз,	9 І повів Його в Єрусалим, і на нарі́жнику храму поставив, та й каже Йому: „Як Ти Син Божий, — кинься звідси додолу!
10 потому что в Писаниях сказано: „Бог повелит Своим Ангелам охранять Тебя”.	10 Бо написано: „Він накаже про Тебе Своїм Ангола́м, щоб Тебе берегли!“
11 И ещё: „И на руках понесут Тебя, чтобы нога Твоя не коснулась камня”».	11 і: „Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!“
12 И ответил Иисус: «Но в Писаниях также сказано: „Не искушай Господа Бога твоего”».	12 А Ісус відказав йому в відповідь: „Сказано: Не спокуша́й Господа Бога свого́!“
13 Тогда дьявол прекратил искушать Иисуса и ушёл прочь в ожидании более удобного случая.	13 І диявол, скінчи́вши все цеє споку́шування, відійшов від Нього до ча́су.
14 Исполненный силы Святого Духа, Иисус возвратился в Галилею, и молва о Нём пошла по всей стране.	14 А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього розне́слась по всій тій країні.
15 И стал Он учить в синагогах, и все прославляли Его.	15 І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його сла́вили.
16 Иисус пришёл в Назарет, в город, где вырос. В субботний день Он пошёл, по Своему обыкновению, в синагогу и встал, чтобы читать Писания перед присутствующими.	16 І прибув Він до Назаре́ту, де був ви́хований. І звича́єм Своїм Він прийшов дня суботнього до синаго́ги, і встав, щоб читати.
17 Ему дали книгу пророка Исаии, и, открыв книгу, Он нашёл место, где было написано:	17 І подали́ Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:
18 «Дух Господний на мне, потому что он избрал меня, чтобы благовествовать нищим. Он послал меня объявить свободу пленным, возвратить зрение слепым, отпустить измученных на свободу,	18 „На Мені Дух Господній, бо Мене Він пома́зав, щоб Добру Нови́ну звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоне́ним визво́лення, а незрячим прозрі́ння, відпустити на волю пому́чених,
19 и возвестить время милости Господней».	19 щоб проповідувати рік Господнього зми́лування“.
20 Потом Иисус закрыл книгу и отдал её служителю. Он сел, и глаза всех людей в синагоге были устремлены на Него.	20 І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Ньо́го.
21 Он начал говорить им: «Сегодня сказанное в Писаниях свершилось пред вами».	21 І почав Він до них говорити: „Сьогодні збуло́ся Писа́ння, яке ви почули!“
22 Иисус снискал всеобщее одобрение, и все были поражены Его красноречием, и спрашивали: «Не Сын ли это Иосифа?»	22 І всі Йому стверджували й дивувались словам благода́ті, що ли́нули з уст Його. І казали вони: „Чи ж то Він не син Йо́сипів?“
23 Он ответил: «Конечно, вы скажете Мне, как гласит пословица: „Врач, исцели самого себя”. Вы хотите сказать: „Мы слышали о том, что произошло в Капернауме. Сотвори же здесь, в Твоём родном городе, то же самое”».	23 Він же промовив до них: „Ви Мені конче скажете при́казку: „Лікарю, — уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчи́зні Своїй, що́ сталося — чули ми — у Капернау́мі“.
24 Он продолжил: «Воистину не принимают пророка в родном городе.	24 І сказав Він: „Поправді кажу вам: Жоден пророк не буває приємний у вітчи́зні своїй.
25 Правду вам говорю: множество вдов было в Израиле в дни Илии, когда не было дождя три с половиной года и страшный голод царил в стране.	25 Та правдиво кажу́ вам: Багато вдовиць перебува́ло за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було́ зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,
26 И ни к кому из них не был послан Илия, кроме как к одной вдове из Сарепты, в Сидоне.	26 а Ілля́ не до жодної з них не був посланий, тільки в Саре́пту Сидо́нську до овдові́лої жінки.
27 И было множество прокажённых в Израиле во времена пророка Елисея, но никто из них не очистился от язв, кроме сирийца Неемана».	27 І багато було́ прокаже́них за Єлисе́я пророка в Ізраїлі, але жоден із них не очи́стився, крім Неєма́на сирі́янина“.
28 Все люди, присутствовавшие в синагоге и слышавшие эти слова, пришли в ярость.	28 І всі в синагозі, почувши оце, перепо́внились гнівом.
29 Поднявшись, они изгнали Иисуса из города и привели на склон горы, на которой стоял их город, чтобы сбросить Его с утёса.	29 І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели́ аж до кра́ю гори, на якій їхнє місто було побудо́ване, щоб скинути додолу Його.
30 Но Иисус прошёл сквозь толпу и отправился Своей дорогой.	30 Але Він перейшов серед них, і віддали́вся.
31 Иисус направился в Капернаум, город в Галилее, и в субботний день Он учил народ.	31 І прийшов Він у Капернау́м, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.
32 Все удивлялись Его учению, потому что Иисус говорил с властью.	32 І дивувались науці Його, бо слово Його було вла́дне.
33 В синагоге находился человек, одержимый нечистым духом. Он громко закричал:	33 І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого де́мона, і він закричав гучни́м голосом:
34 «Иисус из Назарета! Чего Ты хочешь от нас? Зачем Ты явился сюда, чтобы погубить нас? Я знаю, кто Ты такой — Святой Божий!»	34 „Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, — Божий Святий“.
35 Но Иисус велел нечистому духу замолчать. Иисус сказал: «Замолчи и выйди из этого человека!» И тогда нечистый дух поверг того человека наземь перед толпой и вышел из него, не причинив ему никакого вреда.	35 А Ісус заборони́в йому, кажучи: „Замовчи, і вийди з нього!“ І, кинувши де́мон того насере́дину, вийшов із нього, нічо́го йому не пошко́дивши.
36 Все видевшие это были потрясены случившимся и обсуждали это между собой: «Что это значит? Он разговаривает с нечистыми духами, приказывает им Своей властью, и они выходят».	36 І всіх жах обгорнув, і питали вони один о́дного, кажучи: „Що́ то за наука, що ду́хам нечистим наказує з вла́дою й силою, — і виходять вони?“
37 И весть об Иисусе распространилась по всей округе.	37 І не́слася чутка про Нього по всіх місцях кра́ю.
38 Иисус покинул синагогу и отправился в дом к Симону. Тёща Симона лежала в горячке, и Его попросили помочь ей.	38 А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Си́мона. Теща ж Си́монова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.
39 Стоя над ней, Иисус приказал, и горячка покинула её тело, и женщина тут же поднялась и стала им прислуживать.	39 І, ставши над нею, Він заборони́в тій гарячці, — і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуго́вувала.
40 К заходу солнца люди привели или принесли к Иисусу страдающих различными болезнями, и, возложив на них руки, Он исцелил их.	40 Коли ж сонце захо́дило, то всі, хто мав яких хворих на різні неду́ги, до Нього приво́дили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, — та їх уздоровля́в.
41 Из многих больных вышли бесы, восклицая: «Ты — Сын Божий!» Но Он запрещал им говорить, потому что они знали, что Он — Христос.	41 Із багатьох же вихо́дили й де́мони, кричачи́ та гово́рячи: „Ти Син Божий!“ Та Він їм забороня́в, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.
42 С наступлением дня Иисус удалился в уединённое место, но множество народа искало Его. Когда люди нашли Иисуса, то попытались воспрепятствовать Его уходу.	42 Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відхо́див.
43 Но Иисус сказал им: «Я должен нести Благую Весть о Царстве Божьем и в другие города, потому что Я был послан именно для этого».	43 Він же промовив до них: „І іншим містам Я повинен звіщати Добру Нови́ну про Боже Царство, — бо на те Мене по́слано“.
44 Иисус продолжал проповедовать в синагогах Иудеи.	44 І Він проповідував по синагогах Галілеї.

Ветхий
завет

Новый
завет

Евангелие от Луки

Глава 4

Вiд Луки

Розділ 4

Евангелие от Луки

Глава 4

Вiд Луки

Розділ 4

Ветхий завет

Новый завет

Евангелие от Луки

Глава 4

Вiд Луки

Розділ 4

Евангелие от Луки

Глава 4

Вiд Луки

Розділ 4

Ветхий
завет

Новый
завет