Книга пророка ИезекииляГлава 11 |
1 |
2 После этого Бог обратился ко мне с такими словами: |
3 Они говорят: „Мы скоро будем вновь строить наши дома. Нам в этом городе ничего не угрожает, так как мы здесь словно мясо в котле”. |
4 Поэтому ты, сын человеческий, должен говорить с ними от имени Моего. Так иди и пророчь против них!» |
5 |
6 Вы убили многих в этом городе, вы заполнили улицы мёртвыми телами. |
7 |
8 Вы боитесь меча, но Я направлю меч против вас”». |
9 Бог также сказал: |
10 Вы умрёте от меча, Я покараю вас в Израильской земле, и тогда вы поймёте, что Я — Господь. |
11 Это место станет кипящим котлом, а вы станете варевом. Я накажу вас здесь, в Израиле. |
12 Тогда вы поймёте, что Я — Господь. Вы осознаете, что нарушили Мой закон и не подчинились Моим повелениям, решив жить так, как живут другие народы вокруг вас». |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 Я соберу их всех вместе и сплочу их как одного. Я вложу в них новый дух, заберу их каменные сердца и дам им настоящие. |
20 И они подчинятся Моим законам и повелениям, и будут делать всё, что Я говорю. Они будут воистину Моим народом, а Я буду их Богом”. |
21 Затем Бог сказал: „Но сейчас их сердца принадлежат грязным идолам, и Я должен их наказать за грехи”. Так сказал Господь. |
22 |
23 Слава Господа взлетела ввысь и покинула Иерусалим. Она остановилась над холмом на востоке Иерусалима. |
24 Затем Дух поднял меня в воздух и вернул в Вавилон, к людям, угнанным из Израиля. После этого Дух Господний, которого я видел в моём видении, поднялся в воздух и покинул меня. |
25 Я говорил с людьми, находившимися в чужой земле, и рассказал им обо всём, что мне показал Господь». |
ЄзекiїльРозділ 11 |
1 |
2 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, оце ті люди, що заду́мують кривду, і радять злу раду в цьому місті, |
3 що говорять: „Не скоро будувати доми́. Воно — казан, а ми — м'ясо“. |
4 Тому́ пророкуй на них, пророкуй, сину лю́дський!“ |
5 І зійшов на мене Дух Господній, та й до мене сказав: „Скажи: Так говорить Господь: Отак кажете, доме Ізраїлів, і заміри вашого духа — Я знаю їх. |
6 Ви намно́жили своїх забитих у цьому місті, і напо́внили його вулиці тру́пами. |
7 Тому так говорить Госпо́дь Бог: Ваші забиті, що ви їх поклали серед нього, вони те м'ясо, а воно — той каза́н. Та Я ви́проваджу вас із нього! |
8 Ви боїте́ся меча — і меча наведу́ Я на вас, говорить Господь Бог. |
9 І ви́проваджу вас із нього, і дам вас у руку чужих, і зроблю́ між вами при́суди! |
10 Від меча ви попа́даєте; на границі Ізраїля розсуджу́ вас, і ви і пізнаєте, що Я — то Господь! |
11 Воно не буде вам казано́м, і ви не станете в ньому м'ясом. При границі Ізраїля розсуджу́ вас! |
12 І пізнаєте ви, що Я — Господь, бо за уставами Його ви не ходили, а постано́в Моїх не виконували, але виконували за постано́вами тих наро́дів, що навколо вас“. |
13 І сталося, коли я пророкував, то Пелатія, син Бенаніїн, помер. І впав я на своє обличчя, і закричав сильним голосом та й сказав: „О Господи Боже, Ти робиш кінець з Ізраїлевим останком!“ |
14 |
15 „Сину лю́дський, брати твої, брати твої — мужі рідні тобі, а ввесь Ізраїлів дім — увесь той, що до них говорили ме́шканці Єрусалиму: Віддалі́ться від Господа, нам даний цей край на володі́ння, |
16 тому скажи: Так говорить Господь Бог: Хоч Я віддали́в їх поміж народи, і хоч розпоро́шив їх по края́х, проте буду для них хоч малою святинею в тих края́х, куди вони ввійшли. |
17 Тому́ скажи: Так говорить Господь Бог: І позбираю Я вас із народів, зберу́ з тих країв, серед яких ви розпоро́шені, і дам вам Ізраїлеву землю. |
18 І вони вві́йдуть туди, і викинуть з неї усі мерзо́ти її та всі гидо́ти її. |
19 І дам їм одне серце, і ново́го духа дам у вас, і вийму з їхнього тіла серце камінне, і дам їм серце із м'яса, |
20 щоб вони ходили за уставами Моїми, і додержували Мої постанови та виконували їх. І вони стануть Мені народом, а Я буду їм Богом! |
21 А щодо тих, що їхнє серце ходить за гидо́тами своїми та мерзо́тами своїми, то поверну́ їхню дорогу на їхню голову, говорить Господь Бог“. |
22 |
23 І підняла́ся слава Господня з-над сере́дини міста, і стала на горі, що зо сходу міста. |
24 |
25 І я говорив до полоня́н усі Господні слова, які Він наказав був мені. |
Книга пророка ИезекииляГлава 11 |
ЄзекiїльРозділ 11 |
1 |
1 |
2 После этого Бог обратился ко мне с такими словами: |
2 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, оце ті люди, що заду́мують кривду, і радять злу раду в цьому місті, |
3 Они говорят: „Мы скоро будем вновь строить наши дома. Нам в этом городе ничего не угрожает, так как мы здесь словно мясо в котле”. |
3 що говорять: „Не скоро будувати доми́. Воно — казан, а ми — м'ясо“. |
4 Поэтому ты, сын человеческий, должен говорить с ними от имени Моего. Так иди и пророчь против них!» |
4 Тому́ пророкуй на них, пророкуй, сину лю́дський!“ |
5 |
5 І зійшов на мене Дух Господній, та й до мене сказав: „Скажи: Так говорить Господь: Отак кажете, доме Ізраїлів, і заміри вашого духа — Я знаю їх. |
6 Вы убили многих в этом городе, вы заполнили улицы мёртвыми телами. |
6 Ви намно́жили своїх забитих у цьому місті, і напо́внили його вулиці тру́пами. |
7 |
7 Тому так говорить Госпо́дь Бог: Ваші забиті, що ви їх поклали серед нього, вони те м'ясо, а воно — той каза́н. Та Я ви́проваджу вас із нього! |
8 Вы боитесь меча, но Я направлю меч против вас”». |
8 Ви боїте́ся меча — і меча наведу́ Я на вас, говорить Господь Бог. |
9 Бог также сказал: |
9 І ви́проваджу вас із нього, і дам вас у руку чужих, і зроблю́ між вами при́суди! |
10 Вы умрёте от меча, Я покараю вас в Израильской земле, и тогда вы поймёте, что Я — Господь. |
10 Від меча ви попа́даєте; на границі Ізраїля розсуджу́ вас, і ви і пізнаєте, що Я — то Господь! |
11 Это место станет кипящим котлом, а вы станете варевом. Я накажу вас здесь, в Израиле. |
11 Воно не буде вам казано́м, і ви не станете в ньому м'ясом. При границі Ізраїля розсуджу́ вас! |
12 Тогда вы поймёте, что Я — Господь. Вы осознаете, что нарушили Мой закон и не подчинились Моим повелениям, решив жить так, как живут другие народы вокруг вас». |
12 І пізнаєте ви, що Я — Господь, бо за уставами Його ви не ходили, а постано́в Моїх не виконували, але виконували за постано́вами тих наро́дів, що навколо вас“. |
13 |
13 І сталося, коли я пророкував, то Пелатія, син Бенаніїн, помер. І впав я на своє обличчя, і закричав сильним голосом та й сказав: „О Господи Боже, Ти робиш кінець з Ізраїлевим останком!“ |
14 |
14 |
15 |
15 „Сину лю́дський, брати твої, брати твої — мужі рідні тобі, а ввесь Ізраїлів дім — увесь той, що до них говорили ме́шканці Єрусалиму: Віддалі́ться від Господа, нам даний цей край на володі́ння, |
16 |
16 тому скажи: Так говорить Господь Бог: Хоч Я віддали́в їх поміж народи, і хоч розпоро́шив їх по края́х, проте буду для них хоч малою святинею в тих края́х, куди вони ввійшли. |
17 |
17 Тому́ скажи: Так говорить Господь Бог: І позбираю Я вас із народів, зберу́ з тих країв, серед яких ви розпоро́шені, і дам вам Ізраїлеву землю. |
18 |
18 І вони вві́йдуть туди, і викинуть з неї усі мерзо́ти її та всі гидо́ти її. |
19 Я соберу их всех вместе и сплочу их как одного. Я вложу в них новый дух, заберу их каменные сердца и дам им настоящие. |
19 І дам їм одне серце, і ново́го духа дам у вас, і вийму з їхнього тіла серце камінне, і дам їм серце із м'яса, |
20 И они подчинятся Моим законам и повелениям, и будут делать всё, что Я говорю. Они будут воистину Моим народом, а Я буду их Богом”. |
20 щоб вони ходили за уставами Моїми, і додержували Мої постанови та виконували їх. І вони стануть Мені народом, а Я буду їм Богом! |
21 Затем Бог сказал: „Но сейчас их сердца принадлежат грязным идолам, и Я должен их наказать за грехи”. Так сказал Господь. |
21 А щодо тих, що їхнє серце ходить за гидо́тами своїми та мерзо́тами своїми, то поверну́ їхню дорогу на їхню голову, говорить Господь Бог“. |
22 |
22 |
23 Слава Господа взлетела ввысь и покинула Иерусалим. Она остановилась над холмом на востоке Иерусалима. |
23 І підняла́ся слава Господня з-над сере́дини міста, і стала на горі, що зо сходу міста. |
24 Затем Дух поднял меня в воздух и вернул в Вавилон, к людям, угнанным из Израиля. После этого Дух Господний, которого я видел в моём видении, поднялся в воздух и покинул меня. |
24 |
25 Я говорил с людьми, находившимися в чужой земле, и рассказал им обо всём, что мне показал Господь». |
25 І я говорив до полоня́н усі Господні слова, які Він наказав був мені. |