Бытие

Глава 22

1 После всего этого Бог решил испытать веру Авраама и сказал ему: «Авраам!» Авраам ответил: «Да!»

2 Тогда Бог сказал: «Отведи своего единственного сына, которого ты любишь, своего сына Исаака, в страну Мориа, и там убей его. Принеси своего сына Мне в жертву сожжением на одной из тех гор, а на какой, Я укажу тебе».

3 Утром Авраам встал, оседлал своего осла и, взяв с собой Исаака и двоих слуг, наколол дров для сожжения, и отправился к тому месту, куда велел ему Бог.

4 На третий день Авраам поднял глаза и увидел на некотором расстоянии то место, куда они должны были прийти.

5 Авраам приказал своим слугам: «Останьтесь здесь с ослом, а я возьму своего сына и пойду к тому месту. Там мы поклонимся Богу, а потом вернёмся обратно».

6 Авраам взял дрова для сожжения, положил их на плечи сыну, взял с собой нож и огонь, и они вдвоём пошли к месту поклонения.

7 Исаак сказал своему отцу Аврааму: «Отец мой!» «Здесь я, сын мой!» — ответил Авраам. «Я вижу дрова и огонь, — сказал Исаак. — А где же ягнёнок, которого мы сожжём в приношение?»

8 «Бог Сам пошлёт ягнёнка для приношения, сын мой», — сказал Авраам. Авраам, придя вместе с сыном на то место,

9 куда велел Бог, возвёл там алтарь. Поместив на алтарь дрова, Авраам связал своего сына Исаака и положил его на дрова, сложенные на алтаре,

10 а потом вынул нож и приготовился убить своего сына.

11 И тогда Ангел Господний остановил Авраама, воззвав к нему с небес: «Авраам, Авраам!» «Здесь я», — ответил Авраам.

12 Ангел сказал: «Не убивай сына и не причиняй ему вреда. Я вижу теперь, что ты почитаешь Бога и послушен Ему. Я вижу, что ты готов ради Меня убить своего единственного сына».

13 Авраам поднял глаза и заметил барана, запутавшегося рогами в кустах. Он взял барана и принёс его в жертву Богу вместо сына.

14 И назвал Авраам это место Иегова-Ире. И сегодня люди ещё говорят: «На этой горе видишь Господа».

15 И снова Ангел Господний воззвал к Аврааму с небес:

16 «Ты был готов ради Меня убить своего сына, единственного сына, и так как ты для Меня сделал такое, то обещаю вот что: Я, Господь, обещаю, что

17 воистину благословлю тебя, пошлю тебе великое множество потомков, столько, сколько звёзд на небе, столько, сколько песка на морском берегу, и победят они всех своих врагов.

18 Все народы земли будут благословенны через твоих потомков. И всё это Я сделаю потому, что ты повиновался Мне».

19 Затем Авраам возвратился к своим слугам, и они все вместе отправились в Вирсавию, где Авраам и поселился со своими домочадцами.

20 После всех этих происшествий до Авраама дошло такое известие: «У твоего брата Нахора и жены его Милки теперь есть дети:

21 его первенец — Уц, второй сын — Буз, третий сын — Кемуил, отец Арама,

22 и ещё Кесед, Хазо, Пилдаш, Идлаф и Вафуил».

23 Вафуил же — отец Ревекки. Милка — мать этих восьмерых сыновей, а Нахор, брат Авраама, их отец.

24 У Нахора есть также четверо других сыновей от его наложницы Реумы: Тевах, Гахам, Тахаш и Маах.

Буття

Розділ 22

1 І сталось після цих випадків, що Бог випробо́вував Авраама. І сказав Він до нього: „Аврааме!“ А той відказав: „Ось я!“

2 І промовив Господь: „Візьми свого сина, свого одинака́, що його полюбив ти, Ісака, та й піди собі до краю Морія, і принеси там його в цілопа́лення на одній із тих гір, що про неї скажу́ тобі“.

3 І встав Авраам рано вранці, і свого осла осідлав; і взяв із собою двох слуг та Ісака, сина свого, і для цілопалення дров нарубав. І встав, і пішов він до місця, що про нього сказав йому Бог.

4 А третього дня Авраам звів очі свої, та й побачив те місце здалека.

5 І сказав Авраам своїм слугам: „Сідайте собі тут з ослом, а я й хлопець пі́дем аж туди, і покло́нимося, і повернемося до вас“.

6 І взяв Авраам дро́ва для цілопа́лення, і поклав на Ісака, сина свого, і взяв в свою руку огонь та ножа, і пішли вони ра́зом обоє.

7 І сказав Ісак до Авраама, свого батька, говорячи: „Батьку мій!“ А той відказав: „Ось я, сину мій!“ І промовив Ісак: „Ось огонь та дро́ва, а де ж ягня на цілопа́лення?“

8 І відказав Авраам: „Бог нагледить ягня Собі на цілопалення, сину мій!“ І пішли вони ра́зом обоє.

9 І вони прийшли до місця, що про нього сказав йому Бог. І збудував там Авраам жертівника, і дрова розклав, і зв'язав Ісака, сина свого, і поклав його на жертівника над дровами.

10 І простяг Авраам свою руку, і взяв ножа, щоб зарізати сина свого...

11 Та озвався до нього Ангол Господній із неба й сказав: „Аврааме, Аврааме!“ А той відізвався: „Ось я!“

12 І Ангол промовив: „Не витягай своєї руки до хлопця, і нічого йому не чини, бо тепер Я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для Мене сина свого, одинака́ свого“.

13 А Авраам звів очі свої та й побачив, — аж ось один баран зав'яз у гуща́вині своїми рогами. І пішов Авраам, і взяв барана́, і приніс його на цілопа́лення замість сина свого.

14 І назвав Авраам ім'я́ місця того: „Господь нагледить“, що й сьогодні говориться: „На горі Господь з'я́виться“.

15 А Ангол Господній із неба озвався до Авраама подруге,

16 і сказав: „Клянуся Собою, — це слово Господнє, — тому, що вчинив ти цю річ, і не пожалів був сина свого, одинака свого,

17 то благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів.

18 І всі народи землі будуть Насінням твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу“.

19 І вернувсь Авраам до слуг своїх. І встали вони, та й пішли разом до Беер-Шеви. І осів Авраам у Беер-Шеві.

20 І сталося по тих випадках, і сказано Авраамові так: „Ось також Мілка вродила синів Нахорові, братові твоєму:

21 Уца, перворідного його, і Буза, брата його, і Кемуїла, батька Арамового,

22 І Кеседа, і Хазо, і Пілдаша, і Їдлафа, і Бетуїла.

23 А Бетуїл породив Ревеку. Цих восьмеро́х породила Мілка Нахорові, братові Авраамовому.

24 А наложниця його — а їй на ймення Реума — вродила й вона Теваха й Ґахама, і Тахаша й Мааху.

Бытие

Глава 22

Буття

Розділ 22

1 После всего этого Бог решил испытать веру Авраама и сказал ему: «Авраам!» Авраам ответил: «Да!»

1 І сталось після цих випадків, що Бог випробо́вував Авраама. І сказав Він до нього: „Аврааме!“ А той відказав: „Ось я!“

2 Тогда Бог сказал: «Отведи своего единственного сына, которого ты любишь, своего сына Исаака, в страну Мориа, и там убей его. Принеси своего сына Мне в жертву сожжением на одной из тех гор, а на какой, Я укажу тебе».

2 І промовив Господь: „Візьми свого сина, свого одинака́, що його полюбив ти, Ісака, та й піди собі до краю Морія, і принеси там його в цілопа́лення на одній із тих гір, що про неї скажу́ тобі“.

3 Утром Авраам встал, оседлал своего осла и, взяв с собой Исаака и двоих слуг, наколол дров для сожжения, и отправился к тому месту, куда велел ему Бог.

3 І встав Авраам рано вранці, і свого осла осідлав; і взяв із собою двох слуг та Ісака, сина свого, і для цілопалення дров нарубав. І встав, і пішов він до місця, що про нього сказав йому Бог.

4 На третий день Авраам поднял глаза и увидел на некотором расстоянии то место, куда они должны были прийти.

4 А третього дня Авраам звів очі свої, та й побачив те місце здалека.

5 Авраам приказал своим слугам: «Останьтесь здесь с ослом, а я возьму своего сына и пойду к тому месту. Там мы поклонимся Богу, а потом вернёмся обратно».

5 І сказав Авраам своїм слугам: „Сідайте собі тут з ослом, а я й хлопець пі́дем аж туди, і покло́нимося, і повернемося до вас“.

6 Авраам взял дрова для сожжения, положил их на плечи сыну, взял с собой нож и огонь, и они вдвоём пошли к месту поклонения.

6 І взяв Авраам дро́ва для цілопа́лення, і поклав на Ісака, сина свого, і взяв в свою руку огонь та ножа, і пішли вони ра́зом обоє.

7 Исаак сказал своему отцу Аврааму: «Отец мой!» «Здесь я, сын мой!» — ответил Авраам. «Я вижу дрова и огонь, — сказал Исаак. — А где же ягнёнок, которого мы сожжём в приношение?»

7 І сказав Ісак до Авраама, свого батька, говорячи: „Батьку мій!“ А той відказав: „Ось я, сину мій!“ І промовив Ісак: „Ось огонь та дро́ва, а де ж ягня на цілопа́лення?“

8 «Бог Сам пошлёт ягнёнка для приношения, сын мой», — сказал Авраам. Авраам, придя вместе с сыном на то место,

8 І відказав Авраам: „Бог нагледить ягня Собі на цілопалення, сину мій!“ І пішли вони ра́зом обоє.

9 куда велел Бог, возвёл там алтарь. Поместив на алтарь дрова, Авраам связал своего сына Исаака и положил его на дрова, сложенные на алтаре,

9 І вони прийшли до місця, що про нього сказав йому Бог. І збудував там Авраам жертівника, і дрова розклав, і зв'язав Ісака, сина свого, і поклав його на жертівника над дровами.

10 а потом вынул нож и приготовился убить своего сына.

10 І простяг Авраам свою руку, і взяв ножа, щоб зарізати сина свого...

11 И тогда Ангел Господний остановил Авраама, воззвав к нему с небес: «Авраам, Авраам!» «Здесь я», — ответил Авраам.

11 Та озвався до нього Ангол Господній із неба й сказав: „Аврааме, Аврааме!“ А той відізвався: „Ось я!“

12 Ангел сказал: «Не убивай сына и не причиняй ему вреда. Я вижу теперь, что ты почитаешь Бога и послушен Ему. Я вижу, что ты готов ради Меня убить своего единственного сына».

12 І Ангол промовив: „Не витягай своєї руки до хлопця, і нічого йому не чини, бо тепер Я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для Мене сина свого, одинака́ свого“.

13 Авраам поднял глаза и заметил барана, запутавшегося рогами в кустах. Он взял барана и принёс его в жертву Богу вместо сына.

13 А Авраам звів очі свої та й побачив, — аж ось один баран зав'яз у гуща́вині своїми рогами. І пішов Авраам, і взяв барана́, і приніс його на цілопа́лення замість сина свого.

14 И назвал Авраам это место Иегова-Ире. И сегодня люди ещё говорят: «На этой горе видишь Господа».

14 І назвав Авраам ім'я́ місця того: „Господь нагледить“, що й сьогодні говориться: „На горі Господь з'я́виться“.

15 И снова Ангел Господний воззвал к Аврааму с небес:

15 А Ангол Господній із неба озвався до Авраама подруге,

16 «Ты был готов ради Меня убить своего сына, единственного сына, и так как ты для Меня сделал такое, то обещаю вот что: Я, Господь, обещаю, что

16 і сказав: „Клянуся Собою, — це слово Господнє, — тому, що вчинив ти цю річ, і не пожалів був сина свого, одинака свого,

17 воистину благословлю тебя, пошлю тебе великое множество потомков, столько, сколько звёзд на небе, столько, сколько песка на морском берегу, и победят они всех своих врагов.

17 то благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів.

18 Все народы земли будут благословенны через твоих потомков. И всё это Я сделаю потому, что ты повиновался Мне».

18 І всі народи землі будуть Насінням твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу“.

19 Затем Авраам возвратился к своим слугам, и они все вместе отправились в Вирсавию, где Авраам и поселился со своими домочадцами.

19 І вернувсь Авраам до слуг своїх. І встали вони, та й пішли разом до Беер-Шеви. І осів Авраам у Беер-Шеві.

20 После всех этих происшествий до Авраама дошло такое известие: «У твоего брата Нахора и жены его Милки теперь есть дети:

20 І сталося по тих випадках, і сказано Авраамові так: „Ось також Мілка вродила синів Нахорові, братові твоєму:

21 его первенец — Уц, второй сын — Буз, третий сын — Кемуил, отец Арама,

21 Уца, перворідного його, і Буза, брата його, і Кемуїла, батька Арамового,

22 и ещё Кесед, Хазо, Пилдаш, Идлаф и Вафуил».

22 І Кеседа, і Хазо, і Пілдаша, і Їдлафа, і Бетуїла.

23 Вафуил же — отец Ревекки. Милка — мать этих восьмерых сыновей, а Нахор, брат Авраама, их отец.

23 А Бетуїл породив Ревеку. Цих восьмеро́х породила Мілка Нахорові, братові Авраамовому.

24 У Нахора есть также четверо других сыновей от его наложницы Реумы: Тевах, Гахам, Тахаш и Маах.

24 А наложниця його — а їй на ймення Реума — вродила й вона Теваха й Ґахама, і Тахаша й Мааху.