Библия - Обещанное Восстановление

Книга пророка Исаии

Глава 2

1 Исаии, сыну Амоса, было видение об Иудее и Иерусалиме.

2 В последние дни та гора, на которой стоит храм Господний, станет самой высокой из всех гор, она будет возвышаться над всеми холмами, и все народы нескончаемой вереницей пойдут к той горе.

3 Многие придут туда и скажут: «Давайте взойдём на гору Господнюю, в храм Бога Иакова, тогда Бог нас научит Своим путям, и мы последуем за Ним». Закон Господа сойдёт с Сиона, слово Господнее придёт из Иерусалима и достигнет всех уголков земли.

4 Тогда Бог станет судить все народы, решив судьбу многих племён. Они не будут более прибегать к оружию и перекуют мечи свои на плуги, а копья — на серпы. Народы не будут вести войны против других народов и никогда больше не будут готовиться к битвам.

5 Семья Иакова, следуй учениям Господним!

6 Я обращаюсь к тебе, семья Иакова, так как ты покинула свой народ. Он перенял многое у людей Востока: пытаясь предсказывать будущее, как филистимляне, а также приняв чуждые ему мысли.

7 Твоя земля наполнилась золотом и серебром, в ней много ценного. В твоей земле много лошадей и нет числа твоим колесницам.

8 Земля твоя наполнилась идолами, и люди поклоняются делу рук своих, тому, что сами сделали!

9 Всё хуже и хуже становятся люди, они стали ниже своих идолов, а вожди даже не пытаются их возвысить.

10 Иди и спрячься среди камней, в страхе перед Господом прячься от Его великой силы!

11 Перестанут быть гордыми гордецы и поклонятся до земли со стыдом, и один Господь будет стоять высоко.

12 У Господа уготован день, когда Он будет наказывать гордецов и высокомерных, и в тот день все гордые и высокомерные будут унижены.

13 Даже если они будут так же высоки, как кедры Ливана или великие дубы Васана, Бог их всё равно уничтожит.

14 Пусть они будут так же высоки, как горы и высокие холмы,

15 словно высокие башни и крепкие стены, Бог их непременно разрушит.

16 Те люди словно великие корабли Фарсиса, нагружены дорогими вещами, но Бог накажет их.

17 Тогда они перестанут быть гордыми. Кто теперь горд, тот склонится до земли, и один Господь будет стоять высоко.

18 И навсегда исчезнут идолы.

19 Люди спрячутся среди скал, камней и в расщелинах, в страхе перед Господом и великой силой Его, когда Господь восстанет, чтобы землю сокрушить.

20 В тот день люди выбросят своих золотых и серебряных идолов, которых они сделали сами и сами же им поклонялись, а затем бросят их в ямы, где обитают кроты и летучие мыши.

21 Люди будут прятаться в расщелинах скал в страхе перед Господом и великой силой Его, когда Господь восстанет, чтобы сокрушить землю.

22 Вы не должны больше доверять другим людям своё спасение, они всего лишь люди, и, как все люди, смертны.

Iсая

Розділ 2

1 Слово, що його бачив Іса́я, син Амо́сів, про Юдею та про Єрусалим:

2 І ста́неться на кінці днів, мі́цно поста́влена буде гора́ дому Господнього на шпилі́ гір, і пі́днята буде вона понад згі́р'я, — і поли́нуть до неї всі люди.

3 І пі́дуть числе́нні наро́ди та й скажуть: „Ходіть та збері́мось на го́ру Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчи́ть, і ми пі́демо стежка́ми Його! Бо ви́йде з Сіону Зако́н, і слово Господнє — з Єрусалиму“.

4 І Він бу́де судити між лю́дьми, і буде числе́нні наро́ди розсу́джувати. І мечі́ свої перекую́ть вони на лемеші́, а списи́ свої — на серпи́. Не піді́йме меча народ проти наро́ду, і більше не бу́дуть навча́тись війни́!

5 Доме Яковів, — ідіть, і попросту́ємо в світлі Господньому!

6 Бо Ти був покинув наро́да Свого, дім Яковів, — бо по́вні безла́ддя зо схо́ду вони, та ворожби́тів, немов филисти́мляни, і наклада́ють із ді́тьми чужи́нців.

7 І напо́внився край його срі́блом та золотом, — і немає кінця́ його ска́рбам. І напо́внився край його кі́ньми, — і немає кінця колесни́цям його́.

8 І напо́внився край його і́долами, — він кла́няється ділу рук своїх, тому́, що зробили були́ Його па́льці, —

9 і поклонилась люди́на, і чоловік упокори́вся. А Ти їм не дару́й!

10 Іди в скелю, і сховайся у по́рох від стра́ху Господнього, і від пишноти́ Його ве́личі!

11 Горді о́чі люди́ни поникнуть, і буде обни́жена лю́дська високість, — і буде високим Сам тільки Госпо́дь того дня!

12 Бо настане день Господа Савао́та на все горде й високе, і на все ви́сунене, — і пони́жене буде воно,

13 і на всі ке́дри лива́нські, високі та ви́сунені, і на всіля́кі баша́нські дуби́,

14 і на всі го́ри високі, і на всі згір'я підне́сені,

15 і на всі ба́шти високі, і на всі му́ри стрімкі,

16 і на всі кораблі із Таршішу, і на все, на що ди́вимося пожадли́во!

17 І пони́зиться гордість люди́ни, й обни́жена буде високість люде́й, — і буде високим Сам тільки Госпо́дь того дня,

18 а бо́жища зо́всім ми́нуться!

19 І вони пі́дуть до ске́льних пече́р та до по́роху в ями від стра́ху Господнього і від пишноти́ Його ве́личі, коли при́йде Він о́страх збудити на землі!

20 Покине люди́на того дня божкі́в своїх срібних і божкі́в своїх золотих, що собі нароби́ла була́, щоб вклоня́тись крота́м і кажана́м,

21 щоб піти у пече́ри й розщілини ске́льні від стра́ху Господнього і від слави вели́ччя Його́, коли при́йде Він о́страх збуди́ти на землі!

22 Відки́нься ж собі від люди́ни, що ві́ддих у носі її, бо за́що її поважа́ти?

Книга пророка Исаии Глава 2	Iсая Розділ 2
1 Исаии, сыну Амоса, было видение об Иудее и Иерусалиме.	1 Слово, що його бачив Іса́я, син Амо́сів, про Юдею та про Єрусалим:
2 В последние дни та гора, на которой стоит храм Господний, станет самой высокой из всех гор, она будет возвышаться над всеми холмами, и все народы нескончаемой вереницей пойдут к той горе.	2 І ста́неться на кінці днів, мі́цно поста́влена буде гора́ дому Господнього на шпилі́ гір, і пі́днята буде вона понад згі́р'я, — і поли́нуть до неї всі люди.
3 Многие придут туда и скажут: «Давайте взойдём на гору Господнюю, в храм Бога Иакова, тогда Бог нас научит Своим путям, и мы последуем за Ним». Закон Господа сойдёт с Сиона, слово Господнее придёт из Иерусалима и достигнет всех уголков земли.	3 І пі́дуть числе́нні наро́ди та й скажуть: „Ходіть та збері́мось на го́ру Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчи́ть, і ми пі́демо стежка́ми Його! Бо ви́йде з Сіону Зако́н, і слово Господнє — з Єрусалиму“.
4 Тогда Бог станет судить все народы, решив судьбу многих племён. Они не будут более прибегать к оружию и перекуют мечи свои на плуги, а копья — на серпы. Народы не будут вести войны против других народов и никогда больше не будут готовиться к битвам.	4 І Він бу́де судити між лю́дьми, і буде числе́нні наро́ди розсу́джувати. І мечі́ свої перекую́ть вони на лемеші́, а списи́ свої — на серпи́. Не піді́йме меча народ проти наро́ду, і більше не бу́дуть навча́тись війни́!
5 Семья Иакова, следуй учениям Господним!	5 Доме Яковів, — ідіть, і попросту́ємо в світлі Господньому!
6 Я обращаюсь к тебе, семья Иакова, так как ты покинула свой народ. Он перенял многое у людей Востока: пытаясь предсказывать будущее, как филистимляне, а также приняв чуждые ему мысли.	6 Бо Ти був покинув наро́да Свого, дім Яковів, — бо по́вні безла́ддя зо схо́ду вони, та ворожби́тів, немов филисти́мляни, і наклада́ють із ді́тьми чужи́нців.
7 Твоя земля наполнилась золотом и серебром, в ней много ценного. В твоей земле много лошадей и нет числа твоим колесницам.	7 І напо́внився край його срі́блом та золотом, — і немає кінця́ його ска́рбам. І напо́внився край його кі́ньми, — і немає кінця колесни́цям його́.
8 Земля твоя наполнилась идолами, и люди поклоняются делу рук своих, тому, что сами сделали!	8 І напо́внився край його і́долами, — він кла́няється ділу рук своїх, тому́, що зробили були́ Його па́льці, —
9 Всё хуже и хуже становятся люди, они стали ниже своих идолов, а вожди даже не пытаются их возвысить.	9 і поклонилась люди́на, і чоловік упокори́вся. А Ти їм не дару́й!
10 Иди и спрячься среди камней, в страхе перед Господом прячься от Его великой силы!	10 Іди в скелю, і сховайся у по́рох від стра́ху Господнього, і від пишноти́ Його ве́личі!
11 Перестанут быть гордыми гордецы и поклонятся до земли со стыдом, и один Господь будет стоять высоко.	11 Горді о́чі люди́ни поникнуть, і буде обни́жена лю́дська високість, — і буде високим Сам тільки Госпо́дь того дня!
12 У Господа уготован день, когда Он будет наказывать гордецов и высокомерных, и в тот день все гордые и высокомерные будут унижены.	12 Бо настане день Господа Савао́та на все горде й високе, і на все ви́сунене, — і пони́жене буде воно,
13 Даже если они будут так же высоки, как кедры Ливана или великие дубы Васана, Бог их всё равно уничтожит.	13 і на всі ке́дри лива́нські, високі та ви́сунені, і на всіля́кі баша́нські дуби́,
14 Пусть они будут так же высоки, как горы и высокие холмы,	14 і на всі го́ри високі, і на всі згір'я підне́сені,
15 словно высокие башни и крепкие стены, Бог их непременно разрушит.	15 і на всі ба́шти високі, і на всі му́ри стрімкі,
16 Те люди словно великие корабли Фарсиса, нагружены дорогими вещами, но Бог накажет их.	16 і на всі кораблі із Таршішу, і на все, на що ди́вимося пожадли́во!
17 Тогда они перестанут быть гордыми. Кто теперь горд, тот склонится до земли, и один Господь будет стоять высоко.	17 І пони́зиться гордість люди́ни, й обни́жена буде високість люде́й, — і буде високим Сам тільки Госпо́дь того дня,
18 И навсегда исчезнут идолы.	18 а бо́жища зо́всім ми́нуться!
19 Люди спрячутся среди скал, камней и в расщелинах, в страхе перед Господом и великой силой Его, когда Господь восстанет, чтобы землю сокрушить.	19 І вони пі́дуть до ске́льних пече́р та до по́роху в ями від стра́ху Господнього і від пишноти́ Його ве́личі, коли при́йде Він о́страх збудити на землі!
20 В тот день люди выбросят своих золотых и серебряных идолов, которых они сделали сами и сами же им поклонялись, а затем бросят их в ямы, где обитают кроты и летучие мыши.	20 Покине люди́на того дня божкі́в своїх срібних і божкі́в своїх золотих, що собі нароби́ла була́, щоб вклоня́тись крота́м і кажана́м,
21 Люди будут прятаться в расщелинах скал в страхе перед Господом и великой силой Его, когда Господь восстанет, чтобы сокрушить землю.	21 щоб піти у пече́ри й розщілини ске́льні від стра́ху Господнього і від слави вели́ччя Його́, коли при́йде Він о́страх збуди́ти на землі!
22 Вы не должны больше доверять другим людям своё спасение, они всего лишь люди, и, как все люди, смертны.	22 Відки́нься ж собі від люди́ни, що ві́ддих у носі її, бо за́що її поважа́ти?

Ветхий
завет

Новый
завет

Книга пророка Исаии

Глава 2

Iсая

Розділ 2

Книга пророка Исаии

Глава 2

Iсая

Розділ 2

Ветхий завет

Новый завет

Книга пророка Исаии

Глава 2

Iсая

Розділ 2

Книга пророка Исаии

Глава 2

Iсая

Розділ 2

Ветхий
завет

Новый
завет