Послание евреямГлава 8 |
1 |
2 |
3 Всякий первосвященник должен приносить дары и жертвы, и потому необходимо, чтобы и наш Первосвященник имел, что принести в дар и в жертву. |
4 Если бы Он сейчас жил на земле, то не был бы и священником, так как уже есть такие священники, которые приносят дары, согласно предписанию закона. |
5 Служба, которую они проводят, всего лишь подражание священному и лишь тень его. Вот почему Бог предупредил Моисея, когда тот собирался поставить священный шатёр, сказав: |
6 Иисусу была поручена священная служба, намного превосходящая службу тех священников, так же как новое соглашение, которое Он принёс людям от Бога, превосходит старое и основано на обещании лучшего. |
7 |
8 Но Бог, установив вину людей, когда сказал: |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
До євреївРозділ 8 |
1 |
2 що Він Священнослужи́тель святині й правдивої скинії, що її збудував був Госпо́дь, а не люди́на. |
3 Усякий бо первосвященик настановляється, щоб прино́сити да́ри та жертви, а тому було треба, щоб і Цей щось мав, що принести. |
4 Бо коли б на землі перебува́в, то не був би Він священиком, бо тут пробувають священики, що да́ри приносять за Зако́ном. |
5 Вони служать о́бразові й тіні небесного, як Мойсеєві сказано, коли мав докінчи́ти скинію: „Дивись бо, сказав, зроби все за зразко́м, що тобі на горі був показаний!“ |
6 А тепер оде́ржав Він краще служі́ння, поскільки Він посередник і кращого заповіту, який на кращих обітницях був узаконений. |
7 Бо коли б отой перший був бездоганний, не шукалося б місця для другого. |
8 Бо їм докоряючи, каже: „Ото дні надхо́дять, говорить Господь, коли з домом Ізраїля й з Юдиним домом Я складу́ Заповіта Ново́го, |
9 не за заповітом, що його Я склав був з отцями їхніми дня, коли взяв їх за руку, щоб вивести їх із землі єгипетської. А що вони не залишилися в Моїм заповіті, то й Я їх покинув, говорить Господь! |
10 Оце Заповіт, що його Я складу́ по тих днях із домом Ізраїлевим, говорить Господь: Покладу Я Зако́ни Свої в їхні думки́, і на їхніх серцях напишу́ їх, і буду їм Богом, вони ж будуть наро́дом Моїм!“ |
11 І кожен не буде навчати свого ближнього, і кожен брата свого, промовляючи: „Пізнай Господа“! Усі бо вони будуть знати Мене від мало́го та аж до великого з них! |
12 Буду бо Я милости́вий до їхніх неправд, і їхніх гріхів не згадаю Я більш“! |
13 Коли ж каже „Нови́й Заповіт“, то тим назвав перший стари́м. А що́ порохня́віє й старі́є, те близьке́ до зотління. |
Послание евреямГлава 8 |
До євреївРозділ 8 |
1 |
1 |
2 |
2 що Він Священнослужи́тель святині й правдивої скинії, що її збудував був Госпо́дь, а не люди́на. |
3 Всякий первосвященник должен приносить дары и жертвы, и потому необходимо, чтобы и наш Первосвященник имел, что принести в дар и в жертву. |
3 Усякий бо первосвященик настановляється, щоб прино́сити да́ри та жертви, а тому було треба, щоб і Цей щось мав, що принести. |
4 Если бы Он сейчас жил на земле, то не был бы и священником, так как уже есть такие священники, которые приносят дары, согласно предписанию закона. |
4 Бо коли б на землі перебува́в, то не був би Він священиком, бо тут пробувають священики, що да́ри приносять за Зако́ном. |
5 Служба, которую они проводят, всего лишь подражание священному и лишь тень его. Вот почему Бог предупредил Моисея, когда тот собирался поставить священный шатёр, сказав: |
5 Вони служать о́бразові й тіні небесного, як Мойсеєві сказано, коли мав докінчи́ти скинію: „Дивись бо, сказав, зроби все за зразко́м, що тобі на горі був показаний!“ |
6 Иисусу была поручена священная служба, намного превосходящая службу тех священников, так же как новое соглашение, которое Он принёс людям от Бога, превосходит старое и основано на обещании лучшего. |
6 А тепер оде́ржав Він краще служі́ння, поскільки Він посередник і кращого заповіту, який на кращих обітницях був узаконений. |
7 |
7 Бо коли б отой перший був бездоганний, не шукалося б місця для другого. |
8 Но Бог, установив вину людей, когда сказал: |
8 Бо їм докоряючи, каже: „Ото дні надхо́дять, говорить Господь, коли з домом Ізраїля й з Юдиним домом Я складу́ Заповіта Ново́го, |
9 |
9 не за заповітом, що його Я склав був з отцями їхніми дня, коли взяв їх за руку, щоб вивести їх із землі єгипетської. А що вони не залишилися в Моїм заповіті, то й Я їх покинув, говорить Господь! |
10 |
10 Оце Заповіт, що його Я складу́ по тих днях із домом Ізраїлевим, говорить Господь: Покладу Я Зако́ни Свої в їхні думки́, і на їхніх серцях напишу́ їх, і буду їм Богом, вони ж будуть наро́дом Моїм!“ |
11 |
11 І кожен не буде навчати свого ближнього, і кожен брата свого, промовляючи: „Пізнай Господа“! Усі бо вони будуть знати Мене від мало́го та аж до великого з них! |
12 |
12 Буду бо Я милости́вий до їхніх неправд, і їхніх гріхів не згадаю Я більш“! |
13 |
13 Коли ж каже „Нови́й Заповіт“, то тим назвав перший стари́м. А що́ порохня́віє й старі́є, те близьке́ до зотління. |