ЕсфирьГлава 4 |
|
1 |
|
2 Однако Мардохей дошёл только до царских ворот, так как стражники не впускали никого, кто был одет в одежды печали. |
|
3 Во всех областях, куда дошёл царский указ, среди евреев было много плача и горя. Они постились и громко рыдали, а многие евреи, посыпав головы пеплом, лежали на земле, одетые в одежды печали. |
|
4 Служанки и евнухи Есфири пришли к ней и рассказали о Мардохее. Это очень расстроило и встревожило царицу Есфирь. Она послала одежды Мардохею, чтобы он одел их вместо одежды печали, но он не принял их. |
|
5 Тогда Есфирь позвала царского евнуха Гафаха, который был избран служить ей. Есфирь приказала ему узнать о причине беспокойства Мардохея. |
|
6 И слуга пошёл к Мардохею на городскую площадь перед царскими воротами. |
|
7 Мардохей рассказал Гафаху обо всём, что с ним произошло, а также назвал Гафаху точную сумму денег, которую Аман обещал положить в царскую сокровищницу за убийство евреев. |
|
8 Мардохей также дал Гафаху копию царского указа об истреблении евреев, разосланного по всему городу Сузы. Мардохей хотел, чтобы Гафах показал его Есфири и рассказал ей обо всём. Он велел ему уговорить Есфирь пойти к царю и умолять его пощадить её народ. |
|
9 Гафах вернулся и передал Есфири всё, что сказал Мардохей. |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 Если ты сейчас промолчишь, тогда помощь и спасение для евреев придут из другого источника. Однако ты и семья твоего отца погибнете. И кто знает, может быть, ты была избрана, чтобы стать царицей именно в такое время, как сейчас?» |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
ЕстерРозділ 4 |
|
1 |
|
2 І прийшов він аж під царську́ браму, бо не можна було вхо́дити в царську́ браму в вере́тищному убранні́. |
|
3 А в кожній окру́зі та місці, куди дохо́дило слово царя та його зако́н, були для юдеїв велика жало́ба, і піст, і плач, і голосі́ння, а вере́тище та по́пел були́ ло́жем для багатьох... |
|
4 І прийшли дівчата Есте́рині й е́внухи її, та й доне́сли їй про це. І дуже затремті́ла цариця, і послала одежу зодягнути Мордеха́я та зняти з нього його вере́тище, та він не прийня́в. |
|
5 І покликала Есте́р Гатаха, одного з е́внухів царя, якого він приста́вив до неї, і наказала йому дові́датися про Мордехая, що́ то з ним, і чого то жало́ба? |
|
6 I вийшов Гатах на міську́ пло́щу, що перед царсько́ю брамою. |
|
7 І виявив йому Мордеха́й усе, що спіткало його, і про суму срібла, яку Га́ман сказав відва́жити до царсько́ї скарбни́ці за юдеїв, щоб ви́губити їх. |
|
8 І він дав йому відписа листа зако́ну, що був ви́даний у Су́зах на ви́гублення їх, щоб показав Есте́рі, та щоб доніс їй, і щоб наказа́в їй піти до царя блага́ти його та просити перед його обличчям за її наро́д. |
|
9 І прийшов Гатах, і доніс Есте́рі Мордехаєві слова́. |
|
10 I сказала Есте́р до Гатаха, і наказала йому переказати Мордехаєві: |
|
11 „Усі царські́ раби та народ царськи́х окру́г знають, що кожен чоловік та жінка, що при́йде до царя до вну́трішнього подві́р'я непокликаний, один йому зако́н, — убити його, окрім того, кому цар простягне́ золоте бе́рло, — і буде він жити. А мене не кличуть вхо́дити до царя от уже тридцять день“. |
|
12 І переказали Мордехаєві Есте́рині слова́. |
|
13 І сказав Мордехай відпові́сти Естері: „Не ду́май в душі своїй, що втечеш до царсько́го дому одна з усіх юдеїв... |
|
14 Бо якщо справді бу́деш ти мовча́ти цього ча́су, то поле́гшення та врятува́ння при́йде для юдеїв з іншого місця, а ти та дім твого батька погинете. А хто знає, чи не на час, як оцей, досягла́ ти царства!“ |
|
15 І сказала Есте́р відпові́сти Мордехаєві: |
|
16 „Іди, збери всіх юдеїв, що знахо́дяться в Су́зах, і по́стіть за мене, і не їжте й не пийте три дні, ніч та день. Також я та дівча́та мої бу́демо по́стити так, і так прийду́ до царя, хоч це не буде за зако́ном. А якщо я загину, то загину“. |
|
17 І пішов Мордеха́й, і зробив усе, як звеліла йому Есте́р. |
ЕсфирьГлава 4 |
ЕстерРозділ 4 |
|
1 |
1 |
|
2 Однако Мардохей дошёл только до царских ворот, так как стражники не впускали никого, кто был одет в одежды печали. |
2 І прийшов він аж під царську́ браму, бо не можна було вхо́дити в царську́ браму в вере́тищному убранні́. |
|
3 Во всех областях, куда дошёл царский указ, среди евреев было много плача и горя. Они постились и громко рыдали, а многие евреи, посыпав головы пеплом, лежали на земле, одетые в одежды печали. |
3 А в кожній окру́зі та місці, куди дохо́дило слово царя та його зако́н, були для юдеїв велика жало́ба, і піст, і плач, і голосі́ння, а вере́тище та по́пел були́ ло́жем для багатьох... |
|
4 Служанки и евнухи Есфири пришли к ней и рассказали о Мардохее. Это очень расстроило и встревожило царицу Есфирь. Она послала одежды Мардохею, чтобы он одел их вместо одежды печали, но он не принял их. |
4 І прийшли дівчата Есте́рині й е́внухи її, та й доне́сли їй про це. І дуже затремті́ла цариця, і послала одежу зодягнути Мордеха́я та зняти з нього його вере́тище, та він не прийня́в. |
|
5 Тогда Есфирь позвала царского евнуха Гафаха, который был избран служить ей. Есфирь приказала ему узнать о причине беспокойства Мардохея. |
5 І покликала Есте́р Гатаха, одного з е́внухів царя, якого він приста́вив до неї, і наказала йому дові́датися про Мордехая, що́ то з ним, і чого то жало́ба? |
|
6 И слуга пошёл к Мардохею на городскую площадь перед царскими воротами. |
6 I вийшов Гатах на міську́ пло́щу, що перед царсько́ю брамою. |
|
7 Мардохей рассказал Гафаху обо всём, что с ним произошло, а также назвал Гафаху точную сумму денег, которую Аман обещал положить в царскую сокровищницу за убийство евреев. |
7 І виявив йому Мордеха́й усе, що спіткало його, і про суму срібла, яку Га́ман сказав відва́жити до царсько́ї скарбни́ці за юдеїв, щоб ви́губити їх. |
|
8 Мардохей также дал Гафаху копию царского указа об истреблении евреев, разосланного по всему городу Сузы. Мардохей хотел, чтобы Гафах показал его Есфири и рассказал ей обо всём. Он велел ему уговорить Есфирь пойти к царю и умолять его пощадить её народ. |
8 І він дав йому відписа листа зако́ну, що був ви́даний у Су́зах на ви́гублення їх, щоб показав Есте́рі, та щоб доніс їй, і щоб наказа́в їй піти до царя блага́ти його та просити перед його обличчям за її наро́д. |
|
9 Гафах вернулся и передал Есфири всё, что сказал Мардохей. |
9 І прийшов Гатах, і доніс Есте́рі Мордехаєві слова́. |
|
10 |
10 I сказала Есте́р до Гатаха, і наказала йому переказати Мордехаєві: |
|
11 |
11 „Усі царські́ раби та народ царськи́х окру́г знають, що кожен чоловік та жінка, що при́йде до царя до вну́трішнього подві́р'я непокликаний, один йому зако́н, — убити його, окрім того, кому цар простягне́ золоте бе́рло, — і буде він жити. А мене не кличуть вхо́дити до царя от уже тридцять день“. |
|
12 |
12 І переказали Мордехаєві Есте́рині слова́. |
|
13 |
13 І сказав Мордехай відпові́сти Естері: „Не ду́май в душі своїй, що втечеш до царсько́го дому одна з усіх юдеїв... |
|
14 Если ты сейчас промолчишь, тогда помощь и спасение для евреев придут из другого источника. Однако ты и семья твоего отца погибнете. И кто знает, может быть, ты была избрана, чтобы стать царицей именно в такое время, как сейчас?» |
14 Бо якщо справді бу́деш ти мовча́ти цього ча́су, то поле́гшення та врятува́ння при́йде для юдеїв з іншого місця, а ти та дім твого батька погинете. А хто знає, чи не на час, як оцей, досягла́ ти царства!“ |
|
15 |
15 І сказала Есте́р відпові́сти Мордехаєві: |
|
16 |
16 „Іди, збери всіх юдеїв, що знахо́дяться в Су́зах, і по́стіть за мене, і не їжте й не пийте три дні, ніч та день. Також я та дівча́та мої бу́демо по́стити так, і так прийду́ до царя, хоч це не буде за зако́ном. А якщо я загину, то загину“. |
|
17 |
17 І пішов Мордеха́й, і зробив усе, як звеліла йому Есте́р. |