Библия - Обещанное Восстановление

Бытие

Глава 49

1 После этого Иаков призвал к себе всех своих сыновей и сказал им: «Сыновья мои, подойдите ко мне, и я скажу, что с вами случится в будущем.

2 Соберитесь и слушайте, сыновья Иакова, слушайте Израиля, отца вашего».

3 «Рувим, первенец мой, ты мой перворождённый, первое свидетельство мужской силы моей, ты самый почитаемый и самый могущественный из моих сыновей.

4 Но страсти твои словно поток, с которым ты не совладаешь, и потому ты больше не будешь самым почитаемым из моих сыновей. Ты взошёл на ложе отцовское и навлёк позор на постель мою, на ложе, на которое ты возлёг».

5 «Симеон и Левий братья, они любят сражаться мечами.

6 Тайно сговорились они совершить зло. Не желает душа моя участвовать в их сговоре, и не принимаю я их тайные встречи. В гневе убивали они людей и терзали животных ради забавы.

7 Гнев их — проклятие, так как он слишком силён, в гневе жестоки они без меры. Не будет у них земли в стране Иакова, и рассеются они по всему Израилю».

8 «Иуда, братья твои превознесут тебя. Ты победишь врагов своих, и братья твои склонятся перед тобой.

9 Иуда подобен молодому льву, стоящему возле своей добычи. Словно лев он лёг отдохнуть, и ни у кого не хватит храбрости потревожить его.

10 Скипетр всегда останется с коленом Иуды, и на его семье всегда будет знак владычества, пока не придёт царь истинный, которому станут повиноваться и служить народы.

11 Он привязывает ослов к лучшей виноградной лозе, и в самом лучшем вине стирает он свои одежды.

12 Глаза его красны от выпитого вина, а зубы белы от выпитого молока».

13 «Завулон будет жить у моря, берег его будет безопасен для кораблей, земля его будет простираться до самого города Сидон».

14 «Иссахар подобен ослу, трудившемуся слишком тяжко и слёгшему под тяжестью груза.

15 И увидит он, что хорошо место отдыха его и приятна земля его, и тогда он согласится нести тяжкое бремя, и согласится трудиться словно раб».

16 «Дан будет править своим собственным народом, как одним из племён Израиля.

17 Он будет словно опасная змея у обочины дороги, которая лежит у тропы и жалит коня в ногу, и тогда всадник падает на землю.

18 На спасение Твоё надеюсь, Господи!»

19 «Банда разбойников нападёт на Гада, но он прогонит их».

20 «Земля Асира будет приносить хорошие урожаи, и будут у него царские яства!»

21 «Неффалим подобен серне, скачущей на свободе со своими оленятами».

22 «Иосифу во всём сопутствует успех, он подобен плодоносящей лозе, растущей у ручья, лозе, забор обвивающей.

23 Многие обратились против него и сражались с ним. Люди со стрелами стали его врагами,

24 но он выиграл битву своим луком могучим и искусными руками своими. Силу свою он получает от Могучего Иакова, от Пастыря, Твердыни Израиля,

25 и от Бога отца вашего. Да поможет тебе Бог. Да благословит тебя Бог Всемогущий и пошлёт тебе благословения Свои с небес и из глубин бездонных. Пусть Он благословит тебя великим множеством детей и бесчисленным приплодом в стадах твоих!

26 Много, много хорошего случилось с моими родителями, и я, отец твой, благословен был даже больше. Твои братья оставили тебя ни с чем, я же осыпаю тебя теперь благословениями, выше гор поднимаются они».

27 «Вениамин — словно хищный волк: по утрам убивает и поедает, а по вечерам делится тем, что осталось».

28 Вот все двенадцать семейств Израиля, и вот что сказал им отец, и какое дал благословение сыновьям своим, — каждому своё.

29 Потом Израиль дал им наставление, сказав: «Я скоро умру и хочу быть со своей семьёй, похороните меня рядом с моими предками в пещере на поле хеттеянина Ефрона,

30 в той, которая на поле Махпела неподалёку от Мамре, в Ханаанской земле. Авраам купил это поле у Ефрона, чтобы иметь место для погребения.

31 В той пещере похоронен Авраам со своей женой Саррой, в той пещере похоронен Исаак со своей женой Ревеккой, и там я похоронил свою жену Лию;

32 эта пещера на поле, купленном у хеттеян».

33 Закончив говорить с сыновьями, Иаков лёг, положил ноги на постель и умер.

Буття

Розділ 49

1 І покликав Яків усіх синів своїх та й промовив: Зберіться, а я сповіщу́ вам, що́ вас спіткає напри́кінці днів.

2 Зійдіться та слухайте ви, сини Якова, і прислу́хайтеся до Ізраїля, вашого батька!

3 Руви́ме, — ти мій перворідний, моя міць і поча́ток ти сили моєї, верх вели́чности й верх ти могутности!

4 Ти пі́нився був, як вода, — та не втримаєшся, бо ти увійшов був на ложе свойого отця, і збезчестив його, на постелю мою ти піднявся!

5 Симео́н і Леві́й — то брати́, їхня зброя — знаря́ддя насильства.

6 Хай до їхньої змови не входить душа моя, і нехай не прилу́читься слава моя до їх зборів, бо вони в своїм гніві люди́ну забили, а в своїй самоволі вола копи́т позбавили...

7 Прокля́тий гнів їхній, бо сильний, та їхня лютість, тяжка́ бо вона! Поділю́ їх я в Якові, і їх розпоро́шу в Ізраїлі!

8 О Юдо, — похва́лять тебе твої браття! Рука твоя — на шиї твоїх ворогів, сини батька твого тобі вкло́няться.

9 Юда — лев молодий! Ти, мій сину, вертаєшся з здо́бичі: прихиливсь він, поклався як лев й як левиця, — зведе хто його?

10 Не віді́йметься бе́рло від Юди, ані в його сте́гон законодавець, аж прийде Примири́тель, що Йому буде по́слух наро́дів.

11 Він прив'язує до винограду свого молодого осла, а до вибраної виноградини — сина ослиці своєї. Він одежу свою буде прати в вині, а шату свою — в виноградній крові́!

12 Від вина він зробивсь мутноокий, а від молока — білозубий.

13 Завуло́н буде мешкать над берегом мо́рським, над берегом тим, де стають кораблі, а границя його — до Сидону.

14 Іссаха́р — то костистий осел, що лежить між кошарами.

15 І побачив він спо́кій, що добрий, та землю, що стала приємна, і він нахилив свої плечі, щоб не́сти, і став працювать на податок.

16 Дан буде судить свій наро́д, як один із Ізра́їльських родів.

17 Дан буде вуже́м при дорозі, змією отру́йливою при шляху́, що п'я́ти коневі кусає, і його верхіве́ць позад себе впаде.

18 Спасіння від Тебе чекаю, о Господи!

19 Ґад — на нього юрба нападатиме, та він нападе на їх п'я́ти.

20 Аси́р — його хліб буде ситий, і він буде давати присма́ки царські.

21 Нефтали́м — вільна ланя, він прекрасні слова́ видає.

22 Йо́сип — вітка родюча, вітка родючая над джерело́м, її віття по муру спина́ється.

23 І огірчи́ли його та з луку стріляли, і знена́виділи були стрі́льці його.

24 Та зостався міцним його лук, і стали пружні́ рамена́ його рук, — від рук Сильного Якового, звідти Па́стир, Тверди́ня синів Ізраїлевих.

25 Проси ти від Бога, свойого Отця, — і Він допоможе тобі, і проси Всемогутнього — і Він благосло́вить тебе благослове́нням небе́с, що на висоті, благослове́нням безодні, що долі лежить, благослове́ннями перс та утро́би.

26 Благослове́ння батька твого стали сильніші від благослове́ння батьків моїх, — аж до пожада́них висот віковічних. Нехай вони бу́дуть на голову Йо́сипову, на ма́ківку вибраного з-поміж братів своїх!

27 Веніями́н — хижий вовк: вранці їсть він лови́тву, а на вечір розділює здо́бич“.

28 Оце всі дванадцять племен Ізраїлевих, і те, що́ говорив їм батько їх. І він поблагословив їх, — кожного за благослове́нням його поблагословив їх.

29 І він наказав їм, і промовив до них: „Я прилучаюся до своєї рідні... Поховайте мене при батьках моїх у печері, що на полі Ефрона хіттеянина,

30 у тій печері, що на полі Махпели, що навпроти Мамре́ в ханаанській землі, яке поле купив був Авраам від Ефрона хіттеянина на володіння для гробу.

31 Там поховано Авраама й жінку його Сарру, там поховали Ісака та його жінку Ревеку, і там поховав я Лію.

32 Поле й печера, що на нім, то добуток від синів Хета“.

33 І закінчив Яків заповіта синам своїм, і втягнув свої ноги до ліжка, та й спочи́в. І він прилучився до своєї рідні.

Бытие Глава 49	Буття Розділ 49
1 После этого Иаков призвал к себе всех своих сыновей и сказал им: «Сыновья мои, подойдите ко мне, и я скажу, что с вами случится в будущем.	1 І покликав Яків усіх синів своїх та й промовив: Зберіться, а я сповіщу́ вам, що́ вас спіткає напри́кінці днів.
2 Соберитесь и слушайте, сыновья Иакова, слушайте Израиля, отца вашего».	2 Зійдіться та слухайте ви, сини Якова, і прислу́хайтеся до Ізраїля, вашого батька!
3 «Рувим, первенец мой, ты мой перворождённый, первое свидетельство мужской силы моей, ты самый почитаемый и самый могущественный из моих сыновей.	3 Руви́ме, — ти мій перворідний, моя міць і поча́ток ти сили моєї, верх вели́чности й верх ти могутности!
4 Но страсти твои словно поток, с которым ты не совладаешь, и потому ты больше не будешь самым почитаемым из моих сыновей. Ты взошёл на ложе отцовское и навлёк позор на постель мою, на ложе, на которое ты возлёг».	4 Ти пі́нився був, як вода, — та не втримаєшся, бо ти увійшов був на ложе свойого отця, і збезчестив його, на постелю мою ти піднявся!
5 «Симеон и Левий братья, они любят сражаться мечами.	5 Симео́н і Леві́й — то брати́, їхня зброя — знаря́ддя насильства.
6 Тайно сговорились они совершить зло. Не желает душа моя участвовать в их сговоре, и не принимаю я их тайные встречи. В гневе убивали они людей и терзали животных ради забавы.	6 Хай до їхньої змови не входить душа моя, і нехай не прилу́читься слава моя до їх зборів, бо вони в своїм гніві люди́ну забили, а в своїй самоволі вола копи́т позбавили...
7 Гнев их — проклятие, так как он слишком силён, в гневе жестоки они без меры. Не будет у них земли в стране Иакова, и рассеются они по всему Израилю».	7 Прокля́тий гнів їхній, бо сильний, та їхня лютість, тяжка́ бо вона! Поділю́ їх я в Якові, і їх розпоро́шу в Ізраїлі!
8 «Иуда, братья твои превознесут тебя. Ты победишь врагов своих, и братья твои склонятся перед тобой.	8 О Юдо, — похва́лять тебе твої браття! Рука твоя — на шиї твоїх ворогів, сини батька твого тобі вкло́няться.
9 Иуда подобен молодому льву, стоящему возле своей добычи. Словно лев он лёг отдохнуть, и ни у кого не хватит храбрости потревожить его.	9 Юда — лев молодий! Ти, мій сину, вертаєшся з здо́бичі: прихиливсь він, поклався як лев й як левиця, — зведе хто його?
10 Скипетр всегда останется с коленом Иуды, и на его семье всегда будет знак владычества, пока не придёт царь истинный, которому станут повиноваться и служить народы.	10 Не віді́йметься бе́рло від Юди, ані в його сте́гон законодавець, аж прийде Примири́тель, що Йому буде по́слух наро́дів.
11 Он привязывает ослов к лучшей виноградной лозе, и в самом лучшем вине стирает он свои одежды.	11 Він прив'язує до винограду свого молодого осла, а до вибраної виноградини — сина ослиці своєї. Він одежу свою буде прати в вині, а шату свою — в виноградній крові́!
12 Глаза его красны от выпитого вина, а зубы белы от выпитого молока».	12 Від вина він зробивсь мутноокий, а від молока — білозубий.
13 «Завулон будет жить у моря, берег его будет безопасен для кораблей, земля его будет простираться до самого города Сидон».	13 Завуло́н буде мешкать над берегом мо́рським, над берегом тим, де стають кораблі, а границя його — до Сидону.
14 «Иссахар подобен ослу, трудившемуся слишком тяжко и слёгшему под тяжестью груза.	14 Іссаха́р — то костистий осел, що лежить між кошарами.
15 И увидит он, что хорошо место отдыха его и приятна земля его, и тогда он согласится нести тяжкое бремя, и согласится трудиться словно раб».	15 І побачив він спо́кій, що добрий, та землю, що стала приємна, і він нахилив свої плечі, щоб не́сти, і став працювать на податок.
16 «Дан будет править своим собственным народом, как одним из племён Израиля.	16 Дан буде судить свій наро́д, як один із Ізра́їльських родів.
17 Он будет словно опасная змея у обочины дороги, которая лежит у тропы и жалит коня в ногу, и тогда всадник падает на землю.	17 Дан буде вуже́м при дорозі, змією отру́йливою при шляху́, що п'я́ти коневі кусає, і його верхіве́ць позад себе впаде.
18 На спасение Твоё надеюсь, Господи!»	18 Спасіння від Тебе чекаю, о Господи!
19 «Банда разбойников нападёт на Гада, но он прогонит их».	19 Ґад — на нього юрба нападатиме, та він нападе на їх п'я́ти.
20 «Земля Асира будет приносить хорошие урожаи, и будут у него царские яства!»	20 Аси́р — його хліб буде ситий, і він буде давати присма́ки царські.
21 «Неффалим подобен серне, скачущей на свободе со своими оленятами».	21 Нефтали́м — вільна ланя, він прекрасні слова́ видає.
22 «Иосифу во всём сопутствует успех, он подобен плодоносящей лозе, растущей у ручья, лозе, забор обвивающей.	22 Йо́сип — вітка родюча, вітка родючая над джерело́м, її віття по муру спина́ється.
23 Многие обратились против него и сражались с ним. Люди со стрелами стали его врагами,	23 І огірчи́ли його та з луку стріляли, і знена́виділи були стрі́льці його.
24 но он выиграл битву своим луком могучим и искусными руками своими. Силу свою он получает от Могучего Иакова, от Пастыря, Твердыни Израиля,	24 Та зостався міцним його лук, і стали пружні́ рамена́ його рук, — від рук Сильного Якового, звідти Па́стир, Тверди́ня синів Ізраїлевих.
25 и от Бога отца вашего. Да поможет тебе Бог. Да благословит тебя Бог Всемогущий и пошлёт тебе благословения Свои с небес и из глубин бездонных. Пусть Он благословит тебя великим множеством детей и бесчисленным приплодом в стадах твоих!	25 Проси ти від Бога, свойого Отця, — і Він допоможе тобі, і проси Всемогутнього — і Він благосло́вить тебе благослове́нням небе́с, що на висоті, благослове́нням безодні, що долі лежить, благослове́ннями перс та утро́би.
26 Много, много хорошего случилось с моими родителями, и я, отец твой, благословен был даже больше. Твои братья оставили тебя ни с чем, я же осыпаю тебя теперь благословениями, выше гор поднимаются они».	26 Благослове́ння батька твого стали сильніші від благослове́ння батьків моїх, — аж до пожада́них висот віковічних. Нехай вони бу́дуть на голову Йо́сипову, на ма́ківку вибраного з-поміж братів своїх!
27 «Вениамин — словно хищный волк: по утрам убивает и поедает, а по вечерам делится тем, что осталось».	27 Веніями́н — хижий вовк: вранці їсть він лови́тву, а на вечір розділює здо́бич“.
28 Вот все двенадцать семейств Израиля, и вот что сказал им отец, и какое дал благословение сыновьям своим, — каждому своё.	28 Оце всі дванадцять племен Ізраїлевих, і те, що́ говорив їм батько їх. І він поблагословив їх, — кожного за благослове́нням його поблагословив їх.
29 Потом Израиль дал им наставление, сказав: «Я скоро умру и хочу быть со своей семьёй, похороните меня рядом с моими предками в пещере на поле хеттеянина Ефрона,	29 І він наказав їм, і промовив до них: „Я прилучаюся до своєї рідні... Поховайте мене при батьках моїх у печері, що на полі Ефрона хіттеянина,
30 в той, которая на поле Махпела неподалёку от Мамре, в Ханаанской земле. Авраам купил это поле у Ефрона, чтобы иметь место для погребения.	30 у тій печері, що на полі Махпели, що навпроти Мамре́ в ханаанській землі, яке поле купив був Авраам від Ефрона хіттеянина на володіння для гробу.
31 В той пещере похоронен Авраам со своей женой Саррой, в той пещере похоронен Исаак со своей женой Ревеккой, и там я похоронил свою жену Лию;	31 Там поховано Авраама й жінку його Сарру, там поховали Ісака та його жінку Ревеку, і там поховав я Лію.
32 эта пещера на поле, купленном у хеттеян».	32 Поле й печера, що на нім, то добуток від синів Хета“.
33 Закончив говорить с сыновьями, Иаков лёг, положил ноги на постель и умер.	33 І закінчив Яків заповіта синам своїм, і втягнув свої ноги до ліжка, та й спочи́в. І він прилучився до своєї рідні.

Ветхий
завет

Новый
завет

Бытие

Глава 49

Буття

Розділ 49

Бытие

Глава 49

Буття

Розділ 49

Ветхий завет

Новый завет

Бытие

Глава 49

Буття

Розділ 49

Бытие

Глава 49

Буття

Розділ 49

Ветхий
завет

Новый
завет